"Словник війни" Сливинського був переведений на шотландські мови.

Фрагменти "Словника війни" Остапа Сливинського були переведені на шотландську ґельську та шетландську мови.

Згідно з інформацією, наданою Читомо, це повідомляє Укрінформ.

Переклади були здійснені в рамках співпраці між літературно-перекладацьким фестивалем Translatorium та шотландським Міжнародним поетичним фестивалем StAnza.

Книжка складається з коротких "словникових статей" -- слів, переосмислених війною: кожне з них у книжці має нове, воєнне значення. StAnza описує це так: слова, "перевизначені війною", мова, що "несе пам'ять і втрату".

Протягом двох місяців шотландські поети Крістофер Вайт і Розанна Вотт виконали переклад кількох уривків — відповідно, на ґельську та шетландську мови. Організація StAnza підкреслює, що обидві ці мови мають свою унікальну історію витіснення, боротьби за визнання та збереження.

На веб-ресурсі організатори підкреслюють, що цей проєкт не обмежується лише перекладом; він створює платформу для міжкультурного спілкування і демонструє, як війна може бути переосмислена і передана через різні мови та культурні контексти.

Сливинський написав спеціальне есе для StAnza, в якому детально розглядає свій процес переведення. У цьому творі він ділиться причинами, чому зупинився на цих двох мовах, а також описує свої конкретні рішення у перекладі.

Сливинський описує основну ідею книги наступним чином: "Вона досліджує, як війна руйнує знайомий людський світ, і водночас показує, як ми намагаємося зберегти цей світ за допомогою слів, незважаючи на всі труднощі". Він зазначає, що на сьогодні "Словник війни" був повністю перекладений і випущений на восьми різних мовах.

Автор обирає шетландську та ґельську мови, підкреслюючи їхню чутливість: "Ці мови, на мою думку, особливо яскраво передають відчуття крихкості та вразливості, а також теми зникнення і втрати, але водночас вони втілюють силу опору перед обличчям втрати".

Він порівнює ситуацію з українською мовою, яка 30-40 років тому також опинилася під загрозою зникнення. Сьогодні подібний розвиток подій спостерігається на захоплених Росією територіях: "Там і досі триває мовна конфронтація, боротьба за мову. І саме мова слугує символом, гаслом, а також зброєю і маркером для визначення 'своїх'".

"Словник війни" -- проєкт Остапа Сливинського, в межах якого публікують розповіді українців про їхні досвіди війни. Співавтори "Словника" -- Анна Процук, Євген Клімакін, Оксана Курило, Дмитро Ткачук, Богдана Романцова, Олександр Моцар, Станіслав Туріна, Лариса Денисенко, Вікторія Черняхівська, Катерина Єгорушкіна, Аріна Лепетюх, Віолетта Терлига.

"Словник війни" вже побачив світ у Німеччині, Польщі, Японії з вступом від Харукі Муракамі, а також у Сполучених Штатах. Крім того, існують видання на словацькій, румунській, картвельській, корейській та інших мовах.

За інформацією Укрінформу, Україна планує взяти участь у Франкфуртському книжковому ярмарку.