Асоціація власників позашляховиків виступає з ініціативою щодо регулювання автомобільного руху та розробки нових маршрутів, які б проходили поза межами заповідних територій.

Асоціація власників джипів та квадроциклів у Яремче надіслала відкритий лист до представників місцевої громади, Національної поліції України, прокуратури, Державної екологічної інспекції та Карпатського національного природного парку (НПП). У зверненні висловлюється заклик до врегулювання практики джипінгу, створення офіційних маршрутів, що не проходять через рекреаційні зони, а також до посилення контролю за діяльністю нелегальних перевізників.

Звернення слідувало блокуванню 22 липня пункту екологічного контролю №1 в Яремчому після спільних рейдів природоохоронців і поліції. Представники асоціації, які заявили про об'єднання понад 300 осіб, наголосили, що джип-тури є джерелом їхнього доходу, поповнюють місцевий бюджет, забезпечують роботою ВПО та дають змогу особам з інвалідністю побачити Карпати. Водночас у коментарях під дописом підприємців у Facebook громада запитала про обсяги сплачених ними податків і форми прийому оплати, проте відповіді представники асоціації не надали.

"Ми прагнемо знайти рішення щодо джипінгу, розробити маршрути, що обминають рекреаційні території, а також запровадити контроль за тими, хто привозить свою техніку та порушує законодавство, що завдає шкоди нам і нашим Карпатам. Це - наше джерело доходу та майбутнє наших дітей, а також важлива складова туристичної індустрії, яка активно розвивається у багатьох країнах світу", - зазначено в нашому зверненні.

У Карпатському НПП у відповідь на протести під своєю адміністрацією наголосили, що діють виключно в межах закону, а пересування механічного транспорту поза дорогами загального користування прямо заборонено законом України "Про природно-заповідний фонд України" та Законом №4188-IX щодо протидії незаконному джипінгу. У парку підкреслили, що кожен слід від коліс на гірській полонині призводить до деградації ґрунтів, руйнування рослинного покриву та ерозії, яка відновлюється десятиліттями, і закликали не перешкоджати рейдовим заходам.

Проблема використання позашляховиків у гірських районах викликала великий резонанс після публікації відео, на якому джипи заїжджають прямо у воду та на берег високогірного озера Герешаска (Догяска). У Карпатському біосферному заповіднику (КБЗ) випустили офіційне пояснення, зазначивши, що ця водойма є гідрологічною пам'яткою природи місцевого значення, що розташована на території Ясінянської громади, і не входить до земель КБЗ.

Водночас у заповіднику підкреслили, що засуджують такі факти, а служба держохорони КБЗ у 2026 році вже провела 282 профілактичні заходи та 575 роз'яснювальних заходів серед туристів, місцевих жителів, представників турбізнесу та водіїв транспортних засобів для запобігання порушенням у високогір'ї.

Кампейнер Greenpeace Україна з біорізноманіття Сергій Хара у ексклюзивному коментарі агентству "Інтерфакс-Україна" наголосив на нищівному характері джипінгу для вразливих карпатських екосистем.

"Екосистеми Карпатського регіону відзначаються надзвичайною складністю та унікальністю. Умови, в яких живуть рослини і тварини, формувалися протягом тисячоліть. Наприклад, в природних умовах один сантиметр родючого ґрунту потребує від 100 до 300 років для свого утворення. Проте на полонинах цей процес може затримуватися через суворі кліматичні умови," - підкреслив еколог.

Він зазначив, що виявлені екоінспекцією порушення є лише "маленькою частиною" загальної проблеми, тоді як утворені колії сприяють посиленню ерозії ґрунту. Внаслідок цього дощі та сніг не затримуються у горах, що веде до виснаження ґрунтів, вимивання корисних речовин та перетворення стежок на безформенне місиво, змушуючи пішоходів прокладати нові маршрути.

На думку фахівця, водії позашляховиків часто створюють нові маршрути, що призводить до знищення червонокнижних та ендемічних видів рослин і тварин, які не можна зустріти в інших куточках світу.

"Джипінг - це критичне навантаження на природу. Це годинна насолода групи людей ціною втрати тисячоліття розвитку сотень живих істот", - наголосив Хара.

Еколог окремо звернув увагу на деградацію високогірних озер через заїзди техніки та купання, зазначивши, що після такого впливу відновлення водойм стає неможливим. Він нагадав, що згідно з постановою КМУ №575, за кожен проїханий 100-метровий відрізок територією ПЗФ передбачено "такси" шкоди: 574 грн для легкового авто та 1008 грн для квадроцикла.

"Реакція підприємців була цілком передбачуваною. Це пов'язано з тим, що протягом багатьох років вони безкарно пересувалися територією природно-заповідного фонду. Однак їм слід усвідомити, що лише 2,4% площі України займають природоохоронні території найвищого рівня. Саме ці ділянки страждають від руйнівного впливу людської діяльності. Території ПЗФ та цінні карпатські екосистеми - не підходяще місце для джипінгу, вони призначені для розвитку сталого зеленого туризму", - зазначив представник Greenpeace Україна.

Як повідомлялося, 22 липня організатори джип-турів у Яремче зібралися біля пункту екологічного контролю №1 у Яремче (Івано-Франківська обл.) з метою блокування його роботи та "врегулювання" ситуації щодо проїзду територією природно-заповідного фонду (ПЗФ). За даними відомства, зібрання стало реакцією на спільні заходи екоінспекторів, працівників Карпатського національного природного парку та поліції, проведені 21 липня для виявлення/документування фактів незаконного проїзду транспортних засобів заповідними територіями, а також його припинення.

У 2025 році Верховна Рада України ухвалила закон, що забороняє "джипінг" в об'єктах природно-заповідного фонду. Згідно з інформацією Міністерства економіки та довкілля, збитки від незаконного проїзду транспорту та джипінгу заповідниками у 2026 році вже оцінюють у 1,4 млн грн.