Пленум Верховного Суду надіслав запит до Конституційного Суду України стосовно трьох норм законодавства, а також звернувся до Кабінету Міністрів у зв'язку з питанням суддівської винагороди - sud.ua.

11 вересня у Верховному Суді відбулось чергове засідання Пленуму. Серед питань, які обговорювались, були три конституційні подання, що стосуються перевірки відповідності Конституції певних законодавчих норм.

* встановлення основного розміру для розрахунку моральної шкоди, що завдана в період незаконного утримання під слідством або в судовому процесі;

* соціального забезпечення людей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

Застосування пункту 2 частини 1 статті 251 Цивільного процесуального кодексу України у справах, що стосуються стягнення аліментів на дитину, підвищення їх розміру, компенсації додаткових витрат на дитину, а також стягнення неустойки (пені) за затримку у виплатах аліментів, індексації цих платежів та зміни способу їх стягнення.

Перше з конституційних подань стосувалося відповідності Конституції України ч. 2 ст. 8 у взаємозв'язку з абз. 7 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" щодо базового розміру для відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом.

Виступаючи з даного питання, суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді підкреслив, що відповідно до статті 13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду", розмір моральної шкоди визначається, враховуючи конкретні обставини справи, в межах, які встановлені цивільним законодавством. Виплата компенсації за моральну шкоду за час, проведений під слідством або в суді, здійснюється на основі мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць такого перебування.

Згідно з пунктом 1 статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", з 1 січня 2026 року мінімальна заробітна плата буде становити 8647 гривень на місяць.

Водночас, відповідно до частини 2 цієї статті, розмір мінімальної заробітної плати, що використовується як основа для обчислення виплат за судовими рішеннями, визначається на рівні прожиткового мінімуму, зазначеного в абзаці 7 статті 7 цього Закону, і становить 1600 грн. Таким чином, законодавець насправді зменшив цей показник для розрахунку виплат за судовими рішеннями, що призвело до обмеження прав громадян на повне відшкодування шкоди, у тому числі на гарантований мінімум виплат.

Таким чином, Пленум Верховного Суду дійшов висновку, що скасування чи зміна бюджетним законом обсягу прав та гарантій, встановлених спеціальними законами, є несумісними зі статтею 22 Конституції України, і направив відповідне звернення до Конституційного Суду України.

Другий запит, з яким Пленум Верховного Суду вирішив звернутися до Конституційного Суду України, стосується перевірки відповідності Конституції України статті 51 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Це питання виникло в контексті змін, внесених Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України".

Доповідач, який виступав з цього питання, суддя Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді, пояснив, що після ухвалення Закону № 76-VIII, що набрав чинності 1 січня 2015 року, Верховна Рада України внесла зміни до законодавства, що регулює мінімальні розміри державних пенсій. Цей закон надав Кабінету Міністрів повноваження визначати умови, порядок призначення та мінімальні розміри таких пенсій через підзаконні акти. Зміни, внесені цим Законом, вплинули на концептуальний підхід до регулювання розмірів додаткових пенсій за шкоду, завдану здоров'ю (незалежно від категорії осіб), що призвело до істотного їх зменшення. Це, в свою чергу, викликало порушення гарантованого Конституцією України правового статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

На переконання Пленуму ВС, з урахуванням того, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4, що передбачена ст. 51 Закону № 796-XII, має таку ж правову природу, як і додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії1, згідно зі ст. 50 цього Закону, стосовно розміру яких (пенсій) Законом № 76-VIII запроваджено однакове положення, а також за аналогією зі статтею 54 Закону № 796-XII, можна стверджувати, що внесені Законом № 76-VIII зміни до ст. 51 Закону № 796-XII є такими, що порушують право на належний рівень соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Це вказує на ознаки невідповідності ст. 51 Закону № 796-XII у редакції Закону № 76-VIII низці положень Конституції України.

Третє подання. Окрім цього, Пленум Верховного Суду постановив звернутися до КСУ з поданням щодо конституційності застосування п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України у справах про стягнення аліментів на дитину, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення. Це положення ЦПК України передбачає, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Як зазначив суддя Верховного Суду в Касаційному цивільному суді, обов'язкове та категоричне зупинення провадження у справах, що стосуються утримання дитини, відповідно до зазначеної норми Цивільного процесуального кодексу України, обмежує сутнісний зміст конституційного зобов'язання батьків забезпечувати своїм дітям утримання та конституційного права дитини на таке утримання. Це суперечить статтям 8, 51 та 55 Конституції України. Впровадження абсолютної імперативності у питанні зупинення провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України без жодного судового розгляду та без врахування інтересів дитини не відповідає Конституції України, Конвенції ООН про права дитини та практиці Європейського суду з прав людини. Щоб забезпечити баланс прав та інтересів учасників процесу, процесуальний закон має включати гнучкий механізм для оцінки обставин справи судом, що дозволяє відмовляти у зупиненні провадження, якщо таке рішення йде врозріз з найкращими інтересами дитини.

Звернення до Кабінету Міністрів

Пленум Верховного Суду також прийняв рішення звернутися до Кабінету Міністрів України з закликом дотримуватися положень Конституції України та забезпечити практичну реалізацію норм Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Закону України "Про Вищу раду правосуддя". Це стосується вдосконалення декларацій доброчесності суддів та їх родинних зв'язків, зокрема в аспекті фінансового забезпечення суддівських винагород.

Суддівська винагорода

Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко також зазначив, що 25 червня 2026 року набрав чинності Закон України № 4905-IX, який чітко визначив, що для розрахунку базового розміру посадового окладу судді не можна використовувати жодну іншу величину, окрім прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого бюджетним законодавством України на відповідний рік. Таким чином, починаючи з 25 червня 2026 року, базовий розмір окладу судді буде визначатися на основі прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3328 грн, замість 2102 грн.

Одночасно, незважаючи на чітку вимогу законодавства про те, що суддівська винагорода повинна визначатися відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних громадян, встановленого на певний рік, необхідні фінансові ресурси для впровадження цих норм не були забезпечені.

Оскільки суддівська винагорода є однією з гарантій незалежності судді, у зверненні ВС до КМУ акцентовано, що за наявних бюджетних обмежень необхідно насамперед використати всі передбачені законодавством можливості, які дають змогу виконати Закон № 4905-IX без створення додаткового навантаження на загальний фонд державного бюджету.

Одним із можливих шляхів може стати активізація ресурсів спеціального фонду державного бюджету та проведення відповідного перерозподілу фінансових коштів. Цей підхід дозволить, принаймні частково, вирішити існуючу проблему вже у 2026 році, не відтягуючи виконання чинного законодавства на наступний бюджетний період.

Удосконалення нормативного регулювання процесу формування складу суду.

На порядку денному було й питання про затвердження висновку щодо проєкту Закону України "Про внесення змін до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України щодо особливостей визначення складу суду для розгляду справ Великою Палатою Верховного Суду в порядку апеляційного провадження" (реєстр. № 13397 від 24 червня 2025 року).

Згідно з пояснювальною запискою, мета законопроєкту полягає в удосконаленні правового регулювання процесу визначення складу суду, зокрема судді-доповідача, для розгляду адміністративних справ у Верховному Суді як суді апеляційної інстанції. Для досягнення цієї мети пропонується внести до Кодексу адміністративного судочинства України нове положення, яке передбачає, що у випадку, коли справа підлягає колегіальному розгляду у Великій Палаті Верховного Суду, головуючим на засіданнях буде суддя-доповідач, обраний ЄСІКС під час первинного розподілу справи, без врахування спеціалізації судді.

Після заслуховування доповіді судді Верховного Суду України, Пленум підтримав законопроєкт, що має на меті сприяти реалізації права на справедливий суд, закріпленого в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також забезпечити право на апеляційний перегляд, гарантоване пунктом 8 частини 2 Конституції України.

Також сьогодні Пленум Верховного Суду схвалив бюджетний запит на період 2027-2029 років.

Конкурс на заповнення вільних вакансій суддів Верховного Суду.

Під час засідання Пленум ВС також проголосував за звернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про оголошення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів у Верховному Суді. Проте після завершення засідання лічильна комісія поінформувала, що при ручному підрахунку голосів, оскільки автоматизована система голосування відсутня, було допущено арифметичну помилку, тож результати голосування із цього питання анульовано. Його розгляд переноситься на наступне засідання Пленуму ВС.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.