Новини Івано-Франківська та області

14 вересня — день Першої медичної допомоги

Щодня на дорогах стаються аварії, свідками, або навіть учасниками яких може стати кожний з нас.Кожні 3,5 хвилин в Україні стається дорожньо-транспортна пригода, а кожні 3 години – в аварії на дорогах гине людина.

В Луганській області за даними на 1 серпня з початку року відбулось 453 ДТП, в них загинуло 13 осіб та травмовано 207.

Згідно даним Патрульної служби, щодня в Луганськійобласті відбувається майже 2 аварії, в яких отримує травми принаймні 1 людина.

Всього в Україні з початку року відбулось вже майже 100 тис ДТП, станом на 31 липня їх кількість становила 86,7 тис, тобто 409 ДТП на добу. Ще сумніше виглядають дані про загибель постраждалих – з початку року кількість загиблих сягнула 2 тис, тобто 8 людей за добу гине на дорогах.

Це дуже сумні цифри, особливо якщо згадати, що більшості цих смертей можна було запобігти, якби постраждалим була своєчасно здійснена перша допомога, якої він потребував ще на домедичному етапі ( до приїзду швидкої допомоги).

Але не завжди люди, що можуть знаходитись неподалік від місця трагедії, готові здійснити першу допомогу. Найчастіше людей зупиняє страх або невміння надавати першу допомогу.

Центр Громадського здоров’я МОЗ України підготував короткий перелік основних порад щодо надання першої допомоги, завдяки яким ви, можливо, зможете врятувати чиєсь життя або полегшити стан постраждалого.

• Негайно викликайте швидку допомогу

• Впевніться, що місце надання першої допомоги є безпечним для постраждалого та для надавача допомоги. За потреби необхідно зупинити або обмежити рух транспорту. Також необхідно перевірити, що авто – учасники аварії позбавлені можливості руху (двигунвимкнений, під колеса підкладено предмети, що блокують рух).

• Надавати допомогу необхідно у рукавичках ( латексних, резинових, нітрилових тощо) щоб уникнути контакту з рідинами постраждалого, в яких можуть знаходитись небезпечні патогени.

• З’ясуйте, чи дихає постраждалий. Нагадуємо, що при відсутності дихання людина може прожити не більше 5–7 хвилин, отже недихаючий постраждалий може просто не дожити до приїзду швидкої.

• Перш за все спробуйте поговорити з постраждалим. Якщо він розмовляє – його диханню нічого не загрожує. Якщо постраждалий втратив свідомість, необхідно перевірити, чи немає в ротовій порожнині сторонніх предметів або рідин, що можуть перешкоджати диханню. Нагадаємо, що при наявності предметів в ротовій порожнині, ії потрібно спробувати дістати за допомоги негострого предмету і ні в якому разі не намагатись доставати щось з роту руками. Руками можна лише відкрити рот постраждалого, шляхом висування щелепи.

• Якщо дихальні шляхи відкриті, необхідно переконатися, чи рухається грудна клітка постраждалого. Дихання також можна спробувати почути — для цього піднесіть вухо до рота постраждалого. Якщо дихання відсутнє — починайте серцево-легеневу реанімацію. Якщо постраждалий дихає, переходьте до подальшого обстеження та надання допомоги.

• Обстежте постраждалого на наявність кровотеч. Перша задача – зупинити критичні (масивні) кровотечі, що загрожують життю постраждалого.

Критичною кровотеча вважається у випадку, якщо із тіла виходить велика кількість крові, а пляма крові, що витікає, швидко зростає. Якщо плями крові невеликі та зростають повільно, така кровотеча є некритичною.

При критичній ( масивній) кровотечі перш за все з’ясуйте джерело крововитоку та зупиніть кровотечу, використовуючи бинти та турнікети з аптечки, а при відсутності таких – підручні матеріали, що можна використати у якості джгута. Після накладення турнікета або джгута, обов’язково позначте час зупинення кровотоку. Ця інформація буде необхідна лікарям для подальшого надання допомоги.

• Як зупинити кровотечу:

Якщо кров іде з кінцівки і можна точно визначити місце кровотечі, накладіть турнікет на 5 см вище місця поранення (але не на суглоб).

Якщо не можна точно визначити місце масивної кровотечі, накладайте турнікет на кінцівку максимально високо (ближче до тулуба).

Якщо кровотечу не можна зупинити турнікетом, необхідно зробити валик з бинтів та вати та тиснути на місце крововитоку.

• Якщо кровотеча не є критичною, то перш за все необхідно з’ясувати, чи є у постраждалого інші травми, що можуть загрожувати життю, а вже потім зупиняти кров.
Для некритичної кровотечі зазвичай вистачає тісної бинтової пов’язки.

• Якщо немає критичної необхідності ( масивної кровотечі, відсутності дихання тощо, що потребують негайних маніпуляцій) або загрози пожежі та вибуху, не намагайтесь дістати постраждалого з автівки – дочекайтесь приїзду рятувальників.

• Надавати домедичну допомогу та стежити за станом постраждалого необхідно до приїзду швидкої. Передайте медикам детальну інформацію про події, стан постраждалого, яку саме допомогу ви надали.

• Не намагайтесь повернути голову  - зайві рухи шиї можуть завдати шкоди, якщо постраждалий отримав травму шийного відділу хребта.

• Не можна підкладати речі під голову постраждалого, це може перешкоджати диханню - це може заважати диханню.

І головне – будьте уважними на дорогах та дотримуйтеся правил дорожнього руху.Обов’язково беріть з собою в дорогу укомплектовану аптечку.

Також ЦГЗ МОЗ України нагадує, що ви можете пройти курси надання першої допомоги в своєму місті. Ці навички можуть стати вам в нагоді і, можливо, допоможуть врятувати чиєсь життя.

Нагадуємо також, що незважаючи сумну статистику щодо дорожньо-транспортних пригод, головною причиною смертності стають неінфекційні (хронічні) захворювання, у 90% яких можна було запобігти простим шляхом – знизивши вплив факторів ризику розвитку захворювання.

Нажаль, Україна все ще не має загальнонаціональних репрезентативних даних про основні фактори ризику неінфекційних захворювань, що є перешкодою для прийняття науково обґрунтованих рішень для покращення ситуації. Для отримання об’єктивної інформації про поширення факторів ризику НІЗ та подальшого вироблення підходів до профілактики і боротьби з НІЗ в Україні вперше проводиться національне репрезентативне дослідження STEPS.

STEPS – це підхід, рекомендований ВООЗ для епіднагліду за факторами ризику НІЗ.Дослідження STEPS вивчає поширеність НІЗ та їх факторів ризику, використовуючи стандартизоване анкетування, проведення фізичних та біохімічних вимірювань.
 


Читайте також