Державна служба України з питань праці роз'яснює коли заборонено звільняти жінку

У Державній службі України з питань праці пояснили, у яких випадках не можна звільняти жінку.

Відповідно до статті 184 Кодексу законів про працю України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.

Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Також забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям - за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда.

При відмові у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок власник або уповноважений ним орган зобов'язані повідомляти їм причини відмови у письмовій формі. Відмову у прийнятті на роботу може бути оскаржено у судовому порядку.

Держпраця також  пояснює чи можна звільнити вагітну жінку після закінченню терміну строкового трудового договору. Так, однією з підстав припинення трудового договору є закінчення строку трудового договору, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення, згідно п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 КЗпП України, звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.

Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

При вирішенні питання про припинення із вагітною жінкою строкового трудового договору, роботодавець має своєчасно попередити Вас, як вагітну жінку про припинення трудового договору, і зробити це варто у письмовій формі.

Слід враховувати, що звільнення провадиться з обов’язковим працевлаштуванням.

Щоб виконати обов’язок з працевлаштування роботодавець повинен, надати працівниці у тій же або в іншій організації іншу роботу або запропонувати роботу, від якої вона відмовилась з поважних причин.

Закінчення строку трудового договору не дає підстав для автоматичного звільнення.

Роботодавець має попередити вагітну жінку, що після закінчення строку трудового договору вона до роботи допущена не буде і під час пошуку підходящої для неї роботи може перебувати вдома. Коли можливість для працевлаштування буде знайдено, працівниця зобов’язана з’явитись на вимогу роботодавця.

Під час підготовки використані матеріали інформаційного порталу «Українське право», Урядового порталу та Державної служби України з питань праці.

Підготував  Володимир Сидоренко, Паралель-медіа