Зупинити вітрову електростанцію на полонині Руна можливо, проте уряд не має достатньої рішучості, зазначає еколог Андрій Тупіков.

На полонині Руна триває установка вітрових електростанцій, в той час як уряд лише вдає, що веде діалог із природоохоронцями. Чому міністерство намагається уникнути відповідальності за ситуацію і чи є шанс врятувати Карпати від подальшої забудови - роз'яснює еколог Андрій Тупіков.

16 липня в Міністерстві економіки та охорони довкілля пройшла зустріч, на якій заступник міністра поспілкувався з екоактивістами. Серед учасників були ветеран і ініціатор петиції на захист Карпат Андрій Тупіков, представник WWF-Україна Ярослав Терешун, Ірина Федорів та інші.

Зображення: Ірина Федорівна

Одним із центральних питань стало обговорення підготовки до розгляду законопроєкту про Смарагдову мережу, а також реалізація мережі Natura 2000, що є необхідною умовою для вступу України до Європейського Союзу. Крім того, учасники зустрічі торкнулися теми будівництва вітрової електростанції на полонині Руна. Активісти висловили своє невдоволення рішенням міністерства, яке надало позитивну оцінку впливу на довкілля, і наразі громадська організація "Екологія-Право-Людина" оскаржує це рішення в судовому порядку.

Одночасно представники міністерства повідомили, що не мають правових засобів для призупинення будівництва вітрових електростанцій, оскільки законність надання земельних ділянок та виконання робіт вже була підтверджена судами. У свою чергу, екологи вважають, що дії уряду є недостатніми.

Еспресо провело бесіду з екологом Андрієм Тупіковим, який взяв участь у зустрічі з представниками міністерства. Мета розмови – глибше вивчити можливості для діалогу з Мінекономіки та з’ясувати, які дії екоактивісти сподіваються побачити від урядових структур.

зображення: сторінка Андрія Тупікова у Facebook

Нещодавно ви разом з екологами зустрічалися з Міністерством економіки та довкілля. Яких результатів вдалося досягти на зустрічі?

Зовсім ніяких. Це моя головна скарга: вони не вживають жодних заходів, а лише оголошують про свою діяльність. Ця зустріч не дала жодних конкретних результатів. Не було ухвалено жодних рішень чи дій. Насправді це можна розглядати лише як перший крок у діалозі міністерства щодо вирішення проблеми забудови полонини Руна.

Які, на вашу думку, були причини, що змусили міністерство, нарешті, провести зустріч з екологами? Чи можна вважати, що раніше міністерство не звертало на них уваги?

Насправді, я думаю, що це відбулося саме завдяки позиції громадянського суспільства. Вони висвітлювали цю тему, не давали її забути, постійно нагадували. Можна зайти на фейсбук-сторінку колишнього міністра економіки (ред. -- Олексія Соболєва), і що б він не написав, йому завжди в коментарях нагадували про Карпати, про забудову та вітряки. Завдяки тому, що ця проблема підтримується свідомими громадянами, це дає нам змогу вести діалог з урядом. Поки що це не конкретні дії, але хоча б напрямок, обговорення -- розуміємо, про що можемо говорити.

Міністерство заявляло, що воно не має юридичних механізмів, аби зупинити будівництво на Полонині Руна. Чи будуть екологи відстоювати подальше припинення будівництва?

Ця робота ведеться і нині вона продовжується в різних напрямках та різними організаціями. У конкретних організацій своя специфіка, своє бачення цього питання. Судовою тяганиною, скаргами, позовами щільно займається "Екологія-Право-Людина". Вони більше в юридичному полі вирішують проблему із забудовою. Саме на підставі скасування позитивної оцінки впливу на довкілля працюють з судовими процесам. Ми через контролюючі органи намагаємось втілювати свої ідеї.

Щодо позиції Міністерства, я маю деякі сумніви. Я прямо висловив це заступнику міністра. Він почав зустріч словами: "Отже, ми зібралися. Андрію, тепер вам слово". Я відповів, що у мене дійсно є питання, але найголовніше з них полягає в тому, що ви абсолютно нічого не робите. Відповідно, він почав стверджувати, що у них немає необхідних повноважень. Тоді до розмови долучилися колеги з ЕПЛ і зазначили: "Так давайте, адже ми зараз у суді намагаємося скасувати ваш висновок ОВД. Приєднуйтесь, будемо діяти разом".

Звісно, це утопія. Жодне міністерство не піде на те, щоб скасовувати дозвіл, який саме ж і видало, -- це як стріляти собі в ногу. Але я не вважаю, що в них немає механізму. Він є. Можливо, він діє не так швидко, це не чарівна паличка, але способи вплинути на ситуацію міністерство точно має. Просто вони чомусь цього не роблять.

На вашу думку, враховуючи, що на полонині Руна вже давно встановлені фундаменти, наразі встановлюються самі вітряки, чи можливе призупинення будівельних робіт?

Я був на Руні і не вважаю, що там зроблено аж так багато. Останній раз я був там 2 липня, якраз коли привезли першу частину вітроустановки. Головний інвестор заявляв, що 90% робіт уже завершено -- мовляв проєкт уже майже реалізовано. Але я бачив усе на власні очі: там далеко не 90%. Ми можемо з'ясувати точну кількість запланованих фундаментів, просто переглянувши земельну карту. Там ще добра половина полонини ціла. І будівництво можна зупинити хоч зараз.

Забудова полонини Руна, фото: Еспресо

Виникає давнє питання: а що взагалі там роблять ці фундаменти? Їх почали споруджувати ще до отримання висновку з ОВД. А якість самого цього висновку викликає більше питань, ніж відповідей. Тому чи можна зараз зупинити будівництво і не дати далі знищувати Руну? Можна. Можна вберегти ті ділянки, які ще залишаються цінними. На них є червонокнижні види рослин і тварин, причому в достатній кількості. Але для зупинки потрібна політична воля.

Найбільшою проблемою у нашій боротьбі є те, що забудовникам дозволяють працювати без необхідних документів та без належного моніторингу після завершення проектів. Вони не підлягають жодним перевіркам, а їхні порушення законодавства щодо лісів залишаються безкарними. Натомість ми діємо виключно в межах закону, і наше зусилля зводиться до тривалого часу. Бюрократичні процедури забирають занадто багато часу: на кожне звернення необхідно чекати 30 днів на відповідь. За цей час можуть знищити гектари лісу. Ці труднощі суттєво уповільнюють процес захисту Карпат.

Чи можливо наразі призупинити будівництво та запобігти подальшому руйнуванню Руни? Так, це цілком реально. Однак для цього необхідна значна політична підтримка.

Наскільки є реальним ризиком те, що вітрові електростанції почнуть будувати і на інших високогірних територіях Карпат?

Якщо уважно розглянути їхні проекти, то можна побачити, що у них є плани з забудови всіх хребтів. Чи відмовились вони від цих намірів? Зовсім ні. Ми можемо спостерігати підготовчі роботи, що свідчать про наміри забудувати інші хребти. Лісники вже активно працюють над розміткою нових гектарів, які незабаром будуть знищені під будівництво доріг. Усі ознаки вказують на те, що ця система продовжує свою діяльність, спрямовану на руйнівну забудову. Отже, ризики дійсно існують. А те, що Міністерство розповідає про захист Карпат, можна вважати лише казками.

Європейський Союз виступає за реалізацію мережі Natura 2000. Чи могли б ви роз'яснити, що це за ініціатива та які зміни вона повинна принести для української природної середовища?

Найбільш раціональним способом збереження біологічного різноманіття є не ізоляція окремих видів, оскільки це не приносить значних результатів. Необхідно охороняти самі території, де ці види існують. У Європі реалізується подібна стратегія: зберігаються цінні та рідкісні екосистеми. Охорона таких земель автоматично сприяє збереженню всього біологічного різноманіття. Це є нашим шляхом до інтеграції в Європейський Союз.

Але в чому парадокс? Закон про ту ж Смарагдову мережу не можуть прийняти вже понад шість років. Чому? Бо якщо його ухвалять, то забудова на більшості територій Карпат зупиниться автоматично. Тому цілком зрозуміло, чому уряд не квапиться з цим законопроєктом.

У рамках підготовки до вступу в ЄС Україна мала би виконати низку екологічних норм. Проте уряд навіть подавав клопотання, щоб відтермінувати впровадження деяких європейських директив. Знову ж таки, чому? Тому що зараз "дерибанять" Карпати -- будують вітропарки, розбудовують гірськолижні курорти.

Не так давно ми відвідали Івано-Франківську область, зокрема район Бистриці, де намічається створення нового курортного комплексу. Прогулюючись лісом і вивчаючи карту, ми опинилися на території, де незабаром з'являться їдальня чи паркінг. Амбіційні плани розвиваються в різних напрямках.

Уряд не бажає приймати ці директиви, оскільки за європейськими стандартами багато заходів у Карпатах можуть бути заборонені. Замість цього, вони працюють над законодавством про "добросовісного набувача" та впроваджують експериментальні процедури. У сфері екології уряд рухається абсолютно в протилежному напрямку, вживаючи всіх можливих заходів, щоб уникнути дій, які насправді є необхідними.

Розширення природно-заповідного фонду, включаючи програми Natura 2000 та Смарагдова мережа, поки що залишається лише на стадії документації. Під час зустрічі заступник міністра повідомив, що було вивчено декілька заявок на створення нових охоронюваних об'єктів. Проте, зосередження на паперових процедурах є лише формальністю, а не реальними зусиллями. Той факт, що вони кивнули головою, не свідчить про справжні наміри.

Яких ви подальших кроків очікуєте від оновленого вже Міністерства економіки та довкілля щодо полонини Руни та збереження Карпат?

Очікую, що вони дотримуватимуться того ж вектора, що й колишнє міністерство. У мене до них абсолютно немає довіри. Усі екологічні спільноти, сотні науковців та громадських організацій підписували звернення: "Не скасовуйте Мінприроди, не об'єднуйте його! Це сильна інституція". Але вони взяли й об'єднали. Викинули сільське господарство під Мінагро, і тепер у нас є Міністерство економіки і довкілля. Зі здоровим глуздом це поєднати важко. Це брєд.

Поки що я не бачу реальних кроків від нового відомства, але напрямок вони тримають старий. Надій на зміну влади я не покладаю. Зазвичай це найгірший період -- поки там ділитимуть крісла, переїжджатимуть і перекладатимуть папки, на місцях іде найбільша активізація незаконної діяльності. І зупинити це майже неможливо, бо в уряді твориться бардак.

Ми провели цю зустріч в день, коли відбувся вихід колишнього міністра з посади. На зустрічі був лише його заступник, і ми навіть не були впевнені, чи варто обговорювати якісь угоди, бо вже наступного дня могли змінити і його. Час для переговорів виявився дуже неприязно обраним. Однак ми отримали обіцянку зустрічатися раз на місяць. Хоча б те, що вони готові до спілкування і вислухали нас, – це вже позитивний момент. Але залишається питання: до чого це все призведе. На даний момент жодних конкретних результатів немає.

Довідка. В Україні на Закарпатті, в умовах високогір'я, триває процес будівництва вітрових електростанцій, який вже декілька років супроводжується регулярними порушеннями екологічних норм. Компанія "УК "Вітряні парки України"", що була перенесена з Краматорська до Перечина, має намір звести вітрові електростанції щонайменше на десяти різних майданчиках у Закарпатті, включаючи понад 330 вітряків з загальною потужністю, що перевищує 1,73 гігавата.

На полонині Руна компанія стартувала будівництво навесні 2025 року без попередньої екологічної оцінки. Для створення доріг, необхідних для встановлення вітряків, були знищені вікові ліси та праліси, а також знищені місця зростання рідкісних червонокнижних рослин. Пізніше Державна інспекція архітектури та містобудування визнала, що порушила законодавство, видавши дозволи на будівництво. У лютому 2026 року, незважаючи на критику, Міністерство економіки надало позитивний висновок щодо проекту вітрової електростанції на Руні, посилаючись на енергетичну необхідність. Водночас екоактивісти зафіксували, що на полонині триває вирубка 40 гектарів лісу, що суперечить заявам міністра. Для підключення вітрової електростанції компанія "Закарпаттяобленерго" також організувала вирубки лісу під лінії електропередач.