Що енергетичний сектор встиг реалізувати влітку та які завдання залишаться незавершеними до настання зимових холодів?

Автор Владислав Обух У журналістиці понад 30 років. Починав на радіо, паралельно співпрацював із друкованими та електронними ЗМІ. З 2018 року - в Укрінформі.

Наступний опалювальний сезон, безсумнівно, стане більш складним, ніж попередній. Це визнають як президент, так і прем'єр, а також експерти в галузі енергетики та комунального господарства. Цю реальність усвідомлює кожен українець. На жаль, доводиться говорити про ймовірність такого розвитку подій майже як про невідворотний факт. Тому ми повинні бути готовими до цього. Наше завдання полягає в тому, щоб максимально захиститися від ворожих атак (це стосується як системи ППО, так і інженерних заходів) та підготуватися до швидкого відновлення пошкодженої інфраструктури. В цьому нам допоможуть досвід відновлювальних робіт під час минулих інтенсивних обстрілів, а також значний (як запевняють у Міністерстві енергетики) запас обладнання та запчастин, отриманий завдяки підтримці міжнародних партнерів.

Електрична енергія: без обмежень "дві години в день", проте...

Хоча готуватися до наступної зими почали заздалегідь, бачимо, що за два-три місяці до потенційного початку опалювального періоду 2026/2027 до завершення запланованих робіт іще далеко. Як звітують у профільних відомствах та місцевих громадах, готовність за деякими напрямами -- до 70%, за іншими -- ледве наполовину.

Одне з основних завдань -- посилення інженерного та фізичного захисту об'єктів критичної енергоінфраструктури. Маємо розуміти, що повністю вберегти від ворожих ударів такі (зазвичай величезні) комплекси споруд неможливо. Тим паче коли Україні так бракує протиракет. Але попередня підготовка допоможе у разі влучань максимально скоротити терміни виконання аварійно-відновлювальних робіт, що особливо важливо в зимовий період. І, звісно ж, ідеться про захист від непрямого влучання ракет і атак безпілотників.

У Міністерстві енергетики України, відповідаючи на запит ZN.UA, повідомили, що одночасно проводяться технічні підготовчі роботи для генераційних потужностей та електромереж з метою забезпечення їх функціонування в умовах підвищених навантажень. Також ведеться ремонт електростанцій, накопичуються аварійні запаси матеріалів та критично важливого обладнання, зокрема силових трансформаторів, автотрансформаторів, високовольтного обладнання та інших ресурсів, які знадобляться для швидкого реагування на можливі пошкодження.

"Водночас інформація щодо фактичної забезпеченості окремих підприємств паливно-енергетичного комплексу резервним устаткуванням, кількості трансформаторів, автотрансформаторів, іншого обладнання, а також рівня сформованих аварійних запасів належить до інформації з обмеженим доступом, оскільки її поширення може створювати додаткові ризики для функціонування об'єктів критичної інфраструктури в умовах воєнного стану", -- наголосили у пресслужбі Міненерго.

Як повідомив, виступаючи під час години запитань до уряду у Верховній Раді, перший віцепрем'єр -- міністр енергетики Денис Шмигаль, в Україні цьогоріч уже відремонтували 4,8 ГВт генераційних потужностей, а також збудували майже 200 споруд другого рівня захисту. Ремонти 4 ГВт потужностей тривають. Загалом 2026 року заплановано відновити та побудувати потужності понад 10 ГВт. Зокрема планують установити обладнання з виведених з експлуатації ТЕС і ТЕЦ із Литви, Німеччини та Латвії.

Також, за словами урядовця, в Україні вже працюють об'єкти розподіленої газової генерації загальною потужністю 1,8 ГВт. До кінця року хочуть установити ще 800 МВт. Роботи з під'єднання понад 280 установок тривають.

"Київська область є лідером за кількістю підключених когенераційних газових установок, маючи понад 219 МВт встановленої потужності. Серед інших регіонів, що також вирізняються значними показниками, Черкаська область має 129,3 МВт, Дніпропетровська – 118,2 МВт, Волинська – 113,6 МВт, Івано-Франківська – 108,8 МВт, Сумська – 103,6 МВт, а Закарпатська область завершує список з 100,3 МВт. Ці дані були надані пресслужбою Міністерства енергетики."

Водночас понад половину української електрогенерації, як відомо, забезпечують атомні електростанції. Денис Шмигаль повідомив, що зараз три з дев'яти атомних енергоблоків на підконтрольній Україні території перебувають у ремонті. До настання холодів усі блоки під'єднають до енергосистеми.

Голова "Бюро комплексного аналізу та прогнозів" Сергій Дяченко висловив сподівання, що "тумблер спрацює" і Росія утримається від здійснення терористичних атак на ці енергетичні об'єкти.

"Я вважаю, що ворог не наважиться атакувати атомні електростанції. Ці об'єкти мають вражаючу міцність. Під час своєї наукової кар'єри я досліджував питання міцності та навіть захистив дисертацію з цієї теми. Мені також доводилося брати участь у розрахунках конструкцій АЕС, і там передбачено дуже суттєвий запас міцності," - зазначив експерт у коментарі для ZN.UA.

Він також підкреслив, що рівень захисту підстанцій та інших складових системи передачі й розподілу електричної енергії істотно підвищився. Більше того, завдяки накопиченому досвіду, енергетики здобули вміння оперативно відновлювати ці об'єкти після їх ушкодження.

"З усього цього -- висновок: так, тривалі вимкнення струму в разі поновлення інтенсивних атак на українську електросистему, ймовірно, будуть. Але не настільки, щоби справдилися прогнози про "щонайбільше дві години електрики на добу", -- заспокоює Дяченко.

У Міністерстві енергетики не надали конкретних цифр, зазначивши, що прогнози щодо роботи Об'єднаної енергосистеми України, обсяги споживання електроенергії, очікувані потужності та баланс електрики, а також можливості запровадження обмежень на електропостачання формуються оператором системи передачі. Це відбувається з урахуванням прогнозів погоди, доступності генераційних потужностей, графіків ремонтних робіт, режимів роботи енергосистем сусідніх країн, можливостей імпорту електрики, а також, звичайно, поточної безпекової ситуації.

Враховуючи численні фактори, що здатні впливати на функціонування енергосистеми в умовах воєнного часу, прогнозування можливих графіків погодинних відключень має сценарний характер. Це передбачає, що результати залежатимуть, перш за все, від наслідків потенційних нападів на об'єкти енергетичної інфраструктури та реального стану самої енергосистеми, -- зазначили у пресслужбі Міністерства енергетики.

Цієї зими ми не зіткнемося з "газовим голодом". А як справи з теплом?

В Міністерстві енергетики запевнили ZN.UA, що досвід опалювального сезону 2025/2026 врахований у планах задоволення потреб України в блакитному паливі. "Нашими основними пріоритетами залишаються формування необхідних запасів природного газу, підтримка стабільного рівня власного видобутку, диверсифікація імпортних джерел та зміцнення стійкості газової інфраструктури до можливих загроз. Крім того, важливою частиною підготовки до осінньо-зимового періоду є відновлення пошкоджених об'єктів видобутку газу та створення резервів для забезпечення надійного функціонування газотранспортної системи".

Відзначили в міністерстві, що газова генерація все частіше застосовується для забезпечення стабільності енергосистеми в ситуаціях, коли електрогенераційні потужності зазнають пошкоджень.

Сергій Дяченко висловлює свою згоду: стан накопичення газу виглядає досить позитивно, особливо якщо врахувати деякі минулі роки, коли запаси блакитного пального ледь вистачали для успішного проходження опалювального сезону. І це стало можливим завдяки не особливо холодним зимам.

З іншого боку, ситуація з видобутком газу стала значно гіршою — агресор активізував обстріли виробничих об'єктів. З початку року Російська Федерація завдала ударів по інфраструктурі "Нафтогазу" майже 300 разів. Приватні компанії також постраждали. Незважаючи на швидке виконання ремонтних робіт, частина видобувних потужностей припинила свою діяльність, і в результаті внутрішні обсяги видобутку суттєво зменшилися.

У цих обставинах прискорене заповнення підземних газосховищ, як внутрішніми, так і імпортованими ресурсами, викликає принаймні певний оптимізм. Згідно з даними Дениса Шмигаля, в ПСГ вже накопичено 14,3 мільярда кубометрів газу — це значно перевищує показники минулого року, коли на цю ж дату було близько 11 мільярдів кубометрів.

"Це має свої переваги. Газ є критично важливим резервним паливом. В Україні значна частина системи опалення залежить саме від газу. Крім того, ми часто стикаємося з нестачею високоманеврових резервів. Саме тому для підтримання балансу зазвичай використовуємо теплові електростанції, що працюють на газовому паливі. Відтак, якщо обладнання функціонуватиме, ресурс для його роботи буде доступний. Важливо також, що цей ресурс, якого російські удари не можуть легко знищити, залишається надійним", -- зазначає Дяченко.

Крім того, відновити газотранспортну інфраструктуру набагато легше, ніж електроенергетичну.

"Та й удари по устаткуванню газових мереж -- непросте завдання. Влучити по такому невеликому (особливо якщо порівняти з ТЕЦ) об'єкту ракетою доволі складно. А від "шахедів" ми потихеньку навчилися захищатись. Удари ж по трубах газогонів також неефективні", -- вважає голова "Бюро комплексного аналізу та прогнозів".

Щоб підкріпити свої висловлювання, він нагадав про спроби нелегальних збройних груп з Донеччини влаштовувати теракти на важливих газопроводах. Як правило, протягом тижня-двох після таких нападів вдавалося відновити роботу системи.

"По-друге, наша система має досить складну структуру. Розподільні мережі здебільшого знаходяться під землею, а магістральні мають резервні 'нитки', що дозволяє завжди перенаправити паливо в обхід ушкодженої частини," – зазначає фахівець.

За оцінками Дяченка, достатніми є й накопичені в Україні обсяги вугілля. Але тут ситуація дещо інша. Йдеться радше не про швидкі темпи його закупівлі, а про істотне скорочення потреб у такому паливі. Адже в нас, на жаль, залишилося дуже мало тепло- й електрогенерації, яка на ньому працює.

І найбільший головний біль, звісно ж, -- забезпечення українців теплом. Після минулої зими посилено увагу до виконання планів установлення розподіленої генерації -- локальних джерел тепла й електроенергії (когенераційних установок, блочно-модульних котелень, газотурбінних установок). Адже не секрет (і ZN.UA торік писало про це), що доки попередньої зими "не припекло", у багатьох громадах таке обладнання -- здебільшого подароване міжнародними партнерами та благодійниками -- роками простоювало на складах чи й просто неба. Тепер держава спростила дозвільні процедури, запровадила митні та податкові пільги під час ввезення енергообладнання. Та й громади після уроків минулої зими помітно активізувалися. Єдине: чи не запізно? Згадані когенераційні установки, які можуть одночасно виробляти електрику й тепло, справді можуть урятувати від замерзання окремі мікрорайони. Але для великого міста, як-от, приміром столиця, їх недостатньо.

Варто зазначити, що в Києві підбили підсумки щодо виконання майже половини запланованих заходів для підготовки до опалювального сезону. До кінця року планується завершити кілька великих проєктів. Як повідомив міський голова Віталій Кличко, одним із пріоритетних завдань є створення резервної системи, що забезпечить киян теплом, електрикою та водою в разі пошкодження значних генераційних об'єктів.

Думають і про альтернативу на чорний день. У столиці заздалегідь формують списки маломобільних жителів, які можуть потребувати тимчасового переселення у разі тривалої відсутності теплопостачання. Насамперед йдеться про самотніх літніх людей, людей з особливими потребами та сім'ї з дітьми з інвалідністю.

Водночас у Міністерстві відновлення, інфраструктури та транспорту повідомили, що на середину серпня в рамках країни забезпечено резервне живлення обсягом 918,5 МВт, що становить 75,6% від потреб об'єктів тепло- та водопостачання. Таким чином, існує дефіцит у 296,2 МВт.

На 1 серпня підготовлено до опалювального сезону 83 553 житлових будинки, що становить 58% від запланованого; 14 962 об'єкти соціальної інфраструктури, або 62,7%; 10 590 котелень, що складає 61,7%; 10,4 тисячі кілометрів тепломереж; 2457 насосних станцій водопостачання та 1516 насосних станцій каналізації, -- повідомили в міністерстві.

Однак перед нами постають два ключові питання: чи вистачить часу до приходу холодів, щоб завершити всі заплановані роботи? І друге: чи були враховані всі необхідні ресурси, щоб наші міста, незважаючи на ворожі атаки, могли витримати зимові холоди? Прогнози звучать по-різному. Але, напевно, всі погоджуються з тим, що зараз потрібно максимально зосередитися на роботі. Адже кожен день, який ми ефективно використовуємо влітку та в теплу пору осені, забезпечує навіть невелике, але важливе полегшення в умовах складної зими, що нас чекає.