Накачуючи повітрям бульбашку: які проблеми виникають з Тисячовесною

У вересні 2025 року президент Володимир Зеленський офіційно виступає з ініціативою до уряду щодо запровадження великої програми фінансування українського культурного контенту під назвою "1000 годин українського контенту".

Рекламное сообщение

22 грудня 2025-го Міністерство культури оприлюднює проєкт постанови Кабміну "Деякі питання створення українського контенту" та запускає його громадське обговорення (традиційно розмитий термін, який майже ніколи не має підтверджень результативності).

26 березня цього року уряд ухвалив постанову №975, що визначає нормативи та процедури проведення художніх конкурсів у рамках реалізації програми, яка отримала назву "Тисячовесна".

3 квітня Міністерство культури та Офіс Президента запускають офіційний прийом заявок. Програма охоплює сім напрямків, включаючи кіно, телесеріали та матеріали для соціальних мереж.

У травні Міністерство культури публікує перелік експертів, які будуть оцінювати подані заявки. Одночасно стартують перші відкриті обговорення, зокрема, через відсутність гейм-дизайнерів серед учасників конкурсу.

Прийом заявок завершується 4 червня. Експерти голосують в трьох турах. До фіналу доходить 1227 проєктів, пʼята частина -- дебюти.

У серпні в Івано-Франківську вісім залах "секретного місця" відбудеться великий фінальний пітчинг проєктів. 24 серпня Міністерство культури офіційно анонсує 680 проектів-переможців у категоріях кіно, музики, театру та візуального мистецтва, на які держава має намір виділити 3,37 мільярда гривень. Серед переможців: 91 – ігрові фільми та серіали, 70 – документальні проєкти, 30 – дитячі та анімаційні фільми, 77 – роботи візуального мистецтва, 133 – перформативні проєкти, 144 – сучасна музика, а також 135 – аудіовізуальні шоу та контент для соціальних мереж.

Фото: Міністерство культури України

Команда Міністерства культури завершила аналіз експертних оцінок проєктів національної ініціативи "Тисячовесна", що спрямована на підтримку української культури.

Проте це лише початок розповіді. Дебати в культурному середовищі не вгамовуються, а, навпаки, стають все більш інтенсивними. Особливо в сфері кінематографії.

Рекламное сообщение

Що викликало обурення серед учасників та спостерігачів?

Найперше - масштабний конфлікт інтересів. На думку критиків конкурсу, окремі проєкти, що виграли фінансування, напряму пов'язані з експертами, які засідали в конкурсних комісіях, а деякі масштабні продюсерські компанії й "родинні" продакшн-студії отримали аномально великі суми.

Зокрема, кастинг-директорка та членкиня експертної комісії Алла Самойленко обурилася успіхом трьох проєктів родини Лавренюків на суму 125,46 млн грн. і відвертим лобіюванням проєктів Олега Щербини та Юлії Чернявської. Продюсер Дмитро Улибін висловився мʼякше: хоча формально експерти не оцінювали власні роботи в конкретних секціях, наявність їхніх заявок серед переможців руйнує довіру.

Image credit: docudays.ua

Ольга Журба может быть представлена как уникальная личность с собственным стилем и характером.

Ці вимоги були викладені в листі, адресованому Міністерству культури, який підписали численні представники кінематографічної спільноти на чолі з режисеркою Ольгою Журбою.

Аналіз списків переможців та складу експертних комісій, які оцінювали проєкти, виявив серйозні ознаки конфлікту інтересів і явні порушення принципів доброчесності. Зокрема, було встановлено, що 39 з 92 проєктів-переможців у сфері кінематографії та суміжних категоріях (що складає понад 42% від загальної кількості підтриманих заявок) мають безпосередній зв'язок з експертами, які брали участь у журі цього конкурсу та оцінювали роботи своїх колег у тих же номінаціях. Дозвіл на оцінювання осіб, які мають пряму чи непряму фінансову або професійну зацікавленість у результатах відбору, є серйозним порушенням антикорупційних норм, підриває основи чесної конкуренції та ставить під сумнів репутацію найбільшої державної програми підтримки української культури в очах громадськості та міжнародних партнерів.

Підписанти листа закликають провести внутрішнє розслідування щодо конфлікту інтересів та зловживання повноваженнями журі.

Варто підкреслити, що більшість фахівців та претендентів були обізнані про наявність конфлікту інтересів на початкових стадіях конкурсу, проте це не зупинило їх від участі та подальшої критики вже після завершення процесу.

Окремі заявники здобули мільйони гривень з сирим або погано підгтовленим матеріалом. Натомість продумані, готові сценарії відсіяли. В цьому сенсі характерний випадок, на думку Алли Самойленко, явив проєкт ігрового фільму про Аллу Горську, що пройшов конкурс без повноцінного сценарію (замість нього подали есей з уривками листування художниці) і посів четверту позицію з 86,36%. При цьому в бюджеті заклали видатки на костюми, але нуль гонорарів для акторів. Водночас "досконало підготовлений" проєкт Антоніо Лукіча "Дівчина, що кричить" отримав 72,73% і опинився на 15 пунктів нижче.

Рекламное сообщение

Вочевидь, чимало суперечливих моментів було закладено вже апріорі, на рівні регламенту. Просто починаючи з такого, здавалося б, другорядного, але насправді важливого елементу, як час, відведений на презентацію: 5 хвилин, аби представити проєкт, і 2 хвилини, щоб відповісти на питання експертів. Для презентації повнометражного фільму цього критично замало. Як наслідок, наприклад, трапився казус із продюсерками телесеріалу "Сліпа": вже після 24.02.26 вони спокійнесенько працювали в керівництві російського каналу СТС, але прикотили через Францію просити фінансування одразу на кілька проєктів. Експертка банально не встигла їх прикликати до відповіді, бо час вийшов.

Окремий біль – це справжня жанрова каша. Моя спостережлива колега Лєна Чиченіна звернула увагу на те, що в одну категорію потрапили фестивальне кіно, масово-розважальні проекти, серіали та дебюти. "Жанрові" критики оцінювали артхаус та експериментальне кіно, в той час як "фестивальні" спеціалісти аналізували роботи "жанровиків". Це можна порівняти зі змішуванням термітника та мурашника лише через те, що і терміти, і мурахи є дрібними комахами, які живуть в колоніях. Ще одна невдала комбінація – це примусове поєднання анімації з дитячим кіно, а також авторської документалістики з телепубліцистикою, адже ці жанри мають принципово різні потреби та структури.

Изображение: 5.ua

очільниця київського кінотеатру "Жовтень" Людмила Горделадзе

Існує безліч недоліків і помилок, які можна було б згадувати, проте доцільніше буде навести цитату від компетентної особи, якою є Людмила Горделадзе, багаторічна керівниця київського кінотеатру "Жовтень":

"...чому ефірні телевізійники масово прийшли на Тисячовесну: за легкими великими грішми. І це насправді через помилки правил Тисячовесни, адже організатори самі не розуміють різниці між виробництвом контенту для кіно, для ТБ і для соцмереж. На ТБ завжди розцінки і зарплатня були нижчі за кінематографічні. Потім все помінялося... На телесеріали держава виділяє лише 50% бюджету. Дебютантом може бути лише кінорежисер, що має відповідний диплом українського вишу. Обмеження в 50% бюджету має застосовуватися і на телефільми. Але в правилах Тисячовесни це не артикульовано. Специфіка авторського кіно взагалі не прописана, але компенсація з бюджету обіцяна - 100%. Документальні повнометражні фільми для кінотеатрів за правилами роботи кінотеатрів мають мати хронометраж від 70 хв. Але навіть в законодавстві про кіно зараз написано, що повний метр - це від 52 хв. Проте це хронометраж для ТБ, а не для кінотеатрів. Відповідно й плутанина з фінансуванням. Про продукт для ютьюба я вже взагалі не кажу. Його кошториси мають бути низькими, але фактично в Тисячовесні апліканти заклали великі бюджети і для контенту для соціальних мереж, ігноруючи ринок кінотеатрів, адже, звісно, апліканту легше пообіцяти велику аудиторію мереж, ніж спланувати вихід неігрового кіно в кінопрокат... Взагалі, що мене особливо турбує: що буде робити Держкіно, якщо мінкульт і Тисячовесна переберуть на себе кіновиробництво? Що буде з законодавством про кіно, в яке пітчинги Тісячовесни абсолютно не вписуються? Тобто це новий етап і приклад хаосу держуправління, зокрема в галузі кінематографії. До чого це призведе? Як мінімум до розмивання державної підтримки галузі кінематографії. Кінематографістам будуть дорікати великими сумами на кіно, але це ж фактично не все на кіно. Фінансується екранний продукт, де кіно, на жаль, Попелюшка. Кіно, як відомо, за законодавством - галузь культури, і має підтримуватися державою, а ТБ і соціальні мережі відносяться до галузі медіа і працюють за ринковими правилами. Це ж елементарно!"

Ось ще один з численних "плюсів" цього неясного процесу: статус "критично важливого підприємства" для звільнення працівників від мобілізації. Щоб отримати таке бронювання, необхідно мати офіційний штат та високу заробітну плату (не менше 25941 грн). Однак більшість українського кінематографічного простору, зокрема виробники авторського кіно, яке представляє нашу країну на міжнародному рівні, функціонують через фізичних осіб-підприємців та короткострокові проєкти. В результаті, незалежні студії не зможуть забезпечити бронювання своїх знімальних команд, на відміну від великих медіа-компаній.

Врешті-решт постає практично риторичне запитання: чого ви насправді очікували?

Давайте будемо відверті: коли нинішнє керівництво країни дійсно проявляло інтерес до розвитку національної культури, зокрема національного кінематографу (якщо не брати до уваги "Квартал 95")? Коли фактично було сфальсифіковано конкурс на посаду голови Держкіно у 2020 році, щоб протягнути абсолютно некомпетентну, малознайому особу? Коли, під тиском чиновників, були переглянуті результати 14-го пітчингу Держкіно у 2020 році, внаслідок чого загинула безліч перспективних проєктів, які вже здобули перемогу? Коли майже знищили унікальну інституцію - Довженко-центр, оскільки вона не подобалася цій "смотрящій"?

Не треба обманюватись. "Тисячовесна" - це чергова піар-акція адміністрації Зеленського. На кшталт "Великого будівництва". В Україні вже є інституції з налагодженими механізмами фінансування екранної індустрії - те саме Держкіно або Український культурний фонд. Але на них не попіаришся.

Так, у списку переможців є гідні імена і цікаві задуми. Але суті того, що відбулося, це не змінює. А відбулося чергове масштабне окозамилювання - замість нудної системної роботи з порятунку нашої виснаженої війною культури.