Росія вже не обмежується лише спробами анексії України: як Кремль адаптував свою концепцію тріумфу.

Росія, можливо, коригує свою стратегію перемоги у конфлікті з Україною. Москва все менше орієнтується лише на поступове захоплення територій і дедалі частіше завдає ударів по великим містам, економічним об'єктам та цивільній інфраструктурі.

Про це йдеться в матеріалі Foreign Affairs.

Автори матеріалу вважають, що Кремль має намір ускладнити життя в українських містах до максимуму, спонукаючи людей і підприємства залишати країну. Це також передбачає порушення логістичних зв'язків між великими містами, що поступово виснажить суспільство. Основною метою таких дій є не стільки захоплення територій, скільки зламати волю України та її союзників продовжувати боротьбу.

У першому півріччі 2026 року Росія зіткнулася з ускладненнями на фронті. Українські сили вдосконалили свої можливості для проведення точкових атак на середні та далекі дистанції, в той час як просування російських військ стало менш ефективним, а втрати продовжували зростати.

На фоні цього Москва значно посилила застосування балістичних ракет і швидкісних безпілотників, а також розширила ареал своїх атак.

Росія переміщує свої основні зусилля вглиб території України.

Якщо раніше значна частина російських атак припадала на міста поблизу фронту, то тепер дедалі більше ударів спрямовується по Києву та західних областях.

Це явище особливо помітне в столиці. 27 серпня в Києві було зафіксовано 13 сигналів повітряної тривоги протягом доби. У ніч на 8 вересня одна з тривог тривала близько десяти годин, а 23 вересня виявилося 11 таких сигналів. Автори характеризують цю ситуацію як перехід від окремих масштабних нічних атак до практично безперервного очікування нових загроз.

Атаки стають все більш поширеними, торкаючись навіть міст, які знаходяться далеко від лінії фронту. У статті згадуються такі міста, як Львів, Луцьк, Івано-Франківськ, Тернопіль та Стрий. Російські удари також націлюються на склади, медичні центри, дата-центри та інші важливі об'єкти, які є критично необхідними для повсякденного життя та функціонування економіки.

Автори підкреслюють, що повітряний терор вже чинить серйозний тягар на українське суспільство, але при цьому не спостерігають жодних ознак неминучого краху країни. Україна залишається величезною, децентралізованою та набагато більш стійкою, ніж сподівається Кремль.

Москва розраховує не лише на ракети

Другим аспектом російської стратегії є фінансовий.

За оцінкою українського уряду, наведеною в матеріалі, 2027 року Україні може знадобитися близько 52 млрд доларів зовнішнього фінансування, з яких наразі гарантовано близько 20 млрд.

Москва, як припускають автори, розраховує на те, що готовність США та Європи платити за підтримку України має межу, тоді як сама Росія готова продовжувати витрачати ресурси на війну.

Ось чому економічна стабільність України набуває такої ж ваги, як і військова ситуація на передовій.

У документі підкреслюється важливість продовження фінансової підтримки для Києва. Автори висловлюють думку, що Європейському Союзу слід більш активно залучати заморожені російські активи, а також переглянути стратегію фінансування військових потреб України.

Зокрема, йдеться про зарплати військовослужбовців. 2026 року Україна планує витратити на них близько 35 млрд доларів, що створює величезне навантаження на державний бюджет.

Окремим викликом залишається питання озброєння. Автори підкреслюють, що навіть посилення систем протиповітряної оборони може виявитися недостатнім через різницю в темпах виробництва. Згідно з наведеними даними, Сполучені Штати здатні виробляти приблизно 840 ракет-перехоплювачів Patriot щороку, тоді як Росія — понад 1200 балістичних і квазібалістичних ракет, не рахуючи постачань з Північної Кореї.

Отже, автори пропонують збільшити обсяги дальнобійного озброєння для України та націлювати удари на російські промислові об'єкти, пускові системи та логістичні ланцюги. Вони вважають, що західні держави повинні зняти політичні та технічні бар'єри на застосування подібної зброї.

Чому це стосується не лише України

Автори статті вважають, що затяжна війна Росії виходить за межі лише бажання завоювати Україну.

Вони нагадують, що ще перед повномасштабним вторгненням Москва вимагала фактично повернути військову присутність НАТО до конфігурації 1997 року. Тепер же західні посадовці дедалі частіше попереджають і про можливість майбутнього конфлікту Росії з країнами Альянсу.

Водночас українська армія залишається головною силою в Європі, яка безпосередньо стримує російські війська та накопичила унікальний досвід сучасної війни.

Саме з цієї причини автори звертаються до Європи з проханням більше інвестувати в оборонну промисловість України. За їхніми оцінками, наразі фінансування становить лише приблизно 30% від загальних виробничих потужностей українських оборонних підприємств. Серед запропонованих шляхів вирішення цієї ситуації – створення спільних підприємств у рамках ЄС, укладання довгострокових контрактів, а також надання українським виробникам можливості брати участь у європейських оборонних програмах.

За наведеним у матеріалі норвезьким дослідженням, перемога Росії може коштувати Європі приблизно 1,3-1,8 трлн доларів протягом чотирьох років. Достатня підтримка України за той самий період оцінюється у 570-910 млрд доларів.

В результаті, автори дійшли висновку, що Кремль трансформує Росію для тривалого конфлікту. Основна мета — одночасно чинити тиск на українське суспільство, економіку та схиляти західну підтримку.

Україна, за їхньою оцінкою, здатна пройти найближчу зиму, однак очікувати автоматичного перемир'я навесні не варто. Саме тому вони закликають США та Європу готуватися до тривалішого протистояння і дати Києву ресурси не лише для захисту, а й для відповіді на російські удари.

Раніше ми повідомляли, що президент Росії Володимир Путін має намір завершити конфлікт з Україною на своїх умовах у найближчі місяці. Згідно з оцінками експертів Інституту вивчення війни (ISW), у Кремлі не мають наміру проводити безперервну повітряну кампанію і прагнуть змусити Україну погодитися на капітуляцію до приходу весни 2027 року.

Аналітики Інституту вивчення війни зазначають, що нова стратегія диктатора повністю базується на масованих ударах безпілотниками та балістичними ракетами в осінньо-зимовий період 2026-2027 років. У Кремлі вважають, що нестача ракет для комплексів Patriot та обмежені можливості України в перехопленні швидкісних дронів призведуть до того, що енергетична система України та критична інфраструктура не витримають навантаження цієї зими.

Масована атака на Київ 30 вересня

В ніч на 30 вересня столицю України Київ зазнав ракетної атаки з боку Росії, а вранці були використані безпілотники. Згідно з інформацією з моніторингових джерел, для цих ударів могли бути задіяні балістичні ракети "Циркон" та новітні дрони "Герань".

Внаслідок пожежі та руйнувань було зафіксовано події у Святошинському, Подільському, Голосіївському та Солом'янському районах міста.

У Святошинському районі сталася трагедія: одна особа загинула, а чотири отримали травми. Вогонь охопив приватний будинок, внаслідок чого пошкоджено приблизно десять сусідніх споруд.

У Подільському районі сталися кілька спалахів в нежитлових, складських і приватних приміщеннях, один з яких призвів до обвалення першого поверху. У Голосіївському районі вогонь охопив лазню, побутове приміщення та бетонозмішувач, тоді як у Солом'янському районі загорілося трав'яне покриття на відкритій місцевості.

Під ударом також опинилася Київська область вночі.