Від ЗНО до НМТ: еволюція системи незалежного оцінювання в Україні та аналіз результатів випускників.

В Україні вже п'ятий рік поспіль замість традиційного зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) проводиться національний мультипредметний тест (НМТ). З огляду на повномасштабну війну, звичний формат перевірки знань випускників виявився недоступним, тому тестування відбувається на комп'ютерах, і всі чотири предмети здаються в один день.

Цього року кількість учасників, які зареєструвалися для проходження НМТ, становила близько 360 000, що є найвищим показником з початку повномасштабної війни. Для порівняння, у 2022 році їх було більше 234 000.

Як змінилося незалежне оцінювання в Україні та що показують результати мультипредметного тесту останніх років - у спецпроєкті LIGA.net і школи "Оптіма", яка вже четвертий рік поспіль входить до десятки кращих шкіл України за результатами НМТ і посідає перше місце серед дистанційних.

ЗНО: як все це розпочалося

Сьогодні важко уявити процес вступу до українського університету без використання стандартизованих тестів. Проте ще близько двох десятиліть тому абітурієнти здавали вступні іспити безпосередньо в навчальних закладах. Таким чином, успіх залежав не лише від рівня знань, а й іноді від матеріального становища та зв'язків сім'ї.

"На момент свого впровадження зовнішнє незалежне оцінювання кардинально змінило правила вступу до вищих навчальних закладів. Раніше процес отримання місця на престижних спеціальностях, таких як медицина, право, журналістика та інші, часто супроводжувався корупційними схемами та вимаганням грошей. ЗНО ж надало абітурієнтам нове сприйняття справедливості: тепер їхній успіх у вступі залежить в першу чергу від результатів тестування, а не від фінансових можливостей чи зв'язків родини," - зазначила Тетяна Вакуленко, директор Українського центру оцінювання якості освіти, в коментарі для LIGA.net.

Перше зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) було реалізоване ще в 2004 році в рамках пілотного проєкту, в якому взяли участь близько 4500 випускників із п'яти найбільших міст України. Однак у тому вигляді, який нині знайомий українським абітурієнтам, ЗНО почало формуватися лише в 2006 році. Напередодні, наприкінці 2005 року, уряд ухвалив рішення про створення Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО), який до сьогодні відповідає за організацію та проведення незалежного оцінювання.

У 2006 році перше масштабне ЗНО склали понад 41 000 випускників. А вже за два роки тестування стало обов'язковою умовою вступу до всіх закладів вищої освіти. У 2008 році його учасниками стали 512 600 осіб. Спочатку обов'язковим для всіх був лише тест з української мови та літератури. Решту предметів вступники вибирали залежно від вимог спеціальності й конкретного університету.

У 2015 році відбулася ще одна значна зміна: результати зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) почали враховувати як оцінку за державну підсумкову атестацію (ДПА), яку раніше учні проходили окремо у навчальних закладах. Ця практика тривала до 2019 року, коли результати тестувань застосовувалися не лише для вступу до вищих навчальних закладів, але й для підсумкової оцінки в школах.

До 2022 року зовнішнє незалежне оцінювання функціонувало як система незалежних тестів по окремих предметах.

Протягом різних років вступники проходили іспити з трьох до п'яти дисциплін, серед яких були як обов'язкові, так і вибрані ними самостійно.

* Кожен іспит проходив в окремий день, а між ними було кілька днів відпочинку.

"Завдяки ЗНО, українські підлітки отримали можливість усвідомити, що їхні знання, старанність і зусилля можуть відкрити двері до найпрестижніших університетів країни, незалежно від їхнього місця проживання чи сімейного походження", - зазначає Тетяна Вакуленко.

Проте, повномасштабна війна поставила під сумнів проведення незалежного оцінювання: реалізувати його в звичному форматі стало небезпечно. З метою збереження рівних можливостей для вступу, виникла необхідність терміново впровадити спрощену версію тестування.

ЗНО та НМТ: які нововведення відбулися?

У 2022 році Національний мультипредметний тест став альтернативою ЗНО, а учні, які закінчують школу, були звільнені від проходження державної підсумкової атестації в умовах воєнного стану.

Національний мультипредметний тест (НМТ) проходить на комп'ютерах у спеціально створених екзаменаційних центрах (ТЕЦ). Зазвичай ці центри розташовані в навчальних закладах, що мають укриття, а в деяких випадках тестування здійснюється безпосередньо в захищених залах.

Абітурієнти складають чотири предмети в один день у кілька етапів:

Спершу учні виконують завдання з української мови та математики, для цього відведено 120 хвилин.

* далі - перерва у 20 хвилин;

* Ще 120 хвилин відведено на виконання завдань з історії України та одного з предметів на вибір: української літератури, іноземної мови (англійської, іспанської, німецької чи французької), а також біології, фізики, хімії або географії.

У НМТ, на відміну від ЗНО, не передбачено завдань з розгорнутими відповідями, таких як власні висловлювання чи розв'язання задач із поясненнями. Тетяна Вакуленко підкреслює, що це обумовлено вимушеними умовами війни. Абітурієнти часто проходять тестування під час повітряних тривог, загроз обстрілів та перебоїв електропостачання, тому формат тесту має бути якомога більш стійким до цих викликів.

У випадку оголошення повітряної тривоги, екзамен буде призупинено. Якщо тривога триває довго, учасники отримають можливість пройти тестування знову під час додаткової сесії.

Також НМТ можна проходити за межами України для випускників, які були змушені виїхати через війну. У 2026 році кількість таких учасників становила майже 19 000 осіб, а тестування проводилися в 54 містах 32 країн. Більшість приміщень для проведення екзаменів надавали місцеві освітні установи, що обмежувало кількість доступних місць. Наприклад, у цьому році вільні місця в Празі, Мілані, Бухаресті, Кракові та деяких німецьких містах заповнилися ще під час реєстрації, тому багатьом учасникам довелося шукати можливості в інших містах або сусідніх країнах.

Щороку, коли наближається НМТ, у суспільстві виникає жвава дискусія щодо навантаження на випускників, які змушені складати чотири предмети в один день. У Центрі оцінювання якості освіти зазначили, що повернення до формату ЗНО, де кожен предмет здається в окремий день, є складним через кілька причин. Випускники з прифронтових регіонів мають труднощі з виїздом на тестування кілька разів, також на місцях проведення часто не вистачає необхідної інфраструктури. Крім того, чим більше днів тестування, тим більша ймовірність перерви через блекаути та повітряні тривоги.

"Наша мета полягає не в ускладненні або спрощенні тестування, а в забезпеченні високої якості вимірювань та справедливого оцінювання вступників. В умовах мирного часу і в період війни важливо дотримуватись прозорих та рівних для всіх правил. Альтернатива НМТ не означає скасування випробувань, а повернення частини вступних рішень до окремих університетів, що призводить до різноманітних умов і підвищення ризиків корупції. Це також суттєво обмежує можливості для абітурієнтів, оскільки фізично неможливо скласти іспити в трьох і більше навчальних закладах", - підкреслює Тетяна Вакуленко.

На її думку, НМТ вже виступає як компромісний формат оцінювання в умовах війни. Якщо зменшити кількість предметів або спростити завдання, це призведе до зниження точності оцінки: результати добре підготовлених та слабко підготовлених вступників майже не матимуть відмінностей.

Водночас УЦОЯО разом з комітетом Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій і Міністерством освіти і науки працює над різними моделями проведення НМТ. Розглядають і можливість розділити складання чотирьох предметів на два дні.

"З технічної точки зору це здійсненно, проте може призвести до негативних наслідків для певних груп абітурієнтів – зокрема, для випускників з регіонів, що знаходяться поблизу активних бойових дій, а також для тих, хто в даний момент перебуває за межами країни. Проте остаточна модель вступної кампанії 2027 року ще не отримала затвердження, тому наразі важливо не плутати можливі сценарії з ухваленими рішеннями," – підкреслила директорка УЦОЯО.

НМТ-2026 в числах: дисципліни, області, навчальні заклади.

Згідно з інформацією, опублікованою в звіті УЦОЯО, у цьому році на НМТ зареєструвалося 359 981 особа, з яких результати отримали 329 419 учасників. Це є найвищий показник за весь період повномасштабної війни: у 2025 році результати дістали 289 664 учасники, а в 2024 - 283 370.

Три чверті всіх учасників (246 458, або 74,8 %) складають цьогорічні випускники, тоді як решта (82 961, що становить 25,2 %) - це випускники попередніх років.

У порівнянні з 2024 роком, коли до Національного мультипредметного тесту (НМТ) було введено предмет на вибір, тест отримав свій сучасний формат. У 2022-2023 роках учасники проходили лише три обов'язкові блоки: українську мову, математику та історію України.

Які предмети далися найлегше і найважче

Найвищі середні оцінки з іноземних мов були зафіксовані для німецької (156), французької (151,9) та англійської (151,3). У Центральному органі оцінювання якості освіти наголошують на необхідності обережно ставитися до цього показника, оскільки кількість учасників, які складали іспити з іноземних мов, окрім англійської, була відносно невеликою.

Найменші середні оцінки зафіксовані з математики (131,9), фізики (135,9), української літератури (137,2) та хімії (138,7). Оскільки математика є обов'язковим предметом для всіх учнів, її результати дають загальне уявлення про ситуацію, а не лише про вибіркову групу учнів.

Ця тенденція залишається незмінною: протягом трьох років поспіль іноземні мови демонструють найвищі середні показники, тоді як математика та фізика займають останні позиції.

200 балів і менше порога: два протилежні полюси.

Цього року 4002 учасники досягли принаймні одного результату на рівні 200 балів. Переважна частина з них отримала максимум лише з одного предмета, проте двоє з учасників здобули 200 балів по всіх чотирьох дисциплінах.

У підсумку, учасники досягли 4324 найвищих балів, з яких половина припадає на англійську мову (2194). Наступні за кількістю результатів предмети — математика (1152) та історія України (366).

Водночас кожен сьомий учасник (48 590 осіб, 14,8 %) не подолав поріг хоча б з одного предмета. Найбільше таких - з математики: майже 40 000, або 12,1 % тих, хто її складав. Це більше, ніж у 2024 і 2025 роках. Тобто з одного й того самого предмета маємо понад тисячу максимальних результатів і майже 40 000 не зарахованих. Високу частку тих, хто не подолав поріг, мають також фізика (12 %) і хімія (8,5 %).

Лідерські регіони та навчальні заклади

Згідно з даними УЦОЯО, портал Osvita.ua щорічно формує рейтинги шкіл і областей, враховуючи тільки випускників, які завершили навчання в поточному році. Рейтингова оцінка навчального закладу формується на 85% на основі середнього балу НМТ та на 15% - з урахуванням кількості складених тестів. Варто зазначити, що портал попереджає: частина учнів через війну проходитиме навчання онлайн в інших регіонах України або за кордоном, що може вплинути на позиції шкіл та областей у рейтингових списках.

Серед областей лідирують Львівська, Київська й Волинська, до п'ятірки найкращих також увійшли Івано-Франківська та Хмельницька.

Серед шкіл рейтинг очолила Львівська гімназія "Євшан". До п'ятірки також увійшли Львівський фізико-математичний ліцей-інтернат, Природничо-науковий ліцей № 145 Києва, Львівська академічна гімназія та КНУ імені Тараса Шевченка. Замикає першу десятку дистанційна школа "Оптіма" - єдина онлайн-школа серед лідерів.

Вісім із десяти кращих закладів знаходяться в Києві, а ще три розташовані у Львові. У рейтингу столичних закладів "Оптіма" зайняла шосту позицію.

У загальному підсумку, до списку двохсот найкращих увійшло п’ять навчальних закладів, для яких дистанційне навчання є головним або єдиним форматом навчання. Ця п’ятірка відповідає першим п’яти позиціям рейтингу онлайн-шкіл від Education.ua. Серед них "Оптіма" виділяється як найбільша, маючи 1945 випускників, тоді як інші школи мають лише від 5 до 38 учнів.

Чи здатні онлайн-школи досягати високих результатів на НМТ: приклад "Оптіми"

Osvita.ua почала складати рейтинги навчальних закладів на основі результатів ЗНО та НМТ з 2017 року. У 2022 році, коли розпочалася повномасштабна війна, рейтинг не був опублікований. З того часу "Оптіма" стабільно займає місця в першій десятці у рейтингах 2023, 2024, 2025 і 2026 років.

"Масштаб досягнутого результату має для нас величезне значення. Йдеться про рейтинг, в якому ми порівнюємося з більш ніж 12 000 українських шкіл загальної середньої освіти," - зазначає Ольга Білодід, директорка школи "Оптіма".

Більшість шкіл, які стоять поруч з "Оптімою" в першій десятці, - ліцеї та гімназії з конкурсним вступом. "Оптіма" учнів не відбирає.

"До "Оптіми" можуть приєднатися всі бажаючі. Це суттєва відмінність від багатьох провідних ліцеїв та гімназій, де на етапі вступу здійснюється жорсткий академічний відбір. Саме тому для нас надзвичайно цінно, що майже 2000 випускників демонструють високі результати на НМТ. Це учні з різним рівнем підготовки, різними освітніми потребами та абсолютно різними життєвими обставинами", - зазначає Ольга Білодід.

Згідно зі словами представників навчального закладу, склад учнів "Оптіми" в значній мірі відображає загальну демографічну ситуацію серед українських сімей. Тут здобувають освіту діти з різних куточків України, включаючи ті регіони, де безпекова ситуація ускладнює відвідування звичайних шкіл, а також багато учнів, які перебувають за межами країни. Однак війна та переселення – це не єдині фактори, які спонукають обирати дистанційне навчання. Сім'ї, що приходять до школи, цінують можливість гнучкого графіку: вони можуть самостійно організовувати свій день, поєднувати навчання з фізичною активністю, творчістю або іншими справами. Деяким дітям просто комфортніше навчатися в іншому темпі.

Для ефективного навчання великої кількості учнів школа використовує систематизований підхід, який включає добре структуровану програму, навчальні матеріали та регулярні оцінювання. Учні мають можливість повертатися до складних тем, відстежувати свій прогрес і працювати над слабкими місцями. Один і той же урок представлений у різних форматах — відео, аудіо та тексті, що дозволяє учням обирати найбільш зручний для них варіант в даний момент. Така різноманітність формату навчання сприяє адаптації до індивідуальних особливостей сприйняття, темпу та способу життя дитини.

Водночас в навчальному закладі підкреслюють, що якісна освіта не може бути повністю масовою.

"Учні опановують навчальний матеріал по-різному: деяким потрібні додаткові пояснення, інші потребують більше завдань, а комусь важливо отримати допомогу в організації навчального процесу. Тому наші школярі завжди можуть розраховувати на підтримку. Вони отримують постійну увагу від своїх класних керівників і індивідуальну роботу з викладачами," - зазначає Ольга Білодід.

Цифровий формат також відіграє важливу роль. Коли тисячі учнів проходять навчання, школа має можливість спостерігати не лише за підсумковими результатами, а й за конкретними моментами, де виникають проблеми, які теми потребують додаткового опрацювання, а також ідентифікувати учнів, яким потрібна додаткова підтримка.

"І, мабуть, найкраща відповідь на сумніви щодо дистанційної освіти - це результати самих дітей. Коли школа працює з дуже великою кількістю учнів, не проводить жодного відбору під час вступу і разом з тим стабільно залишається серед найкращих за результатами національного тестування, це свідчить про ефективність системи загалом", - підсумовує Ольга Білодід.