Олександр Коваленко висловлює свої думки щодо реактивних безпілотних літальних апаратів, запасів Російської Федерації, дронового терору та методів захисту від цих загроз.

Останнім часом основним видом атаки росіян по Україні стали реактивні дрони-камікадзе. Поява у ворога цього виду БпЛА - це нова фаза технологічних перегонів, яка суттєво зміщує баланс сил у повітрі та кидає виклик українській ППО.

Журналіст Коротко про звернувся до військового експерта Олександра Коваленка, щоб дізнатися про потенційні можливості противника у виробництві цього типу зброї, а також про те, яким чином і коли українська ППО зможе підвищити свою ефективність у знищенні таких загроз.

Реактивний дрон коштує в 10-15 разів менше, ніж балістична ракета.

В Україні нині постійно існує небезпека від російських реактивних дронів. Чому ж противник обрав саме таку стратегію?

По-перше, вартість реактивних дронів значно нижча, ніж у балістичних ракет. Середня ціна ракети 9М723 складає приблизно 1,5 мільйона доларів, тоді як реактивні дрони, залежно від їхньої модифікації, можуть коштувати від 100 до 200 тисяч доларів. По-друге, знищити реактивні дрони значно складніше. Це не означає, що їх неможливо знищити взагалі, але процес перехоплення став набагато складнішим. В результаті коефіцієнт їх знищення зменшився.

Загалом же Росія зараз діє досить прагматично у цьому питанні. Для неї вигідніше запустити 10-15 безпілотників-камікадзе по 100 тисяч доларів, навіть якщо буде перехоплення 50 відсотків, все ж таки 7-8 з них зможуть вразити 7-8 різних об'єктів. І це не завжди об'єкти бункерного типу військового призначення. Вони б'ють по офісних центрах, дата-центрах, по АЗС, ринках, дитячих садках лише заради морально-психологічний тиску.

Які нові моделі реактивних дронів представили російські виробники? Що можна сказати про "Герань-4" та "Герань-5" і їхні основні характеристики?

"Герань-4" є насправді вдосконаленою версією "Шахед-238". Ці нові дрони обладнані потужнішими реактивними двигунами. Їх ключовою перевагою є автонаведення, яке дозволяє їм завдавати ударів по цілях навіть у випадку, коли системи радіоелектронної боротьби намагаються їх придушити. Крім того, вони здатні літати на висоті 7 і більше кілометрів, що ускладнює їх перехоплення не лише дронами-перехоплювачами, а й зенітними ракетами короткого радіусу дії.

"Герань-5" є іранським безпілотником "Карар", який має форму ракети і характеризується відповідними аеродинамічними властивостями, такими як маневреність, швидкість набору висоти та пікірування. Перехопити цей дрон набагато складніше, ніж дрони-перехоплювачі, оскільки його конструкція забезпечує меншу ефективну площу ураження порівняно з безпілотниками на кшталт "Шахед", що мають фюзеляж у формі летючого крила.

- Ви писали про російський реактивний дрон, який різко змінив швидкість з 250 до 800. Що це означає?

Це безпілотник "Герань-3" або "Герань-4". Ймовірно, на ньому був встановлений новий реактивний двигун, який російські військові випробовували над Одесою. Спочатку дрон рухався зі швидкістю 250 кілометрів на годину, але потім різко прискорився до 800. Це свідчить про тестування двигуна на здатність до швидкісного набору, що створює серйозні проблеми для нашої протиповітряної оборони, адже на такій швидкості його важко перехопити.

До кінця року Росія може накопичити від 2,5 до 3 тисяч реактивних систем "Герань".

Російські безпілотники характеризуються, перш за все, високою швидкістю, що вимагає значних витрат пального. Чи це означає, що для економії пального на них використовують менше вибухових речовин?

- Ні. Хоча, звісно, що вони можуть зменшити кількість вибухівки, збільшуючи кількість палива заради того, щоб дрон летів на більшу відстань, але зараз ми не бачимо, щоб вони так робили. Зазвичай в них стандартна бойова частина на 90 кг вибухівки фугасного типу. І якщо їм потрібно буде, щоб цей дрон дотягнувся, наприклад, до якихось західних областей України, вони будуть його запускати або виключно по північному кордону, або через південь по кордону з Молдовою. І для цього їм не треба якось зменшувати бойову частину, щоб реактивним дроном дотягнутися до того ж Львова або до Івано-Франківська.

Який справжній потенціал Росії в виробництві таких безпілотників? Чи можуть вони досягти таких же великих обсягів випуску, як традиційні "Шахеди"?

В даний час в Росії триває процес перенесення виробництв дронів до Алабузі (Татарстан), де вони зосереджуються виключно на виготовленні реактивних безпілотників. Тим часом, завод "Купол" в Іжевську продовжує випускати традиційний "Шахед-136".

Отже, на одному з підприємств вони продовжують виготовляти тихохідні поршневі дрони, тоді як на іншому майже повністю переходять на реактивні моделі. Моя думка полягає в тому, що до кінця року їм вдасться накопичити близько 2,5-3 тисяч реактивних "Геранів" в Алабузі.

Яким чином "Бандеролі" відрізняються від реактивних "Гераней", і як виглядає їхнє виробництво в Росії?

"Бандероль" насправді є ракетою, а не безпілотником. Це економічна мобілізаційна ракета з обмеженою дальністю польоту, яка становить приблизно 200-250 км. Її бойова частина містить близько 50 кг вибухових матеріалів, а ключовою характеристикою є здатність ефективно маневрувати на дуже низьких висотах. Це створює для нас значну загрозу, оскільки на таких малих висотах її важко виявити, і вона швидко досягає своїх цілей. Наприклад, до Одеси ці ракети пролітають низько над водою і раптово з'являються біля самого міста, що ускладнює їхню ідентифікацію нашими системами ППО.

Україна зможе масштабувати випуск реактивних дронів-перехоплювачів до кінця року

- Київ зараз "кошмарять" "Герані" чи "Бандеролі"?

- Переважно це "Шахеди/Герані", але і "Бандеролі" також залітають. Не так часто, бо їх зараз Росія виробляє небагато. Вона тільки масштабує їх виробництво.

Які види озброєння, окрім коштовних ракет, здатні успішно знищувати цілі, що рухаються зі швидкістю 500-600 км/год?

- Їх можна збивати усім. Головне - спіймати момент, коли їх швидкість становить 250 км на годину або коли вони йдуть на низьких висотах, до яких можуть дотягнутися комплекси ЗРК. В принципі, їх можуть збивати як звичайні дрони, так і в перспективі реактивні дрони-перехоплювачі, які зараз розробляються. І ракети, наприклад ракета APKWS, для комплексу Vampire, яка коштує приблизно 20 тисяч доларів.

Однак нам слід також створити власну ракету з малим і середнім радіусом дії, яка була б ще більш економічною, а не обмежуватися лише дронами-перехоплювачами.

- Скільки часу нам потрібно, щоб масштабувати виробництво цих ракет і дронів-перехоплювачів?

Не можу висловити думку про ракети, оскільки наразі відсутня інформація щодо розробки бюджетної мобілізаційної ракети з малим радіусом дії. Що стосується дронів-перехоплювачів, вважаю, що до кінця 2026 року їх виробництво зросте в такій же мірі, як і у випадку з традиційними дронами-перехоплювачами.

Чи здатні звичайні мобільні вогневі підрозділи виявити та знищити подібний реактивний безпілотник?