Новини Івано-Франківська та області

''Дитина відчувала страх перед відвідуванням школи''. Українка розповідає про навчання в Польщі: ''недостатнє'' харчування та булінг через свою національність.

Вікторія Бянова - це одна з багатьох українок, які через повномасштабну агресію були змушені залишити свою країну. Нині вона мешкає з родиною в маленькому селі в Польщі, де активно підтримує українських школярів, організовуючи їхній приїзд на літні канікули.

У бесіді з OBOZ.UA Вікторія поділилася своїми думками щодо відсутності домашніх завдань не тільки в початковій, а й у середній школі, а також про складнощі з отриманням оцінок, шкідливе харчування та випадки булінгу, пов'язані з її українським походженням. Крім того, вона висвітлила як позитивні, так і негативні аспекти життя в новій країні, розкрила, які витрати має щомісяця, і розповіла про зміни, з якими їй довелося зіткнутися після отримання статусу UKR згідно з польськими законами.

- Вікторіє, чому країною тимчасового захисту ти обрала саме Польщу? Як вас прийняли?

Перед початком великої війни мій чоловік, болгарського походження, вже чотири роки працював у Польщі, тому ми з донькою вирушили до нього. Як і більшість, ми вважали, що це буде тимчасово. Проте час ішов, і донька успішно закінчила перший клас в онлайн-форматі в українській школі. Оскільки війна не закінчувалася, ми вирішили знайти їй репетитора з польської мови на літо. В результаті, вже у другому класі вона навчалася в польській школі. Хоча за віком вона була молодшою за своїх однокласників, її перша вчителька проводила з нею додаткові заняття з польської мови двічі на тиждень, що дуже допомогло. Тепер донька впевнено спілкується польською, і її хвалять за те, що вона говорить без акценту.

Нас зустріли дуже привітно, адже більшість українців працює під керівництвом нашого начальника. Тепер ми відчуваємо себе тут майже як вдома, що навіть трохи незручно. Це село, де всі знайомі між собою. Я зустрічала лише добрих поляків. Можливо, це також пов'язано з тим, як нас виховали та як ми самі себе ведемо в їхній країні.

- Яку відмінність ти одразу помітила між польською та українською системами освіти?

Злата отримувала освіту в початковій школі в Одесі, де навчалася за програмою "Інтелект України", яка є досить вимогливою. У порівнянні з нею, польська система виглядає набагато простішою. У цій школі учням не призначають обов'язкові домашні завдання. Деякі викладачі можуть запропонувати щось зробити вдома, але вони не відзначають це в електронних щоденниках (Librus), а лише повідомляють учнів усно. З одного боку, це сприяє розвитку самостійності у дітей. Проте, з іншого боку, я все ж вважаю, що учні повинні мати домашні завдання.

У Польщі початкова школа охоплює 1-3 класи, а середня - з 4 по 8 клас. Після восьмого класу діти складають іспити та вступають до ліцею, технікуму чи професійної школи. Обов'язковим для всіх є навчання до 18 років.

Чи отримують учні середньої школи домашні завдання?

- Ні. В електронному щоденнику може з'явитися зелена позначка на певний день - наприклад, вчителька з польської мови повідомила про контрольну. Учні готуються до неї самостійно. Іноді ж практикують "п'ятихвилинки" - самостійні роботи без попередження.

Яким чином у Польщі відзначають перший день навчального року?

У Польщі не святкують Перший дзвоник. Оскільки поляки мають глибокі релігійні традиції, цей день розпочинається з служби в костелі. Після цього відбувається урочиста частина: піднімають національний прапор, звучить гімн, і учнів вітають з початком навчального року. У електронному щоденнику заздалегідь вказують, що потрібно прийти в стильному вбранні: білий верх і темно-синій низ. Цікаво, що для фізкультури також існує дрес-код: обов'язково має бути біла футболка та чорний низ, наприклад, шорти або легінси.

Яка система оцінювання застосовується тут?

Оцінювання в даній системі має шестибальну шкалу, проте досягти максимальної оцінки вкрай складно, отже п'ятірка є дійсно чудовим результатом. Якщо ж моя донька отримує одиницю за якесь завдання, я наполегливо вимагаю, щоб вона його пересклала.

О котрій годині уроки стартують і коли закінчуються?

Заняття стартують о 7:55. Час завершення уроків варіюється: два дні на тиждень моя донька відвідує шість уроків, що триває до 13:15, а в інші дні – до 12:25.

Чи мають учні можливість пообідати в школі з таким розкладом?

У нашій школі немає їдальні, а лише маленький магазинчик, де продається різноманітна "хімія", яку дітям краще не вживати. Тому моя донька снідає та обідає вдома. Коли вона навчалася в початковій школі, існувала можливість замовляти кейтеринг, де пропонували перші та другі страви, такі як супи або картоплю з м'ясом. Однак у класі ніхто не скористався цією можливістю, тому й моя дитина вирішила не купувати. Я завжди готувала їй перекус: бутерброд, а також окремо фрукти та овочі. До речі, тричі на тиждень учням безкоштовно роздавали по склянці кефіру або молока, а також моркву, яблука і редиску.

- Хто може забирати дитину після уроків?

Під нашим житлом розташована зупинка, де безкоштовний автобус забирає нашу дитину до школи. Той же автобус відвозить її додому. Ми оформили згоду на користування цим транспортом, а за безпеку дітей під час поїздки відповідає дівчина, яка супроводжує школярів у автобусі.

Коли у учнів починаються відпустки?

- Навчання триває до кінця червня - тобто загалом довше, ніж в Україні. До Різдва канікул немає взагалі, тільки у святковий період учні відпочивають два тижні. Проте в перших числах - буквально 2 або 3 січня - вже йдуть до школи. Оскільки Польща ділиться на воєводства, після Нового року канікули в усіх починаються в різний час: спочатку відпочиває одне воєводство, далі - інше, і так по черзі. Цього року наші двотижневі канікули припали на лютий. На Великдень також дають відпочити від навчання, але буквально декілька днів.

Хто надає учням зошити та навчальні книги?

Ми оформлюємо декларацію, і держава надає нам 300 злотих (приблизно 3,5 тисячі гривень) без огляду на доходи батьків, щоб мати можливість придбати для дитини все необхідне для навчання.

Яке ставлення до пропусків занять у польських навчальних закладах?

Якщо моя дитина не відвідує школу, я зобов'язана написати повідомлення класному керівнику в електронному щоденнику, щоб сповістити про її відсутність та зазначити причину. Наприклад, якщо дитина лише кашляє, але температура в нормі, я можу залишити її вдома на кілька днів і лікувати її чаями, попередивши про це вчительку в електронному щоденнику. У такому випадку наявність лікарської довідки не є обов'язковою.

Яким чином ти спілкуєшся з класним керівником та іншими педагогами?

Я завжди відвідую батьківські збори, які проводяться в актовій залі. Зазвичай на цих заходах присутні психологи або лектори, що діляться знаннями, наприклад, про кібербезпеку. Після завершення загальної частини кожен клас переходить до свого вчителя. Якщо мені потрібна якась інформація, я можу залишити запитання в класному щоденнику, і вчителька обов'язково відповість. Крім того, вчителі мають визначені години для прийому батьків у школі, що дозволяє обговорити всі питання особисто. Я особисто не користувалася цим, адже маю номер телефону своєї вчительки і можу зателефонувати їй у будь-який час.

Цікаво. У навчальному закладі, де навчається моя старша донька в Португалії, всі питання вирішуються лише через класного керівника, і це можна зробити або за допомогою електронної пошти, або в особистій бесіді у спеціально відведений час. Таким чином, я не маю можливості поспілкуватися з вчителем геометрії, коли у доньки виникають труднощі з цим предметом. Хто відповідає за вирішення конфліктних ситуацій у школі? Чи стикалися ви з проблемою булінгу?

В подібних обставинах важливо негайно звернутися до класного керівника, який візьметься за розгляд ситуації. На початку навчального року у доньки все виглядало цілком благополучно, але згодом почали виникати такі висловлювання: "Ти ж українка, чого ти можеш знати?"

Існував навіть період, коли у нашої дитини часто виникали болі в животі, і ми не могли зрозуміти причину. Нам видали направлення на всебічне обстеження, але результати не виявили жодних аномалій. Виявилося, що це було пов'язано з емоційним станом - дитина боялася йти до школи через неприємні висловлювання однокласників. Я вирішила поговорити з учителькою, і після цього ситуація змінилася. Наскільки мені відомо, також залучили психолога, адже мене запитували про дозвіл на бесіду з донькою.

А ще в класі доньки є дівчинка, яка їй заздрить через те, що Злата гарно одягається. Вона казала їй: "О, та ти багачка!" Донька виділялася, адже я завжди робила їй гарні зачіски. Ми звикли виглядати доглянуто, а тут трошки інакше. Але я не забороняю їм спілкуватися, бо в дитини має бути зв'язок з іншими дітьми.

Чи існують групи для батьків? Чи дозволено фотографувати та знімати дітей?

У навчальному закладі відсутні батьківські чати з учителем. Натомість існує окрема група для батьків у месенджері, де періодично публікують загальну інформацію про шкільні свята. На початку навчального року ми підписали дозвіл на фотографування та відеозйомку дітей під час навчального процесу. Оскільки це було погоджено, фотографії з заходів потім викладають у групі та на офіційному сайті школи.

Чи є можливість використовувати мобільні телефони?

Дочка навчається у п'ятому класі, і їй поки що заборонено використовувати гаджети під час уроків. Виглядає на те, що можливість користуватися телефоном відкриється лише в сьомому або восьмому класі. Зараз вона може взяти його з собою тільки під час екскурсій з класом.

- Як у школі святкують дні народження?

Ми просто набуваємо те, що називається "подарунком" — зазвичай це солодощі. Дитина приносить їх до школи і на перерві частує своїх однокласників. У цей момент фотографії не роблять, адже це особистий момент.

Які ваші думки про гуртки для дітей в навчальних закладах і поза їхніми стінами?

- Я не впевнена, чи є гуртки в нашій школі, але Злата ходить на акробатично-художню гімнастику. Заняття тривають по дві години двічі на тиждень, вона також їздить на різні змагання - навіть міжнародні. Щомісяця ми сплачуємо за це 300 злотих (близько 3 450 грн). Спочатку донька тренувалася у звичайній групі, але потім тренерка її помітила й перевела до спеціальної, де дітей готують до виступів. Оскільки Злата здобуває багато нагород з гімнастики, шкільна вчителька попросила мене привезти її дипломи, щоб подати заявку на грант - спортивну стипендію.

- Нещодавно твого чоловіка забрала швидка до лікарні. Які враження склалися про медицину в Польщі загалом?

На мій погляд, зважаючи на той біль, який відчував чоловік, його слід було терміново госпіталізувати, але, на жаль, його залишили вдома страждати до ранку. Вранці я сама відвезла його до лікарні. У Польщі є цілодобові приймальні відділення (SOR), і, оскільки він страждав від гострого болю, його швидко прийняли. Проте, весь процес тривав дуже повільно: він цілий день провів у лікарні, не маючи жодного уявлення про свій стан, оскільки ніхто нічого не пояснював. Я намагалася дізнатися більше у лікарів, але вони давали обмаль інформації, і склалося враження, що вони працюють за чіткими протоколами, не відхиляючись від них. Того ж дня, так і не отримавши жодних пояснень, чоловіка виписали. Повернувшись додому, він почав відчувати дуже сильні головні болі, які призвели до блювання. Я знову викликала швидку. Коли медики прибули, вони були вражені тим, що його так швидко виписали з такими симптомами.

Нас завжди запевняли, що медицина в Європі на високому рівні, але на мою думку, в Україні вона навіть краща. Наприклад, я досі відвідую стоматолога в Україні. Однажды спробувала місцевого спеціаліста в Польщі, але потім в Одесі довелося все переробляти. На 24 лютого 2022 року, в день початку повномасштабного вторгнення, у мене була запланована зустріч з ортодонтом для встановлення брекетів. Звісно, в той день я не пішла на прийом, а коли приїхала до Польщі, звернулася за консультацією. У мене не було серйозних проблем із зубами, але мені просто довго затягували терміни зняття брекетів і брали чималі гроші. Коли я поїхала в гості до мами в Івано-Франківськ, вирішила записатися до місцевого ортодонта. Після огляду мені підтвердили, що брекети вже давно слід було зняти!

Чи є медицина безкоштовною?

Коли я лише прибула до Польщі, я отримала статус тимчасового захисту - UKR (PESEL UKR), що є спеціальною правовою категорією для українців. Проте з березня цього року безкоштовне медичне обслуговування для біженців було скасовано. У моєму випадку медичну страховку оформлено через мого чоловіка, який офіційно працює і сплачує внески до ZUS, тож я маю змогу користуватися безкоштовною медициною як член його родини. Також відбулися зміни в правилах щодо деяких соціальних виплат, і допомогу в розмірі 800 злотих (9 200 грн) на дитину ми переоформили на чоловіка. Деякі поляки висловлюють обурення, стверджуючи, що ці кошти виплачуються з їхніх податків.

Яка сума грошей необхідна щомісяця для покриття основних потреб?

- Я думаю, мінімум 8-10 тисяч злотих (92 000 - 115 000 грн). Зараз дуже ціни піднялися. Коли ми приїхали до Польщі, йшли в магазин і на 100 злотих (близько 1 000 грн) виходили з двома пакетами їжі, де було все необхідне, то тепер на ці гроші можна купити хіба що половину одного пакета. Раніше я навіть не звертала уваги на акції, але довелося перевчитися.

Середня вартість оренди житла становить приблизно 2 800 злотих (понад 32 000 гривень) за однокімнатну або двокімнатну квартиру, не враховуючи витрат на комунальні послуги.

Які твої заняття в Польщі?

Перед переїздом до Польщі я працювала юристом в Одесі, а також вела бізнес, пов'язаний з повітряними кульками для святкових заходів. У нашому селі практично немає гідних робочих місць, окрім зміної роботи на фабриці. Проте я не можу залишати дитину вдома одну — у разі якихось непередбачуваних ситуацій, це одразу приверне увагу відповідних служб. Тому такі робочі графіки для мене абсолютно неприйнятні.

Тепер я займаюся домашніми справами, а іноді підробляю, створюючи декорації з повітряних кульок. Моя донька навчається онлайн в одеському Мар'їнському ліцеї, і ми з місцевою школою вирішили співпрацювати. Я організувала поїздку для діток з її школи до Польщі на тиждень, щоб вони змогли відволіктися від ситуації, яка там склалася. Я багато допомагала, виконуючи роль опікунки та перекладача для дітей.

Які плюси та мінуси проживання в Польщі ти могла б зазначити?

Тут панує охайність та комфорт, а природа радує око. Я постійно зустрічаю ввічливих поляків: коли я заходжу до магазину, вони завжди вітають мене усмішкою.

Я більше задоволена якістю місцевої освіти, ніж ні. Я зрозуміла, наскільки важливим є вчитель у навчальному процесі. Наприклад, у моєї доньки була вчителька англійської, яка ставила їй низькі оцінки, і вона нічого не могла зрозуміти. Але після зміни вчительки ситуація покращилася, і дитина почала успішно навчатися. Вчитель з історії, з яким ми налагодили співпрацю між українською та польською школами, виявився дуже добрим, він постійно підтримує і намагається пояснити місцевим педагогам, що моя донька мислить українською, і їй потрібно трохи часу, щоб перекласти все на польську. Однак вчителька з польської все ще оцінює Злату на рівні з іншими учнями, не враховуючи, що їй потрібно більше часу на обробку інформації та формулювання відповідей.

Щодо недоліків, я б акцентувала увагу на медицині та кліматичних умовах. Мені бракує близькості до моря. Також сподіваюсь, що в майбутньому буде можливість потрапити на прийом до лікаря, наприклад, гінеколога, протягом тижня-двох, а не чекати щонайменше місяць.

Досліджуйте також на OBOZ.UA інтерв'ю з "шведським татом", в якому він розповідає про освітні системи Швеції та використання української мови в родині: "Знімати дітей заборонено, а щотижня організовуються заняття з виживання".

На OBOZ.UA опубліковано інтерв'ю з педагогинею Анастасією Пономар, де вона ділиться своїми думками щодо освіти, бюрократичних процесів та культурного шоку в Португалії. Вона зазначає, що діти в цій країні не відчувають страху перед іспитами, а вчителі не стикаються з перевантаженням, проте за запізнення учнів все ж передбачені санкції.

Отримуйте лише достовірні новини в нашому Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не піддавайтеся на неправдиві інформації!

Читайте також