Едуард Кравченко пояснює чого очікувати від реформи вторинної ланки

В Україні триває медична реформа. Міністерство охорони здоров’я, яке відповідає за її розробку та впровадження, декларує, що метою є підвищення якості медичних послуг, які отримують пацієнти, та забезпечення гідної заробітної плати для лікарів.

Для цього потрібно чимало: і перехід на міжнародні стандарти лікування, і перерозподіл навантаження між різними ланками медичної допомоги, і нові навчальні програми для підготовки студентів-медиків, і системна просвітницька робота з пацієнтами, і багато іншого.

Усі ці зміни потребують фінансового забезпечення.

Читайте також - Новопризначений директор розповів як покращити роботу Рубіжанської центральної міської лікарні

Оскільки суттєво збільшити витрати на охорону здоров’я з Державного бюджету неможливо, основою реформи є зміна принципу фінансування: більше коштів отримуватимуть ті, хто більше і якісніше працює.

Замість того, щоб  утримувати заклади охорони здоров’я через розподіл субвенції між органами місцевого самоврядування, які є власниками закладів охорони здоров’я, держава переходить на оплату наданих медичних послуг безпосередньо закладам.

Принципова різниця в тому, що до реформи заклади фінансувалися залежно від кількості ліжко-місць, медичного персоналу тощо, а після реформи – в залежності від того, хто скільки надав реальних послуг.

Наш сьогоднішній співрозмовник – новопризначений  директор комунального некомерційного підприємства «Рубіжанська центральна міська лікарня» Едуард Кравченко.

Ми продовжуємо говорити про актуальні  проблеми реформування медичної галузі. Цього разу  Едуард Анатольович докладно розповів  як буде проходити реформування вторинної ланки у Рубіжанській  лікарні.

Нагадаємо, днями відбувся  конкурс на вакантну посаду директора  Комунального некомерційного підприємства «Рубіжанська центральна міська лікарня». Комісія визнала  переможцем конкурсу Едуарда Кравченка.

Рубіжанська центральна міська лікарня надає вторинну медичну допомогу населенню міста Рубіжне та сусідніх районів Луганщини. У своєму складі має 12 стаціонарних відділень по 17 лікувальним профілям.

Рубіжанська лікарня десятки років історично надає медичну допомогу мешканцям Кремінського, Сватівського районам. В структурі лікарні є два міжрайонних відділення-пологове та інфекційне, які надають допомогу мешканцям вищезазначеним районам.

Навіщо щось змінювати?

Загальний обсяг витрат на охорону здоров’я в Україні – пацієнтів і держави разом – відповідає середньому показнику в багатьох країнах Європи.

Однак багато років медичне обслуговування залишалось безоплатним тільки на папері. Як визнають в МОЗ, більшість українців «дякують» за лікування - сплачують в кишеню лікареві чи у вигляді так званого «благодійного внеску» (насправді – обов’язкового).

Крім того, кошти, що є в системі, використовуються неефективно. За даними МОЗ, попри те, що українці роблять внесок на медицину щороку у розмірі близько 3 млрд грн через податки, 640 тисяч українських сімей зазнають фінансового краху внаслідок хвороби, оскільки мусять самостійно оплачувати дороговартісне лікування.

Чого хочуть? Ключові результати

Основні зміни, передбачені трансформацією системи охорони здоров’я  можна розбити по пунктам. 

* Впровадження державного гарантованого пакета медичної допомоги

Держава бере на себе чіткі зобов’язання щодо фінансування медичних послуг. Державний гарантований пакет медичної допомоги (програма медичних гарантій) включатиме доволі широкий спектр амбулаторної та стаціонарної медичної допомоги, а також лікарських засобів. Вартість відповідних послуг буде повністю оплачена Національною службою здоров’я України.

Послуги екстреної, первинної, амбулаторної, госпітальної та паліативної допомоги будуть фінансовані державою в межах програми медичних гарантій. Самостійно пацієнтам доведеться сплачувати за такі послуги як неекстрена стоматологія, звернення до лікаря без направлення, естетична медицина тощо.

* Єдиний національний закупник медичних послуг

Національна служба здоров’я України — центральний орган виконавчої влади, який реалізує основний принцип медреформи «гроші йдуть за пацієнтом» — оплачує вартість реально наданих медичних послуг. Цей механізм оплати нарешті запрацював в Україні, поступово заміняючи неефективну совєцьку модель оплати ліжко-місць.
Нацслужба здоров’я на однакових умовах оплачує надання гарантованого пакету послуг первинної медичної допомоги всім закладам, які стали партнерами Служби.

* Запровадження принципу «гроші ходять за пацієнтом»

Держава більше не виділятиме грошей згідно з кошторисом на утримання того чи іншого закладу охорони здоров’я, державного чи комунального. Натомість медичні заклади мають перетворитися на автономні суб’єкти господарської діяльності, що отримуватимуть оплату за результатами своєї діяльності, тобто за фактично надану ними пацієнтам медичну допомогу. З 2020 року заклади всіх рівнів медичної допомоги перейдуть на фінансування через Нацслужбу.

* Автономізація постачальників медичної допомоги

На зміну командно-адміністративній моделі відносин має прийти контрактна. Це означає, що відносини регулюватимуться договорами про медичне обслуговування населення з чітко визначеними параметрами фінансування результату. В межах зазначених договорів Національна служба здоров’я України  діятиме в інтересах пацієнтів (платників податків) як третя сторона-платник, а заклад охорони здоров’я або індивідуальний лікар приватної практики виступатимуть як постачальники послуг.

* Запровадження системи e-Health

Застаріла паперова звітність піде в небуття. Всю медичну документацію буде переведено в електронний вигляд. Це розвантажить лікарів, дозволить їм більш якісно та оперативно надавати медичні послуги пацієнтам та унеможливить ситуацію втрати медичних даних пацієнтів.

* Програма «Доступні ліки»

У 2017 році  Уряд запустив програму «Доступні ліки». Пацієнти, які мають серцево-судинні захворювання, діабет ІІ типу чи бронхіальну астму, можуть отримати препарати безкоштовно або з незначною доплатою. Для цього потрібно звернутися до лікаря за рецептом, а потім отримати препарати в аптеці, що долучилася до програми.

Що таке автономізація лікарень?

Нова очільниця Міністерства охорони здоров’я Зоряна Скалецька заявила, що до кінця 2019-го Україна буде готова до другого етапу медичної реформи, голова Національної Служби здоров’я України Олег Петренко також прогнозує, що у 2020 медреформа охопить і вторинну ланку.

Зараз спеціалізовані медичні заклади по всій країні проходять процедуру реорганізації на комунальні некомерційні підприємства, щоб отримати фінансування за договорами з НСЗУ з 2020 року.

Щоб скористатися перевагами реформи, заклади охорони здоров’я повинні були змінити свій статус: з бюджетних закладів чи установ реорганізуватися у некомерційні підприємства.

Це потрібно, щоб новостворена Національна служба здоров’я України могла укладати з ними контракти, а заклади могли напряму отримувати кошти та вільніше ними розпоряджатися, в тому числі платити медичним працівникам більше, ніж передбачено тарифною сіткою.

Процес реорганізації у некомерційні комунальні підприємства називається «автономізацією». Він не передбачає зміни власності, тобто заклад після автономізації не стає приватним, а й далі належить територіальній громаді. Натомість змінюються правила, за якими заклад розпоряджається коштами: він набуває право отримувати прибуток й розпоряджатися ним, але лише в рамках своєї діяльності – надання медичних послуг пацієнтам (саме тому «підприємство», але «некомерційне»).

Едуард Кравченко про реформу охорони здоров'я

Едуард Кравченко вважає, що реформа охорони здоров'я в Україні назріла давно. 

Всі спроби її перебудувати завжди «крутилися» навколо прикладу європейського типу, де принцип надання медичної допомоги має 3-ох рівневий характер: сімейний лікар -- спеціалізована допомога - невідкладна допомога/ інтенсивна терапія /оперативне втручання.

За таким принципом, з незначними регіональними відмінностями, працюють системи охорони здоров'я країн ЄС, Канади. США. Дана система передбачає наявність страхового поліса. В Україні на сьогодні не йде мова про обов'язкове медичне страхування – всі витрати бере на себе держава.

Майже два роки тому Верховна Рада України проголосувала за Закон 2168-8 «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19.10.2017 року. Таким чином медична реформа дала «зелено світло» змінам фінансової системи медицини. Вже з січня 2018 року Міністерство охорони здоров’я розпочало впровадження змін в охороні здоров’я.

Медична реформа стартувала з первинної ланки меддопомоги, яку надають сімейні лікарі, терапевти, педіатри. Кожна людина отримала можливість вільно обрати свого лікаря, якому довіряє. Бюджетні гроші почали надходити до того медзакладу, де працює лікар, якого обрала людина.

Реформа вторинної ланки медичної допомоги у Рубіжному

Наступний етап медичної реформи — реформа вторинної ланки. З 2019 року медична реформа розпочала впроваджуватися  в Рубіжанській  лікарні, яка надає медичну допомогу другого рівня.

З 2020 року медичні заклади вторинної ланки, в тому числі і  Рубіжанскька центральна міська лікарня, будуть повністю переходити на нову модель фінансування - фінансування за принципом: «гроші йдуть за пацієнтом».

Нова модель фінансування дозволить усі гроші перенаправляти на відновлення та збереження здоров'я конкретної людини. Реформа забезпечить максимально можливий фінансовий захист здоров'я кожного громадянина України.

За словами Едуарда Кравченка, лікарня почне отримувати фінансування в залежності від об'єму наданих послуг згідно з договором, який вона укладе з Національною Службою здоров’я України (НСЗУ).

Вартість послуг буде визначатися відповідно до тарифу надання медичних послуг. Таким чином, з 2020 року Рубіжанскька центральна міська лікарня більше не буде отримувати фінансування по медичній субвенції - НСЗУ буде оплачувати її роботу в залежності від кількості проведених консультацій і пролікованих випадків.

Про автономізацію Рубіжанської ЦМЛ

За словами  Едуарда Анатолійовича, план реформування закладу на 2019-2020 роки передбачає проведення автономізації ЦМЛ, проведення  заходів для отримання ліцензії, корегування штатного розпису та  оптимізація ліжкового фонду стаціонару.

Автономізація закладу, це по факту, перетворення комунального закладу в комунальне некомерційне підприємство, яке є   правонаступником комунального закладу і до  2020 року буде отримувати медичну субвенцію.

Сама автономізація лікарні, враховуючи необхідність отримання заново ліцензії, триває мінімум півроку. Як наслідок: чим більше буде надано послуг, тим більше коштів отримає лікарня.

Серед переваг автономізації, на думку Едуарда Кравченка, є те, що в автономізованному закладі легше змінити структуру затрат. Це важливо для зниження собівартості кожної медичної послуги. НСЗУ буде проводити оплату по єдиному тарифу для всієї країни. І, якщо собівартість послуги в лікарні буде вища, запропонованої державою, то в закладі залишиться менше коштів на його розвиток (навчання персоналу, закупівля нового обладнання) і, ясна річ, заробітна  плата лікарів не буде високою.

Для того, щоб зменшити собівартість послуги, потрібно докласти зусиль та шукати нові можливості  - підвищити енергоефективність будівель і менше платити за комунальні послуги, здавати не використовувані приміщення в оренду, закуповувати послуги з харчування, прибирання, ремонту, прання, тощо.

Серед інших переваг автономізації -  скасовується тарифна сітка, розподіл ставок та погодження призначень в закладі з засновником. Тобто,  фінансова автономія закладу призведе до того, що грошей на рахунку лікарні стане більше.

Треба шукати шляхи підвищення ефективності   

Поговорили ми і про реальні гроші та Національну службу здоров’я України.

Едуард Кравченко впевнений, що треба підходити системно до реформи та шукати шляхи підвищення ефективності Рубіжанської лікарні.

Перш за все, необхідно покращити матеріально-технічну базу. Мова йде і про завершення ремонтів структурних підрозділів лікарні, придбання медичного обладнання і апаратури.

Варто замислитися над раціональним використанням ліжкового фонду. Впроваджувати сучасні та ефективні методи діагностики та лікування.

Головний фундамент сталого розвитку – люди, таким чином постає питання про регулярне навчання медичного персоналу всіх рівнів. І, безперечно, практичне застосування найкращого українського і європейського досвіду з організації надання медичної допомоги.

Едуард Кравченко впевнений, що варто ширше залучати громадськість та депутатський корпус до питань реформування та удосконалення надання медичної допомоги.  Реальних планів і завдань багато – від  пошуку можливостей для фінансового стимулювання медпрацівників до створення кабінету телемедичного консультування та дистанційного навчання.

На думку Едуарда Анатолійовича, одним з пріоритетних буде залучення інвестицій для розвитку закладу. Йтиметься  про декілька напрямків – від надання платних послуг та контролем за їх виконанням до залучення інвесторів для придбання нового медичного обладнання за принципом «чотирьохсторонніх стосунікв»,  співпраця з приватною медициною, страховими компаніями, роботодавцями…

Едуард Кравченко наполягає на тому, що використання нових форм та методів роботи може наблизити позитивні результати у реформуванні вторинної ланки.

А як зміни, як реформування відіб’ються на здоров’ї рубіжан?

Кінцева мета  - це перетворення лікарні старого зразка у лікарню сильну, спроможну, конкурентну, ефективну, завдяки доступним економічним механізмам через впровадження медичної реформи вторинної ланки.

«Стан власного здоров'я для кожного з нас, має величезне значення, та загальна свідомість цього може бути рушійною силою для покращення стану медичної галузі в цілому» - підкреслив Едуард Кравченко.

Підготував  Володимир Сидоренко.