Призупинення діяльності металургійних гігантів може негативно вплинути на валютні надходження, економіку міст та функціонування залізничного транспорту, - зазначає ЕП.

Українська металургійна галузь стикається з найсерйознішими труднощами з початку повномасштабного вторгнення.

Цю інформацію надає Економічна правда.

Стан промислових підприємств

Після низки російських атак у серпні-вересні, діяльність основних металургійних заводів або була зупинена, або значно знижена, внаслідок чого виробництво сталі у серпні зменшилося на 57,3% у річному обчисленні. Такий розвиток подій створює серйозні ризики для валютних надходжень, інфраструктури міст та залізничного транспорту.

Найбільші пошкодження отримали "Запоріжсталь", "Каметсталь" і "АрселорМіттал Кривий Ріг".

Від серпня на "Запоріжсталі" та "Каметсталі" було здійснено запуск 22 балістичних ракет, з яких 17 націлено саме на запорізький завод.

Внаслідок нападів загинуло 13 співробітників, а ще 55 отримали травми. Заводи "Запоріжсталь" та "Каметсталь" наразі припинили свою роботу. Експерти проводять оцінку масштабів завданих ушкоджень та можливостей для відновлення.

Показники виробництва

У серпні в Україні обсяги виробництва сталі знизилися на 57,3% і склали 277 тисяч тонн.

Випуск чавуну впав на 65,6%, прокату - на 57,4%. Видобуток залізної руди у першому півріччі скоротився на 18,8%, а експорт прокату - удвічі. До повномасштабної війни частка ГМК у ВВП становила близько 10,3%, а у 2025 році знизилася до 5,5%.

Директор GMK Center Станіслав Зінченко описує теперішні обставини як "ідеальний шторм": до російських агресій приєдналася блокада морських шляхів, значні витрати, труднощі з залізничними перевезеннями, а також обмеження з боку ЄС і CBAM.

Експорт та імпорт

Кризова ситуація вже виходить за межі металургійної сфери, оскільки ця галузь є одним з основних джерел валютних надходжень та надає робочі місця приблизно для 270 тисяч осіб. У 2025 році гірничо-металургійний комплекс забезпечив Україні близько 6,2 мільярда доларів США валютних доходів.

Крім того, зупинка комбінатів також створює ризик зростання залежності від імпорту металу. Ввезення довгого прокату вже збільшилося на 64%, а продажі української продукції на внутрішньому ринку скоротилися на 7,6%.

Старший аналітик Dragon Capital Денис Саква попереджає: Україна буде змушена більше закуповувати сталі в Туреччині, ЄС та Китаї.

"Ми втрачаємо валютну виручку і змушені вимивати валютні резерви на купівлю імпортного металу, що суттєво погіршить торговельний баланс", - зазначив він.

Вплив на сусідні сфери та території.

Вплив буде відчутним і для суміжних секторів: вантажоперевезення "Укрзалізниці" зменшаться, що призведе до скорочення споживання ресурсів і зниження завантаженості підприємств, які працюють у металургійній галузі.

Специфічний ризик полягає в обставинах промислових міст: "Запоріжсталь", "Каметсталь" і "АрселорМіттал Кривий Ріг" продовжують відігравати ключову роль як основні роботодавці та платники податків у Запоріжжі, Кам'янському та Кривому Розі.

У 2025 році "АрселорМіттал Кривий Ріг" сплатив 8,5 млрд грн податків, "Запоріжсталь" - близько 4 млрд грн, "Каметсталь" - майже 2 млрд грн. Тривалий простій означає одночасне падіння доходів працівників і місцевих бюджетів.

Аналітики вважають, що технічно відновлення підприємств можливе, але його доцільність залежатиме від безпекової ситуації. Без захисту від повторних атак вкладати десятки мільйонів доларів у ремонт стає дедалі ризикованіше.

Серед основних стратегій подолання кризи Зінченко виділяє залучення міжнародних інвестицій для відновлення та модернізації промислових потужностей, відновлення морських логістичних маршрутів, надання "Укрзалізниці" нових локомотивів, а також ведення переговорів з Європейським Союзом про скасування квот і звільнення українського металу від механізму CBAM.

"Без виконання цих кроків навіть відносний спокій на лінії фронту не дасть змоги промисловим лідерам галузі відновити свою діяльність у повному обсязі," - зазначив він.