Ігнорування Україною питань захисту своєї промисловості може призвести до втрати тисяч робочих місць, - зазначає експерт.
Україна системно запізнюється із застосуванням антидемпінгових заходів у металургії, через що вітчизняні виробники втрачають внутрішній ринок, доходи та ресурс для відновлення. Про це заявив директор GMK Center Станіслав Зінченко.
Як приклад він наводить імпорт зварних труб із Туреччини. Його обсяг зріс із 10 тис. тонн у 2021 році до 50 тис. тонн у 2024-му - у п'ять разів. Антидемпінгове розслідування розпочали у січні 2026 року, однак воно досі не завершене, а попередні заходи не були запроваджені. Підсумкове рішення очікується лише у січні 2027 року.
Згідно з українським законодавством, можливість впровадження попередніх антидемпінгових заходів виникає всього через 60 днів після старту розслідування, якщо виявлено ознаки демпінгу. "Це свідчить про те, що ринок міг отримати захист вже протягом більше шести місяців. Інструмент доступний, але ним не скористалися", - підкреслив Зінченко.
Проблема загострюється на тлі зупинки частини українських металургійних підприємств. Серед причин - російські обстріли, експортні обмеження, високі тарифи та зростання імпорту. При цьому низька прибутковість на внутрішньому ринку в попередні роки також позбавила підприємства фінансового запасу, який зараз міг би бути спрямований на ремонт обладнання, відновлення виробництва та оплату дорожчих енергії й логістики.
Це вже третій подібний інцидент на ринку сталі, зазначає фахівець: першим прикладом були російські арматури. Незважаючи на торговельні обмеження з боку Росії щодо українських металевих виробів, які були введені після 2014 року, відповідне розслідування в Україні завершилося лише в 2018 році.
Другий випадок стосувався китайських нафтогазових труб. Їхній імпорт зріс приблизно з 15 тис. тонн у 2016 році до 30 тис. тонн у 2018-му. Антидемпінгове розслідування було розпочато лише у 2019 році, а мито у 51,5% запровадили у травні 2020 року - вже після суттєвого скорочення самого ринку.
"Зінченко зазначив, що три випадки з одним і тим же сценарієм свідчать про наявність системної проблеми."
Він також наголосив, що особливого значення торговельний захист набуває зараз, коли підприємства мають відновлювати роботу після російських атак. Адже для перезапуску виробництва компаніям потрібен не лише технічно справний завод, а й гарантований ринок збуту та достатня маржа, щоб покривати високі тарифи "Укрзалізниці", витрати на енергію та відновлення пошкодженого обладнання.
Якщо внутрішній ринок переповниться дешевими імпортними товарами, навіть ті підприємства, які готові до виробництва, можуть не знайти економічного обґрунтування для відновлення своєї діяльності. Це може призвести до втрати українських виробників, а споживачі ризикують опинитися в залежності від цін і умов постачання з Туреччини, Китаю чи інших країн.
На думку Зінченка, одним із ключових кроків є прискорення завершення поточних антидемпінгових розслідувань, перегляд внутрішніх процедур та більш активне впровадження попередніх заходів, щоб уникнути втрати ринку українськими виробниками. Крім того, важливо максимально адаптувати українське законодавство до європейських стандартів, зокрема звертаючи увагу на походження сировини під час митного контролю.
На фоні зростання протекціоністських тенденцій у світі, перевиробництва сталі та значних коливань світових цін, Україні необхідно вчасно вжити заходів для торгового захисту. Це стає важливим інструментом для збереження національної промисловості, робочих місць і створення умов для відновлення після війни, підкреслив експерт.
Вас можуть зацікавити й інші новини:
