"Ядерна зброя в Україні" та кампанія з використанням дипфейків проти біженців. Аналіз російських дезінформаційних матеріалів за період з 18 по 24 лютого 2026 року.

З 24 лютого 2022 року "Детектор медіа" активно стежить за українським простором соціальних мереж та кремлівськими ЗМІ, щоденно фіксуючи випадки російської дезінформації щодо війни Росії проти України.

З 18 по 24 лютого 2026 року фахівці "Детектора медіа" зафіксували 13 випадків дезінформації. Серед поширюваних пропагандистських наративів були фейки про "єдиного хлопчика на всіх похоронах", неправдиві заяви щодо "ядерної зброї в Україні", підроблені політичні коментарі угорського спортсмена, фальшиві репортажі німецьких ЗМІ про втрати українських військових та дипфейки, спрямовані на дискредитацію біженців.

Фейк про "одного хлопчика на всіх похоронах"

У проросійських телеграм-каналах і соцмережах поширили добірку фотографій із похоронів українських військових із підписом, що на різних церемоніях нібито присутній "той самий хлопчик". Це подали як "доказ" постановності прощань і маніпуляцій із даними про загиблих. Автори вкиду переконували аудиторію, що українська сторона "інсценує" траурні події для створення емоційної картинки.

Публікації у польськомовному фейсбуці й іксі з маніпуляцією, зафіксовані Demagog

Фактчекери підтвердили, що фотографії є автентичними та були зроблені в селищі Отинія, що в Івано-Франківській області. Вони також ідентифікували хлопця на знімках – це 14-річний Руслан, мешканець міста. Як повідомив голова молодіжної ради Отинії, Руслан добровільно вирішив нести портрети загиблих воїнів під час жалобних заходів, вважаючи це своїм моральним обов'язком. Такі маніпуляції часто використовують емоційний вплив, адже глядачам подають серію зображень без пояснень, створюючи ілюзію "викриття".

Маніпуляція навколо теми "ядерних випробувань в Україні"

В Інтернеті з'явилися повідомлення про те, що Україна нібито проводить секретні "тести ядерної зброї". Щоб підтримати цю теорію, були висунуті три основні аргументи: незначні сейсмічні активності, випадки харчових отруєнь у Карпатському регіоні та спотворені цитати президента України Володимира Зеленського.

Не існує жодних підтверджених даних, офіційних комунікацій або міжнародних звітів, що підтверджують таку діяльність. Маніпуляція ґрунтується на спотворенні понять, а дебати про безпекові гарантії, ядерний шантаж з боку Росії чи історичні аспекти ядерного роззброєння України видаються за "докази" нових розробок.

Зареєстровані поштовхи мають природний характер, а не є наслідком військових дій. Ще один довід, на який посилаються пропагандисти, стосується випадків харчових отруєнь у Буковелі; проте такі інциденти не є рідкістю під час пікового туристичного сезону. Це зумовлено перевантаженням інфраструктури, проблемами з якістю води та недотриманням санітарних норм у приватних закладах, де немає централізованої каналізації. Останнім "аргументом" став спотворений виступ Зеленського на Мюнхенській конференції, що відбувся ще в 2022 році, всього за кілька днів до початку повномасштабного вторгнення Росії.

Риторика пропагандистів спрямована на формування образу України як "небезпечної держави", що нібито порушує міжнародні домовленості, хоча фактичної основи для цих звинувачень немає.

Фейкове політичне послання угорського лижника

Ще одне фальшиве повідомлення — ситуація з нібито політичною заявою угорського спортсмена, яка активно розповсюджувалася проросійськими ЗМІ. У публікаціях йшлося про те, що лижник зробив антиукраїнську заяву під час міжнародних змагань, а на його рукавичці нібито був наклеєний напис "Нам всім набридла Україна".

Аналіз показав, що зображення зазнало змін: на первісному фото, опублікованому на офіційній сторінці угорської збірної у Facebook, на рукавичці Адама Коні не було жодних написів. У офіційних акаунтах і перевірених медіа не знайдено жодних підтверджень слів, які йому приписують. Таким чином, пропаганда намагалася створити враження про "втомленість Європи від України" та підсилити наратив про нібито зростання антиукраїнських настроїв у країнах ЄС.

Підроблений репортаж Deutsche Welle про "втрати оборони України"

Російські джерела також поширили сфальсифікований сюжет, стилізований під матеріал міжнародного мовника Deutsche Welle. У публікаціях стверджувалося, що німецьке медіа нібито оприлюднило дані про "приховані" або "катастрофічні" втрати українських сил оборони.

Насправді оригінальний матеріал не містив таких тверджень. Пропагандисти перекрутили зміст реального сюжету, вирвавши з контексту окремі фрази. У результаті глядачам подали інтерпретацію, яка не відповідає змісту першоджерела. Мета цієї маніпуляції -- посіяти недовіру до української влади та міжнародних медіа, створивши враження, що навіть західні медіа "викривають" приховані втрати.

Кампанія з використанням дипфейків проти біженців

У мережі з'явилося відео, на якому нібито федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пропонує зменшити покарання для українських біженців за використання нацистської символіки. У цьому роликові присутній логотип видання Bild, проте на їхньому сайті або в соціальних мережах даний матеріал відсутній. Жодне з авторитетних німецьких ЗМІ також не підтвердило цю інформацію.

Скриншот, що демонструє аналіз відео в платформі Hive Moderation, підтверджує залучення генеративного штучного інтелекту. Джерело: YSAlvq

Перевірка відеоматеріалів за допомогою інструменту Hive Moderation виявила високу ймовірність, що мовлення було згенероване за допомогою штучного інтелекту, що вказує на можливе використання технології дипфейків. Крім того, зміст "заяви" порушує законодавство Німеччини: відповідно до статті 86 Кримінального кодексу, забороняється публічне використання символіки антиконституційних організацій, що може призвести до штрафу або ув'язнення терміном до трьох років. Канцлер не має права втручатися у судові процеси, пов'язані з кримінальними справами.

У відео також використовується цифра "3000 кримінальних справ проти українців". Згідно з інформацією Федерального відомства кримінальної поліції (BKA), українці складають приблизно 12% від загальної кількості підозрюваних у країні, а випадки, пов'язані зі статтею 86-a, є такими рідкісними, що не потрапляють до статистичних даних.