Він належав до тих молодих чоловіків, на яких завжди можна було розраховувати: на Донеччині загинув захисник з Прикарпаття.

Болехів у скорботі. Ще одна родина отримала найстрашнішу звістку, якої ніхто й ніколи не мав би чути. Війна забрала молоде життя головного сержанта, командира розвідувального відділення Андрія Прокіпчина, якому у вересні мало виповнитись 26 років, повідомили у міській раді.

Андрія характеризували як порядну, надійну, щиру та чудову молодую людину. Він навчався в Івано-Франківському професійному політехнічному ліцеї. Це був той молодий чоловік, на якого можна було покластися в будь-якій ситуації. Спокійний, відповідальний, працьовитий і з добрим серцем, він не прагнув легких шляхів і завжди приймав на себе відповідальність.

Коли Україні випало пережити жахливе випробування повномасштабної війни, Андрій, вже 24 лютого, в самий перший день конфлікту, разом із товаришами вирушив із Івано-Франківська до Києва, аби стати на захист своєї батьківщини. Він вирішив не залишатися в тіні інших, а взяти до рук зброю, щоб захищати Україну, її народ і рідні землі.

Військова служба стала його шляхом до честі. Андрій обіймав посаду головного сержанта, керуючи розвідувальним підрозділом. Він залишався вірним своїй військовій присязі до самого кінця.

4 серпня 2026 року в районі населеного пункту Озерне Краматорського району Донецької області молодий захисник України загинув.

У Андрія є мати та старший брат, які залишилися з ним. Це найближчі йому люди, для яких він завжди залишиться їхнім Андрійком — турботливим сином, люблячим братом, гордістю родини, якою вони завжди пишалися і пишатимуться.

Раніше "ФАКТИ" повідомляли про смерть волинського захисника на війні, який перед своїм останнім боєм відчував незвичайне занепокоєння.