Угорщина вирішила не підтримувати дві ініціативи, спрямовані на співпрацю з Україною.

21 вересня прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив, що Будапешт відмовився від запрошення України приєднатися до "Карпатської вісімки" та не підтримує ініціативу щодо створення в Угорщині сховища для стратегічних запасів нафтопродуктів, призначених для українського ринку. Ці заяви він зробив під час виступу в угорському парламенті, всього через день після підписання меморандуму між "Нафтогазом" та угорською компанією MOL.

За словами Мадяра, Угорщина отримала запрошення взяти участь у новому регіональному форматі, проте вирішила відмовитися. Він підкреслив, що у Будапешта була "вагома причина" не приєднуватися до цієї ініціативи. Раніше повідомлялося про участь Угорщини в заходах "Карпатської вісімки", але після заяви прем'єр-міністра країни Будапешт підтвердив, що формально не є частиною нового політичного формату.

"Карпатська вісімка" була заснована Україною у вересні 2026 року як регіональний формат співпраці в таких сферах, як торгівля, безпека, енергетика та транскордонна інфраструктура. Перший саміт відбувся в Івано-Франківській області, де були представлені країни, зокрема Румунія, Польща, Словаччина, Чехія, Австрія, Сербія та Угорщина. Як повідомляє Reuters, під час цієї зустрічі було підписано понад 50 угод на загальну суму більше 1 мільярда євро.

Окремо Мадяр виступив проти проєкту створення в Угорщині потужностей для зберігання українських запасів нафтопродуктів. 20 вересня "Нафтогаз" та MOL підписали меморандум про спільне опрацювання можливого будівництва таких об'єктів поблизу українсько-угорського кордону. Українська сторона пояснила ініціативу необхідністю диверсифікувати маршрути постачання та створити додаткові потужності за межами зон, які можуть зазнавати ударів.

Мадяр повідомив, що за правління партії "Тиса" в Україні не планують будівництво нафтового сховища. Він зазначив, що переговори між MOL і "Нафтогазом" стартували ще за часів попереднього уряду Віктора Орбана, проте теперішня влада не підтримує ідею, що компанія проводила консультації з українською стороною без відома уряду. Мадяр також підкреслив, що держава, як акціонер MOL, сподівається на інший формат співпраці з компанією.

Одночасно компанія MOL описала угоду з "Нафтогазом" як проєкт, що знаходиться на початковій стадії. Це не є остаточним рішенням щодо будівництва, а лише вивченням технічних, фінансових, екологічних та безпекових аспектів. Відповідно, реалізація інфраструктурних проектів буде залежати від результатів подальшого аналізу та необхідних узгоджень.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Київ здивований "безпідставними конфронтаційними заявами" угорського прем'єра. За його словами, причини відмови Будапешта від участі в "Карпатській вісімці" залишаються невідомими. Сибіга також наголосив, що політичні розбіжності не повинні перешкоджати практичній співпраці українських та угорських енергетичних компаній.

Для українського енергетичного сектору питання резервного зберігання пального набуває додаткового значення через ризики атак на інфраструктуру. "Нафтогаз" паралельно домовився з польською ORLEN про три поставки зрідженого природного газу на початку 2027 року та постачання нафтопродуктів для "Укрнафти" на суму до 500 млн доларів. Ці домовленості мають розширити кількість зовнішніх маршрутів постачання енергоресурсів.

Нещодавно виник новий конфлікт стосовно енергетичного проєкту, що став наслідком короткого періоду потепління у відносинах між Києвом та Будапештом. Петер Мадяр, який обійняв посаду прем'єр-міністра в травні 2026 року, змінив Віктора Орбана, проте його уряд не підтримує надання військової допомоги Україні та виступає проти прискореного процесу її інтеграції в Європейський Союз. Тим часом Будапешт заявив про готовність до розвитку окремих напрямів практичного співробітництва.

Подальша доля меморандуму між MOL і "Нафтогазом" залежатиме від позиції угорського уряду, оскільки сторони ще не перейшли до повномасштабної реалізації проєкту. Водночас створений Україною регіональний формат продовжить роботу за участю інших держав, а питання енергетичної безпеки залишатиметься одним із його ключових напрямів.