Тарас Прохасько: Як би ти описав життя через його аромати?
Давним-давно ми затрималися до пізнього вечора на кафедрі ботаніки в старому корпусі університету разом із одним із найбільших інтелектуалів, яких я коли-небудь зустрічав у своєму житті — доцентом, який на той час був справжнім фахівцем світового рівня в галузі анатомії рослин. Ми обговорювали теософію ботаніки, і я мріяв про те, як аромати повинні стати невід'ємною складовою в практиці визначення та класифікації видів.
Дійшли до висновку, що це так. Ігнорувати їх не можна, адже вони становлять одну п’яту всієї системи розпізнавання знаків, доступної людині. Наприклад, Тарас Прохасько згадує про це в своїй колонці на порталі Zbruc, говорячи про ботаніків та флористів.
У просторому кабінеті тоді домінував аромат "Дангілла". Я знав, що мій вчитель віддає перевагу саме цій марці, тому приніс йому рідкісну упаковку з вишуканими сигаретами. "Дангілл" тоді особливо вражав своїм запахом, як і інші добрі тютюнові суміші відомих брендів. Навіть львівська "Орбіта" мала свій унікальний аромат диму, який відрізняв її від "Фільтру" чи "Львова", не кажучи вже про "Верховину". "Ява" з Яви неможливо було сплутати з "Явою" дукатівського виробництва. А стоміліметровий "Вінстон", що його можна було придбати по одній штуці в кав'ярні на Жовтневому проїзді, створював там особливу, неповторну атмосферу.
Але "Дангілл" не перебивав, а скорше доповнював інші багаті катедральні запахи. І австрійські меблі, і книжки за склом у високих шафах, і гербарні листи, і паста до підлоги, якою змащували паркет. І светр учителя, і порох на розжарених жарівках настільних лямп, і холодне розмокле листя у ботанічному саді за не зачиненим до кінця вікном. І олива, якою змащували механізми мікроскопів, і мій мокрий плащ на кріслі, і ще безліч нюансів...
Вчитель приймав це до уваги, зазначаючи, що без такого підходу не обійтися. Проте, він підкреслював, що це має бути лише для особистого використання, виключно для власних досліджень. Адже аромати не підпорядковуються фізичним законам, а є метафізичними явищами, коли мова йде про їхнє описання. Звичайно, існує кілька десятків ароматів, які можна вважати лінгвістичними константами. Однак, спробувати пояснити, чим відрізняється яскравий аромат Plantago major від потужного запаху Plantago minor, неможливо, використовуючи лише загальний словниковий запас. Це добре, коли щось має запах сірководню або часнику.
Таким чином, виникало моє бачення щодо процесу пізнання та передачі знань, а також про різні аспекти науки, які згодом перетворилися на літературні роздуми.
Я завжди був вражений ароматами. Вони стали для мене невід'ємною складовою у процесі пізнання світу і мого місця в ньому. Запаховий екзистенціалізм, феноменологія запахів, стоїцизм на основі ароматів, гедонізм, пов'язаний із сенсами. Не можна забувати і про риторику, лінгвістику, семіотику разом із герменевтикою. А також - структуралізм. Життя, попри всі свої виклики, завжди вражало мене, незалежно від того, чи було воно ніжним, чи жорстоким, адже кожен момент мав свій унікальний аромат.
Я не можу згадати багатьох людей, більшість бесід, численні події та тисячі локацій в різні пори року. Проте, я чітко пам'ятаю деякі аромати. Їх так багато, що й не злічити. Не можу пояснити, кому з них належить певний запах. Іноді трапляється, що ти знову стикаєшся з ароматом, про який вважав, що він вже забутий. Іноді натрапляєш на щось, чого не вистачає, можливо, однієї деталі, щоб відтворити те, що колись було суттю твого існування.
Спогади, які перевертають напрям часу, бо є найживішими фантазіями. А це вже скеровує у майбутнє.
Проте вчитель був правий. Усе це не підходить для розповіді. Це твоя мовчазна, але справжня історія життя.
Текст, який ви щойно ознайомилися, є відображенням довіри наших читачів. Кожен внесок підтримує "Репортер" у висвітленні життя Івано-Франківська та його околиць.
Вкладіть свої ресурси в істину!
