Світло під загрозою: українська енергосистема, спустошена життєвими викликами та атаками Путіна, вступає у 2025 рік.

Українські енергетики вже третій рік поспіль протистоять наслідкам війни, і відключення електроенергії стали звичним явищем не лише в зимовий період, а й влітку. Проте, незважаючи на всі виклики, енергосистема витримала тягар і з оптимізмом входить у 2025 рік, залишаючись стійкою, хоч і вразливою.

Від початку масштабного конфлікту в Україні енергетичні інфраструктури країни піддалися понад тисячі атак. Міністр енергетики Герман Галущенко підкреслив, що жоден регіон чи тип енергетичних об'єктів не залишився без ушкоджень.

З початку 2024 року Росія провела щонайменше тринадцять цілеспрямованих масованих атак за допомогою ракет і дронів на українську енергетичну інфраструктуру. Остання з цих атак сталася на Різдво, 25 грудня, внаслідок чого знову були запроваджені графіки відключення електрики. Це призвело до того, що тисячі українських родин опинилися в холоді та темряві під час одного з найважливіших християнських свят.

У вересні, виступаючи на Генеральній асамблеї ООН, президент Володимир Зеленський повідомив, що Росія повністю знищила всі українські теплові електростанції (ТЕС) та значну частину потужностей гідроелектростанцій (ГЕС).

Внаслідок атак з боку Росії українська енергетична система втратила понад 9 гігават потужності, що становить приблизно половину від загальних потреб. Ще близько 18 гігават залишаються під контролем окупантів. Як зазначає Геннадій Рябцев, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень, майже всі трансформаторні підстанції зазнали одного або кількох ударів.

Згідно з оцінками експертів Київської школи економіки (KSE), загальні втрати українського енергетичного сектору вже перевищують 56 мільярдів доларів. З цієї суми 16 мільярдів становлять прямі фізичні руйнування, тоді як понад 40 мільярдів – це непрямі фінансові втрати. Для повноцінного відновлення енергетичної інфраструктури за принципом "відбудувати краще, ніж було", аналітики оцінюють необхідні витрати в 50,5 мільярдів доларів, що за поточним курсом перевищує 2 трильйони гривень. Для порівняння, ця сума майже дорівнює загальному доходу державного бюджету України на 2025 рік.

УНІАН провів аналіз ключових новин енергетичного сектору України за 2024 рік і поспілкувався з експертами, щоб дізнатися, коли ж ми нарешті зможемо відновити стабільне електропостачання в наших оселях.

Якщо в минулому році російські війська в основному вдавалися до ракетних або "шахедних" атак на енергетичну інфраструктуру, то в цьому році вони змінили свою стратегію і перейшли до комбінованих нападу з використанням різноманітних засобів ураження. Вони активно шукають слабкі місця в нашій системі протиповітряної оборони. Окупанти стали запускати значно більше ракет по одному об'єкту: якщо раніше для цього використовували 2-3 ракети, то тепер їх кількість перевищує 7. На жаль, така зміна тактики справила негативний вплив.

Згадаємо найзначніші комбіновані атаки на українську енергетичну інфраструктуру, які російські війська реалізували у минулому році, а також їх вплив.

Перший серйозний напад стався 22 березня, коли терористичні сили запустили понад 60 дронів "шахед" та близько 90 ракет різних моделей в напрямку України.

"Міжнародна спільнота чітко усвідомлює мету російських терористів: атакувати електростанції, енергетичні мережі, гідроелектростанції, звичайні житлові будинки та навіть тролейбуси. Росія веде війну проти повсякденного життя людей", - підкреслив український президент.

Дві ракети тоді поцілили у одну з найбільших гідроелектростанцій країни - Дніпровську ГЕС, внаслідок чого там здійнялося полум'я, постраждав машинний зал і електричне обладнання. Проте, на щастя, загрози прориву дамби не було.

За інформацією "Укренерго", численні енергетичні об'єкти отримали серйозні ушкодження, що призвело до необхідності запровадження термінових відключень електроенергії у семи областях. Найбільш критична ситуація склалася у Харківській, Одеській, Кіровоградській та Дніпропетровській областях.

Українська енергетична система ще не встигла оговтатись після нещодавніх атак, як ворожі сили у ніч на 29 березня знову завдали удару, використавши 60 дронів "шахед" та 39 крилатих і балістичних ракет. Нові руйнування були зафіксовані в Дніпропетровській, Вінницькій, Івано-Франківській, Львівській, Черкаській та Чернівецькій областях.

Наступна масштабна атака відбулася 11 квітня, коли агресор випустив близько 40 дронів та майже стільки ж ракет, завдавши нищівного удару по найпотужнішій електростанції в столичному регіоні. Ця станція, Трипільська ТЕС, забезпечувала електроенергією Київську, Житомирську та Черкаську області.

Після цього обстріли почали регулярно повторюватися. У 2023 році в Україні графіки відключень електроенергії діяли лише під час холодного сезону, але в 2024-му людям довелося зіткнутися з ними навіть навесні та влітку. До наслідків руйнувань додалися планові ремонти енергоблоків атомних електростанцій, що призвело до збільшення дефіциту електрики. У деякі тижні мешканці країни залишалися без світла на 8-12 годин щодня.

Однією з найбільш масштабних атак стала подія 26 серпня, коли російські терористи здійснили запуск близько 109 "шахедів" та 127 ракет різних типів по 15 українським областям. Ці дії завдали серйозних пошкоджень підстанціям "Укренерго", які відповідають за транспортування електричної енергії з атомних електростанцій в загальну енергосистему. Як повідомляло МАГАТЕ, внаслідок атаки були знеструмлені блоки Рівненської та Південноукраїнської АЕС. Це призвело до відновлення аварійних відключень електрики в українських домівках і суворих графіків відключення, а в деяких регіонах навіть виникли проблеми з водопостачанням. Для усунення наслідків цієї атаки енергетикам знадобилося 13 днів.

Після цього комбіновані атаки відбувалися неодноразово і майже завжди призводили до повернення або збільшення відключень електрики. Лише протягом останнього місяця 2024 року російські терористи вже здійснили два обстріли енергетичних об'єктів, які відбулися 13 та 25 грудня, і передбачається, що до нового року вони здійснять ще принаймні один. Експерти та чиновники підкреслюють, що у росіян є достатньо ракет для атак протягом усієї зими.

Масштабні наслідки обстрілів енергетики упродовж усього року викликали закономірне питання в українців: "А чи зробила влада усе можливе для захисту?". Адже розмови про багаторівневе укріплення об'єктів енергетики велися регулярно, Державне агентство відновлення, яке на той час очолював Мустафа Найєм, постійно звітувало про виділені на це суми коштів, але на ділі виявилося, що ворожі ракети та дрони, знаходячи "білі плями" у нашому ППО, легко влучали у ціль.

Проте, як вказують фахівці, повністю захистити всі енергетичні об’єкти від атак не представляється можливим.

"Компанія 'Укренерго' володіє приблизно 100 підстанціями. В розподільчих мережах розміщено понад 30 тисяч трансформаторів. Енергомережі країни простягаються на мільйони кілометрів. Маємо десятки електростанцій, площа кожної з яких сягає сотень гектарів. Чи можливо було б забезпечити їх усіх захистом? На мою думку, це малоймовірно", - заявив в інтерв'ю УНІАН директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

З цієї причини, за його словами, було прийнято рішення про захист найбільш вразливих об'єктів, насамперед трансформаторів "Укренерго", які отримали другий рівень інженерного захисту. Експерт вважає, що без такого захисту нас чекали б набагато серйозніші труднощі.

Слід зазначити, що першим бар’єром захисту є габіони, наповнені піском, які представляють собою сітчасті структури, заповнені насипними матеріалами. Другий рівень захисту складається з бетонних споруд, призначених для протидії дронам, зокрема, "шахедам". Третій рівень забезпечує захист від ракетних атак.

Ці оборонні споруди стали об'єктом багатьох скандалів. Зокрема, в вересні виникли питання щодо недостатньої безпеки об'єктів "Укренерго", що призвело до звільнення на той момент керівника компанії Володимира Кудрицького. Проте експерт Омельченко стверджує, що причиною звільнення стало те, що цей чиновник, навпаки, найбільш ефективно реалізував заходи захисту для своїх енергетичних об'єктів.

Протягом 14 місяців він зміг на 80-90% забезпечити другий рівень інженерного захисту для всіх своїх трансформаторів. Це значно відрізняється від дій уряду, зокрема Агентства відновлення, яке очолював Мустафа Найєм. Під його керівництвом було розпочато будівництво семи великих "черепах", але жоден з проектів не був завершений. Тому, на думку Омельченка, ефективність Кудрицького яскраво контрастує з неефективністю інших державних підприємств, адже немає адекватних основ для порівняння.

Отже, енергетичний сектор України виявився в епіцентрі не лише технічних труднощів, але й політичних викликів.

Інший фахівець у сфері енергетики, Олександр Харченко, висловив свою критику щодо позиції "Енергоатома" та Міністерства енергетики.

На сьогодні в українських енергетичних потужностях існує серйозна вразливість. "Енергоатом" та Міненерго, на жаль, не вжили жодних заходів для забезпечення безпеки так званих відкритих розподільчих пристроїв, або, по суті, високовольтних підстанцій, що відповідають за постачання електроенергії на території атомних електростанцій. Це створює величезні ризики, і причини відсутності необхідного захисту залишаються незрозумілими. Для високовольтних підстанцій та обладнання "Укренерго" вже збудовано (або все ще будується) понад 60 об'єктів захисту. "Укргідроенерго" також реалізує подібні проекти, частина з яких вже завершена, як і в "Укренерго", але "Енергоатом" залишився поза цими заходами безпеки. Це становить найбільшу загрозу для української енергосистеми з точки зору забезпечення електроенергією споживачів, - підкреслив експерт у розмові з УНІАН у вересні.

Незважаючи на це, експерти підкреслюють, що енергетична система України досягла статусу найзахищенішої в глобальному масштабі.

"Енергетична інфраструктура України вважається найкраще захищеною серед усіх енергосистем у світі," - зазначає провідний науковий експерт Національного інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев.

Одночасно, як зазначає фахівець, конфлікти виникають через невірне трактування справжніх можливостей захисту.

"Якби не реалізація захисних заходів, частково фінансованих Агентством відновлення, наслідки кожної атаки могли б бути значно гіршими. Проте, реальні виклики залишаються на порядку денному. Деякі люди вважали, що існуючий рівень захисту є достатнім для захисту об'єктів від усіх можливих загроз. На жаль, це не відповідає дійсності", - зазначає Рябцев.

Проте всі усвідомлюють, що без корупційних схем рівень охорони енергетичних об'єктів міг би бути значно вищим.

Проте, окрім атак, відключень електроенергії та захисту інфраструктури, існували й інші важливі питання, що стали предметом дискусій у сфері енергетики.

Однією з найзначніших новин 2024 року стало чергове дворазове підвищення тарифів на електроенергію для населення, незважаючи на чинний мораторій. Таким чином, ситуація, яка виникла влітку 2023 року, повторилася. З червня цього року новий тариф становить 4,32 грн за кВт-год. Крім того, уряд вирішив не зберігати пільгову ціну для домогосподарств, що споживають до 100 кВт-год на місяць.

Таким чином, всі українці тепер сплачують однакову вартість за електрику, незалежно від обсягів споживання. Але при цьому "нічний тариф" (з 23:00 до 7:00), при встановленому відповідному двозонному лічильнику, складає 2,16 грн за кВт-год.

Міністр енергетики Герман Галущенко зазначив, що збільшення тарифів є "вкрай важливим заходом", без якого енергетична система держави нібито не змогла б функціонувати. Він також додав, що якби Росія не завдавала постійних ударів по енергетичній інфраструктурі України, "тарифи залишалися б на колишньому рівні".

"Нашою головною метою є забезпечення стабільності електропостачання та підтримка енергетичної системи. Ми плануємо масштабну реконструкцію, яка вимагатиме значних зусиль і фінансування, - зазначив міністр. - На жаль, ми усвідомлюємо, що атаки на енергетичні об'єкти з боку агресора не припиняться, тому нам необхідно залучити всі доступні ресурси."

За даними Міненерго, чинний тариф залишатиметься незмінним до 30 квітня 2025 року. Тому з травня наступного року українці мають бути готовими до нового підвищення цін на електроенергію.

Енергетичні експерти сприйняли цю новину неоднозначно. Дехто підтримував цей крок влади, обґрунтовуючи його необхідністю енергетичних ремонтів та приведення тарифів до ринкового рівня. Інші ж вбачали у ньому несправедливість по відношенню до населення, рівень добробуту якого й без того постійно знижується в умовах повномасштабної війни.

"Чому необхідно підвищувати тарифи та постійно акцентувати на потребі фінансування відновлення? Я переконаний, що жодна гривня з цих коштів не буде витрачена на відновлення. Переважна частина піде, насамперед, до "Енергоатому", який виступатиме в ролі своєрідного квазіподатку. Через цю компанію ці гроші будуть використані на будівництво та добудову, приміром, енергоблоків на Хмельницькій АЕС. Крім того, ці кошти підуть на розрахунки з інвесторами в сфері зеленої енергетики. Усі енергетичні компанії демонструють величезні прибутки, але влада не звертає уваги на необхідність перегляду їхньої прибутковості. Вони забирають останнє у бідних людей," - зазначив голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

Геннадій Рябцев зазначає, що підвищення тарифів стало неминучим кроком, оскільки Україна взяла на себе два ключові зобов'язання. Перше з них пов'язане з Європейською комісією, в рамках зусиль щодо узгодження українського законодавства з нормами ЄС. Крім того, уряд уклав угоду про співпрацю з Міжнародним валютним фондом та іншими фінансовими установами. Міжнародні партнери наполегливо вимагають від України впровадження ринкових тарифів.

"Тому мають бути встановлені ринкові ціни на ринках електричної енергії і природного газу для всіх категорій споживачів. Це неможливо зробити одразу. Підняття цін на електричну енергію і природний газ до ринкового рівня буде відбуватися поступово і черговий крок скоріше за все буде зроблено у травні 2025 року", - каже Рябцев.

Він зазначає, що на даний момент приблизна ринкова вартість одного кВт-год становить близько 7-8 гривень. Це означає, що у 2025 році українцям слід бути готовими до нових пояснень щодо чергового "життєво важливого" підвищення тарифів, незважаючи на те, що мораторій досі залишається в силі.

Одним із аргументів для підвищення тарифів стало необхідність фінансування масштабного проєкту компанії "Енергоатом", пов'язаного з "великою атомною енергетикою" - завершення будівництва енергоблоків №3 та №4 на Хмельницькій атомній електростанції. Цю тему Міністерство енергетики активно обговорювало протягом 2024 року. Після реалізації цього проєкту міністерство планує розпочати роботи над будівництвом енергоблоків ХАЕС-5 та ХАЕС-6.

За словами представників уряду, реалізація цього проєкту має потенціал суттєво зміцнити енергетичну незалежність держави в майбутньому. Додатково, завершення будівництва енергоблоків допоможе Україні знизити залежність від імпорту енергетичних ресурсів і створить умови для експорту електроенергії до країн Європейського Союзу.

Експерти підкреслюють значущість атомної енергетики, оскільки вона становить ключовий елемент енергетичного балансу України. Крім того, атомна генерація є екологічно чистою, що є важливим аспектом у контексті можливого вступу України до Європейського Союзу. Однак, завершення будівництва нових енергоблоків вимагає значних часових і фінансових витрат. Це викликає питання: чи є сенс у реалізації цього проєкту під час війни, коли ресурси обмежені, а пріоритетом зал залишається захист існуючої інфраструктури?

В даний момент немає потреби вкладати ресурси у будівництво нових атомних електростанцій, оскільки ці ресурси можуть бути використані в інших, більш критичних сферах, таких як енергетика, зазначає Рябцев. Він підкреслює важливість забезпечення фізичної безпеки та інженерних споруд, зокрема тих, які знаходяться під контролем "Енергоатома". Хоча енергоблоки на атомних станціях мають належний рівень захисту, підстанції, які тісно пов'язані з атомними реакторами, потребують додаткових заходів безпеки. Це підтверджують результати трьох останніх масштабних атак.

Крім того, викликає інтерес наполегливість, з якою Міністерство енергетики просуває цей проєкт.

"На мій погляд, надмірне захоплення цим проєктом свідчить про особисту зацікавленість окремих осіб, в отриманні певних коштів: або з державного бюджету, або з бюджету "Енергоатому". Інших пояснень такому захопленню цим проєктом важко знайти", - ділиться думкою Геннадій Рябцев.

У "Енергоатомі" стверджують, що завершення будівництва третього енергоблоку Хмельницької атомної електростанції знаходиться на стадії 75-80%, і його запуск в експлуатацію можливий вже через три роки. Українська сторона має можливість вигідно закупити обладнання, необхідне для завершення цього проекту, в Болгарії. Проте існує певна складність: за словами деяких експертів, ці ядерні реактори, які пропонуються з Болгарії, насправді мають російське походження.

"Дуже цікаво дізнатися, як збираються оформити закупівлю цього обладнання, яке перебуває на території Російської Федерації? І де візьме "Енергоатом" 1,7 мільярди доларів, якщо Енергоатом стверджує, що він є збитковим підприємством. Тобто це за рахунок платників-податків буде? Це у сил оборони України забере Енергоатом 1,7 мільярда доларів?", - задається питанням Геннадій Рябцев.

З іншого боку, у "ядерної гігантоманії" Міненерго та "Енергоатому" є й логічне пояснення, хоча й неочевидне. Схоже, політики сподіваються, що Росія не атакуватиме українські ядерні об'єкти (бо це прирівнюється до ядерної війни), а тому вони є більш захищеними від ворожих обстрілів. До того ж ядерна розбудова відповідає принципам "зеленого переходу" ЄС, що передбачає відмову від теплової генерації, а тому ставка на "мирний атом" є стратегічною.

Проте, незважаючи на ці раціональні аргументи, концепція ядерної інфраструктури продовжує викликати більше запитань, ніж надавати ясних відповідей.

Перед нещодавніми атаками на енергетичну інфраструктуру, Україна впроваджувала одну або дві черги відключень, внаслідок чого дефіцит електроенергії досягав трьох гігаватів під час пікового споживання.

Експерти зазначають, що в зимовий період ситуація з відключеннями електроенергії буде визначатися головним чином чотирма факторами: інтенсивністю атак з боку Росії на енергетичні об'єкти, температурними умовами, погодними аномаліями та надійністю старого обладнання. Традиційно найскладнішими регіонами в холодну пору року залишаються Харків, Одеса, Дніпропетровщина, а також території, які піддаються загрозі від керованих авіабомб, зокрема Херсон, Запоріжжя, Миколаїв і Суми.

Володимир Омельченко підкреслює, що, незважаючи на те, що енергосистема наразі справляється із навантаженнями, з кожним днем конфлікту вона втрачає свою стійкість.

За словами фахівця, у 2024 році ймовірність нападів на енергетичну інфраструктуру все ще залишається. Проте є оптимістичні сподівання, що вже на старті наступного року обставини можуть покращитися.

Я давно про це казав і кажу, що вже на початку наступного року домовленості між Кремлем і адміністрацією Байдена про "правила війни" закінчуються. І чи продовжать такі домовленості Трамп з Кремлем, я сумніваюсь. Тому з'являється шанс, що таких обстрілів не буде через те, що саме домовленості про "правила війни" закінчуються", - вважає Омельченко.

За його словами, попередні "правила війни" між адміністрацією Байдена та Кремлем не забороняли атакувати критичну інфраструктуру України. Оскільки атаки великих енергетичних об'єктів і навіть загрози, які окупанти створювали українським АЕС, не викликали потужної реакції з боку міжнародних партнерів.

"Я сподіваюся, що новий уряд США не дотримуватиметься попередніх умов цієї угоди і все ж знайде шлях для вирішення конфлікту," - зазначає Омельченко.

Незважаючи на всі труднощі 2024 року, українці знову продемонстрували ворогу, що навіть у найтемніші часи здатні розпізнати його справжнє обличчя. На жаль, досягти повного захисту енергетичних об'єктів виявилося неможливо. З огляду на вже існуючі руйнування, навіть у разі припинення атак, українці вимушені будуть жити в умовах нестачі електроенергії протягом щонайменше кількох років. Проте, є і позитивні новини: глобального блекауту досі не сталося, і, здається, ми маємо всі шанси його уникнути. Масштабні пошкодження надають Україні неочевидну перевагу: після завершення війни існує можливість відновити енергетичну інфраструктуру практично з нуля, зробивши її більш стійкою, сучасною та екологічно чистою.