Олена Степова: Як в ОРДЛО згасають "блакитні вогники" -- Блоги | OBOZ.UA

"...но вы не сдавайтесь" (с) Діма Мєдвєдєв

"Путін має до них прихильність" (с) Олена Степова

Ні, мова йде не про легендарну святкову радянську програму "Голубий вогник", а про важливу тему - газ.

Читаючи новини з ОРДЛО про перебої з газопостачанням, які тривають вже другу добу на тимчасово окупованих територіях Луганщини, я не можу не згадати 2014 рік. Цей рік часто спливає в пам’яті, адже він став відправною точкою для всіх тих подій, які зараз відбуваються в ОРДЛО. Пам’ятаю, як люди з ентузіазмом вітають зміни, як вони готові були йти на жертви заради них, як мріяли про краще життя. Багато людей тоді дійсно були щасливі, з надією в очах, усмішками на обличчях. Весь місто наповнювалося енергією, оскільки люди активно ділилися своїми мріями, підтримували одне одного і переконували, що їхні бажання обов’язково здійсняться.

Щодо мрій "жити по-русски", "жити по-советски" та "повернутися в СРСР", я вже написала безліч статей, але все ж хочу нагадати про один з ключових моментів.

Мрій існувало безліч, деякі з них, як-от "забрати у багатих і поділитися з бідними", були досить популярні. Однак більшість мрій мали індивідуальний характер. Виникала думка, що Путін усе надасть лише йому, а інші залишаться поза увагою, що викликатиме їхню заздрість. Ось так воно виглядало.

А ще оце згадую, як люди посміхалися. Особливо, коли ти починав їм приводити приклади життя на росії чи в срср, а вони так поблажливо посміхалися, мовляв, от дурне, але живи, ми дозволяємо. Посміхалися й запевняли чи то заспокоювали, не знаю, але усі говорили таку дивну річ - "все будет так как есть, ничего не поменяется, будет только лучше и вместо гривен будут рубли".

Ніхто не бажав сприймати, що відбудуться кардинальні зміни: робочі місця зникнуть, шахти закриють, а на зміну прийдуть російські закони та нові правила життя. Проте, коли ми висловлювали ці думки, люди лише з усмішкою реагували на наші слова.

Отже, нічого не змінилося? Донбас швидко перетворився на тягар для Росії, яка швидко втомилася від постійних бажань і зрештою вирішила, що немає сенсу інвестувати в цей регіон, адже він вже в її повному підпорядкуванні.

ОРДЛО повернулося не лише до часів СРСР. Це зараз виглядає як справжній калейдоскоп: хаотичне поєднання елементів з 90-х, 50-х, 41-го та 37-го років.

З мрією про розкішне життя або про існування за російськими стандартами залишилися лише уламки, а більшість мрійників 2014 року вже залишили "маленьку вугільну Швейцарію". Дехто з них навіть переїхав до Франківська, Львова та інших європейських міст. Адже те, що вони створили на Донбасі, руйнуючи і знищуючи, виявилося далеко не ідеальним.

Шахти зачинені, більшість компаній та бізнесменів, які діяли у 2014 році, знищені, водопостачання відсутнє, електрика подається лише на кілька годин, а тепер ще й газ перестав надходити.

Мигнувши "блакитним вогником", він зник. Можливо, його налякала обстановка, адже в Росії скрепи та їх мешканці не сприймають нічого блакитного.

Безумовно, тут присутній сарказм, але в цій ситуації є чимало цікавих моментів. Наприклад, Україна (компанія Нафтогаз) продовжувала постачати газ на території, окуповані Росією, аж до 18 лютого 2015 року. Це означає, що майже рік після початку окупації та проголошення різних "новоросій" і "республік" країна продовжувала постачати блакитне паливо.

Користувачі сплачували за газ, проте куди зникли ці кошти – загадка. Дехто стверджує, що вони залишалися в ОРДЛО, інші ж повідомляють, що ватажки "республік" передавали їх українським представникам у чемоданах через міст у Станиці Луганській. Знайдуться і такі, хто сміється з цієї ситуації, адже вони не платили ані за електрику, ані за газ, але в підсумку отримали позов від "республіки" і змушені були сплатити з урахуванням штрафів.

19 лютого 2015 року Росія розпочала "гуманітарні" постачання газу на території, що знаходяться під її контролем. Пізніше вона стала вимагати від України компенсацію за газ, яким користувалися жителі ОРДЛО, натякаючи на нібито угоду між "Газпромом" і "Нафтогазом". Однак судовий процес у Стокгольмському арбітражі закінчився невдало для Росії, оскільки Україні не було дозволено провести перевірку постачань і використання газу.

Постачання газу в ОРДЛО реалізується через російську газотранспортну мережу. Починаючи з 1 липня 2024 року, постачальником природного газу з Росії в "лнр" стане компанія "Черноморнефтегаз".

Газ надходив через газовимірювальні станції (ГІС) "Прохорівка" та "Платово", розташовані на межі Російської Федерації з Донецькою та Луганською областями. Під час старту постачання обсяг складав 12 мільйонів кубічних метрів на добу.

Зараз в ОРДЛО випав сніг, газу немає, води немає, котельні зупинені, опалювальний сезон офіційно закритий.

Причина відсутності газу у споживачів залишається невизначеною. Це нагадує "життя по-русски" або "життя по-советськи", адже в СРСР влада не інформувала населення про причини подій, навіть коли йшлося про епідемії чи великі техногенні аварії. І тепер ми стикаємося з простим фактом – газ зник.

Що ж, про епідемії в часи СРСР і різні катастрофи ми ще обов'язково поговоримо. А щодо газу – що тут додати? Я краще піду закип'ячу чайник, у нас він є.

Наспівуючи, він говорить: "У нашому домі є газ, вода та електрика — а у вас як з цим? А ще у нас є Туапсе!"