Конституция в контексте военных конфликтов и процессов восстановления: актуальные проблемы и правовые подходы — КСУ организовал международный форум.

27 июня Конституционный Суд Украины организовал международную конференцию на тему "Конституция в условиях войны и послевоенного восстановления: актуальные вызовы и правовые решения", приуроченную к 29-летию Конституции Украины.

Событие было организовано Конституционным Судом Украины в сотрудничестве с Национальной академией правовых наук Украины в рамках проекта ОБСЕ "Укрепление национальных заинтересованных сторон через улучшение доступа к конституционной юстиции" и инициативы "Содействие развитию конституционной юстиции в Украине", проводимой в рамках совместной программы Европейского Союза и Совета Европы "Партнерство ради эффективного управления", Фаза III.

Учасниками наукової конференції є судді Конституційного Суду України, колишні судді КСУ, наукові фахівці, експерти в правовій сфері, а також представники державних інституцій, судових органів, установ конституційної юстиції з європейських країн та міжнародних організацій.

У ході заходу учасники розглянули виклики, які постають перед нашою країною в сучасних умовах, та обговорили ряд важливих питань. Зокрема, йшлося про забезпечення захисту конституційного порядку національними судами в умовах війни, основні принципи конституційного відновлення після конфлікту, а також роль Конституційного Суду України в цьому процесі. Також було торкнуто питання української конституційної ідентичності в контексті європейських цінностей.

Виконувач обов'язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин урочисто відкрив конференцію, присвячену Дню Конституції України. Він висловив вдячність усім присутнім за їхню участь та підкреслив особливу значущість сьогоднішнього заходу.

"Ми зібралися, щоб відзначити 29-ту річницю прийняття Конституції України - Основного Закону, що слугує основою нашої державності, правового порядку та національної самобутності," - підкреслив Олександр Петришин.

Він висловив особливу подяку Збройним Силам України та Силам оборони, які забезпечують можливість українцям жити, працювати та розвивати свою країну, навіть попри війну. "Завдяки нашим Збройним Силам ми маємо можливість сьогодні обговорювати Конституцію, права та справедливість. Від усієї душі і від імені всіх присутніх ми щиро дякуємо їм", - наголосив він.

Олександр Петришин підкреслив, що конференція, присвячена Дню Конституції України, вже перетворилася на усталену традицію і логічний етап у серії професійних обговорень, які Конституційний Суд України регулярно проводить протягом останніх років.

"Сьогодні ми зосередимося на значенні Конституції України в умовах воєнного стану, суттєвих змін у суспільстві та державі, а також на пошуках нових шляхів для розвитку правового і інституційного середовища," – підкреслив він.

У своєму виступі Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук подякував науковій спільноті, представникам судової влади та міжнародним партнерам за участь у заході й підтримку конституційного розвитку України загалом.

Руслан Стефанчук підкреслив, що Конституція є ключовою основою державності, особливо в умовах війни. "Сьогодні в Україні вже виросло ціле покоління, яке з моменту свого народження протягом 29 років живе під дією чинної Конституції. Ці люди добре усвідомлюють, що в нашій країні існує основа — фундамент, який визначає її силу. Це надзвичайно важливо саме тепер, оскільки ця сила проявляється на всіх рівнях. Це та база, яка підтримує всю нашу націю," — зазначив Голова Верховної Ради.

Він підкреслив, що значення Конституції неможливо переоцінити. Також Руслан Стефанчук відзначив, що для нього особливо цінно спостерігати, як нове покоління правників, суддів і науковців не лише вивчає Основний Закон, а й активно працює над його практичним втіленням у життя.

Окремо він подякував міжнародним партнерам України за підтримку, зазначивши, що вже понад три з половиною роки ця підтримка залишається надзвичайно важливою. Він відзначив прояв політичної солідарності, зокрема привітав рішення Ради Європи щодо створення Спеціального трибуналу зі злочину агресії проти України.

Водночас Голова Верховної Ради звернувся до європейських партнерів із закликом зберігати принциповість та уникати перешкоджання євроінтеграційним ініціативам. Він підкреслив, що Україна добросовісно виконує всі вимоги на шляху до вступу в Європейський Союз і має всі підстави сподіватися на взаємну підтримку. "Сьогодні Україна бореться за цінності, закріплені в нашій Конституції та спільні для вільного світу. Я вдячний вам за те, що ви це цінуєте. Проте хочу наголосити: війна ще триває, і Україні надалі потрібна ваша допомога", - резюмував він.

Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак привітав учасників конференції та українців із державним святом. Він зазначив, що сьогодні Конституція - це символ стійкості, людської гідності та дорожня карта для майбутнього України в сім'ї європейських країн.

У ході свого виступу він наголосив на важливості нещодавно підписаної Угоди про створення Спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії проти України. Це безпрецедентний крок у напрямку притягнення до відповідальності за один з найсерйозніших міжнародних злочинів — агресію, що полягає в незаконному використанні військової сили проти суверенної нації.

Він наголосив, що це визначна подія не лише для Ради Європи, а й для України, яка була представлена на найвищому політичному рівні у Страсбурзі, участь у якій взяв Президент України. Це ще раз підкреслює ключове значення базових принципів міжнародного правопорядку та концепції невідворотності відповідальності за агресію.

Мачей Янчак підкреслив, що Рада Європи уважно спостерігає за процесом вибору нових суддів Конституційного Суду України та висловив надію на швидке відновлення кворуму в Суді. Крім того, Рада Європи підтримує ініціативу створення Правил професійної етики для суддів Конституційного Суду України.

Конституція виступає фундаментом для відновлення демократичного управління, формування довіри до державних установ і гарантування того, що права людини та верховенство права залишаються в центрі ціннісних орієнтирів, підкреслив доповідач. У цьому контексті, Рада Європи є надійним союзником. Він також додав, що Конституційний Суд України повинен зберігати свою незалежність і стійкість в умовах війни та процесу відновлення після неї.

Він підкреслив тривалу співпрацю з Конституційним Судом України, акцентуючи увагу на реалізації спільних проєктів, що здійснюються через обміни експертами, діалоги та залучення європейських інституцій. Також він висловив готовність продовжувати підтримувати Україну у її прагненні до Європейського Союзу.

Спеціальний представник Головування, Координатор проєктів ОБСЄ в Україні, Петро Мареш, підкреслив, що конституційна спадщина України має глибоке історичне підґрунтя. Він зазначив, що наприкінці Першої світової війни в 1918 році країна змогла розробити демократичну Конституцію в складних обставинах, що знайшло своє продовження в 1996 році, коли було обрано демократичний шлях розвитку. Мареш також акцентував увагу на тому, що у 2019 році в Конституції України було закріплено прагнення українського народу до європейського майбутнього, що включає стратегічний курс на досягнення повноправного членства в Європейському Союзі та НАТО. Він відзначив видатну роботу юристів, політиків і представників громадянського суспільства в цьому процесі.

Петр Мареш також зазначив, що наразі для України найскладніший тест: конституційний розвиток в умовах воєнної агресії та відзначив, що сьогодні ми тут завдяки хоробрості українських солдатів, які захищають не тільки Україну, а й Європу, європейські демократичні традиції. На завершення наголосив, що ОБСЄ буде підтримувати зусилля, щоб Україна стала ближчою до міжнародних інституцій, таких як Європейський Союз.

Першу сесію на тему "Конституція України та конституціоналізм під час війни" провела суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук.

Із доповіддю "Роль Конституційного Суду України в утвердженні принципу поділу влади: виклики воєнного стану" виступив суддя Конституційного Суду України Василь Лемак.

Він акцентував на значущості свята Дня Конституції України, зазначивши, що це ще одна можливість для глибокого роздуму над основоположними принципами Конституції, в якій, зокрема, відображаються ідеї розподілу влади та дотримання прав людини.

Василь Лемак акцентував увагу на критичному значенні принципу розподілу влади. "Дотримання прав людини неможливе в умовах, де відсутній поділ влади, оскільки саме він забезпечує захист особистої свободи і гідності", - підкреслив він. Суддя зауважив, що поділ влади не лише теоретичний постулат, а й практичний механізм, що запобігає узурпації влади та порушенню конституційних прав людини. На сьогодні, додав він, не можна розглядати поділ влади лише як формальний розподіл повноважень. Європейський досвід демонструє більшу інтеграцію і взаємодію між різними гілками влади.

Він також зазначив, що основні принципи розподілу влади закріплені в статтях 6 та 19 Конституції України, які окреслюють межі та обмеження для влади. Проте, на його думку, ці положення не матимуть належного ефекту без їх практичного застосування та усвідомлення межі владних прав.

Василь Лемак підкреслив значення конституційної реформи, що відбулася у 2016 році, яка суттєво укріпила позиції та захист судової системи. "Ця реформа стала важливим етапом на шляху до гарантування незалежності судової влади, що дозволяє їй ефективніше протистояти тиску з боку політичних структур".

Суддя акцентував увагу на значущості Конституційного Суду України в механізмі стримувань і противаг, підкресливши, що, хоча Суд і не є складовою частиною загальної судової системи, він все ж залишається невід’ємним елементом судової влади. Його роль полягає в виконанні унікальної функції в рамках цієї системи, яка полягає у захисті конституційних норм та прав людини.

Василь Лемак представив дані, які підтверджують активну діяльність Суду у забезпеченні захисту Конституції, навіть у часи війни. З моменту 24 лютого 2022 року Суд виніс 41 рішення, серед яких 11 стосувалися конституційності, а 30 — неконституційності. Лише в минулому році було ухвалено 13 рішень, з яких переважна більшість стосувалася неконституційності.

На закінчення, суддя висловив вдячність організаторам конференції, а також міжнародним партнерам, таким як Рада Європи, ОБСЄ та інші установи, за їхню підтримку України.

Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко презентував звіт під назвою: "Національні суди як втілення та охорона конституційного порядку в умовах війни". У ході свого виступу він підкреслив, що національні суди в період військових дій виконують не лише роль захисту прав і свобод громадян, але й є важливим елементом підтримки конституційної системи, стабільності та правопорядку в країні. Кравченко також звернув увагу на труднощі, з якими стикаються суди в умовах конфлікту.

Суддя Конституційного Суду Латвії Яутріте Брієде поділилася досвідом Латвії та Естонії щодо укладення кордонів з Російською Федерацією.

Про конституційні гарантії прав і свобод людини в умовах воєнного стану та забезпечення справедливого балансу між інтересами національної безпеки і допустимими обмеженнями прав і свобод у своєму виступі розповів Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.

Під час першої сесії учасники зосередилися на ключових викликах, які постають перед українським конституціоналізмом в умовах війни. Обговорення стосувалися того, як Конституція України забезпечує стабільність державності у період збройної агресії, де проходить межа між захистом національної безпеки та збереженням прав людини, чи потребує конституційна модель України оновлення з урахуванням воєнного досвіду. Окрему увагу приділили питанню легітимності рішень у кризових і надзвичайних умовах і ролі уроків війни для розвитку сучасного українського та європейського конституціоналізму.

У дискусії взяли участь: Антон Кориневич, посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України; Оксана Васильченко, директор Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка та голова Дорадчої групи експертів; а також Олександр Скрипнюк, директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, віцепрезидент НАПрН України і заступник голови Науково-консультативної ради Конституційного Суду України.

Друга сесія "Конституція як основа повоєнного розвиту держави", модератором якої виступив старший проєктний співробітник Програми ОБСЄ для України Олександр Водянніков, розпочалася з доповіді судді Конституційного Суду України Галини Юровської, яка розповіла про застосування принципу домірності обмежень конституційних прав під час воєнного стану та повоєнного відновлення.

Суддя підкреслила важливість рішень Конституційного Суду України, ухвалених у період воєнного стану, та окреслила основні принципи, яких дотримується Суд: "будь-які обмеження прав і свобод повинні базуватися на Конституції України та бути чітко зафіксованими в законодавстві". Вона також зазначила, що такі обмеження мають бути тимчасовими та повинні бути скасовані після закінчення війни.

У цьому контексті навела юридичні позиції Конституційного Суду України, в яких застосовано принцип домірності, як важливий складник верховенства права, як принцип, що тісно пов'язаний із легітимними (правомірними) очікуваннями, що є важливим для визначення міри відповідальності та забезпечення балансу між захистом національної безпеки і дотриманням конституційних прав людини тощо. Серед таких рішення щодо спеціальної конфіскації; непорушності права власності; гарантування права на судовий захист у малозначних спорах; посилений соціальний захист військовослужбовців; індивідуалізації юридичної відповідальності за порушення прав споживачів; захисту митних інтересів України; доступу до суду касаційної інстанції в цивільному судочинстві та ін.

Завершуючи свою промову, суддя акцентувала увагу на тому, що основа та важливість принципу пропорційності полягає в тому, що всі дії, які здійснює держава, мають бути співрозмірними з легітимною метою, яку вона намагається реалізувати. Це означає, що обмеження повинні бути необхідними, адекватними та мінімально впливати на права людини.

З доповіддю виступила Тома Бірмонтієнє, професор юридичного факультету Університету імені Миколаса Ромеріса, а також суддя Конституційного Суду Литовської Республіки в період з 2005 по 2014 роки. У своєму виступі вона акцентувала увагу на важливості Конституційного Суду у процесах конституційних реформ після війни.

Тема виступу Ольги Лотюк, завідувачки кафедри конституційного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, звучала як "Конституційні основи оновлення в умовах післявоєнного часу: де шукати опору?".

Під час другої експертної дискусії учасники зосередили увагу на ролі Конституції України у процесі повоєнного відновлення держави. Обговорювалося, як ефективно використати потенціал Основного Закону для побудови справедливих і дієвих державних інститутів, а також для відновлення довіри громадян до влади. Важливе місце у дискусії посіли питання зміцнення незалежності Конституційного Суду України та пошуку шляхів зміцнення довіри до органу у період повоєннної трансформації держави. Окремо порушувалися аспекти удосконалення процедур конституційного контролю відповідно до нових викликів, що постали перед Україною.

В обговоренні взяли участь: Крістапс Тамуш, керівник юридичного департаменту Конституційного Суду Латвії; Наталія Оніщенко, заступник директора Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України; Георгій Папуашвілі, декан юридичного факультету Державного університету Іллі, міжнародний юридичний радник та колишній голова Конституційного Суду Грузії (2006-2016); Геннадій Рижков, радник з юридичних питань Німецького фонду міжнародного правового співробітництва; Оксана Щербанюк, завідувачка кафедри процесуального права юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Третю сесію, що стосувалася теми "Європейський горизонт. Конституція України: між ідентичністю та інтеграцією", вів суддя Конституційного Суду України Сергій Різник.

Суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко презентував доповідь на тему "Тлумачення національних конституцій в контексті спільних цінностей Європейського Союзу: баланс між автономією права ЄС та національною ідентичністю".

Суддя підкреслив, що питання європейської інтеграції України є складним та багатогранним, що вимагає комплексного підходу, в якому важливу роль відіграють конституційні органи правосуддя. Він зазначив, що вибір України на шлях євроінтеграції вже закріплений в Конституції та підтверджений рішенням Європейської Ради від 25 червня 2022 року про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу.

Обравши курс на європейську інтеграцію та розпочавши процес переговорів, ми не лише висловили свої наміри, а й взяли на себе конкретні зобов’язання. Частина цього шляху вже окреслена. У цьому контексті Віктор Городовенко підкреслив важливість висловлювання професора Тетяни Камарової: вимоги Європейської Комісії свідчать про те, що активність та прозорість роботи українських судів, а також розвиток їх правозастосовчої практики, є критично важливими для отримання позитивної оцінки з боку наших європейських партнерів щодо виконання "домашнього завдання".

Він зазначив, що надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС зумовлює потребу не лише у формальному наближенні законодавства до права ЄС, а й у гармонізації правозастосування, у тому числі через діяльність Конституційного Суду України.

У цьому контексті доповідач акцентував увагу на значенні спільних цінностей, зазначених у статті 2 Договору про ЄС, серед яких є демократія, дотримання прав людини, верховенство закону, рівність та недопущення дискримінації.

Суддя вважає, що ці цінності не є лише деклараціями, а мають суттєве інституційне значення як умова для членства в Європейському Союзі та слугують основою для застосування санкцій відповідно до статті 7 Договору про заснування ЄС. У правовій системі ЄС вони виступають як обов'язкові принципи, що впливають на легітимність національних законодавчих актів і практик, тому їх варто враховувати при створенні національної моделі взаємодії з правом ЄС.

Віктор Городовенко зазначив, що питання збереження національної ідентичності є особливо актуальним у контексті євроінтеграції. Окремо суддя приділив увагу питанню взаємодії між практикою Конституційного Суду України та Суду ЄС, зокрема щодо застосування методів тлумачення.

Також своїми доповідями поділилися міжнародний експерт Ради Європи, професор юридичних наук Університету Комплутенсе в Мадриді Лорена Бахмаєр-Вінтер та суддя від України у Європейському суді з прав людини Микола Гнатовський.

У процесі експертної дискусії було розглянуто основні виклики та можливості адаптації конституційного порядку України до європейських стандартів. Учасники акцентували увагу на необхідності внесення змін до Конституції для досягнення повноцінної євроінтеграції, а також обговорювали способи збереження української конституційної ідентичності при одночасній гармонізації з європейськими цінностями та правовими нормами. Окрім цього, було піднято питання теоретичних і практичних аспектів розвитку майбутньої європейської України, яка здатна органічно поєднати свої традиції конституціоналізму з вимогами, що випливають із членства в ЄС.

У складі учасників експертної дискусії: Павло Пушкар, керівник відділу виконання рішень Європейського суду з прав людини в Генеральному директораті з прав людини та верховенства права Ради Європи; Дмитро Терлецький, завідувач кафедри конституційного права Національного університету "Одеська юридична академія"; Василь Луцик, голова Національної соціальної сервісної служби України; Володимир Венгер, декан факультету правничих наук Національного університету "Києво-Могилянська академія".