Конституционная война: как главный суд Польши превратился в арену конфликта между правительством и президентом.

В уряді Дональда Туска планують проігнорувати вето президента. У Кароля Навроцького у відповідь погрожують кримінальними справами

Гучне рішення президента Польщі Кароля Навроцького: він погодився прийняти присягу лише у двох із шести новообраних суддів Конституційного трибуналу (суду). В уряді тепер погрожують привести до присяги нових суддів без участі президента.

Ця криза значно ускладнила і без того затяжний конфлікт між коаліцією та президентом, а також з опозицією, яка його підтримує.

Контроль над Трибуналом в Польщі є надзвичайно важливим, оскільки цей інститут має можливість як зупинити, так і затвердити будь-які рішення уряду.

Саме збереження більшості у Конституційному трибуналі за висуванцями партії "Право і справедливість" ("ПіС") дозволяло нинішній опозиції блокувати багато ініціатив уряду Дональда Туска.

Отже, ця суперечка виходить за рамки чисто юридичних процесів. Вона має потенціал призвести Польщу до серйозної кризи, яка стосується не лише політики, але й конституційних основ.

Парламентські вибори в Польщі, що відбулися у 2023 році, не привели до повної зміни влади в країні, адже за вісім років перебування при владі партія "Право і справедливість" зуміла де-факто взяти під контроль чималу частину судової влади, а в першу чергу Конституційний трибунал.

Виправити ситуацію було дуже непросто, адже конституційні судді у Польщі обираються на дев'ять років і не можуть бути достроково замінені.

Навіть рішення Європейського суду, яке було ухвалене в грудні минулого року, не внесло змін у ситуацію. Суд вказав, що сучасний Конституційний трибунал не відповідає критеріям незалежності та неупередженості, що є необхідними для справедливого судового процесу.

Крім того, Європейський суд визнав, що призначення чотирьох суддів Трибуналу є незаконним.

У грудні минулого року завершилися терміни повноважень ще двох суддів Трибуналу. Відповідно, 13 березня поточного року Сейм, що складається з нинішньої більшості, обрав одразу шість нових суддів: Магдалену Бентковську, Даріуша Шостека, Кристіана Маркевича, Анну Корвін-Пйотровську, Мацея Таборовського та Марчина Дзюрду.

Варто пояснити: навіть призначення шести нових суддів саме по собі не змінювало розкладів у Трибуналі. Адже "ПіС" досі може розраховувати на лояльність інших дев'яти.

Проте в кінці року завершиться термін повноважень ще двох суддів Конституційного Суду. Таким чином, у коаліції виникла надія вже на початку наступного року змінити баланс сил у Трибуналі на свою користь.

Ця трансформація може виявитися надзвичайно важливою, особливо з огляду на наближення майбутніх парламентських виборів, запланованих на осінь 2027 року.

Тому з самого початку стало очевидним, що як опозиція, так і президент Навроцький вживають всіх заходів, аби уникнути реалізації такого розвитку подій.

Зокрема, в контексті опозиції до реформування Конституційного трибуналу існувала одна вразлива точка - новопризначені судді повинні були приносити присягу перед главою держави. Зазвичай це розглядалося як звичайна формальність.

Однак Кароль Навроцький вже виявив намір застосувати цю норму для тиску на уряд. Наприклад, у листопаді минулого року, через суперечності щодо керівництва Агентством національної безпеки, він відмовився приймати присягу від випускників військових навчальних закладів, які планували стати новими працівниками цього агентства.

Таким чином, це також стосується новообраних суддів Конституційного суду.

Ключовим елементом нинішньої кризи стало рішення президента Навроцького прийняти присягу лише у двох із шести новообраних суддів. Ними стали Магдалена Бентковська та Даріуш Шостек.

Після церемонії обидва судді відкрито висловили сумніви щодо вибіркового підходу.

"Безперечно, всі судді були правильно обрані, кожен з них має право скласти присягу, і немає жодних підстав для того, щоб ставити суддів у нерівні умови, дозволяючи однієї групі складати присягу, а іншим - ні", - підкреслила Бентковська.

Своєю чергою Шостек заявив, що "ми були обрані того самого дня, у тому самому порядку, кожного окремо. (...) Це означає, що з юридичної точки зору ми перебуваємо в ідентичній ситуації".

Що стало причиною вибору Кароля Навроцького саме цього рішення?

Голова Канцелярії президента Збігнев Богуцький пояснив це "двома основними причинами": по-перше, заповненням двох вакансій, що виникли під час каденції нинішнього президента, по-друге, необхідністю забезпечити мінімальний склад для роботи органу.

"Сьогодні в Конституційному трибуналі залишилося лише дев'ять суддів. Конституційний склад Трибуналу становить 15 суддів (...), тоді як кворум становить щонайменше 11 суддів", - зазначив Богуцький, додавши, що після присяги двох суддів кворум буде відновлено, а відповідно, суд може продовжувати роботу.

Варто підкреслити, що, згідно з цією логікою, навіть якщо завершиться термін повноважень ще двох суддів, і, відповідно, присягнуть двоє нових, це не вплине на розподіл сил у Трибуналі.

Щодо інших суддів, президентський радник Блажей Побожа зазначив, що це питання повинно бути вирішене самим Конституційним трибуналом. Таким чином, йдеться про інституцію, яку нинішній уряд вважає маріонеткою "ПіС", і незалежність якої піддала сумніву Суд ЄС.

Дії президента викликають суперечливі реакції серед юристів.

Декілька польських юристів підкреслюють, що згідно з чинним законодавством, суддя дає присягу "перед президентом", але це не свідчить про те, що президент має можливість її зупинити.

Суддя Влодзімеж Врубель підкреслює, що в даній процедурі президент виконує переважно пасивну функцію та не має права відмовити у прийнятті присяги. Подібну думку висловлює й екс-глава Конституційного трибуналу Анджей Золль, який чітко зазначає, що президент не володіє повноваженнями для блокування таких призначень.

А в коаліції вважають, що своїми діями Кароль Навроцький ставить під сумнів конституційні повноваження Сейму обирати суддів.

Прогнозується, що уряд Дональда Туска та парламентська коаліція не мають наміру відступати.

У відповідь на дії президента в політичному контексті виникла концепція, відома як "план Б". Цей план передбачає, що процедура складення присяги новими суддями може відбутися в Сеймі без необхідності участі глави держави.

Один із новообраних суддів, Кристіан Маркевич, заявив, що у разі подальшого блокування "доведеться скласти присягу перед президентом без його присутності".

Такий сценарій виглядає як спроба обійти блокування з боку президента, проте одночасно такий шлях породжує нові юридичні ризики.

Члени президентської команди вже висловили думку, що такі дії можуть трактуватися як конституційне порушення, а також потенційно кваліфікуватися як злочин.

"Президент застерігає всіх, хто має намір висунути ідеї або реалізувати екстравагантні політичні концепції стосовно складання присяги особами, обраними суддями Конституційного трибуналу, перед іншим органом, підкреслюючи, що це матиме серйозні правові наслідки", - рішуче заявив Збігнев Богуцький.

Отже, існує ризик часткової неробочості Конституційного трибуналу.

Крім того, його функціонування може опинитися під загрозою подвійної легітимності, оскільки різні політичні сили та інституції влади можуть визнавати різні склади суду. Як наслідок, будь-яке рішення Трибуналу може бути поставлено під сумнів.

Подальше просування подій залежить від того, чи вдасться сторонам досягти хоча б короткострокового угоди. На даний момент, однак, немає жодних ознак для її досягнення.

У політичній дискусії починають виникати все більш рішучі ініціативи, зокрема концепція "конституційного перезавантаження", що передбачає радикальну трансформацію основних судових інститутів.

Хоча на даний момент ця концепція здається малоймовірною, її існування вказує на серйозність кризи.

Автор: Станіслав Желіховський.