І ось тут виявляється російський вплив. Які ж проблеми існують у компанії, що відповідає за функціонування державних реєстрів?
Дії компаній, що співпрацюють з державним підприємством, викликають інтерес у правоохоронних органів.
Міністерство юстиції щорічно перераховує сотні мільйонів гривень власному ДП "Національні інформаційні системи" (НАІС) за те, щоб працювали державні реєстри. А саме підприємство закуповує у приватних фірм різні послуги та обладнання, наприклад, для модернізації систем збереження даних. При цьому вперто обирає для цього компанії "нечисті на руку".
На тлі кібератаки на Державні та Єдині реєстри "Телеграф" вирішив дізнатися, які витрати несе держава на підтримку роботи реєстрів, що стали жертвою російських хакерів у ніч на 20 грудня.
Той, хто створює, той і несе витрати на музику.
З середини 2015 року відповідальність за розробку та підтримку програмного забезпечення для автоматизованих систем Єдиного та Державного реєстрів Міністерства юстиції, а також інших електронних баз даних, покладена на Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (НАІС). Це підприємство забезпечує доступ до реєстрів для фізичних та юридичних осіб, а також гарантує збереження і захист інформації в автоматизованих системах. НАІС має центральний офіс, а також 22 регіональні підрозділи. З 2019 року керівником підприємства є Олексій Бережний, який на момент свого призначення був власником приватного підприємства "Полі-банк" (яке наразі не функціонує) та очолював два товариства з обмеженою відповідальністю — "Укр.Пей" і "Укр.Пей-Сервіс", які працюють у сфері інформаційних технологій.
Раз на рік Мін'юст оголошує тендер на закупівлю послуги з забезпечення функціонування реєстрів, які є у власності відомстві. Переможцем торгів за відсутністю конкурентів стабільно стає НАІС. Наприклад, у 2020 році держпідприємство отримало з держбюджету 358 250 976 гривень, наступного, 2021 року сума підросла на сотню мільйонів і становила вже 424 670 396 гривень, у 2022 році - знизилась до 391 823 997 гривень. В поточному році на рахунки підприємства з держбюджету має надійти 473 724 216 гривень.
Згідно з угодою, опублікованою на платформі Prozorro, найзначніші витрати пов'язані з обслуговуванням Держреєстру речових прав на нерухоме майно, що становлять 146,8 млн гривень на рік. Витрати на Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань складають 75,8 млн гривень на рік, а на Державний реєстр актів цивільного стану громадян - 49,2 млн гривень. Додатково, обслуговування Держреєстру обтяжень рухомого майна обходиться в 46,6 млн гривень, серед інших витрат.
Причини постійного зростання витрат залишаються не зовсім ясними. У поясненні щодо цьогорічної закупівельної процедури вказано, що тільки НАІС "може надати відповідні послуги в повному обсязі і без порушення чинного законодавства". Проте це твердження викликає сумніви, оскільки Антимонопольний комітет вже не раз накладав штрафи на державне підприємство. Зокрема, наприкінці 2018 року "Національні інформаційні системи" отримали штраф у розмірі 1,2 млн гривень за порушення законодавства, що стосується захисту економічної конкуренції. Під час розслідування було виявлено, що підприємство протягом двох попередніх років використовувало різні умови доступу до реєстрів.
Доступ, до речі, був і є платним. Наприклад, у 2022 році, коли реєстри були закриті для загалу, НАІС продовжувало надавати відомості за гроші. Наприклад, від 5,95 до майже 117,45 тис. гривень/місяць (в залежно від кількості запитів) коштував доступ до Єдиного державного реєстру, а до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно -- від 19,2 до майже 226,5 тис. гривень/місяць. При цьому видання DOU з'ясувало, що серед клієнтів держпідприємства опинились компанії з "російським слідом". Це зокрема АТ "Міжнародний резервний банк" (засновник ПАТ "Сбербанк Росії"), АТ "Банк Форвард (власник - "Банк русский стандарт), ТОВ "Феодал" (засновник Кирило Аладашев, що "в анамнезі" має посаду фіндиректора російського банку ВТБ). Тоді в держпідприємстві пояснювали це тим, що жодні нормативно-правові акти "не встановлюють обмежень щодо саме можливості отримання відомостей з ЄДР з причин наявності того чи іншого громадянства заявника".
Діяльність НАІС, згідно з фінансовою статистикою, наданою Опендатабот, виглядає вражаюче позитивно та прибутково. Порівнюючи доходи від реалізації послуг у 2020 та 2024 роках, можна побачити вражаючий ріст майже в 47 разів — з 21,4 млн до 994,8 млн гривень. Серед десяти найбільших замовників послуг ДК, крім Міністерства юстиції, можна відзначити його регіональні відділення в Одесі, Івано-Франківську, Сумах, Дніпрі, Дніпропетровській області, Харкові та Хмельницькому, а також Державну регуляторну службу України. Окрім великих контрактів, підприємство також займається дрібними закупівлями; серед останніх тендерів можна знайти, наприклад, продаж токенів за 500 гривень для Білківської сільради, послуги комп'ютерної підтримки за 4 725 гривень для Івано-Франківського адміністративного суду, а також обробку даних за 21 576 гривень для ГУ Держспоживслужби у Київській області.
НАІС активно займається закупівлею обладнання та послуг для підтримки своєї діяльності, в основному у приватних компаній. Протягом останніх кількох років витрати коливалися: порівнюючи 2021 і 2024 роки, можна помітити, що вони зросли вдвічі – з 237,7 до 519 млн гривень. Серед переможців тендерів, що проводяться цим державним підприємством, виявилися такі компанії, як ТОВ "Айкюжн IT", ДП "Поліграфічний комбінат Зоря", ТОВ "Аккордгруп", "Аваліс", "Інтеркрейсі бейз", "БМС Техно", ПРаТ "Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій", ТОВ "IТ-інтегратор", "Медирент-Солюшенс" та "БСС Україна". Варто зазначити, що дві з цих компаній ("Айкюжн IT" та "Інтеркрейсі бейз") мають спільного засновника – кіпрську фірму Інтекресі Венче ЛТД (INTECRACY VENTURE LTD).
Загалом тендери виглядають як міжсобойчики, коли участь бере або одна фірма, або кілька тих самих. Серед "свіжих" торгів, проведених НАІС, наприклад, постачання послуг з активації техпідтримки та гарантії обладнання. За результатами тендеру угода на 2,6 млн гривень була укладена з "Аккордгруп". Влітку ця ж компанія зобов'язалась поставити серверне обладнання на 20,9 млн гривень.
Компанія "Аваліс" здобула перемогу в тендері на постачання обладнання для оновлення систем зберігання даних, уклавши угоду на суму 38,4 мільйона гривень. Окрім цього, державне підприємство витратить ще 3,6 мільйона гривень на послуги підтримки програмного забезпечення для резервного копіювання Commvault Complete Backup&Recovery, які надасть це товариство з обмеженою відповідальністю. Тим часом, у вересні "БСС Україна" виграла тендер на 23,4 мільйона гривень і зобов'язалася забезпечити підтримку програмного забезпечення Oracle на цю суму.
А буквально кілька днів тому стали відомі результати тендеру на постачання програмної продукції хмарного захисту інфраструктури від DDoS-атак у вигляді оновлень, додатків, доповнень та розширення функціоналу. Її мало б постачати ТОВ "В2В Рішення".
З огляду на документи, наявні у відкритому доступі, держпідприємство не дуже хвилює сумнівна репутація деяких фірм, та й до його діяльності після їхнього вивчення виникають питання. Наприклад, згаданий ТОВ "Аваліс" фігурує в кримінальному провадження за ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України, відкритому у листопаді 2023 року. В ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва зазначено, що посадові особи низки держпідприємств та установ під час проведення тендерних закупівель заволоділи 17,5 млн гривень державних коштів. "Моніторингом цін на комплектуючі, включені в закупівлю замовником, встановлено, що приблизна націнка на відповідну продукцію може становити близько 5 млн гривень", - йдеться в документі. Мова про закупівлю систем збереження бази даних, до постачання яких долучалось ТОВ "Аваліс".
Кримінальний шлейф має й "БСС Україна". Зокрема, в Постанові Шевченківського районного суду м. Києва йдеться про те, що зазначена компанія разом з ТОВ "РДТЕХ" та "ОС Консалтінг" отримали за 2016-2020 рік від низки державних установ на кшталт Мінфіну, Нацбанку та інших понад 500 млн. гривень за послуги з технічної підтримки та програмне забезпечення. Як встановили правоохоронці, ці фірми пов'язані між собою, тому не так важливо, хто переможе, до того ж публічні закупівлі, в яких вони брали участь, проводяться за завищеними цінами. Але найгірше у цьому випадку, що слідство встановило зв'язок "РДТЕХ" з однойменним акціонерним товариством з російською реєстрацією. "Наявна інформація вказує, що АТ "РДТЕХ" може здійснювати віддалений доступ до корпоративних серверів групи пов'язаних суб'єктів господарської діяльності ТОВ "РДТЕХ", ТОВ "ОС Консалтінг", ТОВ "БСС України", в тому числі задіяних для технічної підтримки програмно-апаратного забезпечення, інтегрованого в інформаційно-телекомунікаційних системах державних установ, правоохоронних органів, операторів телекомунікацій, банківських установах тощо, в яких циркулює інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена чинним законодавством України", - зазначено в документі.
У той же час Мін'юст, під чиїм контролем перебуває ДП "Національні інформаційні системи", не надавав інформацію про будь-які санкції щодо його керівництва. Тим часом результати тендерів цього року свідчать про те, що підприємство продовжує співпрацювати з компаніями, які мають підозри на нечесні практики та зв'язки з ворогом. В умовах масштабної кібератаки з боку РФ це викликає чимало запитань.
Як повідомляв "Телеграф", уряд стверджує, що Україна забезпечена повним резервним копіями даних, які зберігаються в усіх державних реєстрах. Проте, поки триває процес відновлення їхньої функціональності, мешканці країни можуть стикнутися з деякими незручностями.
