Економіка під натиском: Чи зникне великий бізнес в Україні?

Великий бізнес - торгові мережі, агрокомпанії, металургійні комбінати - це найбільші платники податків та роботодавці. Тому їх "вимкнення" з економіки буде відчутним для українського тилу. Чи вдасться це Росії - УНІАН пояснили експерти.

Коли на фронті не спостерігається суттєвих досягнень, агресор зазвичай звертається до концепції, відомої як "доктрина Дуе". Ця стратегія була розроблена після Першої світової війни і названа на честь її автора, італійського генерала Джуліо Дуе.

Ця доктрина зводиться до того, що знищення тилової цивільної промисловості та демотивація цивільного населення через руйнування міст нібито призведе агресора до швидкої перемоги - бо зубожіле та перелякане населення, начебто, має саме запросити капітуляцію. Історія не має прикладів успішного застосування цієї доктрини у повномасштабних війнах, але Гітлер, Хусейн та інші диктатори завжди трималися за ці підходи, коли втрачали ініціативу на фронті.

Історично, атаки на цивільні тилові райони, навпаки, об'єднували постраждале населення для протистояння та сприяли компромісу між владою і опозицією. Проте для Путіна сподівання, що "українці не витримають" – це остання крапля, адже його армія переживає найскладніші часи з 2022 року і в деяких випадках навіть відступає.

Експерти провели аналіз можливостей Кремля в досягненні його "цілей СВО" шляхом тиску на великий бізнес, а також розглянули, чи може це стати "другим 2022 роком" у плані економічних шоків.

Свіжі атаки на звичні концепції.

Іван Ус, ведучий експерт центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, зазначає, що нинішня кампанія терору, здійснювана Російською Федерацією, є для України "досить відчутною" і має суттєві відмінності від попередніх етапів.

"З точки зору наслідків для промисловості це може навіть бути гірше за 2022-й - бо тоді Кремль не нищив критичні підприємства, сподіваючись їх захопити, а ця кампанія ударів й спричинена усвідомленням того, що РФ нічого вже не захопить. Тому Кремль планує нищити все, до чого дотягнеться, відповідно до "доктрини Дуе"", - каже він.

Щодо точних оцінок наявних збитків, пан Ус зазначає, що суми втрат будуть вражаючими, але ця інформація "поки не є доступною для широкого загалу", тому важко оцінити вплив на економіку в осінньо-зимовий період. Адже існує велика різниця між повністю знищеними підприємствами і тими, що призупинили свою діяльність через безпекові ризики, але мають можливість швидко відновитися після покращення ситуації.

"Безумовно, наш бізнес зазнав суттєвих втрат у багатьох сферах. Значні сумніви викликає здатність української економіки приносити прибуток у металургійній та машинобудівній галузях. Щодо агросектора, тут також існують труднощі, але вони в основному пов'язані з блокадою Чорного моря", - зазначає він, коментуючи найбільш уражені індустрії.

Однак фахівець вважає, що ця перевага російських безпілотників є непродовжуваною, і в майбутньому інтенсивність їхніх атак буде зменшуватися.

"Ми маємо досвід виживання в умовах повномасштабної війни в попередні роки. Це є сигналом для наших народних депутатів про необхідність ухвалення непопулярних законів, які вплинуть на фінансування з боку партнерів," - зазначає Ус.

Кремль, вочевидь, продовжить терор українського бізнесу і взимку, лише змінюючи перелік цілей - порти, склади, магазини, датацентри, фармвиробництво, енергетика тощо. Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин зазначає, що це вже вдаряє по всім галузям української економіки.

"Це все призведе до скорочення бюджетних надходжень і порушить баланс на ринку праці. Ми спостерігаємо численні заяви від великих компаній, таких як "Криворіжсталь", Fozzy Group, "Епіцентр", про "оптимізацію" своїх штатів і виробництв. Населення, замість того щоб працювати, буде змушене економити, що призведе до зниження споживання на колишньому рівні. Внаслідок цього зменшаться надходження від податку на прибуток, ПДВ та інших податків. Це створює складний ланцюг негативних наслідків," - зазначив він.

Шевчишин передбачає, що ще одним негативним фактором для економіки стане зростання інфляції. Це пов'язано з тим, що перетворення бізнес-моделей вимагатиме додаткових фінансових вливань, які підприємці, в свою чергу, перенесуть на споживачів. Внаслідок цього можливе зниження споживчого попиту.

"Все, що можливо перекласти, буде перекладатися на споживача. Плюс, ми бачимо, що навіть в бюджеті на 2027 рік вже закладені підвищення податків. ПДВ збільшать на 1% для відновлення бізнесу (отримані гроші планується спрямувати на створення фонду страхування бізнесу від воєнних ризиків, - УНІАН). Але ж потрібно розуміти, що є певна еластичність попиту, при якій подальше збільшення "тягаря" цін призводить до різкого зниження купівельної спроможності або змін споживчих звичок. Той, хто раніше свинину купував, буде переходити, наприклад, на курятину. Всі будуть економити".

Фінансовий експерт повідомляє, що, згідно з офіційними статистичними даними, осіння кампанія атак вже призвела до втрат української економіки в розмірі 10 мільярдів доларів. За його прогнозами, якщо продовжити ці розрахунки на весь осінній та зимовий період, загальна сума прямих збитків може досягти 20 мільярдів доларів.

"Наш валовий внутрішній продукт становить 210 мільярдів доларів. Втрати в розмірі 20 мільярдів за два сезони означають зниження приблизно на 10% від нашого ВВП. Нагадаю, що у 2022 році ми зазнали втрат майже на 30%. Однак тоді мова йшла також про територіальні втрати, яких наразі немає. Для нас зниження на 10% ВВП стане значним економічним ударом. Це вимагає термінової допомоги з боку Заходу та перегляду усіх можливих планів, як бізнесу, так і держави", - зазначає пан Шевчишин.

Проте він відзначає, що це всього лише найпесимістичніший варіант розвитку подій. До весни ситуація, ймовірно, зміниться, оскільки він сподівається, що українські збройні сили зможуть знайти ефективні способи протидії реактивним безпілотникам.

Бізнес та споживачі змінюють звички

Ще одна ключова зміна порівняно з 2022 роком полягає в тому, що Кремль активно намагається завдати удару по компаніям з західними інвестиціями в Україні. Одночасно з цим розпочато кампанію з "передачі в управління" західних підприємств, переважно німецьких, у Росії через сумнівні "посередницькі компанії". Здається, що ця акція є спробою ескалації тиску на Європейський Союз, а не лише на українську сторону.

Те, що РФ б'є по західних підприємствах УНІАН підтверджують, зокрема, у Німецько-Українській промислово-торговельній палаті (AHK Ukraine), де вказують, що в результаті останніх атак німецький бізнес поніс в Україні 35 мільйонів прямих та ще 68 мільйонів євро опосередкованих збитків. Під ударом були німецькі активи у ритейлі та роздрібній торгівлі, виробництві, фармацевтиці та навіть сфері охорони здоров'я. Але, наразі, без людських жертв.

Генеральний директор AHK Ukraine, Райнер Перау, у коментарі для УНІАН уточнює, що це не повний перелік втрат - кількість постраждалих німецьких компаній насправді є більшою, ніж підтверджено в рамках останнього дослідження палати, просто не все поки зафіксовано.

"Німецькі компанії, насамперед, стикаються з проблемами у сфері товарних запасів, оскільки ці запаси не підлягають державному страхуванню від військових ризиків, - зазначає він, додаючи, що німці не планують залишати Україну. - Ми не маємо інформації про підприємства, які збираються припинити свою діяльність в Україні. Водночас, компанії активно працюють над зменшенням ризиків: вони скорочують обсяги товарних запасів і намагаються отримати більше страхового покриття."

Тобто, західні компанії в Україні знаходять способи адаптуватися, а не залишають країну. Асоціація ритейлерів України (RAU) вже зафіксувала зміни у поведінці як підприємців, так і споживачів, які виникли внаслідок нещодавніх атак на Київ та західні області.

Зокрема, магазини мереж Auchan та METRO закриваються під час будь-яких повітряних тривог (а не лише "червоних") у Києві, адаптуючи тут досвід роботи власних точок у прифронтових регіонах. Це попри те, що зменшення кількості робочих годин веде до прямих збитків - інколи робітник втрачає через тривоги до половини робочого дня. Про адаптацію роботи кажуть також у Varus та SPAR.

Споживачі також адаптують свої звички, віддаючи перевагу товарам щоденного попиту. В цілому, вони почали оптимізувати та ретельніше планувати свої покупки і відвідування торговельно-розважальних центрів. Це призводить до поступового відходу України від домінування великих роздрібних мереж, оскільки в умовах підвищеної небезпеки покупцям легше звертатися до більш гнучких малих магазинів і ринків.

У той же час представники RAU в коментарі для УНІАН зазначили, що не можна однозначно стверджувати, чи зможе великий бізнес витримати випробування, оскільки все буде залежати від частоти атак і їхніх наслідків.

"Український ритейл і торговельні центри вже мають значний досвід роботи в умовах війни та входять у зиму набагато більш підготовленими, ніж у попередні роки. За цей час компанії суттєво інвестували в енергетичну автономність, закупили генератори та системи накопичення енергії, створили резервні канали зв'язку, переглянули логістичні маршрути й напрацювали алгоритми роботи під час тривалих відключень. Тобто бізнес уже не вперше стикається з такими викликами і розуміє, як на них реагувати", - кажуть там.

Але визнають, що "ресурс стійкості не є безмежним" і у разі посилення атак основним ризиком стане сукупність факторів: тривалі відключення електроенергії, пошкодження складів і логістичних центрів, ускладнення постачання, руйнування торговельних об'єктів та постійне зростання витрат на забезпечення їхньої автономної роботи.

В RAU стверджують, що український роздрібний сектор буде й надалі функціонувати та пристосовуватися до нових умов. Однак, з посиленням тиску на енергетичну та логістичну інфраструктуру, компаніям доведеться платити все більшу ціну за цю витривалість.

Важка індустрія поступово набуває все більшої ваги.

На відміну від роздрібної торгівлі, важка промисловість зазнає цих ударів набагато сильніше.

Металургійний гігант "АрселорМіттал Кривий Ріг" оголосив, що з огляду на ризики безпеки, не планує відновлювати діяльність свого заводу принаймні до закінчення війни. Активи групи "Метінвест" також зазнають значних втрат. Наприклад, підприємство "Запоріжсталь" піддалося численним балістичним ударам, що призвело до зупинки виробництва, серйозних пошкоджень та втрат серед працівників. Ворожі удари також торкнулися заводів Каметсталь і Дніпровського металургійного комбінату. Інші компанії в цій галузі, такі як "Інтерпайп", також повідомляли про часткові зупинки.

Як зазначали у Метінвесті, у вересні був тиждень, коли держава не виплавила жодної тонни сталі - уперше за 100 років.

Директор GMK Center Станіслав Зінченко ділиться своїми думками щодо поточного становища в металургійній галузі, яка наразі переживає найскладніші часи серед усіх секторів, що опинилися під увагою агресора.

"Цей осінньо-зимовий сезон виявиться найважчим випробуванням для української важкої промисловості, зокрема для гірничо-металургійного сектору (ГМК), за весь час незалежності," - зазначає експерт.

Фахівець класифікує основні ризики осінньо-зимового сезону таким чином:

Таким чином, Зінченко не може дати відповідь на запитання, чи зможе металургійна галузь пережити ці виклики.

"Відповідь залежить від того, чи перейде держава від констатації втрат до екстреної антикризової підтримки, і чи зможе бізнес зберегти ключові технологічні агрегати", - зазначає він.

Ще одна українська сфера, що зазнала значних втрат, — аграрний сектор. Уряд повідомляє про позитивні зміни в цій галузі, зокрема про збільшення експорту з 30% у серпні до 44% у вересні в порівнянні з показниками до блокування морських портів російськими військами. Однак Андрій Шевчишин застерігає від перебільшення значення цих даних щодо адаптації агропромислового комплексу до умов блокади.

"Слава Богу, що аграрка ще їде [за кордон]. Але з тих 44% потужностей, які зараз експортуються, потрібно вирахувати додаткові витрати на логістику. Отже, кошти надходять, але ж менше, ніж могло б. Але покращення ситуації тут перекриває погіршення у металургів. Це дуже болюча тенденція. Експорт металургії давав у середньому 375 мільйонів доларів на місяць, і рударі відправляли ще товарів на 225 мільйонів. І зараз це все зупиняється. Рударі, на відміну від аграріїв, нічого на внутрішній ринок не можуть відправити, бо промисловість зупиняється. Вони намагаються експортувати, хто як може, але "Укрзалізницею" багато не навозишся", - каже експерт.

Проте Європейська комісія вже відмовила у виділенні 220 мільйонів євро (250 мільйонів доларів) для підтримки фермерів в Україні. Тим не менш, міністр аграрної політики Висоцький запевняє, що Україна отримає необхідне фінансування завдяки кредиту Світового банку під низькі відсотки на згадані 250 мільйонів доларів.

Загалом можна зробити висновок, що всі галузі адаптуються як можуть.

Які ще дії можна виконати?

Всі опитані фахівці та асоціації кивають передусім на державу, яка повинна підтримати своїх найбільших роботодавців та платників податків. Зокрема, у RAU очікують наступної підтримки для ритейлерів.

Зараз держава повинна зосередитися на створенні доступних програм фінансування для забезпечення енергетичної незалежності, встановленні чітких правил функціонування енергосистеми, відновленні пошкодженої інфраструктури та координації з бізнесом під час кризових обставин. Адже стабільне функціонування роздрібної торгівлі та торгових центрів є важливим не лише для окремих підприємств, а й для забезпечення населення продуктами, ліками та іншими життєво необхідними товарами, збереження робочих місць і підтримки економічної динаміки в містах, зазначають в УНІАН.

Станіслав Зінченко з GMK Center підкреслює, що влада повинна реагувати "оперативно та цілеспрямовано" за допомогою регуляторних механізмів, які не потребують безпосереднього фінансування з бюджету, але сприяють нормальному функціонуванню підприємств.

Ось його стратегія відновлення гірничо-металургійного комплексу для країни:

зменшити або налаштувати вимогу щодо обов'язкових 80% імпорту електроенергії для енергомісткої промисловості, впровадивши адаптивні графіки та механізми для стабілізації цін.

* за аналогією з енергетичними фондами, ініціювати залучення міжнародних фінансових організацій (МФО) до створення цільового фонду з грантами та кредитними гарантіями для відбудови промислових активів, зруйнованих обстрілами.

* Забезпечити пріоритетний доступ до локомотивів "Укрзалізниці" в межах 150 км від лінії зіткнення, щоб сировина вчасно доставлялася на заводи, а готова продукція - до західних кордонів і портів.

Досягти звільнення українського металевого виробництва від вуглецевих зборів CBAM протягом війни та на період початкової відбудови після неї (зберігаючи звітність, але скасовуючи фінансові зобов'язання).

* обмежити експорт бруху з України для збереження стратегічної сировини всередині країни та запровадити дієві бар'єри проти імпорту прокату, виготовленого з російської заготовки.

Гірничо-металургійний сектор продовжує бути другим важливим джерелом валютних надходжень для країни та основою фінансування бюджетів прифронтових міст, таких як Кривий Ріг, Запоріжжя, Дніпро, Кам'янське та Нікополь. Якщо восени цього року станеться системна зупинка металургійних комбінатів, їх відновлення після закінчення війни вимагатиме значно більших витрат, ніж своєчасні регуляторні заходи, які можуть вжити органи влади. Крім того, Україна ризикує втратити критично важливі матеріальні ресурси для відновлення інфраструктури та житла, - зазначає пан Зінченко, заохочуючи посадовців до дій.

Іван Ус з НІСД вказує на необхідність підтримки з боку західних партнерів, яка є важливою не лише для українського бізнесу, а й для самих партнерів. Однак для цього українська влада повинна виконати своє "домашнє завдання". Економічний експерт підкреслює, що всі збитки, завдані нашому бізнесу, мають бути зареєстровані в уже відкритому в Гаазі реєстрі втрат, щоб на їх основі в ЄС можна було випустити цінні папери, які забезпечать фінансування для України.

Ця ініціатива має бути спрямована як цільова допомога бізнесам, які потерпають від труднощів, при цьому фінансування облігацій повинно здійснюватися з коштів Російської Федерації. Для реалізації цього сценарію необхідно, щоб Європейський Союз ухвалив рішення про те, що зняття санкцій з РФ не відбудеться без виконання боргових зобов'язань. Це має велике значення, по-перше, для того, щоб європейці змогли повернути свої інвестиції, що створить стимул для підтримки українських підприємств, і, по-друге, щоб російські бізнесмени усвідомили, що зняття санкцій можливе лише за умови відшкодування збитків Україні. Тобто, російські олігархи повинні чітко усвідомлювати, що їхнє керівництво щодня збільшує їхній борг. Це може спонукати їх задуматися про необхідність «перегляду» політичного курсу, як це вже не раз відбувалося в історії Росії, шляхом зміни верхівки. Це підкреслює рішучість пана Уса.

Він вважає, що основні сподівання слід покладати на європейську промисловість, зокрема на західний військово-промисловий комплекс. В умовах російсько-української війни та загроз, що нависли над самим ЄС, цей сектор зріс на 30% (хоча це все ще недостатньо). Експерт підкреслює, що для ЄС буде економічно вигідніше зміцнити нашу систему протиповітряної оборони, ніж покривати витрати на наслідки атак по підприємствах та втрати українського експорту на світових ринках.

"Європейцям важливо усвідомити, що ситуація в Україні є критичною: 'Якщо Україна зазнає поразки, це не означає, що конфлікт завершиться. Наслідки можуть торкнутися і вас, адже українці можуть вирушити у боротьбу під російським гнітом'. Тому інвестиції в оборонну промисловість як власну, так і українську, є вкрай необхідними,' - підкреслює фахівець."

Фінансовий експерт Андрій Шевчишин також вважає, що Захід може стати на допомогу, особливо в контексті спільного виробництва систем протиповітряної оборони. Проте він також підкреслює важливість внутрішніх можливостей України. Зокрема, він наголошує, що в умовах цих атак потрібно не підвищувати податки, а навпаки, зменшити їх – або хоча б на певний період утриматися від змін.

"Необхідно впроваджувати активну дипломатію для отримання як системи протиповітряної оборони, так і додаткових фінансових ресурсів від наших партнерів. Крім того, слід ввести мораторій на підвищення податків для підприємств, оскільки бізнесу важливо вижити в цей складний час, інакше не буде кому сплачувати податки в майбутньому. Також важливо забезпечити комплексне страхування воєнних ризиків, для чого потрібні зовнішні угоди", - підкреслює фінансовий аналітик.

У загальному, якщо розглянути перспективи великого бізнесу на осінь і зиму, то відповідь буде ствердна: "так, він витримає". Проте масштаби втрат варіюватимуться залежно від галузі. У сфері ритейлу адаптація проходить досить гладко, оскільки вже існують перевірені моделі, і все зводиться до вартості для споживача, який в результаті покриє ці витрати. Натомість аграрний сектор та, зокрема, металургія можуть зазнати суттєвих втрат. Хоча аграрний комплекс має можливість швидко відновитися, металургійній галузі може знадобитися багато років для повернення до колишніх обсягів.

Звичайно, це буде актуально, якщо Україна не зможе швидко знайти ефективні заходи проти реактивних дронів, які Росія застосовує для реалізації своєї "доктрини Дуе". Крім того, важливо зазначити, що ситуація різниться від 2022 року тим, що сама Росія також зазнає атак, а її порти опинилися під блокадою. Це призводить до втрат в її економіці.

Схоже, що результат тривалої війни визначиться тим, хто виявиться більш витривалим у цій "війні міст". Проте на користь України свідчить той факт, що нам немає куди відступати, тоді як росіяни зазнають втрат без достатньої причини - лише для того, щоб їхній старий лідер зміг заробити собі місце в історії, адже ніхто не має наміру зазіхати на "корінні" території Росії.

Хто матиме більшу мотивацію, той і здобуде перемогу. Це стосується як звичайних українців, так і підприємців разом з представниками влади.