Діалоги у сфері психічного здоров’я (частина друга)

Сьогодні продовжуємо говорити  про війну із психологічної точки зору, а саме – як спасти себе, як вберегти своє психічне здоров’я, як врешті решт на з’їхати з глузду. До речі, ця програма буде корисна багатьом – військовим та переселенцям, мешканцям  українського Донбасу та жителям окупованих територій. 

Читайте також Діалоги у сфері психічного здоров’я (частина перша)

Як вже повідомлялося, 4 лютого 2020 року у Рубіжному на базі державного закладу  «Луганський державний медичний університет» розпочалася реалізація пілотного проекту «Психічне здоров’я для України», який буде реалізовуватися  протягом 2020-2024 років. Проект підтримується Посольством Швейцарії в Україні.

Наш співрозмовник – Олексій Суховій – начальник відділу координації надання допомоги з охорони психічного здоров'я на рівні громади, первинної медичної реабілітації державної установи «Центр психічного здоров'я та моніторингу наркотиків та алкоголю» МОЗ України.

Олексій Суховій розповів про проблеми та перспективи розвитку системи психічного здоров'я в Україні. 

Поговорили ми і про вплив війни на стан психічного здоров’я населення України.

Наступний наш співрозмовник – доктор медичних наук,  професор, завідувач кафедри неврології, психіатрії та наркології ДЗ «Луганський державний медичний університет» Микола Овчаренко. Ми поговорили про стан  психічного здоров’я на Луганщині.

За словами Миколи Овчаренка, не дивно, що саме Донбас, і особливо  саме Луганщина, стали пілотної базою проекту. Проведені фахівцями епідеміологічні дослідження показали, що в нашому регіоні, особливо серед внутрішньо переміщених осіб (ВПО), відзначається велика частка різних психічних розладів: тривога, депресивні стани, порушення сну, емоційно-вольові та психосоматичні розлади, знижений рівень адаптації та ін. Але разом з тим більшість осіб, які мають проблеми з психічним здоров’ям не звертаються за медичною допомогою.

Війна приносить не тільки фізичні, а й душевні травми. Учасники бойових дій, часто навіть не усвідомлюючи цього, несуть в собі вантаж болю довгі роки. Одні можуть подолати ці проблеми самостійно. Іншим необхідна психологічна допомога і підтримка протягом усього життя. Лікарі не даремно б'ють на сполох: пережите під час бойових дій, може боляче вдарити не тільки по сім'ям учасників бойових дій, але і по всьому суспільству.

У тих, хто пройшов пекло війні на Донбасі, у мирному житті виникає багато проблем.  Звідси і посттравматичний синдром, звідси і безліч інших проблем. Учасники бойових дій на Донбасі зізнаються – психологічна реабілітація – вкрай гостра проблема.

До речі, в тих самих Сполучених Штатах Америки, країні яка брала участь у багатьох війнах, ветерани також страждають від схожих проблем. Сполучені Штати, Ізраїль та інші країни Заходу накопичили багатий досвід психологічної реабілітації ветеранів військових операцій. Відтепер, методи травматерапії, які довели свою ефективність в Америці, Ізраїлі та інших країнах, практикують і в Україні.

Посттравматичний синдром можна назвати захворюванням. Це важкий розлад психіки людини, викликаний сильним стресовим станом. Посттравматичний стресовий розлад  виникає внаслідок реакції на події загрозливого або катастрофічного характеру. Тобто на пряму загрозу смерті. 

Для того, щоб учасники бойових дій після повернення додому змогли побороти посттравматичний синдром, радять звертатися до психологів. Втім, тут є проблеми. По-перше, мало кваліфікованих фахівців.  По-друге, скептичне ставлення до психологів й у бійців.

Сергій – діючий офіцер Збройних Сил України. Ми не називаємо його прізвище, але той факт, що він присутній на цьому заході говорить про те, що ця проблематика актуальна також і для військових

Фахівці сходяться на думці, що подолати проблему можна, лише об'єднавши зусилля лікарів – психіатрів, психотерапевтів і психологів. І головне – не заганяйте хворобу у глиб.

Підготував  Володимир Сидоренко, Паралель-медіа