Медична реформа у Рубіжному. Стан справ у «первинній» ланці охорони здоров’я

Сьогодні поговоримо про головне – про здоров’я та… гроші. Саме так, бо про що б ми не говорили, про щоб не думали, ці речі справді найголовніші, та пов’язані між собою. Дійсно так, бо поліпшення стану здоров’я містян, залежить від реформ, а  хід реформування медичної галузі – від грошей.

Моя мета – неупереджено та зрозуміло пояснити те, що відбувається, чого очікувати далі у нашому медичному сьогоденні. І як на прикладі Рубіжного зрозуміти стан справ у всій галузі.

Наразі для цього з’явився новий інформаційний привід. «Стан реалізації медичної реформи в місті Рубіжне» – саме таку назву мав медіа-день, який відбувся у Рубіжному  11 січня 2020 року.

Його учасниками стали місцеві журналісти, керівництво закладів охорони здоров’я, очільники міста, представники Департаменту масових комунікацій Луганської облдержадміністрації - обласної військово-цивільної адміністрації. Зустріч відбулася у Рубіжанській лікарні.

Але у нас буде ще один співрозмовник – міністерка МОЗ України Зоряна Скалецька. Зустріч з нею відбулася наприкінці минулого року під час прес-туру, який був організований «Українським кризовим центром».

Захід відбувався  у рамках спільного проекту «Українського кризового медіа-центру» (Київ) та Естонського центру Східного партнерства (Таллінн). Проект здійснюється за підтримки Європейського Союзу.

Міністерство охорони здоров’я, яке відповідає за розробку та впровадження реформи, декларує, що метою є підвищення якості медичних послуг, які отримують пацієнти, та забезпечення гідної заробітної плати для лікарів.

Для цього потрібно чимало: і перехід на міжнародні стандарти лікування, і перерозподіл навантаження між різними ланками медичної допомоги, і нові навчальні програми для підготовки студентів-медиків, і системна просвітницька робота з пацієнтами, і багато іншого. Усі ці зміни потребують фінансового забезпечення.

Оскільки суттєво збільшити витрати на охорону здоров’я з Державного бюджету неможливо, основою реформи є зміна принципу фінансування: більше коштів отримуватимуть ті, хто більше і якісніше працює. Замість того, щоб  утримувати заклади охорони здоров’я через розподіл субвенції між органами місцевого самоврядування, які є власниками закладів охорони здоров’я, держава перейшла  на оплату наданих медичних послуг безпосередньо закладам.

Принципова різниця в тому, що до реформи заклади фінансувалися залежно від кількості ліжко-місць, медичного персоналу тощо, а після реформи – в залежності від того, хто скільки надав реальних послуг.

На зустрічі з журналістами Зоряна Скалецька розповіла про філософію змін, про те, що саме медична реформа з самого початку була апробована у Києві, Донецьку та інших містах на пілотних проектах.  Зараз зміни відбуваються по всій державі.

Перед суспільством, перед охороною здоров’я постає чимало викликів – від фінансування до різкого, близько 40 відсотків зниження народжуваності. Все це лише прискорює необхідність змін. І саме про них розповідає міністерка Зоряна Скалецька.

А яким у Міністерстві бачать лікарів «первинної» ланки?

Ну, а тепер повернемося у Рубіжне. Роман  Михайлович Пиж – головний лікар комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Рубіжанської міської ради – був першим спікером під час згаданого медіа-дня.

Роман  Михайлович нагадав, що  первинна медико-санітарна допомога надається лікарями загальної практики та/або сімейними лікарями (терапевтами). Реформування системи фінансування охорони здоров'я в Україні передбачає наявність безкоштовних видів медичної допомоги, які включають екстрену медичну допомогу, паліативну медичну допомогу, допомогу при допомозі породіллі і первинну медичну допомогу. У Рубіжному цим опікується «Центр первинної медико-санітарної допомоги».

Варто нагадати, що  Роман Пиж довгі роки працює у системі охорони здоров’я Рубіжного. Він приїхав на Луганщину у 80-роки минулого сторіччя після закінчення Івано-Франківського медичного університету, з того часу працює для мешканців Рубіжного. Його неодноразово обирали депутатом міської ради.

Роман  Михайлович розповів про хід реалізації «первинної ланки»… За словами Романа Пижа, реформування первинної медичної допомоги йде згідно намічених цілей та завдань.

Роман  Пиж розповів про реформування первинної ланки.  Що вдалося зробити безпосередньо у Рубіжному з початком реформи за  2018-2019 роки?

По-перше, відбувся процес підписання декларацій. Згідно національній кампанії «Лікар для кожної сім’ї», рубіжани мали можливість  підписати декларацію з сімейним лікарем, терапевтом чи педіатром. Підписання декларації – це, фактично, форма заяви. За її допомогою рубіжани повідомлятимуть, що обрали саме цього лікаря і цей заклад. Інформація про вибір лікаря міститиметься в електронній системі охорони здоров’я. Декларація – це документ, який підтверджує, що пацієнт хоче обслуговуватись саме у цього лікаря.

Кількість декларацій, відповідно помножена на суму, визначає ту суму, яку отримає медичний заклад від  Національної Служби Здоров’я України. Тобто, оплата за ваше обслуговування має находити у цей медзаклад. Ось саме тому, я спочатку згадав про гроші.

Декларацію з лікарями підписали близько 37 тисяч рубіжан, або 66 відсотків від загальної кількості населення. Яке навантаження на одного лікаря? – Згідно з Порядком, оптимальний обсяг практики для сімейного лікаря складає 1 800 пацієнтів, терапевта – 2 000, педіатра – 900.

До речі, декларація не є юридичним документом і не підписується «раз і назавжди»: ви зможете укласти декларацію з іншим терапевтом, педіатром чи сімейним лікарем. Однак лікар може відмовити вам у підписанні декларації, якщо він уже набрав оптимальну кількість пацієнтів. Через скарги на лікаря договір може бути припиненим.

Роман  Пиж розповів про роботу Центру, про те, як проходив процес декларування, тобто підписання декларація пацієнтів з лікарями, а все це невід’ємною частиною  системою електронного здоров’я.

Другий крок, який зробила «первинка» у 2018-2019 роках - відбулася автономізація закладу. Що це таке? Щоб скористатися перевагами реформи, заклади охорони здоров’я повинні були змінити свій статус: з бюджетних закладів чи установ реорганізуватися у некомерційні підприємства.

Це потрібно, щоб новостворена Національна служба здоров’я України могла укладати з ними контракти, а заклади могли напряму отримувати кошти та вільніше ними розпоряджатися, в тому числі платити медичним працівникам більше, ніж передбачено тарифною сіткою.

Процес реорганізації у некомерційні комунальні підприємства називається «автономізацією». Він не передбачає зміни власності, тобто заклад після автономізації не стає приватним, а й далі належить територіальній громаді. Натомість змінюються правила, за якими заклад розпоряджається коштами: він набуває право отримувати прибуток й розпоряджатися ним, але лише в рамках своєї діяльності – надання медичних послуг пацієнтам (саме тому «підприємство», але «некомерційне»).

По-третє, відбулася комп'ютеризація Центру.

Ну, і нарешті, «Центр первинної медико-санітарної допомоги»  отримав ліцензію та заключив Угоду з Національною службою здоров`я України.

Роман  Пиж докладно розповів про безоплатність первинної допомоги.

Ключове питання реформи – гроші, і вони пов’язані з автономізацію закладу.

Не менш важливою темою є видача електронних рецептів.

Які основні зміни відбуватимуться далі у 2020 та наступних роках. Роман Михайлович окреслив основні перспективи розвитку eHealth. Що таке eHealth? – Електронна система охорони здоров’я (відома як eHealth) – інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує автоматизацію ведення обліку медичних послуг та управління медичною інформацією шляхом створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією, даними та документами в електронному вигляді.

А тепер скажу просто –  медики звільняються  від паперової тяганини, а пацієнтам не доведеться проводити експертизу нерозбірливого почерку лікарів і переказувати історію свого життя: коли робилися щеплення,  які переніс захворювання тощо.

EHealth це поступовий перехід до електронної медичної картки, до електронних рецептів. eHealth дозволить здійснювати фінансовий облік, контролювати забезпечення лікарень препаратами, це прозорість та захищеність персональних даних.

Електронна система охорони здоров’я  сприятиме ліквідації корупційних схем, це  важливий крок до медицини європейської якості.

Наскільки це реально у Рубіжному? – Поступово все запрацює і центральна база даних, і електронні медичні інформаційні системи, і автоматичний обмін інформацією, даними та документами.

Діяльність електронної системи охорони здоров’я регламентує Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Електронна система охорони здоров’я буде постійно розвиватися.  Зараз  кілька функцій, з часом її функціональні можливості зростатимуть, з’являтимуться нові опції.

Окрім цього, у 2020 році продовжується дія урядової програми «Доступні ліки», за якою люди, що хворіють на серцево-судинні захворювання, діабет ІІ типу, бронхіальну астму, можуть отримати ліки безкоштовно або з незначною доплатою.

«Для чого  змінюється система охорони здоров’я?  Щоб кожен українець міг отримати якісну та доступну медичну допомогу.

З минулого року держава почала фінансувати медзаклади за принципом «гроші йдуть за пацієнтом», тобто оплачувати надання допомоги конкретному пацієнту. Без медичної допомоги не залишиться ніхто.

Це питання контролюватиме Національна служба здоров’я України» – підкреслив Роман  Михайлович Пиж.

Підготував  Володимир Сидоренко, Паралель-медіа