Що малюють діти війни? Арт-терапія допомагає подолати страх (частина перша)

Сьогодні поговоримо дуже складну тему, про дітей війни.

Нагадаю, що до нинішньої війни, у нас було таке визначення «дитина війни». Тобто, це - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Про це йдеться у статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Україна надавала державну соціальну гарантію таким особам - встановлений Законом України "Про соціальний захист дітей війни" мінімальний розмір державної соціальної допомоги, а також пільги з метою надання соціальної підтримки дітям війни.

Але з початком російсько-української війни, відтоді коли країна-агресор Росія анексувала Крим та розв’язала війну на Донбасі, з’явилися нові «діти війни». 

У 2017 році була затверджена  Постанова Кабінету Міністрів №268 «Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів».

Сама процедура надання дитині статусу постраждалої від конфлікту займає від двох до шести місяців.

Станом на 31 травня 2019 року на Луганщині майже 10 тис дітей отримали статус постраждалих від війни.

Яка повідомила прес-служба Луганської обласної військово-цивільної адміністрації,  на Луганщині 9509 дітей отримали статус постраждалих у результаті військових дій і збройних конфліктів.

Це новий напрям у роботі служб у справах дітей. Постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 № 268 «Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала в результаті військових дій і збройних конфліктів» визначено умови і підстави надання відповідного статусу.

До служб у справах дітей Луганської області звернулися за отриманням статусу 17737 осіб, з яких 9509 отримали відповідний статус, документи ще 8228 знаходяться в роботі, 287 особам відмовлено.

З них 9502 дітям – за фактами психологічного насильства в зв'язку з проживанням/перебуванням в умовах військових дій, збройних конфліктів, тимчасової окупації. Сім дітей отримали поранення контузію, каліцтво.

Найбільш активно ця робота проводиться в Попаснянському районі (2079 дітей) та у Лисичанську (1482 дітей).

Потенційно цей статус можуть отримати наступні категорії:

- внутрішньо переміщені діти. У Луганській області їх враховано 21366 дітей. Найбільша кількість внутрішньо переміщених дітей зосереджена в Старобільському районі (3940 дітей), Сєвєродонецьку (2577), Беловодському районі (2397), Лисичанську (1796), Новоайдарському (1594), Марківському (1489), Станично-Луганському (1234), Новопсковському (1055) районах. В інших районах кількість дітей даної категорії є менше 1000;

- якщо діти проживають на підконтрольній українській владі території Луганської області. У тому числі в населених пунктах, включених до переліку населених пунктів, розташованих на лінії розмежування;

- діти військовослужбовців, які загинули під час участі в антитерористичній операції, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, або батьки яких померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, отриманих в районах проведення АТО;

- діти, які зараз проживають на непідконтрольною України території.

За свідками правозахисників, в Україні не всі батьки дітей, які постраждали від збройного конфлікту на Донбасі, звертаються за статусом дитини, визнаної постраждалою внаслідок військових дій і збройного конфлікту.

Статус дитини, яка постраждала у військовому конфлікті, не дає жодних привілеїв. Тому реєструвати «дітей війни» батьки не поспішають. Але чиновники запевняють, що незабаром пільги з'являться.

В Україні, за даними Моніторингової місії ООН, з 14 квітня 2014 року до 6 вересня 2019 року у зв’язку з конфліктом на Сході було зафіксовано 517 жертв серед дітей.

Серед них – 147 дітей було вбито та ще 370 дітей було поранено. Минулого, 2018 року, через конфлікт в Україні загинуло 8 дітей – 6 хлопців та 2 дівчат. Із них, три дитини - дві дівчинки і один хлопець – загинули від обстрілів, чотири хлопці загинули від мін, а ще один хлопець – від вибуху ручної гранати.

Як повідомляє ЮНІСЕФ Україна, на сході країни приблизно 500 тисяч дітей, уражених конфліктом, потребують невідкладного захисту та гуманітарної допомоги, зокрема, доступу до чистої питної води, безпечного середовища для навчання, якісної охорони здоров’я та психосоціальної підтримки.

«Ситуація є особливо гострою для дітей, які живуть у межах 20 км від лінії розмежування, де часті обстріли та величезна кількість нерозірваних боєприпасів становлять серйозну загрозу для життя», - йдеться у повідомленні.

Українські діти не мають умов для безпечного навчання. За даними ЮНІСЕФ, З початку війни на сході України було пошкоджено або зруйновано понад 750 навчальних закладів по обидві боки від лінії розмежування.

Кількість атак на школи на сході України зросла вчетверо за перші чотири місяці 2019 року в порівнянні з таким самим періодом минулого року, повідомляє Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ). З січня по квітень 2019 року школи зазнали 12 атак, в той час як минулого року за такий період їх було лише три.

Ця тривожна статистика нагадує про ситуацію у 2017 році, коли на навчальні заклади було здійснено понад 40 атак.

Ситуація є особливо гострою для 400 тисяч дітей, що живуть у межах 20 км від лінії розмежування, яка розділяє підконтрольні та непідконтрольні уряду території, зазначали в ЮНІСЕФ.

Сьогодні більшість українських сімей, і перш за все сім’ї  переселенців, живуть у режимі економії та рахують кожну копійку. І тут на допомогу приходить система позашкільного виховання.

У Рубіжному успішно  працює Комплекс позашкільної роботи з дітьми та юнацтвом. Комплекс знаходиться за адресою  вул. Миру, 20, у будівлі школи № 9. Комплекс працює круглий рік, заняття ведуть талановиті педагоги. Всі кружки та спортивні секції – безкоштовні, в них  займаються  близько 1000 дітей!

Наша співрозмовниця  - Галина Вікторівна Янченко - працює педагогом в Рубіжанському Комплексі позашкільної роботи з дітьми та юнацтвом. Галина Вікторівна – викладачка ізостудії «Аркобалено». 

За плечима нашої співрозмовниці висить плакат «Дивись під ноги!», він нагадує про небезпеку вибухових предметів, якими у буквальному сенсі слова, «нашпигована» земля Донбасу.

Найчастіше діти отримують травми або гинуть від вибухонебезпечних предметів, таких як наземні міни, гранати та боєприпаси, які не розірвалися. У більшості випадків діти самі піднімали небезпечні предмети із землі. За даними ЮНІСЕФ, зараз схід України - одне з найбільш забруднених мінами місць на Землі.

Як свідчать психологи, арт-терапія або «лікування мистецтвом» - досить новий, проте популярний засіб психотерапії. Особливо актуальною арт-терапія є для дітей. Мистецтво – це чудова можливість для малюка «відкритися», поділитися своїми емоціями та страхами. Адже іноді так важко висловити словами всі ті емоції, що вирують у дущі. Саме арт-терапія допоможе віднайти душевну гармонію.

Дитина повинна якось висловитися. Йдеться не про суто вербальні якості, а про засіб самовираження у музиці, малюванні, або навіть у спорті

Галина Янченко розповіла нам про систему «малих кроків» на  довгому  шляху виведення дитини із страху.

Психологічний вплив війни на дітей дуже значний. Фахівці посилаються на те, що це пов'язано з нервовою системою. Це стрес, переляк і нерви. Уздовж лінії розмежування, а також на Луганщині загалом, бракує дитячих лікарів і медичного обладнання.

Психологи пояснюють, що психічні дитячі травми війни можуть зробити людину нещасливою, надміру вразливою, неадаптованою в дорослому віці. Загалом наслідків і проявів посттравматичного стресового розладу (ПТСР) може бути чимало.

А що можна побачити на малюнках дітей війни? Продовжуємо розмову.

Отже, арт-терапія – це чудова можливість «викричати» свої проблеми. І якщо спершу мистецтво буде для дитини терапією, то згодом воно може перерости у захоплення.

Якщо дитина живе в стані постійної напруги, тривоги, хронічного стресу, цього може бути досить, аби розвинувся посттравматичний стресовий розлад. За даними психологів, такий розлад розвивається принаймні в 25 відсотків постраждалих від збройного конфлікту. І один з видів допомоги тут – арт-терапія.

Підготував  Володимир Сидоренко, Паралель-медіа