Чи має жінка повідомляти про вагітність під час працевлаштування

Сьогодні у циклі Народний юрист поговоримо про нововведення в українському законодавстві. Під час підготовки використані матеріали інформаційного порталу «Українське право» та Урядового порталу.

Під час працевлаштування в Україні жінок часто запитують про те, що не має ніякого стосунку до професійних характеристик, але порушує їх особистий простір, зокрема це питання про стан жінки, в якому вона знаходиться на момент працевлаштування. Про це повідомляє Державна служба праці.

Законодавство України передбачає заборону будь-яких проявів дискримінації за статевою ознакою. Про це йдеться, зокрема, в Конституції України (Стаття 24), Законі України «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків» та у статті 2 Кодексу законів про працю.

Крім того, відповідно до статті 184 Кодексу законів про працю України заборонено відмовляти у прийнятті на роботу жінкам із причин, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до 3 років, а також одиноким матерям – за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда.

У разі відмови у прийнятті на роботу таким категоріям осіб роботодавець зобов’язаний повідомити їх про причину відмови у письмовій формі.

У свою чергу, жінка може оскаржити таку відмову в суді. Тому при прийомі на роботу ставити такі питання є недоречно.

Окрім того, статтею 26 Кодексу законів про працю України заборонено встановлення випробувального терміну вагітним жінкам; одиноким матерям, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю.

Якщо жінка при прийомі на роботу не повідомила про вагітність, а повідомила про це під час проходження випробувального терміну, то звільнення такої жінки як такої, що не пройшла випробувальний термін, заборонено, оскільки це є звільненням з ініціативи роботодавця. (стаття 184 КЗпП України).

Додамо, для підтвердження свого стану (вагітності) жінка має надати роботодавцю відповідний медичний висновок.

До інших новин. Безоплатна правова допомога анонсувала проект «Правове здоров’я».

Директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк розповів про пріоритети та плани розвитку системи у 2020 році.

Наразі п’ять місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги спеціалізуються на комплексній допомозі в сімейних та родинних відносинах.

Одне з завдань фахівців спеціалізованих місцевих центрів – супровід клієнта, допомога у налагодженні комунікації з установами та організаціями, що надають сім’ям соціальну, психологічну, медичну, правову та інші види допомоги. Мережа таких спеціалізованих центрів розширюватиметься.

Півроку в шести регіонах триває реалізація пілотного проєкту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину».

Важливий напрямок – інтеграція системи надання безоплатної правової допомоги в громади.

Плани розвитку системи БПД узгоджується з реформою децентралізації, процесом створення об’єднаних територіальних громад.  Є ідея створення спеціалізованих центрів у громадах, де не лише надаватиметься правова допомога, а й вирішуватимуться інші проблеми.

Система БПД готується також до нових викликів, пов’язаних з земельною реформою. З відкриттям ринку землі у власників земельних паїв з’явиться багато правових питань, пов’язаних з орендною платою за ділянки, операціями купівлі-продажу.

У власників паїв, серед яких багато людей похилого віку, будуть виникати правові питання. І до кого вони будуть звертатися?

Звичайно, до системи надання безоплатної правової допомоги.  У кожному місцевому центрі будуть юристі, які спеціалізуватимуться заме на земельних питаннях. Планується також великий проєкт «Правове здоров’я». Він впроваджуватиметься системою надання БПД спільно з Міністерством охорони здоров’я.

Під час підготовки використані матеріали інформаційного порталу «Українське право» та Урядового порталу.

Підготував  Володимир Сидоренко, Паралель-медіа