Новини Івано-Франківська та області

Коаліція із «Батьківщиною» — шанс для України

Верховна Рада так і не змогла ухвалити новий виборчий кодекс, а отже, вибори до парламенту пройдуть за старим законом. 225 місць займуть мажоритарні кандидати, багато хто з яких роками “прикормлював” свої округи.

Для українців це — загроза, що наступна Верховна Рада буде не кращою за попередню. Тож головне питання сьогодні: якою стане наступна коаліція?

Провал змін до виборчого кодекса, який сколихнув громадськість минулого тижня, став також холодним душем для щойно утвореної президентської партії “Слуга народу”.

Поданий до парламенту законопроект був не просто “кавалерійським наскоком” - за влучним виразом політичного експерта Костянтина Бондаренка. Він був спробою повторити в Україні “казус Макрона” - коли на хвилі карколомного успіху на президентських виборах політична сила очільника держави отримує більшість і в парламенті.

Оскільки партія “Слуга народу” є віртуальною (у неї наразі навіть немає списку), її рейтинг — це рейтинг президента. Завдяки рекордним 73%, відданих за нього в другому турі, партія цілком могла стати правлячою — одноосібно сформувавши більшість.

Але через збереження мажоритарки шанси на це стають щонайменше примарними.

Адже саме через неї намагатимуться пролізти в наступну Раду нинішні “коаліціонери”. Наприклад, той же “Народний Фронт” партійним списком не йде, а покладає всі зусилля на підтримку мажоритарників. Цілком можливо, що уже звичною схемою “самовисуванців”,  скористається і ребрендований БПП - “Європейська солідарність”. Для неї це питання виживання. Політичний експерт Вадим Карасьов вказує, що її рейтинг сильно просяде за рахунок перетікання голосів до нової партії Святослава Вакарчука.

Мажоритарні округи, таким чином, стануть ареною жорсткої битви. І сподівання лідера “Слуги народу” Дмитра Разумкова на “одноосібну” коаліцію є аж занадто оптимістичними.

До нової Ради, за різними оцінками, проходять чотири політичні сили. За будь-яких обставин найбільше число голосів збере “Слуга народу”, навколо якої й буде формуватись коаліція.

Від того, чи правильно вона вибере партнера, залежить дієвість та ефективність уряду. Адже він реально керуватиме країною, а його очільник — прем’єр-міністр — має вжити невідкладних заходів для порятунку економіки України.

За словами політичного експерта Костянтина Бондаренка, найбільш вірогідними є дві основні конфігурації.

Варіант перший передбачає угоду з “Опозиційною платформою”. Аналізуючи промову Зеленського на інаугурації, той же Бондаренко вказує на відсутність в ній згадок про агресію та окупацію. Теза про мир на Донбасі і готовність до перемовин з Росією теж свідчать про можливість контактів. З іншого боку, у “Слуги народу” та уламків Партії Регіонів найбільше взаємне перетікання голосів — а значить, на виборах вони будуть основними суперниками.

У другому варіанті президентська партія входить в коаліцію з “Батьківщиною” Юлії Тимошенко. Як зауважив Вадим Карасьов, її рейтинг буде тільки зростати — просуваючись в західноукраїнському та центральноукраїнському електоральному полі. А значить, вона стане вагомою політичною силою в парламенті.

Точок дотику між “Слугою народа” та “Батьківщиною” більше. Костянтин Бондаренко залічує до них призначення на ключові посади євроатлантистів, актуалізацію енергетичної складової, а також заяви про необхідність більш жорстких санкцій проти Росії. Крім того, вказує політичний експерт, на інаугурації Зеленського був присутній Рік Перрі, який сильно пов’язаний із Беррі Беннеттом та Корі Левандовським — друзями Тимошенко у Вашінгтоні.

Можливо, підсумовує Бондаренко, коаліція “Слуги народа” та партії “Батьківщина” є вигідною для США - адже перетворює Україну на дієвий інструмент протистояння “Північному потоку - 2”. Американці можуть наполягти і на посаді прем’єр-міністра для Тимошенко.

А це, в свою чергу, дуже вигідно для українців. Адже Юлія Тимошенко має величезний авторитет в світі, і, будучи у правлячій коаліції, зможе повернути нашій країні суб’єктність,  А це запорука того, що Україна нарешті зможе вирватись з узбіччя цивілізації.

Максим НЕДРИГАЙЛО, політолог
 


Читайте також