Шляхами краєзнавства – у Сєвєродонецьку вийшла в світ нова книга

Сьогодні  йтиметься про нашу Луганщину, про краєзнавство, про рідний Сєвєродонецьк.

Днями  у Кризовому Медіа-Центрі «Сіверський Донець»  відбулася  презентація книжки -  «Д.И. Менделеев и наш регион».

Авторка -  сєверодонецька письменниця, у минулому лікарь-гігієніст вищої категорії,  кандидатка медичних наук Неллі Гатіцька.

Сьогодні Неллі Тимофіївна – на пенсії, але надихнувшись своїми внуками, вирішила створити цікаву книгу. Але не тільки онуки вплинули, вплинув величезний професійний досвід та активна громадянська позиція.

Говорячи сьогодні про історію, ми мимоволі згадуємо найяскравіші і значущі події та, звичайно, особистості, адже саме вони становлять історію.

Вивчаючи і усвідомлюючи події минулих років, ми можемо пізнати і зрозуміти історію нашої держави. Саме тому книга присвячена одному з найвидатніших особистостей свого часу: фізику, хіміку, економісту, експериментатору Менделєєву.

Дмитро Іванович був неординарною і різносторонньою особистістю. Його заслуги перед наукою оцінити неможливо.

Ми звикли вважати його великим хіміком, творцем всесвітньо відомої періодичної системи і мало хто знає, що голос знаменитого вченого звучав і інших областях наук. У своїх численних працях він дав повну сміливих задумів програму використання природних багатств і індустріалізації нашої країни.

Друга половина його насиченого творчого життя була присвячена переважно економіці промисловості. І саме ця діяльність в корені вплинула на розвиток Донбасу.

Поїздка Менделєєва на Донбас змінила долю краю. Активізується будівництво залізниць і підприємств, Донбас стає одним з найбільш розвинених по транспортним можливостям районом Європи. А з часом і промисловим центром вуглевидобувної, металургійної та хімічної галузей.

З великим натхненням авторка розповідає про історію рідного краю.

Сьогодні  на честь вченого-хіміка Дмитра Менделєєва названі вулиці  у Сєвєродонецьку та Рубіжному.

Як не дивно, у самому Лисичанську вулиця імені Менделєєва з’явилася не дуже давно. Восени  2015 року, у зв'язку із виконанням Закону про декомунізацію,  Лисичанською міською радою було прийнято рішення про перейменування вулиці імені Леніна на честь російського хіміка Дмитра Менделєєва.

В Україні пам'ятники Менделєєву є  у місті Києві  (перед входом в корпус хіміко-технологічного факультету «КПІ»), а також  пам’ятник у Рубіжному  на вулиці Менделєєва та у Сєвєродонецьку – біля прохідної підприємства «Азот».

Один з основних напрямків діяльності Неллі Тимофіївни - охорона навколишнього середовища від забруднення шкідливими відходами промислового виробництва.

Вона вважає, що держава та заклади органи охорони здоров'я повинні більше займатися саме охороною здоров’я, профілактикою, попередженням захворювань, а не лише лікуванням хворих.

В Луганській області наряду з вугільною, металургійною, машинобудівною промисловістю є великі підприємства всіх галузевих груп хімії.

Технологічні процеси цих підприємств викликають немало екологічних проблем в регіоні. Через шкідливий вплив хімічної промисловості Луганської області, ця тема є одною із досить болючих для нашого регіону та потребує величезної уваги.

Збірник містить дуже багато інформації не тільки про історію Сєвєродонецька, Лисичанська та Рубіжного, а багато практичних матеріалів щодо екології та впливу на місцевих мешканців розвитку великої хімії.

Як впливав розвиток хімічних заводів у «бермудському трикутнику Луганщини» на здоров’я населення та навколишнє середовище? Та і взагалі звідки взялася назва «бермудський трикутник Луганщини»? Про це розповідає Неллі Тимофіївна.

Наприкінці нашої зустрічі, Неллі Тимофіївна розповіла про творчі плани і про те, як народилася ідея створення збірника. Як виявилося, підштовхнули її до цього – внуки.

Так одному з них було у школі завдання написати реферат з хімії. А от щодо професійної літератури – якої було накопичено гори чисельні,то її передали до бібліотеки Східноукраїнського університету. Довгими зимніми вечорами народжувалася книга.

Та ось – пора видавати – де взяти кошти? Не довго думаючи, на збірку витратила авторка всю свою пенсію. А що влада міста Сєвєродонецьк? Можливо допомогла? Чи грант якісь надала на нові літературні здобутки? Які нові творчі плани? Про все це розповідає Неллі.  Ось така вийшла розмова.

Свою роботу Неллі Гатіцька присвятила рідному Сєвєродонецьку.  В останню неділю травня, в День хіміка і День міста, Сєвєродонецьк відсвяткує своє 85-річчя!

У 60-х роках ХХ століття вперше заговорили про Лисичансько-Сєверодонецько-Рубіжанську агломерацію і злиття міст в єдине ціле. Ядром урбанізованого об’єднання стали міста Лисичанськ, Сєверодонецьк і Рубіжне.

У 60–70-і роки тут функціонувало більш ніж 100 підприємств, а основна маса народу у своїй професійній діяльності була пов’язана з видобутком вугілля та хімічною промисловістю.

Почали виникати плани про об’єднання цих міст в одне, яке носитиме символічну назву Менделєєв.

Як писали місцеві журналісти та краєзнавці, планувалося, що це буде місто майбутнього, на підприємствах якого працюватимуть і перевиховуватимуться ті, хто ще не відповідав уявленням про людину майбутнього.

Саме тоді злодійський жаргон поповнився висловом «засланий на хімію». Сьогодні не те що про місто Менделєєв, а й про агломерацію ніхто не згадує і не враховує в перспективних планах розвитку міст. Втім, можливо, колись на мапі України з’явиться нове місто Менделєєв.

Підготував  Володимир Сидоренко, Паралель-медіа