Права внутрішньо переміщених осіб у сфері трудових відносин та зайнятості
Сьогодні у циклі поговоримо про переселенців. Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість і державне соціальне страхування у разі безробіття реалізується відповідно до законодавства України.
Водночас законодавство встановлює низку спеціальних прав і додаткових можливостей для внутрішньо переміщених осіб.
Про те, що це за права і який порядок їхньої реалізації, розповіли юристи .
Особливий порядок отримання статусу безробітного
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлює, що внутрішньо переміщена особа, яка звільнилася з роботи (припинила інший вид зайнятості), за браку документів, що підтверджують факт звільнення (припинення іншого виду зайнятості), періоди трудової діяльності та страхового стажу, має право зареєструватися як безробітна й отримувати допомогу з безробіття, соціальні та інші послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у разі безробіття відповідно до законодавства.
До отримання документів і відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога з безробіття таким особам призначається в мінімальному розмірі, встановленому законодавством у разі безробіття.
Реєстрація безробітних проводиться центром зайнятості за місцем фактичного проживання внутрішньо переміщеної особи.
У разі втрати паспорта особа надає тимчасове посвідчення, що підтверджує особу громадянина України, а особа, яка не досягла 16-річного віку, – свідоцтво про народження і довідку про реєстрацію місця проживання або місця перебування, видану територіальним органом або підрозділом Державної міграційної служби.
Заборона випробування під час приймання на роботу
Відповідно до Кодексу Законів про працю (КЗпП) під час укладення трудового договору може встановлюватися випробувальний термін до трьох місяців для перевірення відповідності працівника роботі, яка йому доручається.
Однак ст. 26 КЗпП закріплює, що під час приймання на роботу внутрішньо переміщених осіб випробувальний термін не встановлюється.
Відпустка без збереження заробітної плати на весь період проведення воєнної операції
Закон України «Про відпустки» встановлює, що за бажанням працівника, місце роботи якого перебуває на території проведення воєнних дій, йому в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати на весь період їхнього проведення з урахуванням часу, потрібного для повернення до місця роботи, але не більш ніж 7 календарних днів після ухвалення рішення про припинення операції.
Можливість працювати за сумісництвом
Законодавством України (Постанова Кабінету Міністрів України № 245 від 03.04.1993) встановлені певні обмеження для працівників державних підприємств, установ і організацій в зв'язку з роботою за сумісництвом:
* не мають права працювати за сумісництвом керівники державних підприємств, установ і організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники (за винятком наукової, викладацької, медичної та творчої діяльності);
* інші працівники державних підприємств, установ і організацій можуть працювати за сумісництвом не більш ніж чотири години на день і повного робочого дня у вихідний день.
Загальна тривалість роботи за сумісництвом упродовж місяця не має перевищувати половини місячної норми робочого часу;
* відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.
Однак зазначені обмеження не застосовуються до працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщаються з районів проведення воєнних дій на період їхнього проведення.
Підготував Володимир Сидоренко, Паралель-медіа
