Євроінтеграційний шлях «країни без сміття». Луганський вимір
Однією з головних критерієм успішної євроінтеграції України є зміна системи збору, сортування та переробки сміття. З 1 січня в нашій країні вступив закон про обов'язкове сортування сміття, але на практиці активно цей процес відбувається в більшості тільки в столиці. Які зобов'язання на себе взяла Україна та яка ситуація в Луганській області?
В Києві вже з явилась з контейнерами для шкідливих відходів (градусники, зарядні, енергозбережні лампи тощо). Таких контейнерів в столиці вже більше 60. Чому, наша країна так активно почала так турбуватися про сміття?
Перша причина — велика кількість законних та незаконних сміттєзвалищ. По деяким даним, вони вже займають сьому частину всієї території України, що дорівнює приблизно площі Данії.
Друга — зобов'язання згідно Угоди про Асоціацію Україна-ЄС.
Загалом, згідно з Угодою про асоціацію Україна повинна виконати 19 завдань у сфері управління відходами та ресурсами. Завдяки схваленої 8 листопаду 2017 року Кабінетом Міністрів України (згідно Глава V Угоди, Директиви № 2008/98/ЄС), на цей час наша країна виконало вже 4 завдання.
Ця стратегія передбачає виконання наступних завдань: підготовка планів щодо управління відходами, встановлення дозвільної системи для установ/підприємств, що здійснюють операції з видалення чи утилізації відходів, з особливими зобов’язаннями щодо управління небезпечними відходами, встановлення механізму повного покриття витрат згідно з принципом «забруднювач платить» та принципом розширеної відповідальності виробника та запровадження реєстру установ і підприємств, які здійснюють збір та транспортування відходів.
При цьому, ще не був прийнята (відхилений народними депутатами 3 жовтня 2017 року), як того вимагала Угода (прийняття цього Закону прописано відразу у 8 завданнях для врегулювання українського законодавства з управління відходами) .
Ще, у 2015 році Кабміном було затверджено План щодо впровадження 26-ти екологічних директив та регламентів ЄС, які визначають заходи для міністерств та відомств задля своєчасного впровадження природоохоронного законодавства ЄС.
Головний документ, який наразі в Україні регулює утилізацію сміття, це Закон «Про відходи» 1998 року. У 2010 році його було доповнено ст. 35-1, де зазначено, що небезпечні відходи зі складу побутових (батарейки, лампи тощо) мають збиратися окремо вже на первинному етапі і передаватися на спеціалізовані підприємства.
Відповідно, чинний не містить повністю ті норми, які передбачені завданнями Угоди, так як доданий у 2012 року пункт до статті 32 цього Закону про роздільне сміття носить декларативний характер .
Прийнята поправка відповідає двом Директивам ЄС – «Про відходи» і «Про захоронення відходів», що надають чітку послідовність дій, класифікують сміття, ставлять стратегічну мету скоротити кількість відходів, які вивозять на полігони (поводження з відходами прописано в угоді про Асоціацію з ЄС – у розділі V «Економічне і галузеве співробітництво»).
Однак екзамен на імплементацію Україна поки що складає погано. Дедлайн впровадження директиви «Про відходи» вийшов 1 листопада 2017 року (другу директиву потрібно імплементувати до 1 листопада 2020 року).
На сьогодні у Верховній Раді перебуває кілька законопроектів, які стосуються переробки відходів. Зокрема у Верховній Раді знаходить на розгляді Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про відходи" (щодо імплементації вимог директив ЄС у сфері поводження з відходами) /.
Однак на думку експертів видання “Європейської правди”, серед яких парламентська експертна група з євроінтеграції, даний законопроект лише проголошує європейський принцип ієрархії поводження з відходами, але не встановлює ані механізму реалізації цього принципу, ані механізму моніторингу та контролю за його .
Інші проекти законів, зокрема проект закону – «Про упаковку та відходи упаковки» № 4028 – передбачає багато позитивних новацій щодо розширеної відповідальності виробника товарів в упаковці, але використовує право ЄС вибірково.
На жаль, на думку експертів “Європейської правди”, жоден із поданих до ВР законопроектів не пропонує цілісної системи поводження з відходами, не впроваджує механізмів реалізації на основі чітких та прозорих правил, однакових для всіх. Наразі у Верховній Раді розглядається законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про відходи», в якому пропонується відтермінувати початку дії норми, передбаченої пунктом «і» частини першої статті 32 Закону України «Про відходи» щонайменше на 1 рік.Його автори стверджують, що на державному рівні – умов, а на місцевому - інфраструктури, що мали б забезпечити системну переробку (обробку) побутових відходів, не створено.
Таким чином, на цей час вже є запізнення по виконанню 1 завдання та відповідно до 2020 роках, завдяки змінам у законодавстві потрібно буде виконати ще 14 завдань.
«З 2018 року законом визначено, що ми не можемо хоронити побутові відходи котрі вже маються, вони обов'язково повинні сортуватись. Приблизно від 10 до 20% відходів можна повернути та переробити, це папір, скло, метал та пластик.
З іншого боку, з 2018 року то місце де повинні захоронятися відходи (це місце називається полігон твердих побутових відходів) повинно бути спеціально обладнано, мати як площадки так і спеціальні свердловини, з котрих потім бути уходити біогаз.
В Луганській області у минулому році була прийнята програма поводження з твердими побутовими відходами. Зараз йде пошук місця для побудови такого полігону та розробка його проекту. Вартість його буде більше ніж 200 млн грн», - розповів нещодавно у своєму інтерв'ю Олександр Тарахкало, в.о. начальника управління екології та природних ресурсів Луганської ОДА.
Нещодавно в Луганській області почала працювати громадська ініціатива, котра займається екологічними питаннями: «У Сєвєродонецьку достатньо довго вже існує роздільний збір відходів, є ЧП «ПАКТ», котрий встановив контейнери для збору скла і пластика, також вони працюють з магазинами та підприємцями і збирають у них, наприклад, макулатуру. частину її потім відправляють на Рубіжанський картонно-тарний комбінат, а ті в свою чергу потім переробляють її на гофрокартон.
Приблизно 10% пластику це підприємство збирає пластик у житлово-комунальному секторі. По-справді, відходи у Сєвєродонецьку сортуються не дуже добре, і це залежить не тільки від екологічної освіти людей але і це проблема зрозумілої та зручної інфраструктури, коли той же пластик котрий вже давно збирають, але він не вивозиться, то у людей виникає недовіра до цього процесу.
У Сєвєродонецьку приблизно 30 місць, де збирають різні відходи, але багато з них не визначені чиї вони і це для нас інформація для додаткового моніторингу.
В нас є Екошкола, де ми збираємось кожної неділі, та обговорюємо екологічну ситуацію в Сєвєродонецьку, ми робимо різні екологічні екскурсії, скоро у нас буде екологічний інтенсив де ми будемо розробляти екологічні проекти та потім їх реалізовувати», - розповіла Найля Ібрагімова, організація .
До відома, ЧП «ПАКТ» щомісяця збирає 40 тонн пластикових пляшок та 100 тон макулатури.
«Зараз міська програма про поводження з твердими побутовими відходами на цей рік ще не прийнята, але це питання давно вже розглядається.
Програми, котрі приймались в минулі роки, наприклад з приводу встановлення великих контейнерів, не були реалізованих і тому, на жаль, зараз місто ще не готово до роздільного збору сміття. У нас окремо можна збирати пластик та батарійкі (такі контейнери стоять в різних магазинах міста), це є як формат соціальної відповідальності.
Прийом градусників та ламп накалювання в місті не організовано», - розповіла про ситуацію у місті Сєвєродонецьк Олена Ніжельска, депутат міської ради.
Цікаво знати, що одним з лідерів переробки сміття є Швеція. Тут переробляють 99% усіх відходів країни.
За допомогою вторинної сировини опалюють будинки, забезпечують їх електроенергією. А було б у них більше сміття – були б краще забезпечені власні енергетичні потреби.
Таку проблему у Швеції вирішили імпортом сміття з інших країн. Схожа ситуація і в Німеччині, Швейцарії та Австрії. У країнах полігони зі сміттям як такі взагалі закриті, адже 97 % відходів також переробляється. До слова, вся цементна промисловість у цих країнах працює на спалюванні сміття і автопокришок. У Німеччині навіть існує так звана "сміттєва" поліція, яка штрафує порушників.
До-речі, переробка сміття може значно посилити енергоефективність та енергонезалежність України.
«З 10 млн тонн сміття можна виробляти 3,5 млн Гкал тепла та 1,2 млрд кВт/год електроенергії на рік. Це дозволить заміщувати до 1 млрд м куб.газу ", - наголосив недавно Сергій Савчук, керівник Держенергоефективності.
Максим Данильченко для «Паралель-медіа»
