Далекі обрії Луганських доріг (частина перша)
Сьогодні в Україні йдуть реформи. Повільно, зі скрипом, шаленим, а іноді і мовчазним опором. Зрозуміло, що майже кожен з українців волів би, щоб ці реформи просувалися скоріше.
Однією з ключових українських реформ є реформування дорожньої галузі. Більш того, ці зміни можна наочно побачити. Ми часто розповідаємо про реформи в Україні, в тому числі і про відбудову дорожньої інфраструктури Луганщини.
За даними соцопитування Центру Разумкова, 45 % українців назвали ремонт доріг однією з позитивних змін в країні за останній рік. Відверто кажучи, і розвиток економіки України неможливий без розгалуженої дорожньої інфраструктури.
Дуже важливо, щоб ці реформи, з рештою, позитивно відбилися на житті пересічних громадян. Щоб їх побачили не тільки мешканці вільної Луганщини, а й по той бік Сіверського Дінця – в окупованій зоні.
Довга дорога Марії Петрівни, або як зять змінив лексикон тещі
Пенсіонерка Марія Петрівна мешкає у Луганську. Їй майже 60, за плечима робот 40 років роботу в дитячому садочку. Донедавна – півтори тисячі пенсії, зараз підвищили. Діти - дочка та зять, разом з онуком – виїхали з Луганська у 2014 році, а вона їздить до них, в українське Рубіжне, «за пенсією».
Після початку АТО найчастіше вживаними словами Марії Петрівни були – «хунта», «каратели», «Правый сектор», «молодая республика».
Відвідування України, побачене на власні очі, а також «профілактичні бесіди» з дітьми далися до взнаки. Лексикон Марії Петрівни змінився, тут з’явилися такі поняття, як «пенсійна реформа Гройсмана», «окупований Луганськ», «децентралізація» (хоча вона не розуміє, до кінця що це значить) та чомусь… «Саакашвілі».
Найважче для Марії Петрівни, яка сьогодні стала «пенсійною туристкою» – довга дорога до дітей. Вона займає майже 18 годин, це якщо стояти на КПВВ «Станиця Луганська» «не довго» - 2 години. Марія Петрівна мусить приїздити в Україну кожні 58 днів, бо в іншому випадку вона може втратити статус переселенця і пенсію.
Пункт пропуску через лінію розмежування КПВВ «Станиця Луганська» (Фото – Луганська ОВЦА).
В Луганській області існує лише один пункт пропуску через лінію розмежування КПВВ «Станиця Луганська» - стояти у черзі можна 2-3 години, а то і більше, буває що ті хто не пройшов – вимушені ночувати у місцевому клубі.
Міст через річку Сіверський Донець був зруйнований у 2014 році. Дерев’яний настил слизький та хиткий…
Підірваний міст. КПВВ «Станиця Луганська» (Фото – прес-служби СММ ОБСЕ).
Як нам повідомили у відділі з питань взаємодії із ЗМІ адміністрації Державної прикордонної служби України, кожного дня по ньому проходять від 9 до 10 тисяч осіб. А далі – по дорогам Луганщини…
Несприятливі умови – «ГРАД»
Днями, на початку грудня, відбулася довгоочікувана подія. Дерев’яний перехід над зруйнованою частиною мосту нарешті вдалося відремонтувати. За даними Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) в Україні переговори щодо ремонту моста тривали півтора року.
Ремонт мосту на КПВВ «Станиця Луганська» (Фото – МКЧХ).
Протягом цього періоду МКЧХ постійно пропонував свої послуги нейтрального посередника для пошуку сторонами прийнятного рішення, котре могло б зробити перетин лінії розмежування більш безпечним. Більш того, у МКЧХ пропонували сторонам провести повноцінну реконструкцію моста, але… позитивної відповіді не отримали.
На два дні КПВВ «Станиця Луганська» закрили, і, спільними зусиллями ОБСЄ та МКЧХ, а також будівельників, зробили новий дерев’яний настил. 11 грудня, КПВВ «Станиця Луганська» відновив свою роботу у штатному режимі. Укріплена конструкція мосту стала більш безпечною для пішоходів.
Між тим, «влада» «ЛНР» не дає згоди на відкриття пункту пропуску «Золоте». Минуло два роки, як українська сторона, згідно із мінськими домовленостями, повністю підготувала КПВВ «Золоте» до відкриття. Серед тих, хто облаштовував під’їзні шляхи до КПВВ були і співробітники ДП «Луганський облавтодор».
За словами директора «Луганського облавтодору» Олександра Коротуна: «були такі випадки – залишали техніку на ніч, а самі працівники їхали до дому. Коли приїжджали то техніка була пошкоджена в наслідок обстрілів з тієї сторони. Стріляли, ймовірно, з ГРАДів…».
Стан справ
Більшість доріг Луганщини знаходиться у незадовільному стані. Цьому є об’єктивні причини. Відверто кажучи, багато років проблемами автомобільних доріг ніхто не займався, але суттєво вплинуло проведення АТО.
«Критичних руйнувань зазнали дороги в ході активної фази проведення АТО, у 2014-2015 роках, коли внаслідок прямих бойових дій були зруйновані 7 мостових споруд (6 мостів та 1 шляхопровід), внаслідок пересування великовагової і гусеничної військової техніки було пошкоджене не тільки покриття проїзної частини, а й вся конструкція дорожнього одягу.
Ще три мости також зруйновані, але до них зовсім не має доступу – вони знаходяться на лінії фронту, у тому числу міст на Станиці Луганській», - розповідає про стан справ начальник Служби автомобільних доріг у Луганській області Артем Арапов.
– «Крім цього, через відсутність можливості перевезення вантажів залізничним транспортом, змінився склад транспортного потоку по дорогам загального користування, що призвело до надмірного навантаження на дороги Луганщини».
Дивись також З чим зустрічають свято дорожники?
У зв’язку з війною, кардинально порушене залізничне сполучення, порушена логістика перевезень – вся загрузка пішла через автомобільний транспорт, а багатотонні вантажівки руйнують дороги.
До 2014 року Луганська область входила до п’ятірки найбільших промислових регіонів України. Сьогодні Луганщина із індустріальної області стала аграрною: південні районі, де зосереджена промислова міць, захоплені «ЛНР», а північні райони завжди були аграрними. Втім, сьогодні маємо безгосподарне ставлення власників аграрних компаній до доріг, якими вони із перевищенням норм у кілька разів перевозять вантажі.
Розчистка снігових переметів. Працюють співробітники ДП «Луганський облавтодор».
Таким чином, на Луганщині майже 80 відсотків доріг загального користування уражені характерними руйнуваннями та перебувають у незадовільному експлуатаційному стані, що негативно відображується на соціально-економічному розвитку області.
Мережа автомобільних доріг загального користування Луганської області на підконтрольній українській владі території становить 3616 км. Третина з них автодороги державного значення (1177,1 км), решта (2439,0 км) - місцевого значення. За оцінками фахівців на ремонт доріг необхідно більш ніж 4 млрд грн.
«Гроші є, робити нікому»
Питання відновлення дорожньої інфраструктури курирує заступник голови Луганської облдержадміністрації Вадим Данієлян.
Він розповів про зростання фінансування доріг.
У 2015 році на експлуатацію автошляхів Луганщини було виділено 68 млн. грн., але на поточний і середній ремонт не було виділено жодної копійки. 2016 рік - 108 млн. грн., виділили на експлуатацію доріг і ще 48 млн. грн – на поточний і середній ремонт.
У 2017 році на роботи по утриманню доріг з обласного бюджету виділили 140 мільйонів, на поточний і середній ремонт – 111 млн. грн. Додаткове фінансування за рахунок перевиконання плану за митними платежами, а також гроші Державного фонду регіонального розвитку (61 млн. грн.) та субвенція громадам (5,2 млн. грн.).
Вадим Данієлян про зростання фінансування доріг.
Варто зауважити, що на Луганщині гострою стає проблема щодо комунальних автомобільних доріг. Нажаль, комунальні підприємства, які підпорядковані місцевій владі, дуже слабко підготовлені до роботи, а місцева влад часто-густо відмовляється виділяти фінансування на ремонт доріг. Хоча комунальні дороги та мости у містах - відповідальність місцевої влади.
Саме такий негативний стан справ був на початку року у Лисичанську, Сєвєродонецьку, Рубіжному.
Зрозуміло, що «пересічні громадяни», не розуміючи кому підпорядковується та чи інша дорога, критикують співробітників Служби автомобільних доріг у Луганській області та ДП «Луганський облавтодор».
Додамо, у цьому році, місцеві дороги зазнали позитивних змін. Особливо наочно це можна побачити у Рубіжному.
«Справжні патріоти не ті, хто рве на себе вишиванку («хто більший патріот») а ті, хто постійно, наполегливо та сумлінно виконують свою роботу. Саме так працюють дорожники Луганщини», - говорить Олександр Коротун (ДП «Луганський облавтодор»).
У наступному 2018 році відбудеться децентралізація доріг і як це скажеться на стані справ поки що невідомо. Проте, уряд обіцяє серйозні кошти, які будуть виділені Луганщині з новостворюваного Дорожнього фонду України.
Дивись також Про децентралізацію, сильні громади та якісні дороги (частина перша).
Про децентралізацію, сильні громади та якісні дороги (частина друга)
Хто працює?
Експлуатаційне утримання зазначеної мережі автомобільних доріг загального користування Луганської області здійснює ДП «Луганський облавтодор», філії якого розташовано в кожному районному центрі у кількості 12 дорожньо-будівельних підприємств з власними під'їзними залізничними коліями, асфальтобетонними заводами, дорожньо-будівельною технікою та цехом по виготовленню дорожніх знаків.
Обсяг фінансування з експлуатаційного утримання та поточного дрібного (ямкового) ремонту на 2017 рік складав майже 152 млн.грн.
На сьогоднішній день для відновлення дорожньої інфраструктури області залучено дорожньо-будівельні підприємства з інших регіонів України, що дозволяє виконувати об'єми робіт якісно та в найкоротші терміни.
Дорожні роботи виконують співробітники ТОВ «Данко».
Такими будівельними компаніями є ТОВ «БК Євродор», ТОВ «Данко», ТОВ «АБЗ», ТОВ «Славдорстрой» та 19 окремий мостовий загін 26 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту. На жаль, залучити додаткових підрядників не вдається.
Працівники ДП «Луганський облавтодор» працюють на дорогах з метою проведення аварійного ямкового ремонту та наведення їх до належного експлуатаційного стану. В першу чергу проводиться ямковий ремонт на аварійних ділянках автодоріг державного значення.
Щодо зимового утримання, то тут також багато проблем. Головна з них – застаріла техніка.
«Перед дорожниками стоїть головне завдання з експлуатаційного утримання доріг в зимовий період – забезпечити проїзд на всіх автодорогах, якісно та швидко ліквідовувати наслідки негоди. У минулому осінньо-зимовому сезоні, бували дні, коли для ліквідації наслідків снігопадів одночасно працювало більш 90 одиниць техніки, одночасно були задіяні 140 співробітників ДП «Луганський облавтодор».
Ми підготовилися до зимового періоду (протиожиледні матеріали, пальне). Зрозуміло, що наявну техніку ми також підготували до зими. Але, ми вкрай потребуємо оновлення техніки.
На жаль, у нас працює техніка, яка вже використала свій ресурс та потребує оновлення», - розповів директор ДП «Луганський облавтодор» Олександр Коротун.
Навіщо робити ямковий ремонт?
Відверто кажучи, деякий час тому, я думав: «Ну, навіщо робити той клятий ямковий ремонт?». Відповідь дає проста арифметика. Вартість ремонту одного квадратного метра ямкового ремонту дороги – 350 гривень. А можна зробити все і відразу? – Можна! Але де взяти кошти?
На середній поточний ремонт одного кілометру дороги в середньому без зміни категорійності і без укріплення основи потрібно від 4,5 до 8 млн гривень.
Проведення ямкового ремонту. Білокуракінський район (Фото – прес-служби САД у Луганській області).
Проведення ямкового ремонту. Старобільській район (Фото – прес-служби САД у Луганській області).
На багатьох ділянках доріг дорожнє покриття під час зимового періоду зазнає значних ушкоджень. За словами співробітників ДП «Луганський облавтодор», це відбувається внаслідок руйнівного впливу частих різких перепадів температури повітря та надмірної вологості протягом зимового періоду, асфальтобетонне покриття втрачає свою опорну здатність та, не витримуючи навантажень під час руху машин, руйнується.
Із невеликих вибоїн та тріщин утворилися великі ями, напливи та інші деформації. Саме тому, виконується аварійний ямковий ремонт. Проведення аварійного ямкового ремонту виявляється не просто важливим, а вкрай необхідним. Інакше, за словами Олександра Коротуна (ДП «Луганський облавтодор»), дороги, які і так нікуди не гожі, зовсім втратимо.
Ще одна проблема дуже складна логістика, що веде до здороження витрат, тому підрядники покидають Луганщину та йдуть працювати, наприклад, до Харківщини.
Вадим Данієлян розповів про проблеми з логістикою.
"Вугільний маршрут"
Навесні цього року у зв’язку з так званою «блокадою» окупованої території перед дорожниками поставили завдання – відремонтувати дорогу «Щастя – Широкий» для можливого транспортування вугілля по підконтрольній території на Луганську ТЕС. Київські чиновники в Міністерстві тимчасово окупованих територій розглядали можливість здійснення вугільних поставок за допомогою великогабаритних автомобілів.
«Вугільний маршрут» по перевезенню вугілля зі станції Рубіжне на Луганську ТЕС довжиною у 85 кілометрів. Дорожники «пройшли» його ямковим ремонтом.
Проведення ямкового ремонту (Фото – прес-служби САД у Луганській області).
«Дякуючи Богові вантажівки по цьому маршруту зробили декілька рейсів. На цьому поки що все скінчилося. Мабуть, у Києві зрозуміли, що таке рішення може призвести до того, що вантажівки просто зіпсують дорожнє покриття області. До того ж вимушений ремонт доріг стане додатковим навантаженням на бюджет області», - повідомили нам експерти.
За їх словами, «ця дорога не витримає навантаження з перевезення 4 тисяч тонн вугілля щодоби». «Бо це близько 150 великогабаритних автомобілів. Треба забезпечити вивантаження палива з залізниці в Рубіжному, перевезти до Щастя, тож коли порахувати, виходить, що одна завантажена машина проходитиме трасою кожні 8-10 хвилин! Слабкі місця дороги стануть наочними вже через місяць-півтора. Можливі просадки…», - зазначило наше джерело.
Таким чином, розмова знову «повертається» до необхідності будівництва залізничної гілки, яка б з'єднала північ Луганщини з Україною.
Особливість саме цієї дороги для області ще у тому, що сьогодні вона – єдина, яка веде до єдиного КПВВ у Станиці Луганській, де люди можуть офіційно перетнути лінію розмежування.
Тут й зараз напружений пасажирський рух. І до речі, внаслідок багатьох причин, нерідко трапляються ДТП. До речі, саме по цій дорозі їде до дітей наша знайома Марія Петрівна… Бережи Боже!
Дивись також Дорожники Луганщини впоралися з першою негодою та готові до подальших випробувань
Чи знають у Києві про проблеми доріг Луганщини?
Відповідь очевидна – «Знають». Влітку цього року (вперше з початку війни) на Луганщину приїздили високі київські гості: міністр інфраструктури України Володимир Омелян, його заступник Юрій Лавренюк, в. о. голови Державного агентства автомобільних доріг (Укравтодор) Славомір Новак.
Під час своїх поїздок вони ознайомилися з ходом відновлювальних робіт дорожньої інфраструктури області, побували на декількох важливих об’єктах. Для зазначених керівників це був перший візит на Донбас. Високі гості підкреслювали, важливість Луганщини, запевнили у підтримці.
Службою автомобільних доріг у Луганській області спільно з Луганською обласною військово-цивільною адміністрацією було розроблено проект «Кільце життя» (Регіональна цільова програма дорожнього будівництва у Луганській області на 2016-2019 роки - «Кільце життя»).
Міністр інфраструктури України Володимир Омелян. Троїцькій міст, Попаснянський район.
Міністр інфраструктури України Володимир Омелян вважає, що Донбас потребує спеціальної державної програми з відновлення інфраструктури.
У розмові з нами, під час відвідування Луганщини, він підкреслив, що гроші мають надійти від процесів децентралізації на Луганщині.
...Славомір Новак, коли приїздив на Луганщину, також на власні очі переконався станом справ на Луганщині та великим обсягом робіт.
Делегація, на чолі зі Славоміром Новаком, проінспектувала закінчення поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування «Кремінна - Торське» (дорога О131501), закінчення ремонту ділянки автомобільної дороги Р-66 КПП "Демино-Олександрівка" – Сватове – Лисичанськ – Луганськ, відвідала зруйнований у 2015 році Сватівський райавтодор, побачила капітальний ремонт Томашівського мосту через річку Сіверський Донець (міст з’єднує Рубіжне та Новодружеськ, дорога Т-13-02).
Славомір Новак та Артем Арапов на дорозі «Кремінна - Торське» (дорога О131501), Кремінській район.
Славомір Новак був вражений дорогами Донбасу, бо якість більшості з них дуже погана. Він наголосив на тому, що ремонт мостів та доріг на Сході України має стати пріоритетом.
«Насамперед, я здивований тим, що протягом багатьох років ніхто з керівництва «Укравтодору» не відвідував Донеччину та Луганщину. Це дуже дивно. Як результат - відсутність відповідного рівня пріоритетності у виконанні робіт із розбудови дорожньої інфраструктури в цих двох областях. Ми мусимо сфокусуватися на Донецькій та Луганський областях. Я буду говорити з Прем'єром стосовно спеціальної програми розвитку інфраструктури цих двох областей», - зазначив Славомір Новак.
За кошти міжнародних донорів
Міжнародна спільнота не стоїть осторонь: допомагає Луганщині з відбудови дорожньої інфраструктури.
16 серпня у Сєвєродонецьку відбулося відкриття шляхопроводу на Об'їзній вулиці (дорога Р-66), який було пошкоджено в ході військових дій. Він був внесений у список 12 об'єктів, включених у проект ПРООН "Економічне і соціальне відновлення Донбасу", який фінансується урядом Японії.
Автомобільний шляхопровід є частиною важливої транспортно-логістичної артерії, що з'єднує три найбільші міста підконтрольної частини Луганщини: Сєвєродонецьк, Лисичанськ і Рубіжне. Його довго не ремонтували, а 2014 року військова техніка та обстріли призвели до руйнування асфальтобетонного покриття. Також були пошкоджені залізобетонні перила і несучі конструкції моста, на несучих залізобетонних конструкціях оголилася арматура.
Рух автотранспорту шляхопроводом було обмежено через небезпеку. У березні розпочали капітальний ремонт об'єкта. Бюджет будівельних робіт становив 300 тисяч доларів США. Шляхопровід урочисто відкривали голова Луганської обласної державної адміністрації – керівник обласної військово-цивільної адміністрації Юрій Гарбуз разом з постійним представником ПРООН в Україні Нілом Вокером.
20 вересня, у Старобільську було відкрито міст через річку Айдар. Міст у Старобільську - важливий об’єкт дорожньої інфраструктури був відновлений Програмою розвитку ООН в Україні за фінансової підтримки уряду Японії.
Бюджет будівельних робіт, на капітальний ремонт одного прольоту мосту склав 227 тисяч доларів США. У відкритті мосту взяли участь представники Луганської облдержадміністрації та програми ПРООН, представники Старобільської райдержадміністрації та міста Старобільськ.
Артем Арапов, Вадим Данієлян, Мустафа Саіт-Аметов. Відкриття мосту у Старобільському районі.
Коли ми говоримо про відновлення дорожньої інфраструктури Луганщини, то маємо згадати на надати слово представникам Програми відновлення та розбудови миру ПРООН. З координатором Програми відновлення та розбудови миру ПРООН Мустафою Саіт-Аметовим ми поспілкувалися у Старобільську.
«Відновлена інфраструктура створює умови до розвитку економіки області, – зауважив Мустафа Саіт-Аметов. – Зокрема, зручне транспортне сполучення має важливе значення для налагодження економічних зав’язків не лише на Луганщині, але й з іншими областями України».
Говорить Мустафа Саіт-Аметов.
З 2015 року Програма відновлення та розбудови миру ПРООН за фінансової підтримки уряду Японії відновила 30 об’єктів соціально-економічної інфраструктури у Луганській та Донецькій областях, зокрема, мости, насосні станції, медичні заклади, реабілітаційні центри, школи, тощо. Ще 13 об’єктів інфраструктури у процесі відновлення. Робота по ним буде продовжена у 2018 році.
Дивись також Луганщина відбудовує мости (частина перша – Старобільський міст - ПРООН).
Варто також згадати, що наприкінці 2016 року було відновлено зруйнований бойовиками міст між Сєвєродонецьком і Лисичанськом. Як повідомляла прес-служба Представництва ЄС в Україні, цей проект переміг у глобальному конкурсі на кращий проект Європейського Союзу за кордоном.
Міст через річку Сіверський Донець відбудували за європейськими стандартами. Було замінено 2 800 кв.м дорожнього покриття та 900 кв.м тротуару, 580 м перильної огорожі, відновлено освітлення проїжджої частини мосту, облаштовано освітлення підмостового простору та аварійне освітлення. Загальна довжина мосту складає 288 метрів, ширина – 7 метрів. Проект було реалізовано в рамках програми ЄС "Підтримка політики регіонального розвитку в Україні". ЄС виділив на відновлення мосту 1 млн. 430 тисяч євро.
Баба та кіт
…Наближаються Новорічні свята. Марія Петрівна не може привезти до онука Петрика гостинці з Луганська, вона розповідає: «Бо ціни на все у Луганську значно дорожчі, ніж в Україні. Купую тут, у Рубіжному». Ще гірше, що жінка не може відповісти на просте питання Петрика: «Коли закінчиться війна і ми всі поїдемо у Луганськ, до котика Мурчика?».
…Марія Петрівна збирається до Луганська. Попереду довга дорога до рідного дому, там, у сусідки її кіт – єдина жива істота, що дає розраду серцю старенької.
В Українському Гідрометцентрі обіцяли погіршення погодних умов: сніг, ожеледиця. Луганські дорожники напоготові. Вони роблять все від них залежне, щоб дорога додому для Марії Петрівні була безпечною та коротшою.
Продовження читати тут.
Володимир Сидоренко, Паралель-медіа (фото автора, якщо не зазначене інше).