Донбас Медіа Форум: гучно відмовлялися від мови ворожнечі, а популізм замінювали пошуком фактів та доказів (частина третя)
27-29 червня, у Святогірську, що у Донецькій області, відбулася знакова третій Донбас Медіа Форум (ДМФ-2017). Захід відбувався у затишному пансіонаті «Зелений гай». Додамо, що підготовка до проведення ДМФ-17 зайняли декілька місяців. Сьогодні ми закінчуємо розповідь про знакову подію. Лозунг цьогорічного Форуму: «Донбас у медіа: від популізму до фактів». Першу частину читайте тут, другу тут.
Форум став місцем зустрічі журналістів, які знайомі з довоєнного життя. Зрозуміло, що нам було цікаво поспілкуватися з журналістами-луганчанами, які зараз мешкають у Києві.
Олег Перетяка – знаний журналіст-рослідувач, незалежний журналіст.
Сьогодні він співпрацює з центральними київськими виданнями, та не забуває про Луганщину, продовжує співпрацю з луганськими Інтернет-виданнями «Паралель-медіа» та «Остров».
Він поділився з нами враженнями від форуму та відзначив, що рок від року ДМФ набирає ваги та покращується, більш того, ДМФ по рівню залучення експертів та учасників не поступається загальновідомому Львівському медіа-форуму.
Луганчанин Андрій Діхтяренко – головний редактор «Рельної газети» та ведучий журналіст відео-проекту «Донбас.Реалії» на «Радіо Свобода». Команда Андрія Діхтяренко буває і в "червоній" і в "сірій" зонах АТО. Репортажі, які цей проект від "Радіо Свобода" знімають журналісти, виходять щотижня.
Андрій Діхтяренко вважає, що сьогодні журналістика у кризі та стоїть перед вибором – бути відстороненим від конфлікту та бути максимально об’єктивним, показуючи обидві сторони, або стояти на патріотичних, тобто державницьких позиціях. Постійно йдуть жваві та палкі дискусії з цього приводу. Отже і мета форуму – намагатися знайти порозуміння між полярними позиціями. Він також розповів як працює проект «Донбас.Реалії».
Своїми враженнями про форум з нами поділилися представники журналістської спільноти Луганщини. Іван Жеведь – молодий журналіст-переселенець з Луганська, блогер, фрилансер. Він був минулого року на форумі та за його словами, це дуже вплинуло на нього - Іван Жеведь позбавився «мови ненависті», «мови ворожнечі».
Тепер, майже рік, він у текстах не використовує таких слів, як «оркі», «терористи» та намагається писати журналістські тексти за міжнародними стандартами.
Представник газети «Наш город Рубежное» Дмитро Будько зауважив, що багато хто з журналістів покинув рідний Донбас, тут опинилися нові журналісти. І сьогодні це впливає тому, що в деяких виданнях Центральної та Західної України події на Сході подаються не об’єктивно, а мета форуму полягає у тому, щоб сприяти об’єктивному висвітленню конфлікту.
Приватне підприємство «Вісті Біловодщини» представляла головний редактор Антоніна Котилевська. Вся процедура роздержавлення комунального ЗМІ пройдена, тепер – вільне плавання. Як виживає регіональна преса? Як нові форми і методи роботи варто застосовувати? Про це йшлося на форумі рік тому, і тепер, і саме про це і розповіла Антоніна Котилевська.
Досвідчений журналіст з Сєвєродонецька Семен Перцовський сказав нам, що він вперше на такому солідному форумі. На його думку цікавими виявилися спікери на тренери. Так він особливо відзначив представницю Балкан та соціального психолога з України Олега Покальчука.
Варто також назвати тренерів, про яких говорили наші співрозмовники. Тетяна Конрад провела майстер-клас з психологічної самодопомоги для журналістів, які працюють в стресових умовах.
Дмитро Гнап зі "Слідства. Інфо" говорив про журналістські розслідування. Теми розслідувань команди "Слідство.Інфо" - політика, економіка, кримінал, корупція. Недавнє розслідування загибелі влітку 2016 р. журналіста Павла Шеремета представлено у фільмі "Вбивство Павла".
Віталій Мороз, керівник програм нових медіа в «Інтерньюз-Україна» розказав про Інтернет-технології в роботі редакцій. Це було тим більш цікаво, що того ж дня багато комп’ютерів в Україні та світі вразили хакерські атаки.
Сергій Полєжака та Олексій Фурман - член команди New Cave Media. В технології 360° журналісти New Cave Media знімають матеріали для відомих міжнародних інформаційних агенств. Сергій Полєжака та Олексій Фурман на ДМФ - 2017 розказали про нові digital технології для регіональних редакцій.
Олег Покальчук - соціальний психолог. До речі, більшість учасників тогорічного ДМФ у Маріуполі відмітили виступ цього психолога, як один з найбільш корисних, з масою практичних порад. Цього разу Олег Покальчук розказував про самореабілітацію журналістів.
Багатьом журналістам споловся проект «Фактчекінг в українських регіонах» (його представив Олександр Гороховський).
Любов Паливода докладно говорила про те, як залучити фінансові ресурси в редакцію.
29 червня розпочалося з панельної дискусії «Конфліктно-чутлива журналістика в період кризи». Її модератором був Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України. Більшою мірою спікерами були іноземні гості, серед них - Єта Джара, засновник мережі Балканських журналістських розслідувань, ведуча програми «Життя Косово» (Приштина, Косово).
Були присутні на форумі цікаві науковці, виступи яких привернули увагу учасників. Серед науковців були: Ірина Бекешкіна – український соціолог, фахівець у галузі політичної та електоральної соціології та Олексій Гарань – доктор історичних наук, професор кафедри політології Києво-Могилянскої академії. Світлана Єременко – виконавчий директор Інституту демократії ім. Пилипа Орлика - українська журналістка, редакторка, медіаексперт, письменниця (книги «Живопис як молитва», «Терикони під літаком»). Авторка ідеї видання книги про переселенців «Знедолені? Нездоланні!».
На форумі було представлено експертне опитування журналістів «Війна на Донбасі і журналістика», яке було проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва впродовж 26 -27 червня 2017 року в рамках Донбас Медіа Форуму. Завданням дослідження було визначити думку журналістського середовища стосовно конфлікту на Донбасі, специфіки його висвітлення, а також перспектив вирішення.
Переважна кількість опитаних вважають, що під час військового конфлікту вимоги журналістики та інтереси країни є несуперечливими. Водночас половина опитаних все ж вважають коректним використання слів на кшталт «вороги» у підготовці матеріалів, а більшість, що журналіст повинен бути об’єктивним і висвітлювати події з позицій «обох сторін».
Абсолютна більшість опитаних вважають, що журналіст в своїх матеріалах про військові дії та ситуації на Донбасі повинен говорити всю правду лише за одиничними виключеннями.
Лише незначна частина вважають, що журналіст під час війни – боєць інформаційного фронту.
Думки респондентів розділились стосовно того чи припустимо журналісту для того, щоб працювати на територіях, які не контролює Україна (ОРДЛО, АРК). Так само розділеними виявились позиції стосовно блокування окремих російських сайтів (як от соцмереж «Вконтакте» та «Одноклассники»).
Опитані переважно схвально ставляться до впровадження мовних квот на телебаченні, а також можливої перспективи такого заходу у друкованих виданнях.
Журналісти негативно оцінили стан з інформуванням населення про перебіг реформ. Такої інформації часто недостатньо, вона незрозуміла, або ж не викликає довіри.
Примітно, що значна частина журналістів вважають, що конфлікт на Донбасі можна розв’язати лише силовим шляхом, а не компромісами. Однак, половина опитаних все ж вважають, що для влагодження конфлікту можна йти на обмежені компроміси. Також, більшість опитаних виступають за підтримку введення миротворчих сил на ці території.
Дещо більше опитаних журналістів підтримують рішення РНБО України про блокаду торгівлі з «ДНР» та «ЛНР», аніж тих, які його не підтримують. Водночас, більшість опитаних схильно ставляться до ініціативи законодавчо визнати непідконтрольні території Донецької і Луганської областей окупованими.
Опитані журналісти переважно підтримують зняття обмеження на соціальні і пенсійні виплати громадянам України, що мешкають на непідконтрольній території; спрощення перетину лінії розмежування; спрощення отримання будь-яких адміністративних послуг у прифронтових населених пунктах; спрощення доступу до навчання в українських освітніх закладах різного рівня для мешканців непідконтрольних територій; надання підтримки мешканцям непідконтрольних територій, що прагнуть виїхати на з них; дозвіл на торгівлю з продуктами харчування і товарами першої необхідності та посилення контролю за здійсненням виплат внутрішньо переміщеним особам з метою уникнення зловживань.
Найбільш популярними варіантами політики України стосовно непідконтрольних територій є варіант економічної блокади зі збереженням гуманітарних відносин, або ж дозвіл на торгівлю критично важливими товарами (продовольством та товарами повсякденного вжитку з боку України та антрацитом від непідконтрольних територій) та максимальною підтримкою гуманітарних зв’язків.
Для досягнення миру на Донбасі на думку опитаних потрібно перш за все змусити Росію відмовитись від втручання в конфлікт та успішно відбудувати нормальне життя на території України.
Володимир Сидоренко, Паралель-медіа
Аудіо-версія вийшла в ефірі , «Луганська регіональна дирекція» НСТУ (Національна суспільна телерадіокомпанія України) 16 липня 2017 року.
