Про блокаду, економіку та зупинку Алчевського металургійного комбінату: просто та зрозуміло

Головною темою минулого та нинішнього тижня залишається тема торгової блокади окупованих територій. Ця тема напряму торкається життя «пересічних» мешканців Луганщини, як ті що живуть на територіях, підконтрольних Україні, так і в окупованій зоні.

Чим керуються «блокадники»?

Історія з блокадою розпочалася  25 січня. Саме тоді ветерани АТО, на чолі з народними депутатами Семеном Семенченко  та Володимиром Парасюком, а також «примкнувшим» до них нардепом від Самопомочі Єгором Соболевим, заявили про початок блокади переміщення залізницею товарів через лінію розмежування з окупованими районами Луганської та Донецької областей.

Створили «Штаб блокади торгівлі з окупантами» та перекрили рух потягів на ділянці Гірське – Золоте, в Бахмуті і на станції Фенольна. Блокадники пошкодили залізничну колію. За словами Семенченко, учасники блокади з початку акції заважали проїзду близько 16  тисяч вагонів.

Заява штабу блокади торгівлі з окупантами щодо саботажу законопроекту «Про тимчасово окуповану територію України»

«Торгаші у Верховній раді саботують розгляд законопроекту «Про тимчасово окуповану територію України», який заборонить криваву торгівлю. Профільний комітет відмовився розглядати законопроект. Це робиться навмисно, щоб не ставити бариг та їх власників у незручне становище та не вносити законопроект в зал.

Бо більше за все ті, хто заробляють на кривавій торгівлі, бояться людей. І, бояться, що всі побачать скільки депутатів в раді захищають інтереси окупанта та моральних уродів, які не бачать альтернативи вугіллю з окупованих територій. Так само, як не бачать альтернативи мінським домовленостям.

Купка патологічно жадібних торгашів не може безболісно відмовиться від свого заробітку. Проте, це тільки початок. Блокада триватиме, доки інстинкт самозбереження не подолає бажання торгувати країною.

Закликаємо всіх небайдужих приєднуватися до блокади» (кінець цитати).

Про владу та блокаду 

Ситуація визвала неоднозначну реакцію у суспільстві: від «заборонимо торгівлю на крові» до «московські посіпаки» ділять гроші та політичні дивіденди.

Політична мета блокадників, які ймовірно, працюють на гроші одного відомого українського олігарха – володаря потужного ТБ-каналу та нещодавнього власника великого банку – знизити рейтинг президента, розкачати суспільство. 

 

У вихідні блокадники безрезультатно спробували блокувати Адміністрацію Президента у Києві, відбулися сутички з поліцією. У своїй більшості рух блокадників українці не підтримали, а навпаки, побачили у ньому загрозу своєму повсякденному життю.

В уряді Володимира Гройсмана заявили, що   постачанню вугілля з окупованої території немає альтернативи. Гройсман  заявив що блокада ОРДЛО підриває енергетичну безпеку країни. 15 лютого на позачерговому засіданні Кабміну була прийнята постанова про введення надзвичайних заходів в енергетиці.

Президент Петро Порошенко скликав Раду національної безпеки. Президент підписав указ про нейтралізацію загроз енергетичної безпеки та посилення захисту критичної інфраструктури.  Контроль над  виконанням указу покладено на секретаря РНБО Турчинова.

Головне в Указі: Кабінет міністрів зобов’язали розробити порядок переміщення товарів через лінію розмежування, а також затвердити перелік заборонених для переміщення товарів. Крім того, уряд має посилити боротьбу з незаконним переміщенням товарів через лінію розмежування. Окрім того, на міністри  Гройсмана мають знайти інші джерела постачання вугілля, створити резерв  вугілля та… тимчасово заборону експорт антрациту. До речі, цікаво, чому Україна експортувала антрацит з Донбасу, коли самим не його не вистачає.

Окрім того, уряд повинен перевірити об'єктивність і обґрунтованість діючих тарифів на енергоносії, електроенергію та житлово-комунальні послуги, а також розробити та забезпечити виконання програми будівництва нових і реконструкції діючих енергоблоків для використання вугілля газової групи замість антрациту і проінформувати суспільство про результати своєї роботи.

Фактично, що зробила президентська вертикаль? Президент, Кабмін та РНБО, по-перше, підтвердили – «торгівля на крові» - зло, будемо наводити порядок; по-друге, не подалися на провокації у Києві – поліція діяла максимально у межах закону; по-третє, у суспільстві ще раз замислилися про те, що альтернативи українському Донбасу, у тому числі і вугіллю з Донбасу не має.

Між тим, нардеп Семенченко та його друзі не вгамовуються. Прихильники блокади заявили про плани встановити у Києві  намети. Вони пропонують ухвалення закону про блокаду торгівлі з окупованими територіями. Більш того,  Семен Семенченко заявив, що учасники блокади  мають намір заблокувати також залізничне сполучення України з РФ: перекрити всю торгівлю з Росією.

А тепер подивимося на те, як ця ситуація вплине саме на пересічних громадян Луганщини, у тому числі і мешканців тимчасово окупованих територій.

Денис Денищенко про блокаду мовою цифр

Про стан зовнішньоторговельної та інвестиційної діяльності Луганської області за січень-листопада 2016 року нам розповів директор відповідного департаменту Луганської ОДА Денис Денищенко.

Спочатку він дав характеристику загальній картині, а потім поділився своїм баченням того, як блокада може вплинути за експортно-імпортні поставки.

Так, за словами Дениса Денищенка, «за підсумками січня-листопада 2016 року оборот зовнішньої торгівлі товарами області становив 731,7 млн дол. США і порівняно з аналогічним періодом 2015 року збільшився в 1,5 рази. Отже Луганщина потрушки виходить з кризи. Позитивні тенденції і в Україні, і на Луганщині можна побачити неозброєним оком».

«Обсяги експорту та імпорту товарів становили відповідно 403,3 млн дол. США та 328,4 млн дол. США і збільшились порівняно з відповідним періодом 2015 року в 1,95 рази, що на 18,2 відсотків.

Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 75,0 млн дол. США (за січень-листопад 2015 року сальдо від’ємне – 70,9 млн дол. США). Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 1,23 (по Україні – 0,93).  Ситуація в Луганській області дещо краще ніж в Україні і сподіваюсь, що вона буде поліпшуватися.

Зовнішню торгівлю область здійснювала з 76 країнами світу. Серед регіонів України область за показниками експорту та імпорту товарів у вказаний період зайняла 18 та 16 місце відповідно: 18  по експорту, 16 по імпорту. 

Обсяги виробництва промислової продукції за січень-листопад 2016 року зросли на 43 відсотка, що також вплинуло на активізацію експортної діяльності промислових підприємств.

Основу товарної структури експорту області склали: чорні метали та вироби з них – 70,5 відсотків; папір та картон – 11,3 відсотків; продукція хімічної промисловості – 6,1 відсотків; мінеральні продукти – 3,0  відсотків; текстильні матеріали та текстильні вироби – 2,4 відсотків; продукти рослинного походження – 1,5 відсотків; готові харчові продукти – 1,4 відсотків».

За даними департаменту зовнішніх відносин, основу товарної структури імпорту області склали: мінеральні продукти – 61,5 відсотків; продукція хімічної промисловості – 11,8 відсотків;  полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них – 8,8 відсотків;  маса з деревини – 6,8 відсотків; текстильні матеріали та текстильні вироби – 2,8 відсотків; машини, обладнання та механізми – 2,1 відсотків.  До країн ЄС було експортовано 57,9 відсотків усіх товарів, до Росії – 22,2 відсотків.

Найбільші обсяги експортних поставок також здійснювалися до Угорщини – 26,6 % від загального обсягу експорту, Польщі – 12,1 %, Чехії – 5,0 %, Білорусії та Туреччини – по 4,9 %, Франції – 2,5 %, Болгарії – 2,3 %, Словаччини – 2,0 %, Греції – 1,5 %, Румунії та Німеччини – по 1,4 %, Саудівської Аравії – 1,2 %, Іраку та США – по 0,9 %. З країн ЄС імпортовано 14,3 % усіх товарів, з Росії - 71,1 %.  Найбільші імпортні надходження, крім Росії, здійснювалися з Німеччини та Польщі – по 3,9 % від загального імпорту, Канади – 3,3 %, Китаю – 2,5 %, Франції – 2,3 %, США – 1,9 %, Білорусії – 1,6 %, Австралії та Республіки Корея  - по 1,0 %, Іспанії – 0,8 %.

Денис Денищенко вважає, що ми маємо боротися за тільки за території, але й за уми наших співвітчизників і цьому сприятимуть економічні відносини з протилежною стороною, проте все це має відбуватися під жорстким контролем з боку держави та її силових структур.

«70,5 відсотків експорту нам дав експорт чорних металів та виробів  з них. Ми розуміємо, де виробляють цю продукцію на окупованій території Луганської області – на Алчевському металургійному комбінаті та на інших менших виробництвах, але в основному це Алчевський меткомбінат. Гарно це чи погано, вирішуйте самі – але дякуючи цьому тисячі робітників працює. Підприємство зареєстроване на території України, відповідно, всі податки, у тому числі і військовий збір платять на території України.

Як необхідна  сировина постачається в Алчевськ? Для цього існують відповідні розпорядження РНБО. Рух поїздів контролюють СБУ та прикордонники. Моя позиція – в цій торгівлі має бути чітка позиція держави, а ми повинні її дотримуватися та виконувати. Моя позиція стосовно цій блокади різко негативна, але я дивлюся на це ширше.

Я вважаю, що на окупованих територіях Донецької і Луганської областей живуть громадяни України. Я вважаю, що ті громадяни мають матимуть можливість спокійно приїздити сюди і купувати товари. Така можливість нехай буде тільки у великих підприємств ІСД, або вугільних підприємств Ахметова. Якщо ми хочемо боротися за території, за уми людей, ми маємо  з ними спілкуватися. Не з бойовиками, не з терористами. Отже, мова не йде про ні про якесь фінансування тероризму! Ми маємо боротися за людей, за території всіма методами».
 

Віталій Шведов про блокаду

Радник керівника Луганської військово-цивільної адміністрації Юрія Гарбуза, депутат Лисичанської міськради, учасник бойових дій Віталій Шведов дуже критично відгукується про блокаду, він називає їх саботажниками, які працюють на боці агресора. 

Говорить Віталій Шведов: «Блокада на сегодняшний день имеет два направления – экономическое и политическое. Политическое – у некоторых товарищей раньше времени началась политическая кампания – политический пиар, а с экономической точки зрения – люди хотят противопоставить себя интересам государства и шантажируют страну, пытаясь получить  экономические выгоды. Понятно, что идет перемещение стратегических  ресурсов – углей антрацитовых марок.

Таким образом, перекрытие данного направления ставит под угрозу энергетическую безопасность Украины. Если так дальше будет идти, то недели через три возникнут реальные проблемы – потому что мы будем потреблять угли, которые у нас запасены. Два месяца мы переживем – до окончания зимы, но получим пустые склады, это крайне недопустимо, и никогда в Украине такого не было, когда склады были полностью опустошены. Люди, которые находятся там - моя личная позиция – чистые саботажники, поскольку блокировать в нескольких километрах  от линии разграничения – это внутренний саботаж и раскачка ситуации изнутри.

Мое мнение – это работает не в интересах народа Украины, а в интересах нашего врага, то есть противоборствующей стороны. К чему это приведет? К тому, что не только по городам Луганской и Донецкой области, но и по другим городам Восточной Украины могут быть веерные отключения. Это может быть Харьковская и другие области Украины. Интересно, как будут семьи бастующих на это реагировать, я думаю, что не очень позитивно.

И, самое главное – четкость определение контрабанды – это незаконное пересечение через границу. На сегодняшний день это не граница, а линия разграничения и перемещение может быть незаконным, если оно проходит вне официальной точки перемещения – вне КПВВ. В данном случае все действия согласованы Киевом, есть Порядок № 415, который позволяет перемещение грузов, есть и другие Постановления и они утверждены все в Киеве.

И если возникают вопросы, но надо бастовать не здесь, на Луганщине, а под Кабмином, поскольку надо определиться: какие товары, грузы и кто имеет право это делать. Сейчас есть ответственные лица, которые определили порядок, которые дали добро на перемещение товаров конкретным организациям. Таким образом, работа нужна в Киеве – в Кабмине и в Верховной Раде, а никак на территории Луганской и Донецкой областей».

Про податки 

Між тим, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман перш за все керується інтересами українських громадян та розвитку економіки, а не питанням політики.

З 24 млн тонн вугілля, яке споживає Україна для виробництва тепла, електричної енергії, 9 млн тонн - антрацитова група вугілля, що добувається на території України, яка тимчасово не підконтрольна.

«Це той критичний обсяг, без якого ми сьогодні не можемо стабільно функціонувати. Це той критичний вид продукції, який потрібен як енергетиці, так і металургійній галузі», - запевнює Володимир Гройсман.

Глава Уряду наголосив, що 30% електроенергії України виробляється тепловими станціями, яка подається в енергетичну систему України. На цих підприємствах виробляться тепло для таких міст, як Київ, Харків, Чернігів, Черкаси. Перевести ці міста на інший вид палива неможливо.

Окремо Прем’єр-міністр підкреслив критичну важливість того, щоб підприємства, які постачають вугілля на підприємства, були зареєстровані і сплачували податки в Україні.

На тимчасово непідконтрольній території – у «ЛНР» - знаходиться цілий ряд потужних промислових підприємств. Юридично всі вони були перереєстровані в містах, підконтрольних Україні. Це означає, що всі ці підприємства в своїй діяльності керуються законодавством України, отримують всі необхідні ліцензії в Україні та платять податки, збори та інші обов'язкові платежі до державного бюджету України, а також приносять валюту в країну за рахунок своєї експортної виручки. Да і самі робітники підприємств отримують на російські рублі, а гривні.

Протягом 2016 року до Державного бюджету України Луганською митницею ДФС перераховано 1 млрд 274 млн грн. У порівнянні з 2015 роком перерахування митниці збільшилися на 225 млн грн. За даними Головного управління ДФС у Луганській області, значною мірою надходженням до Державного бюджету України протягом минулого року сприяли показники зовнішньоекономічних операцій основних підприємств-імпортерів Луганської області, зокрема: ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ТОВ «ДТЕК Східенерго» (знаходяться в окупованій зоні).

За 2016 рік платники Луганської області сплатили до зведеного бюджету країни 6 млрд 461 млн грн. Це на 1 млрд 231 млн грн більше, ніж в у 2015-му році. У порівнянні з показниками за 2015 рік надходження зросли на 875 млн грн. Серед великих платників податків ті самі підприємства.  Теж саме стосується і сплати єдиного соціального внеску (це гроші загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування).

Загроза від «ЛНР»

Що матиме тепер? З одного боку керівники самопроголошеної «ЛНР» загрожують «націоналізувати» - фактично, вкрасти ці підприємства.

В умовах, коли підприємства будуть примусово «націоналізовані» суб'єктами, які не мають жодного визнаного правового статусу, унікальні промислові підприємства перетворяться фактично просто в набір будівель і споруд, які не зможуть здійснювати будь-яку ефективну економічну, виробничу, фінансову, торгову діяльність. Фактично, після «націоналізації» підприємства поріжуть на металобрухт, а працівники залишаться напризволяще. А з іншого боку блокадники… Який очікувати результат?

«Патріотична» блокада знищує промисловий Донбас

Корпорація «Індустріальний союз Донбасу» виступила із заявою про те, що з 16 лютого підприємства в Алчевську просто зупинилися.

«Ми офіційно підтверджуємо, що, починаючи від сьогодні в Алчевську повністю припинено виробництво чавуну, сталі, прокату, металургійного коксу. Також повністю припинена генерація електричної енергії. Унікальний промисловий комплекс, який не має аналогів в Європі, просто завмер. Повірте, що це страшна тиша, яка нікому не може дати жодних позитивних емоцій», - йдеться у заяві.

Окрім цього, під загрозою опинився Дніпровський металургійний комбінат, який знаходиться в місті Кам'янське Дніпропетровської області. Він  також знаходиться на межі зупинки виробництва, оскільки він безпосередньо залежить від поставок коксу з Алчевська.

«Наші підприємства — це надзвичайно важливі елементи економіки та інфраструктури держави в цілому, це найбільші платники податків і найбільші роботодавці. Люди, які зараз займаються блокуванням роботи промислових підприємств, які ведуть діяльність виключно у відповідності до законів України, вочевидь, просто не в змозі адекватно оцінити ті негативні наслідки для держави і для громадян, які будуть тільки накопичуватися з кожним днем простою найбільших промислових підприємств як в Луганській і Донецькій областях, так і в інших регіонах України. Скорочення робочих місць, звільнення, падіння експорту, падіння валютної виручки, девальвація національної валюти — це очевидний список наслідків подальшого блокування діяльності наших підприємств», - підкреслюється у заяві.

Не треба бути провідцем, щоб зрозуміти просту істину – люди без роботи можуть поповнити ряди проросійських найманців. Отже, чи на такі наслідки блокади окупованих територій чекає  українське суспільство?

Окрім підприємств корпорації «Індустріальний союз Донбасу» така сама сумна доля очікує підприємства холдингу «Метінвест» (вугільне об'єднання "Краснодонвугілля") та ДТЄК.
Зрозуміло, що окупантам не потрібен потужний промисловий Донбас. А деякі українські так звані патріоти (на деяких з них клейма ніде ставити) –  тільки рвуть на собі вишиванку у змаганнях, хто більше любить Україну. Вони тільки шкодять державі.

Все це дуже серйозний виклик для влади. Виклик кидає не Семенченко, а ті сили, які за ним стоять. Отже, можливо найкращий варіант для  влади, щоб впоратися з ситуації – зупинити торгівлю на крові та зберегти обличчя - запровадження критичного імпорту.  Зрозуміло, що  товарообіг критичного імпорту  має визначати український уряд, з урахуванням державницьких інтересів, а не бізнес-інтересів та політичних примх окремих олігархів.

Володимир Лермонтов, Паралель-медіа.