Золота рибка родини Гжегожа Баляка
Сьогодні Польща одна з тих країн Європи, яка динамічно розвивається. Більш того, у багатьох галузях промисловості і в аграрному секторі Польща давно стала регіональний лідером. Спритно розвивається сфера послуг, особливо туризм та, зокрема, сільський, або агротуризм.
Дивацтво городян стало бізнесом для селян
Спочатку сільський туризм сприймався сільськими мешканцями виключно як дивацтво мешканців великих міст. Але, 30 років тому, в деяких країнах світу він перетворився на вигідний бізнес.
Сьогодні в Європі існує декілька концепцій агротуризму, що значно відрізняються між собою. Це пов’язано з тим, що вони переслідують різні цілі і орієнтовані на різні завдання, які вироблені відповідно до конкретних умов в різних групах країн.
На початку XXI ст. індустрія сільського туризму визнається експертами Всесвітньої Туристичної Організації (ВТО) як суттєвий, найбільш динамічно зростаючий сектор світового туристичного господарства. Обсяги надання агротуристичних послуг у постіндустріальних країнах нині практично в 2-4 рази перевищують обсяги зростання готельної бази і курортного сервісу в цих країнах.
Хоча сільський туризм зародився в країнах Європи, лідерство за обсягами розвитку впродовж останніх десятиліть стабільно утримують США. Сучасна індустрія подорожей - це третій за величиною бізнес в Америці в структурі сфери послуг. В Західній Європі агротуризм також має великий успіх. У Польщі швидкий розвиток агротуризму прийшовся там на початок 90-х років XX сторіччя.
Подалі від великих міст
Агротуристичні садиби у Польщі пропонують великий спектр розваг для відпочинку всією сім'єю, значна частина відпочиваючих – молоді люди, а також пенсіонери. Більшість відвідувачів агротуристичних господарств не закордонні гості, а самі поляки.
У цьому бізнесі існує велика конкуренція. Для будь-якого власника сільського господарства дуже важливо запропонувати відпочивальникам найкращі та найдешевші умови проживання.
Агротуристичні господарства розташовані практично по всій Польщі - біля Варшави та інших великих міст, біля підніжжя Татр, на Балтійському морі, у сільських місцевостях.
Агротуристичні господарства в Польщі сильно відрізняються між собою, якщо мова йде про стандарти, які пропонують відпочиваючим, а їх спеціалізація найрізноманітніша: є агротуристичні господарства, які пропонують сезонний відпочинок, відпочинок вихідного дня, на свята, або ж цілий рік; є господарства, де їжу готують самостійно, і такі, де їжу для відпочиваючих готують господарі; є господарства, де можна познайомитися з фольклором та народним мистецтвом; частина господарств пропонує гостям купувати харчові продукти власного виробництва: яйця, овочі, фрукти, молоко від корови чи мед з власної пасіки.
Наявність поблизу лісу, водойми, багатств флори та фауни, як і цікаві краєвиди – власне ці фактори будуть тим магнітом, який притягує найбільшу кількість потенційних гостей.
Агротуристичними послугами користуються мешканці великих міст, які їдуть в господарства, щоб трошки сповільнитися, відпочити від швидкого темпу життя. В епоху глобалізації людина шукає чогось свійського, того, що є натуральним і до чого ще не дотягнулися руки загальної комерціалізації.
Статистика показує, що кожен третій поляк - фермер за професією, і це доводить важливість сільського господарства для Польщі. Дорога від фермерства до власника агротуризма – швидка.
Маємо таку статистику: у 1999 році у країні було 775 агротуристичних господарств, які мали близько 7 тисяч місць розміщення; у 2010 році 7692 господарств і близько 83 тисяч місць.
Сьогодні в Польщі, згідно різних джерел, функціонує до 12 тисяч агротуристичних господарств, які пропонують біля 100 тисяч спальних місць.
Як зазначають автори книги «10 кроків до започаткування власного агротуристичного бізнесу», існує значна територіальна нерівномірність. Якщо йдеться про кількість господарств, найбільше їх в північних та південних воєводствах, а пальму першості тримає Малопольща, де функціонує біля 1300 господарств. Вважається, що власне регіони північної та південної Польщі, а також частина озерних районів Західного Помор’я та Великопольщі мають найбільші шанси на подальший розвиток агротуристичних господарств.
Вищезгадана книга представляє собою практичний посібник з започаткування власного агротуристичного бізнесу в Україні з урахуванням міжнародного досвіду.
До речі, ця книга була видана в рамках проекту: «Почни свій бізнес на селі. Позааграрна підприємницька діяльність задля добробуту українських селян (агротуризм)». Проект впроваджувала Асоціація «Центр Європейської співпраці» (Республіка Польща)
Саме вони привезли нас, журналістів з усієї України, в агротуристичне господарство «Тиха вода», поблизу Дзєржонюва, Нижня Сілезія.
Переваги для мандрівників
Які переваги агротуризму? По-перше – недорого проживання і краєвиди.
Різні господарства можуть запропонувати туристам як зручну традиційну кімнату в сільському будинку, так і красивий номер в міні-готелі, що знаходиться на території ферми. Наприклад, у польських агрогосподарствах проживання в недорогому номері обходиться від 20 злотих за особу, а номер в недорогому готелі від 80 злотих.
По-друге – смачна їжа. Мандрівник отримає не тільки проживання в дешевому готелі - йому також проведуть пізнавальні тури, ознайомлять з польською культурою, нагодують традиційною польською кухнею.
По-третє – для всій родини. Для дітей є спеціально обладнані дитячі майданчики, де вони можуть пограти. Їм дуже корисно перебувати на свіжому повітрі в гармонії з природою. Дитина може покататися на кониках, зібрати ягоди…
Посмажте нам рибки
Бажання започаткувати власний агротуристичний бізнес може з’явитися з різних причин. Наприклад, потреба одержання додаткових доходів (які не є можливими в традиційній аграрній діяльності), бажання змінити місце чи стиль життя, тощо.
Так і сталося близько 25 років тому у родині Гжегожа Баляка, коли його батько-фермер вирішив купити занедбаний будиночок на хуторі Лясоцін, поблизу Дзєржонюва. Історія успіху цього сімейного бізнесу – це розповідь про золоту рибку, з тою відмінністю, що бажання родини Гжегожа здійснилися через щоденну копітку працю.
Отже, 25 років, коли їх власний фермерський бізнес не приносив доходів, коли батько вже не зміг підробляти на заробітках у Німеччині, вони вирішили переїхати жити на хутір Лясоцін. Тут чудові місця, струмок… Новоприбульці створили ставок і запустили у нього рибу.
Одного дня родина влаштувала на подвір’ї пікнік: смажилася форель, яку упіймали у власному ставку. Очевидно, запах риби був дуже принадним, бо на їхнє подвір’я зайшли туристи, які приїхали у сусіднє село відпочивати з Варшави. Перша продана форель – стала капіталом для майбутнього бізнесу…
Так народилося господарство «Тиха вода».
«Спочатку облаштували місця для відпочинку. Потім їх стало не вистачати і ми збудували кафе під накриттям. Це був сезонний туризм. Але люди стали запитувати, чи можуть вони приїхати взимку. І батько вирішив збудувати готель. Він його зводив з двома українцями. Тому тут українські мотиви, які до душі туристам», - говорить пан Гжегож.
Сьогодні на фірмі працює вся родина, а в сезон наймають людей. Бо коли на початку своєї діяльності вони смажили форель для кількох чоловік, то тепер на вихідні обслуговують по 50-150 осіб. Люди заздалегідь замовляють собі зал для святкування. При чому спеціально рекламою в агрофірмі ніхто не займається.
- Бо не маємо на це часу, власне як і на відпочинок, - каже Гжегож. – Тут спрацьовують вуха – відпочиваючі діляться враженнями про відпочинок і кожного дня до нас телефонують люди.
Приміром у нього вже розписані всі суботи наступного року на весілля, а ще 12 – на 2018 рік у банкетному залі, який родина лише будує. Звичайно, такий бізнес має свої мінуси. Сам Гжегож лише мріє про відпустку. Проте, відколи в його родині з’явилися діти, він зрозумів, що треба змінювати підхід до роботи. Самому вже не справитися.
- Сімейний бізнес – це складна праця. Тут робота на роботі і робота вдома. Так завжди не може тривати. Тому вже зараз я думаю, як переформатувати роботу, - каже Гжегож. – Наступного року буду брати більше людей, аби мати час для родини.
Одна корова, чи одне ліжко?
З опублікованих Європейським Союзом документів випливає, що агротуризм є промисловістю майбутнього, в яку варто інвестувати, бо він значною мірою впливає на інтенсифікацію локальної економіки, а також допомагає зберігати природне середовище, ландшафт, місцеві культуру та традиції. Можна сказати, що агротуризм опинився в сфері інтересів політики Європейського Союзу і достатньо сильно нею підтримується, в тому числі і фінансово.
Європейський Союз вбачає в сільському туризмі основний важіль економічного підйому своїх сільських територій. За підрахунками експертів Європейського банку реконструкції та розвитку, облаштування в місті вихідця з сільської місцевості в 20 разів дорожче, ніж створення умов для його життя і роботи в селі.
Також підраховано, що дохід, отриманий від одного ліжко-місця, еквівалентний річному доходу фермера від однієї корови. На сьогодні в Західній Європі налічується приблизно стільки ж ліжко-місць для відпочинку у сільській місцевості в приватних агрооселях, скільки місць у європейських готелях.
Про європейські кошти, бюрократію та польську підприємливість
За словами Гжегожа Баляка, з 1999 року родина постійно розширює свою фірму, цього вимагає попит. Власне, заради розширення своєї агрофірми вони взяли перший кредит. Ці кошти було витрачено на будівництво перших п’яти кімнат та розширення бару. Потім були більш потужні інвестиції. Звідки гроші?
«В основі нашого успіху – наша важка праця. Ми, фермери, звикли до важкої роботи. Це дійсно важна праця, але ми не знаємо інших шляхів. Для розвитку кожного бізнесу потрібні кошти. Але ми дуже обережно ставимося до кредитів. Перший кредит взяли під будівництво перших п’яти кімнат для відвідувачів та для розширення бару», - говорить Гжегож Баляк
– «Коли ми вирішили будувати великий будинок, то згідно з кошторисом він мав коштувати 2,5 мільйона злотих (580 тисяч євро), але, завдяки нашій підприємливості ми збудували його за 1,7 мільйона злотих. 40 відсотків від загальної суми – безповоротна дотація від ЄС. Для цього ми залучили консалтингову фірму та підготували відповідну проектну документацію.
Гроші надавалися через державну організацію Нижньосілезький центр посередництва. Я ніколи не думав, що бюрократія така сильна! Було складно оформлювати всі документи.
Інколи я розчаровувався в людях, бо бачив купу перешкод. Проте, незважаючи на бюрократичні дурниці, на вкрай ускладнену систему звітності, на те, що треба було заплатити проектантам, ми ніколи не пожалкували, що взяли кошти ЄС. І якщо так довелося б робити знов, то не вагаючись зробили би».
Гжегож Баляк говорить, що кон'юнктура ринку дуже добра, галузь агротуризму переживає у Польщі справжній бум. Це пояснюється багатьма факторами – ріст тероризму у традиційно туристичних країнах, а також зростанням рівня життя поляків. Але, власники думають також про диверсифікацію ризиків – заробивши капітал на агротуризмі, тепер вони вкладають гроші у різні інвестиції, в тому числі у нерухомість.
Агрофірма «Тиха вода» - сімейне підприємство у якому працює велика родина – 6 чоловік, а також наймані працівники. За словами Гжегожа, вимоги до робітників, до якості обслуговування та страв дуже високі.
«Буває так, що працівники не можуть впоратися, або їм не підходить графік роботи, тоді вони звільняються. Наша родина також мешкає тут. Можливо це дуже добре, бо немає такого поняття як вільний час, а от пуск, чи вихідні – то мрія», - відзначає пан Гжегож.
Пан Гжегож говорить, що в Польщі дуже складна ситуація с працівниками: не вистачає робочих рук: «На наступний рік я планую залучити п’ять чоловік з України. Загалом у Польщі офіційно працює понад мільйона українців, у Нижній Сілезії – близько 100 тисяч».
На перший погляд, розповідь про «золоту рибку» польської родини Гжегожа Баляка не має відношення до України, особливо до Луганщини. Про це не так. Наприклад, у Кремінському районі також є ентузіасти агротуризму і вони також намагаються робити свою власну справу. Проте, це вже інша історія.
Володимир Лермонтов, Параллель-медиа
P.S. Щира подяка перекладачу – Тарасу Зайцю.
Стаття створена на основі досвіду, отриманого у рамках проекту «Інституційна підтримка – активізація місцевих ЗМІ в місії інформування про реформу децентралізації в Україні».
Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку, Міністерства закордонних справ РП та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD)".
