У пошуках довіри: Польські журналісти мають схожі з нами проблеми і завдання
У вересні в Польщі, у рамках проекту «Інституційна підтримка - активізація місцевих медіа у місії висвітлення процесів децентралізації в Україні», побувала група журналістів з України. В програмі візиту було багато зустрічей у воєводствах, гмінах та редакціях газет та електронних ЗМІ.
Чим живуть регіональні польські медіа? Які мають проблеми та завдання? Чому нам слід навчатися, чого позбуватися? Головна відповідь: «Наші колеги мають такі ж самі проблеми і завдання. Ми, журналісти України, з невеличких міст та сільських районів, працюємо не скільки не гірше польських колег. Більш того, впевнений, український досвід виживання ЗМІ у бурхливому океані ринку, може бути корисним для поляків».
Журналісти з Катовіце
У Катовіце відбулася зустріч з представниками
Наші співрозмовники - член Правління Відділу АЖ РП (SD RP) Казимир Кшиськув та радіожурналіст Ярослав Юшкевич розповіли як працює Товариство Журналістів РП в Катовицaх. АЖ РП було утворене після 1989 року. Сьогодні це є найбільша журналістська організація в Польщі, яка налічує майже 8 тисяч членів в 17 місцевих відділах. Інша велика спілка - Асоціація польських журналістів.
Окрім цього, існує ще декілька журналістських спілок – від спілки спортивних журналістів до спілки, яка об’єдную журналістів, які пишуть на релігійні теми.
Асоціації Журналістів Республіки Польща є добровільною, суспільною і творчою організацією. Вона об’єднує не тільки діючих журналістів, а також пенсіонерів і пільговиків. Члени Асоціації працюють у редакціях газет, радіо, телебачення, інформаційних агентств.
Асоціація репрезентує всі покоління і спеціалізації польської журналістики. Проте, за словами співрозмовників, молоді журналісти не дуже охоче вступають до спілки. Це можна порівняти з Україною: в останні роки процес оновлення НСЖУ «свіжою кров’ю» йде повільно. Загальні процеси – молодь не вважає обов’язковим належати до професійних та творчих об’єднань.
Важливо зазначити, що основними статутними цілями Асоціації є перш за все дбайливість про ретельне інформування суспільства за посередництвом медіа, підтримка журналістської творчості, піклування про професійну етику журналістів та їх права.
Товариство часто організує конференції і семінари, дискусії та журналістські конкурси, співпрацює з іншими журналістськими організаціями в Польщі, підтримує контакти із закордоном.
Свою статутну діяльність веде за власний кошт, за власної господарської діяльності.
Під час спілкування с польськими колегами говорили про важливість реформ, про проблеми і перспективи розвитку мас-медіа.
Казимир Кшиськув впевнений, що децентралізація є необхідною умовою для розвитку будь-якої сучасної демократичної держави. На його думку, самостійність та розширені права окремих міст походять ще зі Стародавньої Греції, а потім це було закріплено у Магдебургському праві, а демократія неможлива без плюралізму думок.
Казимир Кшиськув вважає що українцям і полякам необхідно позбутися багажу минулого, яке тяжіє над спільною історією України та Польщі, а врегулювання минулого потрібно не на рівні парламентів і урядів, а на рівні місцевих громад та звичайних громадян. «Саме з цього почнеться дорога до світлого майбутнього», - зазначає Казимир Кшиськув.
Ярослав Юшкевич працює на Польському радіо у Катовіце. Він продовжує тему децентралізації та розширення прав окремих територій вважає, що коли Польща вступала до ЄС, тоді не надавали належної уваги саме регіональному розвитку. Проте регіоналізм впливає і на побутове життя, і на розвиток ЗМІ, а після вступу до ЄС і громади, і місцеві мас-медіа отримали доступ до великих фінансових ресурсів і сьогодні мають розвиватися на користь держави.
Вроцлав – місто зустрічей
Після Катовіце ми завітали до Вроцлава. Саме місто потребує окремої публікації. Але, надамо декілька фактів, які, на наш погляд, розкривають його характерні риси.
Вроцлав до 1945 року мав назву Бреслау. Це місто в Нижній Сілезії четверте за чисельністю населення одне з найстаріших міст Польщі, столиця Нижньосілезького воєводства. Воно має 1000-літню історію.
Нижня Сілезія завжди була у центрі історичних перепитій. Кого тут тільки не було? Поляки, чехи, німці, а у 1241 році сюди вдерлися татаро-монголи і розбили об‘єднані польські і німецькі сили в битві біля Легниці, але завойовники не пішли далі в Европу. Після Першої світової війни тут жило переважно німецькомовне населення. Після Другої світової війни
Нижня Сілезія була передана Польщі. Всіх німців і чехів насильницьки депортували, а натомість заселили поляками, депортованими із Західної України.
До речі, багато хто з наших співрозмовників говорив: «моя бабця, мої родичі були з України». Вони – поляки, переселені у Вроцлав, і знайшли тут нову Батьківщину.
На Площі Ринок, на інших вулицях Вроцлава можна зустріти багато німців. Сьогодні, після історичного примирення між німцями і поляками, тут процвітає «ностальгійний туризм».
Вроцлав – велике місто, розташоване на воді. Ріка Одер (польською Одра), разом з цим ще чотири невеликих притока: більше 100 мостів (до Другої Світової їх було близько 300). Є на що подивитися: Костел Святої Ельжбети, костел Св. Марії, Собор святого Іоанна Хрестителя, Ратуша, гномики, парки…
У 2016 році місто було оголошено культурною столицею Європи. За цей титул щороку борються найяскравіші європейські міста. Вроцлав – місто, в якому культура грає особливу роль. До речі, під час нашого перебування місцева Площа Ринок стала кінематографічним майданчиком – якісь японський режисер знімав тут свій новий фільм. Третину площі міста займають парки та сквери.
Вроцлав – один із найбільших академічних центрів у Польщі. Населення міста більше 640 тис. Мешканців, з них більше 130 тисяч – студенти. У місті – близько 30 вишів. Вроцлавські ВНЗ займають високі позиції у рейтингах.
Студенти мають широкі можливості здобувати досвід роботи під час практик у відомих міжнародних корпораціях. Студенти можуть без перешкод подорожувати країнами шенгенської зони. Тут навчаються і студенти з України, наприклад, наша помічниця з приймаючої польської організації - European Cooperation Centre - Анна Дзедзіц зі Львівщини.
Місцеві ЗМІ
Безперечно, кожне ЗМІ залежить від регіону розташування. Чим більше місто, тим більше шансів у журналістів, але це не впливає на впливовість медіа. Наприклад, в маленькому місті газета з невеликим накладом має більше поваги, ніж загальнодержавне ЗМІ.
це найбільший регіональний журнал в Нижній Сілезії. Її історія складна, але й цікава, як історія регіону, в якому виходить. Зі словом "Вроцлавська" у назві видається з 1990 року. Однак ця газета є спадкоємицею кількох газет, які в Нижній Сілезії виходили від 40 р. XX століття зокрема: «Піонер», «Слово Польське» або «Вечір Вроцлава». В даний час «Газета Вроцлавська» є найважливішою та найвпливовішою газетою у воєводстві. Про це нам розповіли Катерина Качоровська та Марцін Рибак.
Польські колеги показали нам приміщення, розповіли про процес виготовлення газети, привітали цікавою розмовою, «гербаткою та кавою»…
Зустрічі з колегами – добра справа. Всюди нам говорили про те, що головний прибуток газетам приносять реклама та оголошення. Поляки говорять, що у них немає жодної «джинси» - замовних матеріалів, без позначки реклама.
Ми відвідали декілька редакцій. виникло в 1990-х – як одне з перших у Польщі недержавних телеканалів. Транслює свої програми три рази на тиждень в основному це - служба новин, інтерв'ю та репортажі з міських подій. В 1993 році була заснована як компанія під назвою Регіональне Телебачення, акціонерами якої вважаються:
Міська Гміна Любін, Муніципалітет міста Легніца, Воєвода Легніцке, «КГХМ Польща» і «МКС Заглембе Любін».
У 1994 році Рішенням Національної Ради з питань Телебачення і Радіомовлення 12 грудня отримує дозвіл на діяльність програми під назвою Телебачення Легніца – TVL. З 2004 року Компанія змінює назву на TVL і починає виробництво програм для Телебачення «ОДРА». Працює близько 22 години на добу. В даний час акціонерами компанії є Міська Гміна Любін, «Trans Media Group», Муніципалітет міста Легніца, Казначейство і «МКС Заглембе Любін».
Населення невеличкого містечка Нової Руди 24 тисячі. Тут найбільш впливова газета
Це місцевий приватний тижневик, який виходить від 9 листопада 2011 року на території трьох гмін: місто Нова Руда, гміна Нова-Руда, місто і гміна Радкув. Об'єктивно повідомляє про події та новини з життя Нової Руди, Радкова та прилеглих сіл. Ведуть велику спортивну колонку. Формат: A-3. Об'єм: 32 сторінки – всі кольорові. Тираж: 2 000 примірників (документально, фактично редактор говорив про 1600 примірників). Виходить у продаж по вівторках і має ціну 1,90 злотих. У штаті працює чотири особи. Деталь – якою б малою не була газета, завжди у неї є свій сайт. «Новорудянин» - газета для сімейного читання: тут є і спорт, і місцеві новини, і дитяча сторінка. Жодної «чернухи» - тільки корисні інформація для людей. Проте програми телепередач немає і читачі про це не шкодують.
«Безпілотник» для редакції інтернет-новин
Приємно відзначити, що серед польських колег ми зустріли справжніх «авантюристів», які закохані в свою справу і роблять її якомога краще. Один з них - Томаш Куріата (Tomasz Kuriata) – засновник інтернет-порталу Доба.pl
Треба бути справжнім авантюристом, щоб 15 років тому відчути: мешканці маленького містечка Дзержонюв (населення 34 тисячі мешканців) будуть цікавитися виключно місцевими новинами і шукати їх в Інтернеті. Самі тоді Томаш Куріата, не маючи спеціальної журналістської освіти (але він працював на радіо), повірив у свою вдачу і створив найбільш успішний Інтернет-портал. За його словами, декілька років він працював у збиток, але виданню вдалося знайти свою аудиторію та заробити авторитет у відвідувачів сайту.
Розпочинав роботу Томаш Куріата один, проте сьогодні кореспонденти працюють в 7 повітах (дзєржоньовскому, гостиньському, клодзкому, стшеліньському, свідніцькому, валбжиському і зобковіцькому), а також у Вроцлаві. Журналісти працюють у своїх домівках, приїжджають у Дзержонюв один раз на місяць. Реклама складає сто відсотків загального фінансування порталу.
Середню зарплату робітників Томаш Куріата не назвав, але сказав, що зарплата хороша. Спочатку, 15 років зарплата була 50 євро, а потім вона значно зросла.
Томаш Куріата – засновник підприємства, сьогодні володіє 33 відсотками загальної вартості підприємства. Він керує цим бізнесом. Щодо показників фінансової стабільності, то її забезпечує гарна відвідуваність порталу: щомісяця - від 6 до 8 мільйонів переглядів сторінок, 300-350 тисяч унікальних користувачів. Щодо географії: найбільше заходів дає рідний Дзержонюв та Дзержонювський повіт (населення повіту – 100 тисяч). Окрім того – відвідувачі з інших повітів. Щодня сайт готує до 50 новин про події у Дзержоньові та у сусідів.
Портал має домовленості з владою про висвітлення її діяльності, але це не впливає на політику редакції.
За словами Томаша Куріати, жодного тиску від влади він не відчуває, хоча сам є противником теперішньої центральної польської влади. Нагадаємо, в 2015 році праволіберальних політиків з «Громадянської платформи» змінили консерватори з партії «Право і Справедливість».
«Доба.pl концентрується не на загальнодержавних, а на місцевих подіях: нас цікавить чим займається мер міста, старости повітів, вуйти, а не президент, чи голова уряду. Працівники органів місцевого самоврядування вибираються на прямих виборах, отже і вони не залежать від центральної влади, яка могла б їх відсторонити… Одного разу ми зняли на відео, як один місцевий депутат з партії, позбавлений водійських прав знову сів за кермо… Поліція намагалася ігнорувати наші скарги, але їм не вдалося. Можливо то не є тиск, а ігнорування», - повідомив Томаш Куріата.
Потім він перестає посміхатися і говорить дуже серйозно: «Головне для порталу Доба.pl – довіра читачів. Ми робимо все, щоб нам довіряли». Томаш Куріата розуміє – довіра конвертується у гроші.
Додати до цього можна лише те, що портал Доба.pl завжди шукає «цікавинки», щоб привернути увагу аудиторії: новостворена інтернет-версія для мобільного телефона, новий логотип. А сьогодні – відео з висоти пташиного польоту. Для цього журналісти спеціально запустили «безпілотник»…
Володимир Лермонтов, Параллель-медиа
P.S. Щира подяка перекладачу – Тарасу Зайцю.
Стаття створена на основі досвіду, отриманого у рамках проекту «Інституційна підтримка – активізація місцевих ЗМІ в місії інформування про реформу децентралізації в Україні». Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку, Міністерства закордонних справ РП та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD)"
