Досить рахувати копійки, живіть щасливо та багато (частина друга)
Процес децентралізації у державі гальмується через низку причин. Чому це відбувається? Що потрібно роботи? Яка роль у цьому ЗМІ? І, звичайно, ми поговоримо про головне – що дадуть реформи «пересічним громадянам»? Ми розповімо про те, що децентралізація додасть в гаманець об’єднаної громади.
Першу частину – Досить рахувати копійки, живіть щасливо та багато (частина перша) – читати тут.
Реформи та гроші: і гривні, і євро…
Головне проблемне та болюче питання функціонування місцевих рад – фінансування. Що дає децентралізація? Це збільшення місцевих бюджетів, особливо це стосується об’єднаннях громад. Зараз за законом села не отримають податку на доходи фізичних осіб, але коли вони об’єднуються у громади в них залишається 60 відсотків цього податку. Ці кошти можуть бути використані у комунальному господарстві, у розвитку цих районів. Відтепер місцеві бюджети ухвалюються до 24 грудня і не потрібно чекати державного бюджету.
Прикладів отримання користі від об’єднання громад чимало: місцеві бюджети Хмельниччини отримали додатково 15 млн грн гривень завдяки акцизам на бензин, алкоголь та тютюн (акцизний податок поповнює скарбниці громад). Завдяки бюджетній децентралізації у Пісочині на Харківщині зводиться нова школа на 640 учнів. Вартість будівництва – 72 млн. грн., додаткові ресурси у бюджеті селища в розмірі 16 млн грн з’явилися, у першу чергу, завдяки надходженням від акцизного збору та плати за адміністративні послуги.
Інший приклад. Очікується що днями уряд України та Європейська Комісія підпишуть Додаткову угоду, яка дозволить отримати 55 млн євро на бюджетну підтримку регіональної політики України протягом 2016-2018 років. Після підписання документу Україна отримає в 2016 році перший транш у розмірі 25 млн євро, в 2017 році другий транш – 12,5 млн євро, в 2018 році третій транш – 12,5 млн євро та 5 млн євро – додаткової підтримки для впровадження реформ у сфері регіонального розвитку і децентралізації відповідно до завдань Державної стратегії регіонального розвитку. Дуже важливо – гроші не залишаться у Києві, а підуть у регіони, у об’єднанні громади http://vassr.org/node/2840.
Народний депутат, голова Комітету у закордонних справах Верховної Ради України Ганна Гапко повідомила, що Комітет проводив спеціальні слухання на тему «Механізми забезпечення контролю над міжнародною допомогою з метою ефективного її використання для розвитку країни».
«Ми вимагали від уряду про оприлюднення на окремому сайті всієї інформації про міжнародну технічну, гуманітарну, проектну допомогу. Щоб там було зазначено організацію, або країну, яка надає допомогу, в яку область, хто є утримувач цієї допомоги, яка тривалість проекту, - говорить депутат. - Міністерство економіки має завершити цю роботу, щоб громадянин України у будь-якому місці, міг побачити що саме зараз в Україні саме зараз працює 350 міжнародних проектів, які поділені по галузям – від дороги армії до інфраструктурних проектів, Східна територія».
За словами депутата Ганни Гапко, Європейський інвестиційній банк дав 200 млн. євро кредитів під дуже низький відсоток під дуже низький відсоток. «Нам потрібно дуже чітко відслідковувати куди йде допомога».
Ганна Гапко повідомила, що коли приїжджав Комісар Європейського Союзу з питань розширення і політики сусідства то він пообіцяв 100 млн. євро на проекти з децентралізації. Гроші дають також уряди США, Канади, Японії. «Ми говоримо їм: «Донори, перед тим як давати гроші, ви між собою маєте скоординувати зусилля, щоб не дублювати підтримку на одні й тіж самі проекти. Ви маєте узгодити, щоб ці проекти не пішли грантоїдам, для того щоб ця підтримка потрапила до тих, хто має реальні справи. Навіть, якщо організації не мають 10 років стажу, які мають ті, хто вміє писати гарні проекти. То мають бути люди, які чітко забезпечать результат».
Щодо того, який результат у децентралізації ми хочемо бачити, то, на думку Ганни Гапко це мають бути конкретні ініціативи зі створення робочих місць: наприклад, сільські кооперативи. І як результат, на її думку, зміниться життя у селах: люди будуть там залишатися, народжувати дітей. Тобто, проекти мають давати вудку, а не рибу. Все це, насамперед, стосується проектів для допомоги переселенцям, яких в Україні нараховується 1,8 мільйонів.
Як стати вільними та багатими? Європейський досвід
Ефективна місцева влада, яка має обслуговувати сильну місцеву громаду, базується на трьох головних складових:
1) повноваження – оптимальний розподіл повноважень між різними рівнями влади;
2) ресурси – обсяг ресурсів повинен відповідати повноваженням;
3) відповідальність – влада має відповідати за ефективність перед народом, та за законність перед державою.
Своїми думками з цього приводу поділився Керівник виконавчої дирекції Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад Микола Поединок: «В сьогоднішніх умовах, які склалися в економічному стані держави європейський досвід для України вкрай важливий і корисним. Держави, які пройшли шлях об’єднання громад і процесів децентралізації, там центральні органи державної влади передали частину своїх повноважень від центру на місцевий рівень.
Франція біля 50 років проходила процеси децентралізації. На всій території Франції сформовано біля 30 тисяч об’єднаних громад. Це самодостатні громади, які процвітають, процвітає вся держава.
Приклад Польщі – об’єднання проходило останніх 10 років, є великий позитив. Всі політики наводять приклад Польщі, яка передала адміністративні повноваження від центру на місця. Місцева влада спроможна.
Приклад Латвії – теж позитив. До реформи біля 20 відсотків молодого населення від’їдало за межі Латвії, шукаючи собі роботу, то сьогодні спостерігається тенденція повернення на своє рідні місця. Місцева влада створила робочі місця. Так, наприклад, одна із громад Латвії мала до об’єднання бюджет 3 мільйона євро. Об’єдналися 14 населених пунктів у громаду, кількість населення стало 22 тисячі осіб, місцевий бюджет збільшився до 25 мільйонів. На сьогоднішній день в Україні маємо приклади, коли до об’єднання громад бюджет був 3-4 млн. грн., потім він став 40, а є і 75 млн. гривен».
За його словами куди направляти ці кошти мають вирішувати самі громади – соціальна сфера, дороги, або ЖКГ.
На думку Миколи Поединка процес децентралізації на місцевому рівні гальмується з боку облдержадміністрацій та районних адміністрацій, «які бояться і відчувають, що адміністративну владу вони загублять і не зможуть впливати на місцеву владу, яка в умовах об’єднання виходить на прямі між трансферні стосунки з Мінфіном. Місцева влада стає самодостатньою, спроможною і впливовою. Лише громада може прийняти рішення куди і в якій кількості можна використовувати кошти».
Народний депутат, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Марія Іонова вважає, що «євроінтеграція то є наша робота в середині країни. Євроінтеграція це стандарти, принципи і цінності які ми маємо побудувати в середині України. В першу чергу, права людини і її свободи, але в другу – це верховенство права, щоб закон працював. Тому ми беремо найкращий досвід країн Європейського Союзу, щоб не повторювати помилки. Деякі наші політики говорять, що нам треба брати досвід Франції, інші – Польщі. Я вважаю, що нам треба використовувати найкращі практики, ти обирати український шлях».
За словами Марії Іонової, громада, а саме керівництво громади має не тільки вирішувати куди направляти гроші, але й нести за це відповідальність. Окрім того, депутат зазначила, що війна на Сході України не має заважати проведенню реформ, більш того, реформи роблять Україну сильнішою.
Колишній мер Славутич, один з аксакалів місцевої політики України, доктор наук Володимир Удовиченко стосовно європейського досвіду вважає, що «Сьогодні не треба вигадувати велосипед: треба брати, сідати і їхати за тими правилами які вже існують».
Він зазначив, що нам децентралізація передумовлює зміну методики та методології відносин влади і громади, влади і суспільства. Володимир Удовиченко вважає, що Україна має зробити як Польща – внести зміни у Конституцію, де зазначити, що «вся влада будується на принципі децентралізації, це передача повноважень, ресурсів, відповідальності на рівень місцевої громади, туди, де проходить реальне людське життя». Найкращій досвід, за словами Володимира Удовиченка, країни Балтії, або Болгарія.
А ось що говорить про децентралізацію Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс, який днями з робочим візитом відвідав Луганщину.
За його словами, у Литві відбулося багато змін у процесі децентралізації, громади, населення стали більш заможнішими, але процес триває.
«Ми бачимо сутність децентралізації, як процесу, де місцева влада отримує більш прав, більше повноважень у розпорядженні своїм бюджетом, вирішувати питання охорони здоров’я, освіти, самостійно отримувати кредити, самостійно здійснювати економічні інфраструктурні проекти, включаючи проекти з енергозбереження та енергоефективності. По такій дорозі має йти і Україна, і ми бачимо, що це відбувається: регіони отримують більше повноважень, можуть розпоряджатися дещо більшою частиною свого бюджету. Ми розуміємо, що процес децентралізації в Україні не завершено, але це саме той шлях, по якому треба рухатися вперед», - сказав пан Посол – «До речі, децентралізацію у Литві ще не завершено. Ми самі не досягли повної самостійності місцевої влади, тому що повна децентралізація тоді, коли на державу покладаються функції зовнішньої політики і оборони, вся решта функцій передана на місця».
На його думку, для того, щоб прискорити процеси децентралізації в Україні треба внести відповідні зміни до законодавства, насамперед до Конституції. «Ми бачимо, що цей процес йде, але не так швидко, як бажалося, бо це також пов’язано зі статусом Донбасу, з Мінським процесом. Шкода, що зі процеси пов’язані, бо децентралізація само по собі дуже потрібна Україні, без прив’язки до Мінських домовленостей. Але ми сподіваємося, що влада та уряд знайдуть рішення з цього приводу».
Медійна підтримка
Ми - - вже не перший раз піднімаємо цю важливу тему. Приклади таких публікацій можна побачити тут, ось тут та за цим посиланням.
Це нормально, бо завжди найдеться інформаційний привід. Отже ми із задоволенням взяли участь у першому етапі Всеукраїнського проекту спільного проекту та http://vassr.org/ – «Інституційна підтримка – активізація місцевих ЗМІ у місії інформування про реформу децентралізації в Україні». реалізується за фінансової підтримки Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії.
У ньому так чи інакше вже взяли участь близько 60 представників місцевих ЗМІ Запорізької, Дніпропетровської, Донецької, Кіровоградської, Луганської, Полтавської, Сумської Черкаської та Чернігівської областей.
Залучити таку велику кількість журналістів – причому з невеликих міст та містечок (за звичаєм нас називають «районки») надскладне завдання. Особиста думка – сподіваємось, що можна використати це потенціал для створення того, чого поки що немає «Спілки місцевої преси». Але не будемо поспішати…
Отже, за словами координатора проекту пані Наталії Ключник, «Основною метою проекту є підтримка реформ децентралізації влади в Україні, шляхом посилення спроможності українських місцевих засобів масової інформації у підготовці достовірної, прозорої та зрозумілої для читача інформації про реформу децентралізації влади в Україні.
Крім цього проект спрямований на підвищення доступності до інформації щодо правових рішень пов’язаних з реформою децентралізації влади. Цілі проекту будуть досягнуті шляхом інституційної та експертної підтримки провідних експертів та фахівців з Польщі та України».
Очікується, що учасники проекту навчатимуться в Україні та Польщі, підвищать власні компетенції у підготовці якісних матеріалів про хід реформ децентралізації влади, отримають доступ до компетентних джерел інформації. Журналісти матимуть можливість обмінятися досвідом із польськими колегами під час візитів до Польщі.
Журналісти тренуються та працюють
У рамках проекту, днями у Києві відбувся семінару-тренінг за участю близько 30 журналістів. Це вже друга хвиля, у першій взяли участь – інші журналісти. Трьохденний тренінг передбачав дуже насичену програму.
Все почалося із зустрічей у Всеукраїнській асоціації сільських та селищних рад Керівник виконавчої дирекції ВАССР Микола Поединок розповів про те, що реформатори очікують від ЗМІ щодо реформ з децентралізації.
Потім у головному офісі Реанімаційного Пакету Реформ керівник Секретаріату РПР Артем Миргородський розповів про ініціативи громадських активістів.
Про практичні аспекти налагодження комунікацій у процесі реалізації реформи з децентралізації влади розповіла керівник комунікаційного напрямку Реанімаційного Пакету Реформ Ірина Соломко.
У Верховній Раді журналістів чекала зустріч з «послами реформ». Координатор Всеукраїнської інформаційної кампанії з просування реформ з децентралізації – «Посли реформ», колишній луганчанин Артем Соколенко розповів про кампанію.
А потім журналісти мали нагоду поспілкуватися з народними депутатами. Щирою та корисною була зустріч з Головою Комітету у закордонних справах Верховної Ради України Ганною Гапко та Заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Марією Іоновою.
Варто зазначити, що зазначені депутати – Ганна Гопко і Марія Іонова – ставлять питання децентралізації у головні пріоритети своєї роботи.
Цікавою виявилася також зустріч з Володимиром Удовиченко. Особливо представляти цього «динозавра» місцевого самоврядування України мабуть не варто. Досить сказати, що за його плечима величезний досвід. З 1990 року він шість разів поспіль обирався на посаду міського голови Славутича.
Отже він знає тут все, саме місто будувалося за його участю: у 1987 році Володимира Удовиченка було призначено першим заступником голови оргкомітету Київського облвиконкому по місту Славутичу. Потім – наполеглива праця. Головне - забезпечення високих стандартів якості послуг, що надаються мешканцям міста.
Успіхи в цій сфері - непересічні: 2008 року Славутич став володарем сертифікату ЕFОМ "Визнання досконалості в Європі-5". Місто стабільно перемагає на Всеукраїнському конкурсі з благоустрою міст та селищ. Він говорив про те, що у своїй роботі завжди спирався на громаду: з 1996 року в Славутичі діє Громадська рада з розвитку міста, а з 2002 року працює Молодіжна рада "Майбутнє Славутича".
Другий день був також дуже плідним: говорили про теорію та практику сучасної журналістики, про роль медіа у сучасному світі. Разом з українськими журналістами був медіа-експерт з Польщі Ігор Борковський.
Як то кажуть працювали ретельно – і мозковий штурм, і робота у групах…
Своїм досвідом з журналістами поділилися телеведуча, медіа-тренер Ілона Довгань та медіа експерт з Інституту Масової Інформації Роман Кабачій.
***
У нашій публікації ми спеціально не торкаємося проблем децентралізації в Луганській області. Зазначимо лише реформи йдуть дуже повільно. І справа не тільки в тім, що зараз війна. Причина в іншому – на жаль депутати місцевих влад дуже кволі, влада боїться відповідальності, не бачить переваг від централізації. Отже, це тема для окремої публікації.
Володимир Лермонтов, Параллель-медиа
