ДМФ−2016: площадка для построения диалога и отказа от языка вражды. Итоговая резолюция

10-11 июня в Мариуполе состоялся второй Донбасс Медиа Форум, посвященный журналистике в кризисных регионах в период перемен. В прифронтовом городе собрались около 300 представителей медиа-среды Востока Украины, Киева и других регионов, кому важна и интересна проблематика Донбасса в контексте преодоления последствий вооруженного конфликта. Отчет «Параллель-медиа» - «Донбасс Медиа Форум: без паркета, и в кругу друзей» можно прочитать тут  и здесь. 

Особенностью Форума стал акцент на темах, которым в национальном медийном и общественном дискурсе уделяется недостаточно внимания. В рамках панельных дискуссий прошли дебаты на темы борьбы с дезинформацией и противодействия российской пропаганде, способов выстраивания диалога и отказа от языка вражды, поиск способов выживания редакций в условиях экономического кризиса.

«Прошло время неприятия приверженцев противоположной точки зрения. Пришло время выстраивания диалога с нашими людьми, которые более двух лет живут в условиях войны, экономического и гуманитарного кризиса. Мы, как представители медиасреды, непосредственно влияющие на формирование общественного мнения, не можем допустить дальнейшего расширения информационной пропасти, существующей сегодня между Донбассом и остальной Украиной. Наша задача – информировать, рассказывать, просвещать и находить общий язык. Не с боевиками “ДНР” или “ЛНР”, а обычными людьми, которые находятся в информационном вакууме и физической изоляции», – подчеркнул, подводя итоги, автор идеи, основатель Донбасс Медиа Форума, глава общественной организации «Донецкий институт информации» Алексей Мацука.

Пристальное внимание организаторы уделили проблематике выживания локальных медиа – вне зависимости от формы собственности. В наиболее тяжелой ситуации оказались коммунальные СМИ, переживающие процесс реформирования. Редакторам и журналистам крайне необходимы практические рекомендации, которые помогут выстоять в непростой период реформирования и перехода на коммерческие принципы ведения деятельности.

Помимо дискуссионной панели «Выживание СМИ на освобожденных территориях. Разгосударствление: как не потерять медиа», проблематике местных СМИ был посвящен отдельный мастер-класс, который за два дня работы форума посетили около 50 участников. Всего было проведено 6 мастер-классов, затрагивающих актуальные аспекты работы медиа на постконфликтных территориях: от расследовательской журналистики до психологических аспектов работы представителей СМИ. Каждый мастер-класс собирал не менее 20 участников Форума.

По результатам Донбасс Медиа Форума разработан протокол, содержащий практические рекомендации для медиа, министерств, институтов гражданского общества, вовлеченных в проблематику ситуации на Востоке Украины. «По итогам Форума планируется проведение ряда встреч с коллегами-журналистами, представителями соответствующих ведомств и общественными организациями с целью обсуждения рекомендаций для их дальнейшей практической имплементации. Мы уверены, что такие шаги станут инструментом улучшения ситуации с освещением событий на Донбассе и будут способствовать снижению напряженности в обществе», – резюмировал Алексей Мацука.

Донбасс Медиа Форум – ежегодный проект общественной организации «Донецкий институт информации» и партнеров. В 2016 году проведен при организационном участии Международного института демократии им. Пилипа Орлыка и Донецкого пресс-клуба.

В 2016 году мероприятие состоялось при содействии Мариупольского государственного университета и финансовой поддержке Представительства ЕС в Украине, Internews Networks и USAID.

Справка: «Донецкий институт информации» – общественная организация - аналитический центр по производству контента (новости, аналитика, видео и тексты), члены которой базируются в Киеве, Мариуполе и Славянске. Контент «ДИИ» распространяется с помощью телевидения, радио, газет и интернета, охватывает 3 млн потребителей информации ежедневно. «ДИИ» предоставляет точные данные о ситуации на Донбассе на русском и английском языках. «ДИИ» работает более чем с 20 журналистами, фрилансерами, волонтерами. Проекты организации финансируются за счет международных доноров (фонды, посольства, организации) и за счет жителей Донбасса (через сбор средств на банковский счет организации). Наша цель – через сбор и распространение новостей в различных форматах и производство аналитических докладов улучшить жизнь жителей Донбасса. Контент «ДИИ» посвящен исключительно следующим темам: демократия в регионе, вопросы свободы слова, гражданского общества, защите прав человека и меньшинств в том числе ЛГБТ сообщества. Глава организации – Алексей Мацука. Независимый контроль за организацией осуществляет Правление.

ДОНБАС МЕДІА ФОРУМ ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Ми, учасники Донбас Медіа Форуму в м. Маріуполі 10-11 червня 2016 року, реагуючи на потребу в інформаційній реінтеграції суспільства як першооснови територіального возз’єднання держави, виходячи зі особливих інформаційних потреб громадян, що перебувають на територіях, вражених конфліктом, а також на решті території України, в результаті обговорень стану української журналістики та якості контенту щодо викликів та проблем, що постали перед медійною спільнотою України та її Східного регіону зокрема, 

Звертаємось до представників українських ЗМІ, органів державної влади, громадських організацій, міжнародних інституцій та медіаекспертів з наступними висновками та рекомендаціями:

1. Щодо протидії пропаганді в українському інформаційному просторі

Журналістам та представникам українських ЗМІ:

- Не займатися пропагандою чи контрпропагандою. Усвідомити соціальну відповідальність своїх дій й дотримуватися журналістських стандартів у висвітленні контроверсійних питань та проблем;

- поступово збільшувати виробництво якісного українського інформаційного продукту, у першу чергу на телебаченні: серіали, документальне кіно, ток-шоу, освітні та розважальні програми тощо.

- забезпечити об’єктивне висвітлення життя на окупованих та прифронтових територіях у центральних та місцевих ЗМІ. Унеможливити (завдяки дотриманню журналістських стандартів, ретельного відбору джерел інформації) викривлення інформації й тенденційне висвітлення процесів на окупованих територіях;

- збільшити обсяг контенту, спрямованого на забезпечення інформаційних потреб мешканців окупованих територій;

- більше уваги приділяти наслідкам державної політики України для мешканців окупованих територій та територій, близьких до лінії розмежування; розглядати це питання як пріоритетне в суспільному порядку денному. Чинити демократичний тиск на владу для забезпечення інтересів та інформаційних потреб громадян на окупованих територіях;
- збільшити обсяг критичного контенту, присвяченого проблемам корупції в Україні, зокрема у форматі журналістських розслідувань.

Державі (Міністерству інформаційної політики, Державному комітету з питань телебачення і радіомовлення, Міністерству освіти):

- забезпечити доступ громадян на окупованих територіях, а також у прифронтових, прикордонних та віддалених місцевостях до українських ЗМІ, зокрема телеканалів та друкованих видань;

- продовжити роботу з інтеграції у навчальний процес (у шкільній освіті та вишах) курсу з медіаосвіти, однією зі складових якого має бути навчання по розпізнаванню пропаганди та маніпуляцій;

- унеможливити тиск на ЗМІ та створити умови для справді незалежного суспільного мовлення у Східних регіонах, яке б стало майданчиком для реальної громадської дискусії навколо місцевих проблем;

Громадським організаціям та міжнародним інституціям:

- Невпинно спостерігати й вчасно сприяти центральним та місцевим органам влади у реагуванні на випадки порушення прав українських громадян на окупованих територіях, зокрема в Донбасі та в Криму. Сприяти розгляду випадків репресій проти українських громадян у міжнародних органах захисту прав людини;

- здійснювати моніторинг та оцінку державної інформаційної політики стосовно окупованих територій та регулярно інформувати осіб, відповідальних за прийняття політичних рішень, про результати;

- забезпечити моніторинг антиукраїнської пропаганди в російських та українських ЗМІ, доносити результати до органів влади та широкої громадськості та стимулювати громадську дискусію щодо неї;

- досліджувати та забезпечувати зворотний зв’язок з боку громадян  щодо інформаційних потреб та соціально-психологічного стану громадян (через створення нових комунікаційних платформ, проведення соціологічних опитувань, фокус-груп тощо), й вчасно доносити цей зворотній зв’язок до ЗМІ й державних установ;

- розвивати місцеві громадські ЗМІ, не підконтрольні олігархам, на сході й півдні України, зокрема в прифронтових зонах;
- стимулювати розвиток місцевої інфраструктури громадянського суспільства для поширення медіаграмотності серед різних категорій населення. Застосувати інструменти розвитку спроможності, успішно апробовані в Україні в кінці 1990-х – у 2000-х роках в інших сегментах громадського сектору (мережування, грантова підтримка, навчання, інституційний розвиток), до організацій, що працюють у сфері медіа грамотності;

Ми висловлюємо солідарність з тими журналістами, які в кризовий момент, попри загрозу життю і здоров’ю, зберегли вірність совісті, професії і батьківщині.

2. Щодо забезпечення життєздатності місцевих ЗМІ, в Донбасі зокрема

Журналістам та представникам ЗМІ:

- Учасники Форуму дійшли висновків, що місцеві засоби масової інформації й, зокрема, ті, що проходять процедуру роздержавлення, мають перейти від дотаційної моделі існування до застосування ринкових механізмів в роботі своїх ЗМІ.

- обов’язковими принципами мають стати  орієнтація на інформаційні потреби цільових аудиторій та усвідомлення соціальної відповідальності за вплив, який чинять медіа на суспільство. 

- підвищувати комерційну привабливість ЗМІ, в першу чергу шляхом вироблення та розповсюдження якісного контенту.
- кожне місцеве ЗМІ має розробити стратегічний план на найближчі 2-3 роки із залученням всіх співзасновників; переглянути бізнес-план та оргструктуру ЗМІ, та обов’язково створити чи розширити комерційний відділ з тим, щоб як мінімум по одній професійній людині відповідало за продаж реклами та розповсюдження газет. Ретельне планування й запровадження бізнес моделі сприятиме збільшенню надходжень та оптимізації витрат;

- розробити маркетингові стратегії, що відповідатимуть довгостроковій стратегії компаній. Частиною маркетингових стратегій можуть стати передплатні акції, розширення роздрібних продажів, безкоштовне розповсюдження газет, просування сайтів та інші шляхи збільшення читацької аудиторії.

- залучати досвідчених консультантів та колег до вирішення організаційних проблем в ЗМІ. Інвестувати в навчання персоналу. Для цього у нагоді можуть стати професійні об’єднання журналістів, донорські проекти та організації, що надають допомогу у реформуванні українських ЗМІ

Державі (Міністерству з питань інформаційної політики, Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації):

- Розробити довгострокові стратегії підтримки розвитку місцевих ЗМІ, які були б засновані на оцінці потреб місцевих ЗМІ та медіа аудиторій, в тому числі на окупованих територіях та в «сірій» зоні поблизу військового протистояння;

- запровадити інструменти державної грантової підтримки місцевих ЗМІ на основі відкритих конкурсів, розглянути можливості податкових преференцій та інших механізмів фінансової підтримки місцевих медіа, й зокрема тих, що проходять через процес роздержавлення.

Громадським організаціям та міжнародним інституціям:

- Забезпечити доступ місцевих ЗМІ до тренінгів, консультацій, навчальних програм, спрямованих на посилення інституційної спроможності місцевих медіа (менеджмент, планування, управління персоналом тощо), а також вдосконалення професійних навичок журналістів;

- роз’яснювати можливості та інструменти грантової підтримки місцевих медіа, зокрема в Донбасі;

- враховуючи досвід розвитку фінансової спроможності НУО та розвитку малого і середнього бізнесу в Україні, запровадити напрацьовані моделі до посилення життєздатності місцевих ЗМІ.

3. Щодо протидії мові ворожнечі

Журналістам та представникам ЗМІ:

- Підтримувати дискусії в журналістському середовищі щодо негативних наслідків використання мови ворожнечі в контексті висвітлення конфліктно-чутливих тем і  невпинно шукати шляхи для максимального дотримання журналістських стандартів під час висвітлення війни військового конфлікту в Донбасі;

- шляхом публічних дискусій із залученням експертів з конфліктології та розвитку ЗМІ виробити Маніфест з саморегуляції у висвітленні конфліктно-чутливих тем, який би зафіксував консенсус журналістської спільноти щодо неможливості застосування мови ворожнечі, її форм та проявів, та передбачав механізм реагування та публічного засудження за використання мови ворожнечі в українських медіа;

- під час виготовлення контенту спрямовувати свої зусилля  на зниження рівня конфліктності та відновлення довіри в Україні. До вироблення цього контенту долучити психологів та конфліктологів. Корисними можуть бути успішні історії переселенців, пряма мова мешканців прифронтових територій тощо;

- виявляти непримиримість до дискримінаційних висловлювань з боку політиків, урядовців, державних службовців, силовиків стосовно людей чи груп людей, пов'язаних із військовим конфліктом (бійці АТО, переселенці, мешканці окупованих територій, волонтери тощо).

Громадським організаціям та міжнародним інституціям:

- забезпечити постійний моніторинг інформаційного простору (загальнонаціональних та регіональних телеканалів та преси, вебсайтів, соцмереж) на предмет застосування мови ворожнечі;

- проводити освітні програми для журналістів з питань коректного висвітлення тем, дотичних до конфлікту;

- забезпечити моніторинг виступів державних посадовців на предмет мови ворожнечі.

Підсумкові положення розроблено на основі рекомендацій, що були висловлені понад 200-ма журналістами, редакторами та медіаекспертами під час Донбас Медіа Форуму (ДМФ), що відбувся 10-11 червня в м. Маріуполь Донецької області. Підсумкові положення прийняті простою більшістю від присутніх на заключній сесії заходу методом підняття рук. Положення в цілому, або деякі їх пункти, можуть не збігатися з позицією окремих учасників або оргкомітету.

Організаційний комітет ДМФ