Євроінтеграція – це, передусім, внутрішні реформи, внутрішнє перетворення
Днями - 16-17 червня - у Сєверодонецьку відбувся тренінг Представництва ЄС в Україні «Євроінтеграція: про що варто знати журналістам?». У рамках проекту «Сильніші разом» разом з експертами з проводять тренінги по всій країні. Після Луганщини аналогічні тренінги відбудуться на цьому тижні в та .
Право знати більше
Головна мета тренінгу, який відбувся у Кризовому медіа-центрі «Сіверський Донець» – надати учасникам додаткові знання та навички для більш коректного та повного висвітлення питань європейської інтеграції, зокрема зв'язку євроінтеграції з процесом внутрішніх реформ в Україні.
Володимир Єрмоленко, директор детально розповів нам про мету приїзду:
«У нас існує програма тренінгів і в «Інтерньюзі», і в Представництві Європейського Союзу в Україні. Їздимо по всій Україні, власне розповідаємо що таке європейська інтеграція, куди Україна рухається, що відбувається у різних сферах життя, що вона означає на практиці: в децентралізації, в енергоефективності…
Для Луганській області це відповідно гуманітарні проекти: розмінування, роль міжнародних організацій, допомога переселенцям, місцевий розвиток і так далі».
За його словами тема євроінтеграції насправді близька для мешканців Луганщини.
«Євроінтеграція – це, передусім, внутрішні реформи, внутрішнє перетворення. Ми показуємо як це торкається кожної людини – питання енергоефективності, чи децентралізація.
У нас в «Інтерньюзі», в проекті «Сильніші разом» є багато проектів на підтримку медіа. Представництво ЄС має програму малих грантів, яку ми допомагаємо реалізовувати. Тобто ми допомагаємо журналістам за допомогою грантів працювати над цією проблематикою. мають експертний компонент, тобто роблять багато аналітики, яку місцеві журналісти можуть застосовувати. Євроінтеграція це не тільки зовнішня політика, але й внутрішні перетворення і на цьому ми ставимо акцент», - зазначив Володимир Єрмоленко.
Серед успішних прикладів співпраці він зазначив декілька місцевих медіа, зазначивши при цьому, що луганські журналісти дуже активні та пропускають європейську проблематику через себе. Він додав, що ця тема цікава не тільки для журналістів, але й для дуже різної аудиторії.
Для Луганщини євроінтеграція має гуманітарний аспект
Першими спікерами тренінгу були представники Данської групи з розмінування в Україні та DRC (Данська рада у справах біженців) – менеджер з навчання щодо мінної загрози Альберто Серра (Італія) та національний координатор по операціям з розмінування Олександр Лобов.
За словами Олександра Лобова, поки що західні експерти не приступили до реального процесу розмінування. Головне, що уповільнює роботу – відсутність в Україні відповідної нормативно-правової бази.
Проте і зараз вони знаходять роботу на Донбасі – по-перше, проведення навчань щодо мінної загрози в навчальних закладах, підприємствах, серед мешканців Луганщини, по-друге підготовка тренерів, які зможуть розказувати про мінну загрозу місцевому населенню. Ця робота здійснюється в рамках проекту ЄС «Гуманітарна допомога щодо розмінування в Україні».
Олександр Лобов повідомив, що окремо стоїть завдання навчання співробітників та оснащення їх спеціальним обладнанням. Щодо фізичної зачистки територій від вибухово-небеспечних предметів, то вона може розпочатися в самому оптимістичному варіанті, після прийняття потрібних законів, вже в цьому році. За словами Олександра Лобова для зачистки Луганщини потребується не один рік.
Експерт з Великої Британії Раян Гріст – колишній військовий, який успішно працював в країнах Африки, на Балканах, Придністров’ї, Грузії. Він представляє британську організацію .
Спікер зосередився на тому, що для миру потрібні психо-соціальні передумови. Окрім того, за його словами, поки що Україна не зіткнулася у повній мірі з посттравматичним синдромом.
«Але не слід забувати, що лікування цього синдрому потребує багато часу та спільних зусиль як з боку держави, так і з боку неурядових структур. Проте самі громадянські активісти, журналісти, волонтери можуть зіткнутися з такою проблемою як «емоційне вигоряння», тобто коли люди близько сприймають чуже горе, вони емоційно виснажуються. Саме тому потрібне слідкувати за своїм станом та підтримувати емоціональну стабільність та рівновагу», - відзначив Раян Гріст.
Європа починається з економії ресурсів
Однією із складових європейської інтеграції України має стати енергоефективність. Дмитро Науменко – старший аналітик, експерт проекту - зосередився на цій проблематиці.
Він, зокрема нагадав, що відтепер, після підписання Угоди про Асоціацію, Україна має зобов’язання перед ЄС у сфері енергетики. Існує відповідний графік перетворень.
Сьогодні єнергоефективність в ЄС регулюється трьома «рамковими», а також 9 «імплементаційними» директивами. Коротко кажучи, вони стосуються того, що всі будівлі мають мати свої енергетичні характеристики, всі побутові прилади мають бути промарковані щодо споживання енергетики, а самі кондиціонери, холодильники, чи лампи повинні економити електроенергію.
За словами Дмитра Науменка, на жаль український законодавець робить все навпаки для адаптації законодавства. Наприклад, два рамкових закони: «Про енероефективність» та «Про енергетичну ефективність будівель» досі не прийняті, однак ми хаотично приймаємо вторинне законодавство.
Дмитро Науменко наголосив на тому, що Україні вигідно відповідати європейським стандартам у енергоєфективності.
«Україна має один з найгірших світових показників споживання енергії на одиницю ВВП (майже в 4 рази більше, ніж ЄС). 30% нашого споживання енергії – це газ, висока залежність від імпорту газу. 60% газу споживається населенням (пряме споживання та центральне теплопостачання).
Саме тому, коли Україна перейде на стандарти ЄС це буде корисне і для населення, і для держави», - вважає Дмитро Науменко.
У якості приклада співрозмовник навів чинні програми підтримки держенергоефективності. За його словами, до останнього часу була майже повна відсутність фінансування з бюджету (2015 – нуль, 2016 – 900 млн грн). Державна програма з підтримки енергозбереження здійснюється за рахунок видачі субсидій та кредитування. Газові котли – 20% тіла кредиту (але не більше 12 тис грн), індивідуальні енергоефективні заходи (але не більше 14 тис грн), для ОСББ та ЖБК – 40% тіла кредиту (але не більше 14 тис грн на одну квартиру).
Окрім того, він назвав такі проекти: створено Український Фонд енергоефективності, за ініціативою «Нафтогазу» успішне йде заміна старих газових котлів, реформується система субсидій ЖКГ.
На сьогодні прийнято 157місцевих програм відшкодування частини відсотків/суми за кредитами населення та ОСББ (ЖБК) на утеплення. Працює Національна програма утеплення, механізм якої передбачає відшкодування частини суми кредитів залучених на придбання енергоефективних обладнання та матеріалів.
У 2015-2016 роках держава компенсувала близько 540,84 млн. грн. А усього населенням залучено кредитів на 1,903 млрд грн. Більше 130 тисяч домогосподарств скористались державною підтримкою на впровадження енергоефективних заходів у 2015-2016 роках.
Проте Європа, за словами Дмитра Науменка, спонукає Україну на подальші кроки. Так, 7 квітня 2016 року Європейський Банк Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) започаткував програму фінансування енергоефективних проектів у житловому секторі. Програма фінансується за рахунок: кредитних коштів у сумі 75 млн євро (потрібно буде повертати) та грантових коштів у сумі 15 млн євро (на донорській основі).
Децентралізація як складова євроінтеграції
«Децентралізація та реформа сфери місцевого самоврядування: куди рухається процес?» - це була тема експерта Інституту політичної освіти, голови Луганського обласного правозахисного центру «Альтернатива» Валерія Новікова.
Доповідь колишнього мешканця Алчевська Валерія Новікова привернула увагу тому, що про реформи у сфері місцевого самоврядування у нас багато говорять, проте мало хто робить це системно, з урахуванням перспектив саме для пересічних громадян.
Отже, за словами Валерія Новікова, за останні два роки Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» зазнав чимало змін.
Так, в 2014-ому році в закон були внесені такі зміни: відкрито доступ до інформації; відновлено місцеві вибори та спрощено процедуру звільнення голів рад; уточнено тарифи в ЖКГ; знято ряд конфліктів в сфері паркування; внесено зміни про співпрацю громад; про суд та прокурорський нагляд; про запобігання корупції.
Серед новел в 2015 році: змінено статтю про громаду та запроваджена посада «Староста»; прийняті нові правові норми щодо спільного фінансування доріг, про електронні петиції; запроваджено відкликання мерів; введено статтю про військово-цивільні адміністрації.
Важливими змінами 2015 року слід вважати поіменне голосування в радах; норму про сприяння поліції та про взяття на баланс місцевих громад ПТУ.
В 2016-ому році в закон «Про місцеве самоврядування в Україні» було внесено зміни щодо посилення соціального захисту дітей та про посилення військово-цивільних адміністрацій.
Реформи та гроші для Донбасу
Головне проблемне та болюче питання функціонування місцевих рад – фінансування. Тепер, згідно зі статтею 29. До доходів загального фонду Державного бюджету України належать: податок на доходи фізичних осіб від оподаткування пасивних доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний банківський рахунок, процентів на депозит члена кредитної спілки у кредитній спілці, що сплачується згідно з Податковим кодексом України
Відтепер місцеві бюджети ухвалюються до 24 грудня і не потрібно чекати державного бюджету. Тепер всім активістам відкрито всі дані казначейств, платіжок, всіх використань податків, закупок, витрат тощо, всі публічні гроші стали публічними, впроваджується нова система закупівель «Прозоро».
Декілька змін у законодавстві торкається палаючого вогнем Донбасу. Всі вони зосередженні у статті 67-2. «Особливості формування та виконання місцевих бюджетів у Донецькій та Луганській областях на період проведення АТО».
Так, виконання державного бюджету та місцевих бюджетів у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень здійснюється з урахуванням таких особливостей: витрати державного бюджету, у тому числі в частині трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, здійснюються після повернення територій під контроль державної влади; до повернення населених пунктів під контроль державної влади, залишки коштів місцевих бюджетів, що обліковуються станом на 01.01.2016 на рахунках в органах Казначейства України, зараховуються до спеціального фонду відповідних обласних бюджетів Донецької та Луганської областей.
Зараховані до обласних бюджетів залишки коштів спрямовуються на: відновлення об’єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду, систем забезпечення життєдіяльності та соціально-економічний розвиток Донецької та Луганської областей.
Хто гальмує децентралізацію на Луганщині?
Окремо експерт розповів про співробітництво територіальних громад. За словами Валерія Новікова, об’єднані громади отримають суттєві переваги: громади отримують 60% податку на доходи фізичних осіб до власного бюджету, які можуть витрачати на ремонти та комунальні роботи; державний бюджет надає прямі державні субвенції на медицину та освіту; громада має пріоритет під час отримання коштів з фондів розвитку місцевого самоврядування; у випадку реформи місцевого акцизу (заправки, торгові комплекси тощо), все залишиться в бюджетні громади.
Валерій Новіков підкреслив, що «Децентралізація – це можливість громадян впливати на прийняття рішень, які впливають на їх життя. Самий головний аспект в децентралізації це фінанси.
Що дає децентралізація, що вже пішла в Україні? Це збільшення місцевих бюджетів, особливо це стосується об’єднаннях громад. Зараз за законом села не отримають податку на доходи фізичних осіб, але коли вони об’єднуються у громади в них залишається 60 відсотків цього податку. Ці кошти можуть бути використані у комунальному господарстві, у розвитку цих районів.
На Луганщині децентралізація гальмується. На разі на півночі лише дві громади об’єдналися. Причини гальмування у тому, що люди, по-перше, не розуміють що це дає їм, по-друге, регіональні еліти, що залишилися не хочуть віддавати можливості заробляти гроші громаді.
У місті Сєвєродонецьку тормозиться система «Прозоро», яка також являється одним з аспектів децентралізації.
Що дасть децентралізація саме Луганщині? Люди мають отримати більше грошей, вони зрозуміють, що впливають на владу, на прийняття рішень і вони не залежать від Києва, від центральної влади…
Коли ми стаємо більш незалежними, ми стаємо вільними в прийнятті своїх рішень. Ми стаємо більш запеспеченними ніж коли ми чекаємо щось із Києва. Тому я готов працювати саме для децентралізації».
Активні донори, проте пасивні місцеві громади
В заході взяли участь представники НГО - Ірина Склярова та Еміль Коренєв. Темою їх виступів стала взаємодія закордонних фінансових організацій з Луганщиною.
Вони представили проекти Європейського інвестиційного банку в Луганській області та провели презентацію проекту «Пілотування плану соціального Менеджменту і Плану залучення зацікавлених сторін на об’єктах Надзвичайної Кредитної програми Європейського Інвестиційного Банку Луганської області та зокрема м. Сєвєродонецьк».
Цей проект здійснюється в рамках ширшого проекту Експертної підтримки Надзвичайної програми для відновлення України, виконавцем, якого виступає Міжнародний фонд «Відродження» за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Інформацію про об'єкти у межах Надзвичайної кредитної програми, на яких будуть здійснюватися роботи та які будуть предметом пілотування можна знайти в постанові Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 р. № 1068.
Так, щодо Сєвєродонецька, мова йде про реконструкцію державних будівель по вул. Леніна, 32 та вул. Леніна, 32а (міськвиконком), будівництво пелетних котелень у школі-колегіумі та у школах ЗОШ № 18, ДЮСШ № 1. Такої самої котельні у Сєвєродонецькій міської багатопрофільної лікарні. енергосанація ДНЗ № 25 та ЗОШ № 20, будівництво котельні у міському палаці культури.
Яким чином йде фінансування? Громада виступає ініціатором, пише проектні заявки, подає їх до Кабміну.
У Постанові Кабміну зазначено список проектів, що фінансуються в 2015-2017 роках за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України. Щодо Луганщини, то до списку проектів увійшли: Сєвєродонецьк, Рубіжне, Кремінна, смт Красноріченське (Кремінський район), смт Біловодськ, смт Мілове, с. Колядівка (Новоайдарський район), смт Новопсков, смт Станиця Луганська, смт Петрівка, с. Валуйське, (Станично-Луганський район), смт Троїцьке. Всього – 20 об’єктів соціального, лікувального або культурно призначення.
Головним розпорядником субвенції є Мінрегіон. Розпорядниками субвенції за місцевими бюджетами та відповідальними виконавцями відповідної бюджетної програми є замовники проектів. Вони визначаються рішеннями відповідних місцевих рад (розпорядженнями місцевих держадміністрацій або військово-цивільних адміністрацій) про такі бюджети відповідно до законодавства.
Одержувачі субвенції визначаються її розпорядниками за місцевими бюджетами. Субвенція надається шляхом перерахування Європейським інвестиційним банком кредитних коштів за заявками на їх вибірку, оформленими відповідно до положень Фінансової угоди та договорів, укладених у рамках проектів, на рахунок Мінфіну в ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».
Кредитні кошти, вибрані Україною відповідно до положень Фінансової угоди, вважаються субвенцією, що надана з державного бюджету місцевим бюджетам у сумі гривневого еквіваленту вибраних коштів, розрахованого за офіційним курсом Національного банку на день їх вибірки.
Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для реалізації проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України чітко приписані та відомі. Але… говорить про суцільну активність місцевих громад не доводиться. Головне, що завжди заважає лінощі на місцях. Це стосується і місцевих органів влади, і місцевих громад.
За словами проектного менеджера НГО «Агентство стійкого розвитку Луганського регіону» Еміля Коренєва, у цьому році Європейським інвестиційним банком надано Україні близько 400 млн. євро кредитних коштів саме на інфраструктурні проекти. З усіх регіонів держави Донбас має пріоритетне значення. Так, Донецька область отримує 200 млн. євро, а Луганщина – близько 100 млн. євро на 20 об’єктів. Проте всі міжнародні донори відзначають низьку активність саме місцевих громад. Бувають такі випадки, що гроші залишаються не освоєними, тому що немає готових проектів, куди можна залучати кошти. Саме тому, «Агентство стійкого розвитку Луганського регіону» готове всіляко підтримувати громади, допомагати у написанні проектів.
Його колега Ірина Склярова повідомила, що «Агентство стійкого розвитку Луганського регіону» працює з 2006 року. На рахунку організації чимало успішних реалізованих проектів, які були реалізовані з великими міжнародними фондами ЮНІСЕФ, «Відродження», ПРООН в Україні, Представництво ЄС в Україні та іншими. Саме тому, місцевим громадам варто мати справи з тими організаціями, які мають значний досвід у написанні та реалізації проектних заявок.
Окрім того, у рамках тренінгу відбулася скайп-конференція зі Львовом. Петро Лазарчук (ГО «Західноукраїнський ресурсний центр») розповів про проект Громадянський пояс Донбасу (Donbas Civil Belt). Мова йшлася про те, що колеги із Заходу прагнуть знайти на Сході 7 громадських організацій та залучити їх у довготривалий дворічний проект з розвитку громадянського суспільства.
Володимир Лермонтов, «Паралель-медіа»
