Новини Івано-Франківська та області

Виховувати патріотизм змалечку. Шкільний музей Скарбниця Рубіжного

Сьогодні поговоримо про патріотизм, якій слід виховувати змалечку. Дійсно, для того щоб повернути духовні скарби наших прадідів, суспільство, батьки і педагоги, повинні допомагати дитині змалечку пізнавати звичаї та обряди свого народу, збагачувати мову скарбами усної народної творчості, знати державну символіку, любити гарну і милозвучну рідну мову.

Діти мають рости здоровими і сильними, виростати справжніми патріотами рідної землі.  Дякуючи Богові, сьогодні для цього існує багато можливостей.

Нещодавно в Україні з’явився та широко розгалужується рух краудфандингу. Що це таке? Громадське фінансування, англійською «Краудфандинг», тобто «Фінансування громадою» — це співпраця людей, які добровільно об'єднують свої гроші чи інші ресурси разом, як правило через Інтернет, аби підтримати зусилля інших людей або організацій.

Громадське фінансування може виконувати різні функції — допомога постраждалим від стихійних лих, підтримка громадських ініціатив, тощо.

Вчителі зможуть збирати гроші на освітні проекти через інтернет. Два роки тому, у березні 2016 року  розпочала роботу краудфандингова платформа GoFundEd.

Цей сервіс дозволяє вчителю з будь-якого регіону України зібрати через Інтернет гроші на потреби класу або на реалізацію проектів, що покращують якість викладання. Це вдалося зробити завдяки Центру інноваційної освіти «Про.Світ».

GoFundEd – це краудфандингова платформа для освітніх проектів.

Фактично, мета  проекту - допомогти освітянам створювати якісний навчальний досвід для своїх учнів. Підтримуючи ініціативи вчителів, організатори формують  спільноту новаторів (і вчителів, і учнів, і благодійників), які впроваджують зміни у своєму класі чи школі, а в цілому в українській освіті.

Як це працює? Вчитель із кожного куточка країни має можливість опублікувати свій проект на GoFundEd. Доброчинці можуть підтримати фінансово або організаційно ті проекти, які, на їхню думку, заслуговують на довіру.

Для того, щоб подати свій проект, вчитель має детально описати свою ідею, шляхи реалізації, та те, який результат очікується після втілення. Далі, після всіх необхідних процедур, проект проходить модерацію, тобто перевірку,  надають необхідні консультації і навчальні матеріали.  Кожна  людина може долучитись фінансово і допомогти реалізувати проект.

Саме такий проект підготувала вчитель-новатор, педагог з величезним стажем, вчитель історії і правознавства, старший вчитель Рубіжанської спеціалізованої школи № 7 Тетяна Іванівна Мартинко. 

Тетяна Іванівна, вчитель історії, вона давно так активно займається музейної педагогікою. Серед надбань Тетяна Іванівни проект з етнографії «Якими модницями були наші бабусі».

В ході проекту Мартинко Тетяна Іванівна створила  колекцію етнічного одягу Слобожанщини -  «Нове життя Барбі». Одяг для ляльок було виготовлено з оригінальних тканин характерних для  часів  другої половини 19 - початку 20 століть, з використанням орнаментів, оздоблення того періоду. Цей проект  було презентовано вихованцям дошкільних навчальних закладів міста № 2, № 3, № 7; учням 5-6 класів школи №10, початковим класам школи №2. Окрім цього, Тетяна Іванівна – палкий патріот рідного краю, краєзнавець.

Отже, за її плечима велика та кропітка педагогічна робота, пов’язана з історією міста Рубіжне. Саме тому вона подала на платформу GoFundEd проект – «Скарбниця Рубіжного» (шкільний історичний музей).

За її словами, учні із захопленням дізнаються про цікаві події минулого. «Мабуть, мріють мандрувати і шукати давні скарби. Та навіщо ходити далеко? Наша школа – це справжня скарбничка найкращих вчителів, талановитих учнів, турботливих батьків, успішних випускників», - говорить Тетяна Іванівна.

Маленьке індустріальне містечко хіміків, картонажників, трикотажників, має свою історію. З одного боку, воно нагадує історії тисяч інших невеликих містечок, а з іншого – має свої особливості. Як говорить Тетяна Іванівна, вони вирішили у школі створити середовище, що допомагатиме зберігати унікальність містечка у свідомості учнів і інших мешканців.

Це шкільна музейна кімната. Учні, батьки, працівники школи та й просто мешканці міста зацікавлені в існуванні музею, тому приносять різні цікаві предмети.

Рубіжанська  школа   № 7  має специфічний профіль. Учні поглиблено вивчають живопис, музику, ужиткове мистецтво.

Родзинкою шкільного  музею стала колекція рукотворних експонатів зі зразками етнічного одягу мешканців нашого краю, від кочових народів до перших городян початку ХХ століття.

Це нагадує сучасним вихованцям, якими працьовитими і водночас вишуканими були наші предки. Кожна деталь в одязі, кожний  вишитий візерунок – це окрема тема для розповіді, а захоплені погляди учнів – стимул для подальшої роботи.

Ідея щодо розширення виникла якраз напередодні  50-річного ювілею школи, який святкується у цьому році саме тому проект має таку актуальність. Ініціативу беззаперечно підтримала та сприяла її розвитку директор школи Ірина Вікторівна Горбушина,  підтримав її весь педагогічний колектив навчального закладу на засіданні педагогічної ради.

Тетяна Іванівна Мартинко розповіла нам про проект «Скарбниця Рубіжного» (шкільний історичний музей).

Як вчителі за допомогою дітей вже облаштували музей? Я особисто побачив  вітрини та  шафу, де розміщені  предмети з історії краю; оформили тематичні стенди; створили міні-діаграми з демонстрацією побутових сценок краю; зібрали фотографії, ведуть  пошукову роботу. 

Музейна кімната активно співпрацює зі шкільним театром  «Браво», міською бібліотекою, дошкільними закладами, іншим школами, широко популяризує  український фольклор і традиції,  проводяться  лекції, майстер-класи, квести, пересувні виставки.

Тему продовжує  заступник  директора з виховної роботи школи № 7 Світлана Сергіївна Оніщенко. Світлана Сергіївна за спеціальністю вчитель музики, має вищу кваліфікаційну категорію, стаж роботи більше 27 років.

За словами Світлани Сергіївни, мета і завдання музею — сприяти формуванню в учнів патріотизму, розширенню їхнього світогляду і вихованню пізнавальних інтересів і здібностей, розвитку суспільно-політичної активності, виробленню практичних навичок пошуково-дослідницької роботи, вдосконаленню навчально-виховного процесу. Він є базою для здійснення краєзнавчого принципу у навчанні та вихованні школярів.

Наші співрозмовники підкреслювали, що наш край особливий. Тут знайшли притулок різні народи. Полікультурність спостерігається повсюди: у мові, в одязі та звичаях. Та все ж домінують українські традиції.

Саме це вони намагаються всіляко підкреслити, у тому числі у представлених зразках. Про вже зібрану, унікальну колекцію знають у Чернігові, Тернополі, у Львівській області, у Литві та США. 

А у планах розширення – організатори хочуть  перетворити звичайний музей на:  музей-майстерню для проведення майстер-класів з вивчення стародавніх традицій та ігор; музей-клуб, де проводяться  зустрічі з цікавими людьми, історичні та літературні вечори,  конкурси та вікторини; музей-театр, де створені на базі музею театральні постановки стануть основою для викладання країнознавства, вивчення культури, звичаїв, мови мешканці полікультурного регіону.

Планується створити окремі розділи: становлення освіти в селищі біля станції Рубіжна та на заводі акціонерної громади «Русько Краска» (початок XX століття);  історія освіти в  селищі Червоний Прапор в 20-ті роки ХХ століття; освіта в м. Рубіжне в драматичні 30-ті роки ХХ століття; історія освіти в післявоєнний час (кінець 40-х–50-ті роки ХХ століття); будівництво школи № 7, становлення та розвиток освіти у 60–80-ті роки ХХ століття; школа у пошуках нових шляхів освітнього процесу в незалежній українській державі; видатні випускники та педагоги школи;  освіта на сучасному етапі розвитку України; розбудова Нової української школи.

***
Необхідно з дитячого садочка та початкової школи прищеплювати дітям патріотизм, та продовжувати це робити в середній школі та вищих навчальних закладах. Рівень патріотичного виховання та свідомості українського народу за останні  роки зріс у рази, і цього вже ніщо не змінить. Головне, передати це наступним поколінням.

Слід також зазначити, що  освітня галузь в Україні є страшенно недофінансованою. І, якщо суспільство не допоможе освіті, у тому числі і школі, не допоможе освітянам, то ми втратимо новаторські ідеї, які мають шанс змінити українську школу.

Таким чином, кожен може стати добрим самарятянином, тобто тим доброчинцем, якій допоможе вчителю реалізувати свій задум і зробити навчальне середовище  кращим.

Підготував  Володимир Сидоренко, Паралель-медіа

Аудіоверсію слухайте в ефірі Луганського обласного радіо «Пульс», що є структурним підрозділом лідера інформаційного мовлення Сходу України  UA: Донбас.

 


Читайте також