Яким чином прогресують мережі зарядних станцій для електромобілів в Україні та чому тарифи на електрозарядні станції залишаються на високому рівні?

Протягом останніх семи років Україна зазнала значного прогресу у сфері електромобільного транспорту. Кількість електричних автомобілів на українських дорогах зросла в кілька разів — з 5,6 тисяч у 2018 році до майже 150 тисяч до 2025 року. Ці відомості надає Міністерство інфраструктури та асоціація "Укравтопром". Такий вражаючий зростання стало можливим, зокрема, завдяки податковим пільгам: з 2018 року було скасовано податок на додану вартість при імпорті електромобілів, а раніше також було усунено імпортне мито у 10%.

Зарядка електромобілів в Україні

За регіональними показниками лідером з динаміки зростання електромобілів за останній рік стала Волинська область, де приріст склав рекордні 88%. Значні темпи спостерігалися також в Івано-Франківській (78%), Кіровоградській (77%), Рівненській (81%) та Львівській (71%) областях. Водночас найнижчі темпи зростання зафіксовано в Херсонській (39%), Києві (41%) та Донецькій (40%) областях. Повільне зростання в столиці пояснюється вже високим рівнем насиченості парку електромобілів. Київ зберігає лідерство за абсолютною кількістю зареєстрованих електрокарів -- понад 21,8 тис одиниць. За ним ідуть Львівська область з понад 17 тис та Дніпропетровська з майже 12,6 тис електромобілів.

Однак попри зростання попиту, однією з головних причин, чому українці досі сумніваються у виборі на користь електромобіля, залишається відсутність або недостатність зарядної інфраструктури. Як зазначав власник Nissan Leaf Михайло Плужников, подорож між Києвом і Одесою на електрокарі -- це виклик: "Авто доведеться заряджати 4-6 разів, витрачати час на пошук зарядних станцій, які ще й часто зайняті автомобілями з ДВЗ."

Протягом останніх років ситуація покращилася лише частково. Хоча інфраструктура дійсно розвинулася, такі проблеми, як збої в роботі додатків, технічні неполадки та недостатня культура зарядки, все ще актуальні. Крім того, питання незаконного паркування на зарядних станціях залишається невирішеним.

Одним із найпомітніших учасників ринку є мережа "Автоентерпрайз", яка за короткий проміжок часу збільшила кількість своїх зарядних станцій з 1 417 до понад 3 000. Проте компанія не уникла скандалів: депутат від фракції "Слуга народу" Олександр Куницький активно підтримував її інтереси, зокрема просував її послуги та ініціював установку зарядної станції в безпосередній близькості до парламенту. Це викликало підозри щодо можливого лобізму та конфлікту інтересів.

Конкурентом виступає мережа "Тока", яка збільшила кількість своїх станцій з 62 у 2018 році до понад 1100 у 2025 році. "Тока" активно розширює свою інфраструктуру, надаючи доступні варіанти зарядки для малих підприємств і приватних осіб, а також розміщуючи зарядні станції в житлових зонах.

А от компанія YASNO E-mobility, підрозділ ДТЕК, має близько 1500 швидкісних зарядних станцій, які розміщені переважно у Києві, ключових трасах та інших великих містах.

У 2025 році одним із найпопулярніших варіантів для власників електромобілів залишається Go To-U — передова платформа для управління зарядними станціями, яка має вражаючу мережу з 1700 пунктів. Go To-U фокусується на інтеграції зарядної інфраструктури з концепцією "розумного дому" та відновлювальними джерелами енергії. Компанія також активно встановлює зарядні станції в готелях, ресторанах та інших комерційних закладах.

"Інфраструктура в Україні, особливо швидкісних зарядок, однозначно покращилася. Це в першу чергу заслуга компанії ДТЕК", -- зазначає Назар Шимоне-Давида з Go To-U. Він пояснює, що водіям потрібні зарядки від 50 кВт, які дозволяють поповнити запас ходу на 125-140 км за пів години. Ще потужніші зарядки -- 120 кВт -- додають 270 км за той же час.

На маршрутах Київ-Львів, Київ-Одеса та Київ-Полтава вже стало можливим подорожувати з меншим рівнем стресу. Однак розвиток інфраструктури в основному відбувається завдяки приватному сектору, оскільки системна підтримка з боку держави залишається обмеженою.

Ринок зарядної інфраструктури в Україні формують приватні інвестори -- це і плюс, і мінус. Плюс -- у гнучкості розвитку. Мінус -- у відсутності єдиних стандартів. Часто мережі використовують різні технічні рішення, що призводить до технічної несумісності.

"Культура зарядки полягає в тому, щоб водій міг легко забронювати зарядну станцію, підключити автомобіль з першого разу та завершити процес зарядки без жодних помилок у протоколі", -- зазначає Ігор Ковальов з YASNO E-mobility. На жаль, такі випадки є скоріше винятком, ніж правилом.

Причиною цього є хаотична побудова мереж, відсутність стандартизації, технічні збої та низька якість деяких пристроїв. Це підтверджують і численні відгуки користувачів у додатках для зарядки. Особливо гостро ці проблеми відчувають власники преміум-електрокарів: Tesla, Jaguar I-PACE, Audi e-tron тощо.

"Електромобіль "інформує" зарядну станцію про свої потреби в зарядці. Відсутність цього обміну інформацією може призвести до швидшого зносу батареї," -- зазначає Ковальов.

В Україні практично будь-хто може встановити зарядну станцію. Це роблять не лише ті, хто має електромобілі у власних домогосподарствах, але й бізнесмени, готельєри, ресторатори та адміністратори паркінгів. Основна мета цих дій – отримати прибуток або ж залучити нових споживачів.

Інвестор орендує ділянку, отримує доступ до електромережі (щонайменше 150 кВт), встановлює обладнання і підключається до платформи, наприклад Go To-U. За словами Шимоне-Давида, така станція окупається приблизно за 5 років. Платформа бере 20% з кожної транзакції та абонплату 100 євро на місяць.

Ціна на зарядку електромобілів варіюється в залежності від локації та потужності зарядної станції. У багатьох ресторанах і готелях зазвичай пропонують безкоштовну можливість заряджання. Зазвичай тариф становить від 13 до 17 гривень за кіловат. Наприклад, для Nissan Leaf з батареєю на 24 кВт вартість зарядки складе приблизно 310-400 гривень, тоді як для Tesla з потужністю 100 кВт ціна варіюється від 1300 до 1700 гривень.

Ціна домашніх зарядних станцій варіюється від 20 до 50 тисяч гривень, а для монтажу може знадобитися ще до 10 тисяч гривень. Однак ця інвестиція швидко виправдовує себе: вартість проїзду одного кілометра на електромобілі становить 70-90 копійок, у той час як на бензиновому авто витрати перевищують 4 гривні.

Незважаючи на покращення, подорожі Україною все ще можуть бути складними. На ключових маршрутах часто виникають затори, особливо під час святкових періодів. Хоча частково цю проблему можна вирішити за допомогою бронювання, така можливість доступна лише на платформі Go To-U, яка має обмежену кількість станцій.

У ЄС ситуація кардинально інша. В Німеччині ще у 2020 році оголосили про план встановити зарядки на кожній АЗС. Швидкісні станції -- це норма, а процес зарядки спрощено до мінімуму: не потрібно завантажувати додатки, достатньо лише підключити кабель.

Україна має можливість навчитися у європейських держав, проте навіть обіцянки компанії Tesla про масове розгортання своїх Supercharger залишилися лише на папері. Наразі в країні існує не більше 15 таких зарядних станцій, які в основному розташовані на головних автошляхах та в Києві.

Високі витрати на зарядку, недостатня кількість зарядних станцій, відсутність можливості резервування та проблеми з уніфікацією – все це гальмує розвиток електромобільного сектору. Однак ринок продовжує розвиватися, і все більше українців сприймають електромобілі не лише як засіб пересування, а й як вигідну інвестицію.

Чи зможе інфраструктура встигнути за зростаючим попитом — це залишається під питанням. Проте саме від цього залежить, чи електромобіль стане не лише витвором для ентузіастів, а й популярним засобом пересування для широких мас.