Вулиця, що не має тротуарів і складається лише з чотирьох будівель: як змінювалася її назва та де вона знаходиться (відео)

Найкоротша вулиця міста пам'ятає його забудову, головну синагогу та німецьку армію, яка зруйнувала її частину під час Другої світової війни

У серці Івано-Франківська розташована вуличка, яку можна перетнути за лічені хвилини, але водночас легко пропустити. Незважаючи на те, що вона є найменшою вулицею міста, тут знаходяться затишні кав'ярні, а сама вулиця тричі змінювала свою назву.

Мова йде про вулицю Труша – найменшу за довжиною та шириною вулицю Івано-Франківська. Вона знаходиться в самому серці історичного центру міста і сполучає площу Ринок з вулицею Лесі Українки, яка розташована неподалік площі Міцкевича. "Телеграф" поділився деталями її історії.

Ширина дороги приблизно шість метрів, і саме тому тут ніколи не було тротуарів. Вулицю назвали на честь українського митця Івана Труша.

На цій вулиці розташовано всього чотири будівлі. Офіційно до цієї території відноситься лише одна споруда — чотириповерховий будинок № 4, зведений у 1930 році на перехресті з вулицею Лесі Українки. Інші три будинки мають бокові фасади, що виходять на цю вулицю, і юридично належать сусіднім вулицям. Три з цих споруд визнані архітектурними пам'ятками.

Вулиця виникла практично відразу після створення міста. Спершу вона отримала назву Божнича, оскільки закінчувалася біля головної синагоги, що розташовувалася на місці теперішнього скверу Руської Трійці. Довгий час не було прямого виходу на площу Ринок.

У 1942 році вулиця вперше отримала прямий вихід на Ринок. Це сталося після знесення південного кварталу площі за наказом нацистських окупантів. У той самий період було розібрано стару синагогу, а саму вулицю перейменували на Темну.

Після завершення Другої світової війни вулиця носила назву Коротка, а іноді її також іменували Малою. У 1960-х роках вона була названа на честь радянського актора Василя Качалова. Сучасна назва, вулиця Труша, була офіційно затверджена у 1995 році.

На південному кінці вулиці можна потрапити на вулицю Лесі Українки, де розташований медичний університет. До 1914 року в головній будівлі функціонувала регіональна дирекція австрійської залізниці, а згодом тут знаходився магістрат. У період Польської Республіки ця будівля слугувала адміністративним центром Станиславівського воєводства, а пізніше в ній розмістилися банк і фінансова палата.

Нагадуємо, що раніше "Телеграф" публікував матеріал про історію зміни назви вулиці, з якої почалася Одеса.