Усе, що не знаходилося в теплиці, вимерзло: які втрати зазнали фермери через погодні умови.

Травневі заморозки в Україні – це, в принципі, звичайне явище. Але цього року погода в травні більше схожа на ранню весну, що дивує навіть досвідчених метеорологів.

"За середніми даними за 30 років заморозконебезпечний період в Україні закінчується 25 травня. Тобто самі заморозки у травні не є унікальним явищем, але за їх тривалістю та інтенсивністю ситуація дійсно унікальна", - каже у коментарі Еспресо агрометеорололог Українського гідрометцентру Тетяна Адаменко.

У кількох областях 11 та 12 травня фіксували температурні рекорди. А середня добова температура повітря у найхолодніші дні була нижчою від норми на 5-8 °С. Крім того, на значній території України була здебільшого хмарна погода, тож тривалість сонячного сяйва виявилася значно меншою. А це теж позначилось на розвитку рослин.

"Ще одним несприятливим фактором стало те, що тривалий час в Україні не було опадів. Дефіцит вологи був значний, тож верхні шари грунту були сухими. Якби було достатньо вологи, то негативний вплив заморозків був би не таким суттєвим, - каже Тетяна Адаменко. - Однак до кінця цього тижня ми очікуємо дощі, тож ймовірність заморозків уже мінімальна".

За словами агрометеоролога, ситуація полягає в тому, що в Україні березень був аномально теплим, що призвело до одночасного цвітіння дерев. На жаль, у квітні вони зазнали впливу заморозків. Ті рослини, які витримали квітневі холоди, постраждали від травневих морозів.

"Звичайно, ситуація у різних регіонах різна. Але найбільше постраждали плодові та ранні овочеві культури", - каже Тетяна Адаменко.

Згідно з висловлюваннями Ярослава Кардаша, голови Асоціації фермерів та приватних землевласників Львівської області, найбільші прибутки фермери здобувають саме від вирощування ранніх культур, тому вони часто намагаються встигнути з їх збором.

Найбільше до тепла схильні столовий буряк і морква, особливо якщо вони вже проросли. В деяких регіонах, що знаходяться поблизу Карпат, температура опускалася навіть до -5°C, що є критично небезпечним для цих рослин, - зазначає він. - Звісно, якщо аграрії помітять, що значна частина врожаю постраждала, у них ще є можливість провести повторний посів. Проте це вимагатиме додаткової обробки ґрунту і, відповідно, збільшить витрати. Очевидно, що в результаті все це вплине на кінцеву вартість продукції.

Водночас на Закарпатті, де також сніжило, фермери, які спеціалізуються на ранній городині, здебільшого уникнули великих втрат, оскільки більшість ранніх овочів вирощують у теплицях. Постраждали хіба що деякі площі під полуницею, які були відкриті.

Згідно з висловлюванням Тетяни Адаменко, ситуація не зовсім оптимістична і для ключових сільськогосподарських культур: спостерігаються ушкодження ярого ячменю, гороху та сходів кукурудзи.

"Спостерігаються навіть ушкодження листкової поверхні озимих зернових, що є досить рідкісним явищем, адже ці культури зазвичай витримують низькі температури. Однак у фазі, коли відбувається формування колоска, що в свою чергу є основою для врожаю, температура повинна становити понад 15 градусів. Натомість у нашому регіоні вона коливалася в межах 8-9 градусів", - відзначає Тетяна Адаменко.

За її словами, питання, пов'язане з пшеницею, є складним, оскільки навіть у наукових дослідженнях відсутні достовірні дані про те, як заморозки під час формування колоса впливають на врожайність.

Ілюстративне зображення, джерело: Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Хмельницькій області.

"Спостерігаємо зменшення площі листя, і її має бути достатньо для того, щоб рослина могла утворити якісний колос. Отже, на високий врожай пшениці в цьому році сподіватися не варто. За оцінками експертів, він буде на середньому рівні", - зазначає Тетяна Адаменко.

"Втрати не просто суттєві, я б сказав, критичні. Особливо, на заході України. Наприклад, на Закарпатті та Івано-Франківщині 11 травня випав сніг. Все, що було не у теплицях, можна сказати, помножене на нуль, - каже голова асоціації "Укрсадпром" Тарас Минко.

Він зазначив, що найважча ситуація спостерігається у господарствах, які вирощують сади. Захист дерев від заморозків, особливо на великих територіях, є доволі складним завданням. Через це сади постраждали не лише в північних та західних регіонах країни, але й на півдні.

"Наприклад, одне з наших підприємств, розташоване в Херсонській області на півдні, де зазвичай панують теплі кліматичні умови, володіє більше ніж 130 гектарами садів і зазнало втрати понад 60% врожаю. Втрати аличі становлять 100%, абрикосів і черешень – до 70%, а яблук – до 50%," - зазначає він.

Особливо серйозного удару зазнали кісточкові фрукти — черешні, абрикоси та сливи, які ростуть на Закарпатті та в Чернівецькій області, що розташовані ближче до Карпат.

При цьому, за словами Тараса Минка, проблеми з урожаєм не лише через приморозки. Через холодну погоду бджоли майже не літають, тож не відбувається запилення. Тобто навіть ті рослини, це цвіт не пообмерзав, не зможуть дати доброго урожаю, бо бджоли їх не запилюють.

Отже, не варто очікувати на доступні ціни на фрукти, зокрема на ті, що мають кісточки.

Щодо персика, то в останні роки Україна значно залежала від імпорту цього фрукта з Туреччини. Проте, через несприятливі погодні умови там урожай персиків майже повністю зник. В результаті, Україні доведеться шукати постачання з більш віддалених країн, що призведе до підвищення витрат на транспортування. Крім того, обсяги фруктів на міжнародному ринку також будуть знижені, що, у свою чергу, вплине на кінцеву ціну.

У ЄС фермери також потерпають від вибриків погоди цієї весни. Це, звичайно, позначиться на цінах на ринку, але для підприємств ситуація не критична, бо їхні збитки покриває страховка. За словами Минка, в Україні страхові компанії не хочуть страхувати аграріїв від втрат урожаю через погодні аномалії.

"У державі також немає механізму підтримки фермерів у таких ситуаціях. Тому ми готуємо звернення до Мінагрополітики з проханням розробити варіанти підтримки садівників, які втратили урожай через погоду і можуть через це збанкрутувати. Без підтримки матимемо хвилю банкрутства у галузі, адже сади потребують значних інвестицій, і часто це - кредитні кошти", - каже він.