В Івано-Франківську відбулася дискусія щодо інноваційних стратегій озеленення та технік формування крон дерев.

В Івано-Франківську після весняної обрізки дерев, що викликала дискусії серед містян, запропонували змінити підхід до озеленення та догляду за насадженнями. Депутати й науковці говорять про потребу методики обрізки, професійних рішень і стратегії розвитку зелених зон.

Інтенсивна весняна обрізка дерев стала каталізатором для більш глибокої дискусії про перспективи озеленення міста, що викликала жваве обговорення серед жителів Франківська. Учасники зустрічі підкреслили, що для розвитку міського середовища необхідно не тільки висаджувати нові дерева, але й впроваджувати комплексний підхід до догляду за існуючими зеленими насадженнями.

Депутат Івано-Франківської міської ради Роман Харук акцентував увагу на важливості професійного та послідовного підходу до догляду за деревами. Він відзначив, що часті суспільні протести щодо обрізки зелених насаджень викликані відсутністю єдиних стандартів у місті та підкреслив необхідність залучення експертних порад у цій сфері.

"Коли по місту бачиш, як просто обрізають гілля і залишають самі стовбури, це дуже збурює людей. Треба напрацювати методичні рекомендації, як правильно обрізати дерева, щоб вони були здоровими й прикрашали місто",

Також Харук запропонував, аби питаннями озеленення опікувався окремий профільний фахівець. На його думку, рішення щодо догляду за деревами мають ухвалюватися на основі професійних висновків, а не ситуативно. Окремо депутат наголосив: "Кожне дерево - це як людина".

Науковий співробітник Галицького національного природного парку, дендролог Роман Мандзюк звернув увагу на вік значної частини міських дерев. За його словами, багато насаджень висадили 60-70 років тому, а тепер вони потребують поступового оновлення з урахуванням сучасних умов.

"Ми маємо враховувати наслідки зміни клімату. Варто висаджувати не лише місцеві види, а й дерева, які добре адаптуються до нових умов",

Серед видів, які він рекомендує для Івано-Франківська, Мандзюк назвав липу дрібнолисту та широколисту. Також у переліку -- гінкго, метасеквоя й таксодіум, які, за його словами, здатні краще переносити спеку та кліматичні зміни.

Керівник кафедри географії та природознавства Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Роман Сливка підкреслив, що сучасні вимоги до озеленення в місті не дотримуються. Він навів дані про співвідношення зелених територій до кількості мешканців.

"Кількість зелених зон на одного жителя складає близько 6,6 квадратних метра, що не відповідає встановленим нормам. Нам необхідно принаймні подвоїти площу зелених територій."

Сливка підкреслив, що проблема охоплює не тільки загальну кількість зелених насаджень, але й їхнє нерівномірне розташування. Серед запропонованих заходів він виокремив ідею створення нових скверів і "кишенькових" парків, озеленення фасадів будівель, а також впорядкування існуючих зелених територій відповідно до європейських стандартів.

Окремий дослідник акцентував увагу на суперечності між розвитком забудови та збереженням зелених зон. Він підкреслив, що природні території часто вступають в конкуренцію з житловими та комерційними проектами. На його думку, якісне озеленення відіграє важливу роль як в екологічному балансі, так і в ціновій політиці ринку нерухомості.

Зелені простори часто стикаються з викликами з боку житлових і комерційних об'єктів. Проте важливо усвідомлювати, що належне озеленення не лише сприяє поліпшенню екологічної ситуації в місті, а й підвищує ринкову вартість нерухомості. Це приносить вигоду всім учасникам процесу.

Під час зустрічі також озвучили ідею створити карту зелених насаджень Івано-Франківська. До її розробки запропонували залучити науковців і студентів, а також сформувати довгострокову стратегію розвитку зеленого міста, яка враховуватиме кліматичні виклики та потреби громади.