Україна змінює курс з експорту сталі на імпорт: призупинення металургійного виробництва вже відчувається в галузі будівництва.
Призупинення роботи масштабних металургійних заводів восени 2026 року кардинально змінило обстановку на українському ринку сталі. До початку повномасштабної війни Україна виробляла понад 21 мільйон тонн металу щорічно та займала позицію одного з провідних експортерів. Однак тепер країна все більше покладається на імпортні поставки.
Будівельний сектор став одним із перших, хто відчув наслідки, повідомляє "Економічна правда".
Через російські обстріли припинили роботу підприємства Групи "Метінвест", "АрселорМіттал Кривий Ріг" та "Інтерпайп". Внутрішнє виробництво сталі майже зупинилося, а запаси арматури та прокату почали зменшуватися.
За даними "Укрметалургпрому", частка імпорту у внутрішньому споживанні сталі збільшилася з 22,6% у 2021 році до 46,8% за три квартали 2026 року. За цей період Україна імпортувала 84 тис. тонн арматури ‒ майже в півтора раза більше, ніж за аналогічний період торік.
Основними постачальниками металевих виробів виявилися Китай та Туреччина. Однак для деяких специфічних видів продукції доводиться звертатися до менш традиційних ринків. Наприклад, у вересні значні партії арматури були імпортовані з Єгипту, а катанка для виготовлення сіток почала надходити з Молдови.
Наразі ситуацію частково рятують складські запаси. У "Метінвесті" заявили, що протягом місяця можуть покрити близько 95% прогнозованого попиту. Однак за деякими позиціями дефіцит уже відчутний.
За оцінкою GMK Center, щомісячний дефіцит найпоширеніших видів прокату вже становить близько 200 тис. тонн, а імпорт поки не здатний компенсувати нестачу.
"Знайти постачальників для таких об'ємних партій і організувати доставку металу через сушу в умовах закритих портів є величезним викликом для галузі", ‒ підкреслив директор GMK Center Станіслав Зінченко.
Швидке зростання імпорту ускладнене через проблеми з логістикою. Метал потрібно транспортувати через порти Румунії та Болгарії, а потім здійснювати перевезення залізницею або автомобільним транспортом. Уся ця процедура може займати не менше двох місяців.
Ще одним важливим чинником, що сприяв тиску, стало підвищення цін на внутрішні перевезення. Зростання вантажних тарифів "Укрзалізниці" на 30% у серпні призвело до збільшення витрат на виробництво, як для вітчизняних товарів, так і для імпортованого металу.
Будівельні компанії активно підлаштовуються під нові реалії. У компанії KAN Development підкреслили, що відсутність імпортної арматури може призвести до суттєвих труднощів у процесі будівництва.
"Запаси матеріалів скорочуються, і без імпорту будівельна галузь зупиниться. Ситуація, в якій ми змушені імпортувати основні будівельні матеріали, є для нас абсолютно новою", – зазначив засновник KAN Development Ігор Ніконов. Він підкреслив, що лише за останній рік витрати на будівництво зросли на 30-35%, тоді як ціна на арматуру зросла приблизно на 60%.
Головна трансформація вже сталася: Україна, традиційно відома як значний виробник та експортер сталі, тепер перетворюється на ринок, який потребує імпортних поставок. Це призводить до збільшення витрат на логістику, подовження термінів постачання та подальшого підвищення вартості реалізації будівельних проєктів.
