Удар по теплоелектроцентралям України: які населені пункти можуть пережити ситуацію, подібну до Херсона, - Фокус
Для того, щоб викликати енергетичну кризу, Росії не потрібно відключати електропостачання по всій Україні. Херсон вже продемонстрував, що серйозні атаки на критично важливу інфраструктуру навіть одного міста можуть призвести до загрози тривалої відсутності опалення, масових евакуацій та комунальних проблем. Після удару по Одеській ТЕЦ експерт озвучив міста, де подібний розвиток подій може повторитися.
Росія продовжує атакувати ключові об'єкти, від яких залежить зимове життя великих міст. Після того, як Херсонська теплоелектроцентраль зазнала серйозних ушкоджень, що змусило місцеву владу попереджати населення про можливі тривалі відключення тепла та електрики, а також закликати до евакуації, тепер під загрозою опинилася Одеська ТЕЦ. З наближенням опалювального сезону загострюється ситуація, в якій деякі міста можуть залишитися без основних комунальних послуг не лише на кілька годин, а значно довше.
У вечірній час 31 серпня російські сили провели скоординовану атаку на Одеську ТЕЦ, що належить до Групи "Нафтогаз", використовуючи ракети та безпілотники. В результаті були пошкоджені деякі елементи основного і допоміжного устаткування. Наразі на території станції триває розбір завалів, і тільки після завершення цього процесу фахівці зможуть точно оцінити стан обладнання та масштаби наслідків удару.
Удар по теплоелектростанції є особливо загрозливим напередодні холодного сезону. Ці об'єкти відіграють ключову роль у забезпеченні міст не тільки електрикою, але й теплом. Пошкодження важливих елементів генерації та теплопостачання може потребувати набагато складніших і триваліших ремонтних робіт, ніж звичайне відновлення енергетичних мереж після атаки.
Херсон без ТЕЦ: чому проблема вже не тільки у світлі
Ситуація в Херсоні після руйнування ТЕЦ є яскравим прикладом того, якою може бути енергетична війна проти українських міст у зимовий період 2026/27 року, зазначив в коментарі для Фокусу енергетичний експерт, професор Полтавської політехніки Станіслав Ігнатьєв.
Після повторної атаки, що сталася 27 серпня, Херсонська ТЕЦ зазнала значних пошкоджень. Згідно з наявними даними, практично все теплогенеруюче та енергетичне обладнання станції вийшло з ладу. Експерти зазначають, що через це обласна влада вже відверто заявляє про неможливість відновлення роботи ТЕЦ у звичному режимі цієї зими. Вони рекомендують мешканцям, особливо родинам з дітьми та літнім людям, розглянути варіант виїзду на осінньо-зимовий період.
"Слід усвідомлювати: ситуація в Херсоні -- це не лише питання знищеної електростанції. Це виклик для життєздатності централізованої енергетичної системи великого міста в умовах постійних атак", -- підкреслює Ігнатьєв.
Херсонська ТЕЦ одночасно є джерелом теплової та електричної енергії, тому її втрата, за словами експерта, створює каскадний ефект. Потрібно окремо забезпечити електропостачання міста, окремо -- виробництво тепла, електроживлення котелень, насосних станцій, водоканалу, лікарень, зв'язку та іншої критичної інфраструктури.
Ігнатьєв підкреслює особливу небезпеку, пов'язану з теплопостачанням. Ще в липні ситуацію в Херсоні офіційно класифікували як загрозу виникнення техногенної надзвичайної ситуації: у разі пошкодження централізованої системи теплопостачання понад 500 багатоквартирних будинків могли залишитися без опалення. Тоді ж піднімалося питання про термінову децентралізацію системи опалення.
Одночасно фахівець попереджає про необґрунтованість стверджень, що Херсон обов'язково залишиться без електрики протягом усієї зими. Системи електропостачання та теплопостачання є різними, і частину дефіциту електроенергії можна покрити завдяки мережевим рішенням, резервним генераторам та розподіленим джерелам енергії.
Ситуація з теплом є набагато більш складною. Електричну енергію можливо передавати на багато сотень кілометрів, якщо мережі функціонують належним чином. А ось теплову енергію – ні. Якщо велика теплоелектроцентраль (ТЕЦ) забезпечувала теплом значну частину міста, швидко знайти альтернативне джерело тепла з іншої області не вдасться, – зазначає Ігнатьєв.
Отже, для Херсона актуальною залишається стратегія повної децентралізації системи теплопостачання. Це передбачає впровадження локальних та блочно-модульних котелень, установок когенерації, резервних генераторів, а також автономних систем опалення для медичних закладів, соціальних установ та об'єктів з критично важливими функціями.
Однак ключовою проблемою залишається час.
До настання стійких морозів залишилося всього кілька місяців. Як зазначає фахівець, у цей час потрібно не лише придбати необхідне обладнання. Його слід доставити, встановити, підключити до газових, електричних та теплових систем, провести пусконалагоджувальні роботи, а також, що є надзвичайно важливим для Херсона, забезпечити хоча б базовий фізичний захист.
Саме тому заклик до евакуації людей Ігнатьєв не вважає емоційним рішенням.
"Цей аспект стосується управління ризиками в енергетиці. Якщо кількість людей, які покладаються на зламану централізовану систему в холодну пору, зменшиться, то ризик виникнення гуманітарної кризи також знизиться", - зазначає фахівець.
Сценарій Херсона може повторитися: які міста у найбільшій зоні ризику
Ситуація в Херсоні може бути повторена в інших українських регіонах, і, за словами Ігнатьєва, це є одним з основних ризиків для опалювального сезону 2026/27 років.
Одночасно експерт рекомендує зосередитися не лише на загрозах, що стосуються цілих регіонів, а скоріше на конкретних великих містах та агломераціях, де існує істотна залежність від одного або декількох основних джерел теплопостачання та обмеженої кількості потужних електричних вузлів.
Умовно Ігнатьєв виділяє кілька рівнів ризику.
Перший і найвищий рівень -- прифронтові міста. Насамперед це Херсон, Харків, Запоріжжя, Суми, а також низка міст Дніпропетровської, Донецької та інших прифронтових областей.
За його словами, причина є очевидною: близькість до лінії фронту значно розширює спектр засобів ураження, які Росія може використовувати, водночас зменшуючи час, необхідний для реагування систем протиповітряної оборони.
У Херсоні обстановка ще більш напружена, оскільки критично важлива інфраструктура постійно піддається вогневому впливу.
"Саме з цих причин процес відновлення великого енергетичного об'єкта в даному регіоні має суттєві відмінності від ремонту подібних об'єктів у тилових зонах: відремонтоване обладнання може зазнати нових атак до завершення всіх відновлювальних робіт," -- зазначає Ігнатьєв.
Другий рівень ризику охоплює великі промислові мегаполіси, де зосереджена значна частина енергетичних ресурсів.
Тут експерт передусім виділяє Харків, Запоріжжя та Дніпро.
Для таких міст загроза не обмежується тільки знищенням окремої електростанції. За словами Ігнатьєва, справжньою катастрофою може стати одночасне або поетапне ураження генераторів, великих підстанцій, трансформаторів, теплових вузлів і мережевої інфраструктури.
У такому випадку спостерігається каскадний ефект: формально електрична енергія може бути згенерована, проте її транспортування до споживача стає неможливим; котельня може функціонувати, але без електрики насоси не здатні працювати; хоча вода доступна, водоканал не може забезпечити потрібний тиск.
"Ці складні порушення є найбільш загрозливими в зимовий період," -- підкреслює фахівець.
Ігнатьєв особливо підкреслює важливість Харкова. Це місто вже пережило ситуацію фактичного енергетичного відокремлення внаслідок численних атак на електрогенерацію та підстанції.
На думку фахівця, для міста з населенням в кілька сотень тисяч мешканців життєво необхідно якомога швидше перейти від системи, що базується на декількох великих джерелах енергії, до моделі розподіленої генерації на місцевому рівні, а також створити локальний енергетичний острів.
Це передбачає наявність багатьох когенераційних систем, газових генераторів, локальних котелень, електроенергетичних накопичувачів, а також здатність до автономної роботи окремих районів і важливих об'єктів.
"Перспективна концепція стійкого українського міста полягає не в концентрації потужностей в одній великій теплоелектроцентралі, яку важко буде відновити після знищення. Натомість, це має бути система з десятків менших джерел енергії, розташованих по всій території міста. Знищити таку багаторівневу структуру за допомогою одного або навіть кількох атак значно складніше," - зазначає Ігнатьєв.
Запоріжжя і Дніпро перебувають у зоні підвищеного ризику через високу концентрацію промислових об'єктів, значне споживання електроенергії та наявність потужних мережевих центрів.
Відмінною рисою таких агломерацій є те, що проблеми можуть виникати, навіть якщо генерація не знищена повністю. Як зазначає експерт, для значного зменшення можливості постачання електроенергії до міста досить регулярно завдавати ударів по підстанціям 330/750 кВ, автотрансформаторам та електричним вузлам.
Тому оцінювати енергетичну безпеку лише за принципом "працює чи не працює електростанція" Ігнатьєв вважає вже неправильним.
"Необхідно аналізувати усю систему: від генерації електроенергії до магістральних мереж, підстанцій, розподільчих мереж, критичної інфраструктури й до кінцевого споживача. Якщо в цьому процесі дасть збій хоча б один важливий елемент, це призведе до значних обмежень," — зазначає він.
Зима 2026/27: чому основна небезпека полягає у регіональних енергетичних кризах.
Незважаючи на серйозні загрози для певних населених пунктів, Ігнатьєв не очікує на загальний тривалий блекаут по всій території України.
Українська енергосистема за роки війни стала значно більш адаптивною: є можливість імпорту електроенергії з Європи, відновлено частину генерації, встановлюється розподілена газова генерація, накопичувачі та резервні джерела живлення.
Проте експерт вважає, що ймовірність виникнення локальних енергетичних криз у певних містах цієї зими є надзвичайно високою.
"Ситуація Херсона показує, як може виглядати найгірший локальний сценарій: противник не намагається одномоментно "вимкнути всю Україну", а систематично руйнує ключові об'єкти конкретного міста, ускладнюючи їх ремонт повторними атаками", -- говорить Ігнатьєв.
При температурах від -10 до -15 градусів проблема з відключенням електроенергії на кілька годин, за його словами, є складною, але все ж таки піддається управлінню. Однак, якщо централізоване теплопостачання не працює протягом декількох днів, це може призвести до справжньої комунальної катастрофи.
Після охолодження будинків виникає ризик замерзання води в системах опалення, пошкодження внутрішньобудинкових мереж, водопостачання та каналізації. Тоді навіть після відновлення генерації повернути тепло в тисячі квартир швидко вже неможливо.
Саме тому, вважає Ігнатьєв, головним показником готовності міста до зими має бути вже не тільки кількість мегаватів доступної генерації, а кількість годин або діб, протягом яких критична інфраструктура здатна автономно функціонувати після втрати зовнішнього енергопостачання.
"Херсон сьогодні фактично демонструє, чому Україні необхідно переходити від концепції "відновити те, що зруйнували" до концепції "побудувати систему, яку неможливо знищити одним ударом". Це принципово різні підходи", -- наголошує експерт.
Якщо місто покладається на одну потужну теплоелектростанцію, кілька значних підстанцій та один або два головних електромаршрути, його вразливість залишається високою.
Якщо місто обладнане численними місцевими джерелами енергії, когенераційними установками біля котелень, системами зберігання енергії (BESS), резервними джерелами живлення для водоканалів, лікарень і насосних станцій, а також має можливість створення локальних енергетичних островів, то наслідки навіть від значної атаки можна буде локалізувати.
"Тому Херсон -- це не тільки надзвичайна ситуація одного міста. Це дуже серйозний сигнал для Харкова, Запоріжжя, Сум, Дніпра та інших великих міст: часу на децентралізацію енергетики фактично вже немає. Її потрібно завершувати не "в перспективі", а до початку морозів.
І я вважаю, що саме здатність окремих міст працювати автономно хоча б протягом перших критичних діб після масштабної атаки стане одним із головних факторів того, наскільки складною для України буде зима 2026/27", -- підсумував Ігнатьєв.
Нагадаємо, в ніч з 1 на 2 вересня Російська Федерація провела масштабну комбіновану атаку на Одесу. Як повідомляв Фокус, внаслідок обстрілу зазнали пошкоджень житлові будинки, два навчальні заклади, офісні приміщення, автомобілі, а також інфраструктура міста. В результаті атаки постраждали вісім осіб, серед яких була і дитина, а в деяких районах спостерігалися проблеми з електропостачанням та водопостачанням.
