Новини Івано-Франківська та області

Навроцький охарактеризував західну частину України як "Малопольщу".

Президент Польщі Кароль Навроцький. Фото - PAP/Leszek Szymański

За інформацією агентства PAP⁠, голова Канцелярії президента Польщі Збігнєв Богуцький висловив незадоволення рішенням Верховної Ради щодо формування Українського національного пантеону. У своїй промові в Сеймі він згадав, що це питання тісно пов'язане з історичними конфліктами між Києвом і Варшавою.

Польський урядовець висловив думку, що Українська держава має повне право самостійно приймати рішення, однак висловив сумніви щодо їх доцільності. В його промові особливо зацікавила згадка терміна "Східна Малопольща" в контексті західноукраїнських територій, повідомляє НБН.

Що було оголошено в Офісі президента Польщі.

Збігнєв Богуцький висловив свою реакцію на прийняття українським парламентом закону, що передбачає створення національного Пантеону. За інформацією польської агенції, ініціатором цього проєкту виступив президент України Володимир Зеленський. Верховна Рада підтримала документ як крок для вшанування тих, хто боровся за незалежність України.

У Варшаві це рішення розглянули через призму давніх історичних суперечок. Богуцький згадав Степана Бандеру, УПА, Волинь і так звану "Східну Малопольщу", заявивши, що польська сторона не погодиться з прославленням осіб, яких у Польщі вважають відповідальними за злочини проти поляків.

Польський посадовець пояснив позицію Канцелярії президента Кароля Навроцького так:

Це законодавство, яке впроваджується в Україні, відображає суверенітет та право на самостійні рішення. Однак важливо розглянути, чи є ці рішення правильними. На мою думку, а також на думку президента Кароля Навроцького та, ймовірно, більшості поляків, прославлення Бандери та інших осіб, які вчинили жахливі акти геноциду на Волині та в Східній Малопольщі, не відповідає курсу на інтеграцію з західним світом та спільними європейськими і трансатлантичними цінностями.

Богуцький також висловив думку, що Польща разом зі своїм президентом не приймуть такого підходу.

Це не шлях, який веде до цивілізованого суспільства. Польща, а також президент Республіки Польща, ніколи не приймуть цього, адже, як він зазначив, "ми не залишаємо своїх". Голос тих, хто постраждав, все ще звучить, і його не можливо заглушити голосом бандерівців.

Чому термін "Східна Малопольща" викликає суперечки

Особливу увагу викликало вживання терміна "Східна Малопольща". У контексті польської політичної історії цей вислів використовувався для позначення територій, які нині є частиною України, зокрема таких областей, як Львівська, Тернопільська та Івано-Франківська.

Назва, про яку йдеться, викликає особливий резонанс у українському суспільстві, оскільки вона асоціюється з міжвоєнним періодом, коли певні західноукраїнські території входили до складу Другої Речі Посполитої. У сучасному українському контексті цей термін часто сприймається як такий, що має політичний підтекст, і який не враховує історичну ідентичність цих регіонів.

Львів та Галичина мають багатий історичний спадок, що корениться у руських та українських традиціях. Перше письмове згадування про Львів датується XIII століттям, коли місто було тісно пов'язане з династією Романовичів та королем Данилом. Після польського розширення в XIV столітті ці території стали частиною Руського воєводства, назва якого свідчила про їхню історичну приналежність до руського культурного простору.

Як тема Пантеону пов'язана з більш глобальним конфліктом пам'яті.

Рішення щодо створення Українського національного пантеону було прийнято на фоні загострення суперечок між Україною та Польщею в контексті історичної пам'яті. Однією з найскладніших тем у цих відносинах залишаються оцінки діяльності ОУН і УПА, а також події, що сталися під час Волинської трагедії.

У контексті польської історіографії Волинські події розглядаються як акт геноциду проти польського населення. Водночас в українському суспільстві ця тема сприймається більш комплексно, оскільки для багатьох УПА є символом боротьби за незалежність та опору радянській владі.

Ця різниця в історичних трактуваннях стає регулярним джерелом політичних суперечок. Останнє рішення Верховної Ради у Варшаві було сприйнято як крок, здатний підвищити напруженість, хоча в Україні Пантеон розглядається як місце національної пам'яті для вшанування борців за незалежність.

Який політичний фон супроводжує цю заяву?

Польська сторона нещодавно почала активно реагувати на рішення України, що стосуються вшанування УПА. Як повідомляє PAP, напруження в обговореннях зросло після того, як Володимир Зеленський дав ім'я одному з українських військових підрозділів на честь Героїв УПА.

Після цього президент Польщі Кароль Навроцький оголосив про своє рішення позбавити Зеленського Ордену Білого Орла. У відповідь українська сторона почала відмовлятися від польських нагород, і конфлікт перетворився з символічних жестів у серйозну політичну суперечку.

На цьому тлі заява Богуцького стала черговим сигналом, що історична тематика знову може впливати на відносини між Києвом і Варшавою. Попри стратегічне партнерство та співпрацю у сфері безпеки, питання пам'яті залишається одним із найуразливіших напрямів двостороннього діалогу.

Що символізує формування Українського національного пантеону?

Національний пантеон України повинен стати простором для вшанування тих, хто боровся за свободу та незалежність країни. Це символічне місце пам'яті, де держава матиме можливість визнати та відзначити особистостей, які відіграли важливу роль в історії та формуванні національної ідентичності.

Польська критика викликана занепокоєнням, що до цього Пантеону можуть потрапити особи, до яких в Польщі існує різко негативне ставлення. Водночас для України питання власної політики пам'яті є складовою її суверенного права вирішувати, кого і яким чином вшановувати.

Саме тому конфлікт навколо Пантеону вийшов за межі однієї заяви. Він показав, що українсько-польські історичні суперечки залишаються неврегульованими й можуть знову ставати предметом політичних заяв, особливо у періоди внутрішньої напруги та виборчих кампаній.

Нагадаємо, раніше ми писали про новий рівень безпеки Путіна, 800 охоронців і жорсткі обмеження навколо нього.⁠

Читайте також