У лісі неподалік Чернівців виявили римські артефакти, які мають приблизно 1800 років - повідомляє Весь Харьков.

У Цецинському лісі, що неподалік Чернівців, місцеві мешканці знайшли археологічні артефакти римського часу, вік яких становить близько 1800 років

Цю інформацію оприлюднено на веб-ресурсі Буковинського державного медичного університету, як передає Еспресо.Захід.

Під час історико-етнографічних досліджень в рамках міжнародного проєкту RESTORY, що реалізується в межах програми Європейського Союзу "Горизонт Європа", були виявлені цінні артефакти.

Як були виявлені неповторні артефакти.

Усі знахідки місцеві мешканці передали доктору історичних наук, професору, завідувачу кафедри суспільних наук та українознавства Буковинського державного медичного університету Антонію Мойсею, який упродовж 2024-2026 років досліджує історико-культурну спадщину мікрорайону Роша. Спершу місцеві не надали особливого значення цим невеликим металевим предметам, однак науковець, помітивши на них залишки кольорової емалі, припустив, що знахідки можуть мати значну історичну та археологічну цінність.

Два мініатюрні витвори, прикрашені кольоровою виїмчастою емаллю, мають особливу цінність: пряжка розміром 21 × 22 мм і декоративна накладка для ременя. Крім того, були знайдені три маленькі круглі металеві бляшки, які, за припущеннями експертів університету, могли бути частиною одного комплекту ремінної гарнітури.

Реміснича традиція римської Дакії

Антоній Мойсей провів первинну наукову атрибуцію та встановлення дати артефактів, визначив їх можливе культурне походження, а також створив графічну реконструкцію ремінної гарнітури. Порівняльний аналіз показав, що знахідки мають близькість до ремісничих традицій провінційно-римського періоду, зокрема виробів, що походять з римської Дакії. Ймовірне римське походження підтверджується характерною технікою декорування кольоровою виїмчастою емаллю, особливостями орнаментації та конструкції, які мають аналогії серед археологічних знахідок в римських провінціях. Найближчі аналоги датуються в основному II-III століттями нашої ери.

Під час свого дослідження вчений також звертався за консультаціями до археолога Миколи Ільківа, який працює в Науково-дослідному центрі "Рятівна археологічна служба України" при Інституті археології НАН України, а також до експертів Сучавського університету імені Штефана Великого в Румунії.

Гіпотеза, що стосується сарматського воїна

За однією з наукових гіпотез, ремінна гарнітура могла належати сарматському воїну-вершнику. На користь такого припущення свідчать поширення сарматських племен у Північно-Західному Причорномор'ї та сусідніх із Буковиною землях у II-III століттях, використання ними римських предметів спорядження, отриманих через торгівлю, військові контакти або як трофеї, а також важлива роль кінноти в сарматському військовому середовищі, кажуть в університеті. Відомо, що сарматські вершники не лише воювали проти Риму, а й служили в римському війську та брали участь у його військових кампаніях. Водночас остаточне підтвердження сарматської належності знахідок потребує подальших досліджень.

Зазначається, що знахідки мають велике значення для вивчення культурних і військових контактів населення Буковини з античним світом. Після завершення наукового дослідження артефакти передадуть до Чернівецького обласного краєзнавчого музею.

Нещодавні знахідки археологів на заході України

Нещодавно в історичному центрі Володимира студенти-історики виявили дивовижну знахідку - стилізований герб міста, датований XVI-XVII століттями. Цей артефакт є найстарішим міським гербом в Україні.

На Рівненщині, у місті Дубно, археологи провели розкопки на території старого жіночого монастиря, де знайшли поховання монахинь віком 300 років. Тим часом, у Тернопільській області було виявлено давній межовий стовп.

На території Тустані в Івано-Франківській області археологи виявили ріг тура та предмети з неолітичної епохи, тоді як в околицях Галича знайшли кістяну фішку для гри, датовану XI-XIII століттями.